Спеціальна патоморфологія

Текстові тести

1. Ангіною часто супроводжується

   1. Гіпертонічна хвороба

   2. Менінгіт

   3. Кір

   4. Туберкульоз

   5. * Лейкоз

2. Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:

   1. * заліза

   2. міді

   3. кальцію

   4. магнію

   5. кисню

3. Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:

   1. * вітаміну В-12

   2. вітаміну В-1

   3. вітаміну В-6

   4. міді

   5. кисню

4. Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:

   1. * фолієвої кислоти

   2. міді

   3. кальцію

   4. магнію

   5. кисню

5. Африканська лімфома , або пухлина Беркіта– ендемічне захворювання в африканських дітей, коли пошкоджуються кістки:

   1. * лицевого черепа

   2. кінцівок

   3. хребта

   4. ребер

   5. Гомілки

6. ?В головному мозку виявлено множинні цяткові крововиливи і осередок крововиливу діаметром 1 см в довгастому мозку. Кістковий мозок хребців на розтині сіро-зеленого відтінку. Селезінка вагою 3 кг. Яка безпосередня причина смерті хворого на мієлолейкоз?

   1. Гіперплазія лімфовузлів

   2. Гіперплазія селезінки

   3. * Крововилив у головний мозок

   4. Набряк мозку

   5. Метаплазія кісткового мозку

7. В головному мозку виявлено множинні цяткові крововиливи і осередок крововиливу діаметром 1 см діаметром в довгастому мозку. Кістковий мозок хребців на розтині сіро-зеленого відтінку. Лімфовузли збільшені незначно. Селезінка вагою 3 кг. Про яке захворювання слід думати?

   1. * Мієлолейкоз

   2. Лімфолейкоз

   3. Хлороз

   4. Лімфогранулематоз

   5. Лімфома Ходжкіна

8. В кістках при мієломній хворобі розвивається:

   1. * остеолізис та остеопороз

   2. остеоцитоз

   3. остеосинтез

   4. остеофіброз

   5. остеосинтез

9. В лімфатичному вузлі хворого, який працював на підприємстві з шкідливими умовами праці, при гістологічному дослідженні встановлено повнокрів’я та набряк кіркового шару, в світлому центрі фолікулів та в мозковій речовині велика кількість плазматичних клітин, зменшення кількості лімфоцитів, активна проліферація клітин синусів та значна макрофагальна реакція. Назвати характер змін в лімфовузлі ?

   1. * Антигенна стимуляція лімфоїдної тканини

   2. Гострий лімфаденіт

   3. Пригнічення лімфоїдної тканини

   4. Лімфогранулематоз

   5. Спадкова недостатність периферичної лімфоїдної тканини

10. В лімфовузлах при лімфосаркомі характерними є :

    1. * ділянки некрозів, крововиливів

    2. зменшення кількості клітин

    3. незначне зменшення клітин

    4. розростання жирової тканини

    5. Рогова дистрофія

11. В основі серповидноклітинної анемії лежить

    1. Гальмування синтезу АТФ в еритроцитах

    2. * Синтез аномального гемоглобіну S

    3. Відсутність синтезу спектрину в мембранах еритроцитів

    4. Пригнічення синтезу -ланцюгів гемоглобіну

    5. Пригнічення синтезу -ланцюгів гемоглобіну

12. В периферійній крові при мієломній хворобі накопичується патологічний білок:

    1. * парапротеїн

    2. альбумін

    3. мукопротеїн

    4. Ліпопротеїн

    5. Амілоїд

13. В якому кровотворному органі відбувається елімінація еритроцитів і тромбоцитів?

    1. червоний кістковий мозок;

    2. * селезінка;

    3. тимус;

    4. лімфовузли;

    5. гемолімфатичні вузли.

