4. Системи кодування.
Комп'ютер обробляє не лише числа, але і всіякі символьні дані, або тексти, що утворюються з цифр, букв і спеціальних знаків. Важливість символьних даних визначається тим, що саме на мові символів здійснюється комунікація між людиною і комп'ютером. Тому в кожному комп'ютері використовується деяка система кодування символьних даних, що зіставляє кожному символу - цифрі, букві, спеціальному знаку - певний унікальний двійковий код. Кількість різних символів, які може розрізняти комп'ютер 28 , залежить від числа двійкових розрядів, що відводяться для кодування будь-якого символу. Найчастіше в комп'ютерах для кодування символу відводиться фіксоване число двійкових розрядів, рівне 8 і зване байтом. В цьому випадку всього можна закодувати до 28 = 256 різних символів (наприклад, всі десяткові цифри, прописні і рядкові букви російського і латинського алфавітів, знаки арифметичних операцій і т. п.). У вітчизняних мікрокомп'ютерах використовується система кодування КОІ-7, в якій кожен символ кодується сьома двійковими розрядами, що є інформаційними розрядами коду. До семи інформаційних розрядів додається старший розряд парності. При відображенні кодових значень символів на папері або дисплеї розряд (біт) парності зазвичай не враховується.
Оскільки в системі КОІ-7 для кодування символів відводиться сім інформаційних розрядів, то існує всього 27 = = 128 різних значень кодів. Цього числа недостатньо для кодування повного набору прописних і рядкових букв російського і латинського алфавітів, десяткових цифр і цілого ряду спеціальних і службових знаків. Для забезпечення можливості кодування повного набору знаків в КОІ-7 передбачені службові знаки РУС (російський регістр) і ЛАТ (латинський регістр). Будь-якому ланцюжку код знаків неодмінно передує код один з названих службових знаків. Якщо таким службовим знаком є РУС, то всі подальші коди до появи нового службового знаку інтерпретуються як коди знаків російського алфавіту. Після службового знаку ЛАТ подальші коди трактуються як коди латинського алфавіту.
У таблиці. 4.1 приведений частковий набір знаків в системі КОІ-7. Для кожного знаку вказано, який із службових символів (РУС або ЛАТ) повинен передувати йому . Коди цілого ряду знаків трактуються однаково незалежно від того, який із службових знаків РУС або ЛАТ передує ім. Такі, зокрема, коди спеціальних знаків, знаків-роздільників і знаків арифметичних операцій "+", "-", "/", "*", "!", "%", а також коди десяткових цифр.
В сучасних мікрокомп'ютерах до недавнього часу застосовується американський стандартний код обміну інформацією ASCII. Цей код відрізняється від КОІ-7 в основному відсутністю в нім букв російського алфавіту .
Таблиця 4.1 Код КОІ-7
ПС-ПЕРЕВІД РЯДКА; ВК - ПОВЕРНЕННЯ КАРЕТКИ
ПБ-ПРОБІЛ; ЗБ- ЗАБІЙ
КОД 137 ВІДПОВІДАЄ ЗНАКУ ПІДКРЕСЛЕННЯ
5. Режими адресації пам'яті в мс1202
5.1 Формати команд
Аби зрозуміти архітектуру мікрокомп'ютера МС1202, необхідно добре знати використовувані в нім режими адресації пам'яті. Режим адресації пам'яті - це процедура, або схема, перетворення адресної інформації про операнд в команді в його виконавську, або ефективну адресу. Про режими адресації говорять зазвичай стосовно адресних команд, тобто до таких команд, в яких, принаймні, один операнд розташовується в основній пам'яті мікрокомп'ютера. У МС1202 розрізняють формати одноадресної і двоадресної команд (рисунок 3.6).
У одноадресній команді (рис 5.1,а) біти 15-6хранят код операцій, а інші — адресну інформацію про єдиний операнд. До складу цієї інформації входять код методу адресації (біти 5-3) і номер регістра загального призначення, що бере участь у виконанні команди (біти 2-0). Код методу адресації включає код режиму (біти 5—4) і ознаку адресації (біт 3). В цілому біти 5-0 утворюють поле адресації операнда.
У двоадресній команді (рисунок 5.1, б) для коди операції відведені біти 15-12, а останні зайняті двома полями адресації операндів. Перше поле (біти 11-6) — це поле адресації джерела, друге поле (біти 5-0) — поле адресації приймача. Структура кожного з цих полів збігається із структурою поля адресації операнда в одноадресній команді.
Рисунок 5.1 Формати одноадресної (а) и двоадресної (б) команд
У МС1202 розрізняють наступні режими адресації:
1) загальні режими засновані на використанні РОН;
2) режими, засновані на використанні регістра R7 як програмного лічильника.