3.7. Підсумки виробничої практики студентів.

Після закінчення практики студенти здають диференційовані заліки (захищають звіт) комісії, яка призначається завідуючим кафедрою. До складу комісії входять:

викладач курсу, по якому проходила практика, керівник практики від університету і, по можливості, від підприємства. Звіти профілюючих кафедр повинні мати дані про виробничу практику і давати повну (вичерпну) уяву її позитивні сторони.

4. Вимоги до окремих видів практик

4.1. Навчальна геодезична практика. (і курс, іі семестр).

4.1.1.Мета і задачі практики.

Мета практики. Практика має за мету закріпити і поглибити теоретичні знання, одержані студентами при вивченні курсу інженерної геодезії; придбати практичні навики у виконанні геодезичних вимірювань з використанням приладів, інструментів і пристосувань під час вишукувань, інженерній підготовці і будівництві будівель та споруд промислового і сільськогосподарського призначення;придбання навиків вирішення різних інженерно - геодезичних завдань.

Задачі практики включають:

• придбання студентами навиків роботи з геодезичними приладами і пристосуваннями;

• оволодіння технікою геодезичних вимірювань, розрахунків і графічної побудови за результатами виконання топографо-геодезичних робіт,

• оволодіння технікою геодезичних побудов (розмітки) при вирішуванні завдань, які виникають у практиці роботи спеціаліста

4.1.2. Зміст практики.

Теодолітна зйомка:

- рекогностування (детальний огляд) ділянки зйомки;

вибір розташування і закріплення на місцевості точок зйомного обґрунтування у вигляді замкнених і розірваних теодолітних маршрутів;

- перевірку і налагодження приладів, що використовуються при зйомці;

• пробні вимірювання довжини ліній і кутів їхнього нахилення, побудову прямого кута на місцевості з використанням теодоліта, бусолі, екера;

• виконання кутових і лінійних вимірювань в теодолітних маршрутах з одночасною зйомкою ситуації і камеральної обробки одержаних результатів;

• виготовлення плану ділянки зйомки з нанесенням точок зйомного обґрунтування за їхніми координатами, визначення ділянки та нанесення на план ситуації;

• перенесення на план дороги, інженерної мережі, будівлі;

• підготовку вихідних даних для проектування і винесення на місцевість інженерних мереж на вільній і забудованій території.

Тахеометрична зйомка включає:

- рекогностування ділянки зйомки;

- вибір і закріплення на місцевості точок зйомного обґрунтування у вигляді замкненого і розірваного теодолітно- тахеометричного маршруту з прив'язкою до пунктів опорної геодезичної мережі; налагодження приладу до вимірювань;

- пробне орієнтування тахеометра відносно магнітного меридіану і заданого напрямку;

- виконання тахеометричної зйомки з подальшою камеральною обробкою одержаних результатів і виготовленням топографічного плану ділянки; проектування траси дороги і винесення її на місцевість.

Мензульна зйомка включає:

• рекогносцировку ділянки зйомки;

• вибір і закріплення на місцевості трьох точок зйомного обґрунтування;

• підготовку планшета зйомки, перевірку мензули і кіпрегеля;

• пробне орієнтування мензули відносно магнітного меридіану, виконання зйомки і виготовлення топоплану.

Поздовжнє нівелювання включає:

• рекогносцировку траси дороги і прилеглої до неї території;

• вимірювання кутів повороту траси, розмітку траси, закруглення і поперечників з одночасною зйомкою ситуації вздовж траси;

• налагодження приладів;

• ознайомлення з принципами геометричного нівелювання "вперед" і "з середини";

• нівелювання траси з поперечниками і прив'язками траси до пунктів державної нівелірної мережі (2500 м);

• камеральну обробку результатів зйомки і проектування дороги;

• винесення на місцевість ділянки дороги довжиною 200 м.

Нівелювання поверхні включає:

• рекогностування будівельного майданчика;

• розмітку майданчика на квадрати з стороною 10 - 20 м. З використанням теодоліта або екера і мірної стрічки;

• нівелювання вершин квадратів і виготовлення топографічного плану будівельного майданчика;

• проектування горизонтальної і нахиленої площин поверхні будівельного майданчика.

Вирішення інженерно-геодезичних завдань:

• визначення віддалі до наступної точки;

• визначення висоти будівель;

визначення нахилення будівель;

• детальна розмітка кругової кривої способом прямокутних координат і продовження хорд;

• визначення позначки верхнього елемента будівлі;

• передача позначки на дно котловану або на якийсь поверх будівлі.