14. Відомо, що еритробластичний тип кровотворення у кістковому мозку може замінюватися на мегалобластичний. Це характерно для

    1. * В12-дефіцитної анемії

    2. Атрофічного гастриту

    3. Злоякісних пухлин кишечника

    4. Хроніосепсису

    5. Гельмінтозів товстого кишечника

15. Вітамін В-12, фолієводефіцитні анемії або мегалобластичні гіперхромні, перніціозні анемії виникають при орушенні асиміляції харчового вітаміну В-12 у шлунку і харатеризуються порушенням:

    1. * еритропоезу

    2. лімфопоезу

    3. тромбоцитопоезу

    4. Нормоцитопоезу

    5. -

16. Вкажіть найбільш часту безпосередню причину смерті при ДВЗ-синдромі

    1. Геморагічна пурпура

    2. Геморагічний діатез

    3. Кровотеча

    4. Гемокоагуляційний шок

    5. * Постгеморагічна анемія

17. Вкажіть, ангіною часто супроводжується

    1. Гіпертонічна хвороба

    2. Менінгіт

    3. Кір

    4. Туберкульоз

    5. * Лейкоз

18. Вкажіть, що є мішенями для дії лейкозогенних факторів у кістковому мозку

    1. * Стовбурові клітини

    2. Попередники В-лімфоцитів

    3. Попередники Т-лімфоцитів

    4. Еритропоетинчутливі клітини

    5. Бластні форми

19. Вкажіть, який метод забарвлення використовується найчастіше для вивчення лейкоцитів крові?

    1. метод Ван Гізона;

    2. * метод Романовського-Гімзи;

    3. метод Май-Грюнвальда;

    4. забарвлення гематоксиліном та еозином;

    5. забарвлення залізним гематоксиліном.

20. Внаслідок гіпоксії у внутрішніх органах при хронічній постгеморагічній анемії розвиваються:

    1. * дистрофічні зміни

    2. запальні осередки

    3. осередки метаплазії

    4. патологічні мітози

    5. гіперкератоз

21. Внутрішньосудинні гемолітичні анемії виникають при таких станах, як:

    1. * медикаментозний імунний гемоліз

    2. діатез

    3. ендоскопія

    4. лапароскопія

    5. внутрішньомязові інєкції

22. Внутрішньосудинні гемолітичні анемії, які виникають при тяжких опіках–це анемії:

    1. * токсичні

    2. первині

    3. вторинні

    4. дисциркуляторні

    5. запальні

23. Гігантські клітини Березовського-Штернберга мають в собі скопичення:

    1. * гіперхромних ядер

    2. вакуолей

    3. жирових включень

    4. фагосом

    5. полісом

24. Гістологічно: при дослідженні збільшеного шийного лімфатичного вузла відмічено, що загальний рисунок вузла нечіткий за рахунок розростання атипових гістіоцитарних клітин, з наявністю гігантських клітин Березовського-Штернберга, маються ділянки некрозу, склерозу, гіалінозу. Для якого захворювання характерні виявлені морфологічні зміни

    1. * Лімфогранулематозу

    2. Гострого мієлолейкозу

    3. Хронічного мієлолейкозу

    4. Грибовидного мікозу

    5. Туберкульозу

25. Гострі лейкози за морфологічними , цитохімічними особливостями лейкозних клітин поділяють на :

    1. * Мієлобластні лейкози

    2. Частково бластні лейкози

    3. . Гетеробластні

    4. Поліморфні

    5. Гіпобластні

26. Гострі лейкози характеризуються проліферацією :

    1. Ендотелію

    2. Зрілих нормальних клітин

    3. * Недиференційованих або малодиференційованих , бластних клітин

    4. Еритроцитів

    5. . Лейкоцитів

27. Гострі лейкози частіше зустрічаються у :

    1. Чоловіків

    2. * Дітей

    3. Жінок

    4. Людей похилого віку

    5. Молодих людей

28. Грибоподібний мікоз – це:

    1. * доброякісна Т-клітинна лімфома шкіри

    2. -клітинна лімфома

    3. клітинна лімфома

    4. клітинна лімфома

    5. тканинна лімфома

29. До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:

    1. * макроглобулінемію Вальденстрема

    2. хворобу Ходжкіна

    3. хворобу Березовського

    4. хворобу Соколовського

    5. Боткіна

30. До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:

    1. * хворобу тяжких ланцюгів Франкліна

    2. хворобу Ходжкіна

    3. хворобу Березовського

    4. хворобу Соколовського

    5. Чорногубова

31. До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:

    1. * мієломну хворобу

    2. хворобу Ходжкіна

    3. хворобу Березовського

    4. хворобу Соколовського

    5. Чорногубова

32. До лімфосарком відносять африканську лімфому або пухлину :

    1. * Беркіта

    2. Понсе

    3. Гоше

    4. Фанконі

    5. Березовського

33. До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять :

    1. * лімфосаркому

    2. лейосаркому

    3. міосаркому

    4. фібросаркому

    5. лейоміому

34. До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:

    1. * грибоподібний мікоз

    2. лейосаркому

    3. міосаркому

    4. фібросаркому

    5. лейоміому

35. До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:

    1. * хворобу Сезарі

    2. лейосаркому

    3. міосаркому

    4. фібросаркому

    5. лейоміому

36. До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять :

    1. * ретикулосаркому

    2. лейоміому

    3. лейосаркому

    4. міосаркому

    5. фібросаркому

37. До хронічних лейкозів моноцитарного походження відносять:

    1. * Гістіоцитози

    2. початковий

    3. Дозріваючий

    4. Незрілий

    5. Перманентний

38. До хронічних лейкозів моноцитарного походження відносять:

    1. * Мієломоноцитарний лейкоз

    2. .початковий варіант

    3. Дозріваючий варіант

    4. Незрілий варіант

    5. Перманентний варіант

39. Еритремія зустрічається у літніх людей і характеризується збільшенням маси:

    1. * еритроцитів, тромбоцитів, гранулоцитів у периферійній крові

    2. перицитів

    3. нейтрофілів

    4. Еозинофілів

    5. базофілів

40. За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:

    1. * дифузну

    2. початкову

    3. дозрілу

    4. не дозрілу

    5. вторинну

41. За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:

    1. * дифузно-вузлову

    2. початкову

    3. дозрілу

    4. не дозрілу

    5. вторинну

42. За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:

    1. * множинну

    2. початкову

    3. дозрілу

    4. не дозрілу

    5. вторинну

43. Збільшення вмісту еритроцитів досягає найвищих цифр

    1. У жителів високогір’я

    2. * У хворих на еритремію

    3. Після переливання еритромаси

    4. У хворих з емфіземою легень

    5. У хворих з серцевою недостатністю

44. Кістковий мозок червоний, соковитий, іноді із сірим відтінком при :

    1. Початковій формі лейкозу

    2. * Недиференційованій формі лейкозу

    3. .Ювенільній формі лейкозу

    4. . Лімфогранулематозі

    5. При дитячій формі лейкозу

45. Класифікація лейкозів грунтується на :

    1. Розмірах клітин

    2. . Гіперхромності ядер

    3. Вікових і статевих ознаках

    4. * Морфологічних та цитохімічних особливостях пухлинних клітин кісткового мозку

    5. Розмірах лейкозних інфільтратів.

46. Лейкози- системні пухлинні хвороби:

    1. * Кровотворної тканини

    2. Лімфоїдної тканини

    3. Мезенхіми

    4. Ендотелію

    5. Епітелію

47. Лімфоми або лімфоцитоми – це:

    1. * позакістковомозкові пухлини з зрілих лімфоцитів

    2. екзофітні пухлини

    3. ендофітні пухлини

    4. змішані пухлини з епітелію

    5. Епітеліальні пухлини

48. Лімфоми можуть бути:

    1. * В- та Т-клітинними

    2. моноклітинними

    3. поліклітинними

    4. гетероклітинними.

    5. -

49. Лімфосаркома – це :

    1. * злоякісна лімфома

    2. не злоякісна лімфома

    3. доброякісна лімфома

    4. умовно злоякісна лімфома

    5. Епітеліальна пухлина

50. Макроскопічно: в головному мозку виявлено множинні цяткові крововиливи і осередок крововиливу діаметром 1 см діаметром в довгастому мозку. Кістковий мозок хребців на розтині сіро-зеленого відтінку. Лімфовузли збільшені незначно. Селезінка вагою 3 кг. Про яке захворювання слід думати?

    1. * Мієлолейкоз

    2. Лімфолейкоз

    3. Хлороз

    4. Лімфогранулематоз

    5. Лімфома Ходжкіна

51. Мегалобластична гіперплазія кісткового мозку виникає внаслідок гіповітамінозу

    1. . А

    2. В1

    3. С

    4. . РР

    5. * В12

52. Мієломна хвороба називається плазмоцитома, або:

    1. * хвороба Рустицького-Калера

    2. хвороба Ходжкіна

    3. хвороба Березовського

    4. хвороба Соколовського

    5. Боткіна

53. Мієломна хвороба характеризується розростанням пухлинних клітин:

    1. лімфоплазмоцитарного ряду – мієломних клітин у кістковому мозку з руйнацією кісток

    2. * нейтрофілів

    3. єритроблатів

    4. Мегабластів

    5. еозинофілів

54. Мієлофіброз характеризується наявністю ознак:

    1. * мієлоїдного лейкозу та заміщення кісткового мозку сполучною або кістковою тканиною

    2. запалення

    3. грануляцій

    4. гіпергрануляцій

    5. атрофії

55. Мішенеподібні еритроцити – характерний симптом

    1. Анемії Минковського-Шофара

    2. Перніціозної анемії

    3. Залізодефіцитної анемії

    4. Серповиднокдітинної анемії

    5. * Таласемії

56. Найхарактерніші клітини крові і кісткового мозку при В12-дефіцитній анемії

    1. Анізоцити

    2. Пойкілоцити

    3. * Мегалобласти

    4. . Гіпохромні еритроцити

    5. Нормобласти

57. Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:

    1. * гемосидероз нирки

    2. ціанотична індурація нирок

    3. ціанотична індурація селезінки

    4. Емфізема

    5. Абсцес в легені

58. Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:

    1. * гемосидероз селезінки

    2. ціанотична індурація нирок

    3. ціанотична індурація селезінки

    4. Емфізема

    5. Ціанотична індурація легенів

59. Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:

    1. * гемосидероз печінки

    2. цироз печінки

    3. ціанотична індурація печінки

    4. емфізема легень

    5. Застій в нирках

60. Патоморфологічними проявами перніціозної анемії в шлунково-кишковому тракті є:

    1. * атрофічні та склеротичні зміни

    2. поліпоз

    3. виразкування

    4. загострення запального процесу

    5. Розвиток хронічного коліту

61. Патоморфологічні прояви перніціозної анемії - дрібні крововиливи:

    1. * на слизових, серозних оболонках, шкірі

    2. не зустрічаються

    3. тільки в міокарді

    4. тільки в легенях

    5. В перікарді

62. Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:

    1. * загальне ожиріння

    2. кахексія

    3. вуглеводна дистрофія

    4. ферментопатія

    5. Білкова дистрофія

63. Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:

    1. * шкіра блідого кольору з лимонно-жовтим відтінком

    2. гіпермеланоз

    3. лейкодерматит

    4. дифузний меланоз

    5. Місцевий меланоз

64. Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:

    1. * жирова дистрофія паренхіматозних органів

    2. мінеральна дистрофія

    3. вуглеводна дистрофія

    4. Ферментопатія

    5. Білкова дистрофія

65. Першими ознаками лімфом є :

    1. * збільшення периферійних лімфатичних вузлів

    2. зменшення периферійних лімфатичних вузлів

    3. збільшення нейтрофілів

    4. зменшення пролімфоцитів

    5. Збільшенням пролімфоцитів

66. Позасудинні (внутрішньоклітинні) гемолітичні анемії розділяються на:

    1. * гемоглобінопатії

    2. лімфоцитопатії

    3. єозинофілопатії

    4. тромбоцитопатії

    5. -

67. Позасудинні (внутрішньоклітинні) гемолітичні анемії розділяються на:

    1. * еритроцитоферментопатії

    2. лімфоцитопатії

    3. єозинофілопатії

    4. тромбоцитопатії

    5. -

68. Позасудинні (внутрішньоклітинні) гемолітичні анемії розділяються на:

    1. * еритроцитопатії

    2. лімфоцитопатії

    3. єозинофілопатії

    4. тромбоцитопатії

    5. -

69. При бластному кризі кількість лейкоцитів у периферійній крові:

    1. * досягає декількох мільйонів в 1мкл

    2. знижується

    3. збільшується незначно

    4. зменшується повільно

    5. -

70. При геморагічному синдромі спостерігається підвищена проникливість стінки

    1. Аорти

    2. Артерій

    3. * Капілярів

    4. . Вен

    5. Лімфатичної протоки

71. При гістологічному дослідженні збільшених медіастинальних лімфатичних вузлів у молодої жінки виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого представлена широкими пучками колагенових волокон, які згортаються у вузлики, і клітинами Ріда - Березовського - Штернберга, які мають багаточасточкові ядра і щедру бліду цитоплазму (лакунарні клітини). Ваш діагноз?

    1. лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. * лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

72. При гістологічному дослідженні збільшених шийних лімфатичних вузлів у жінки 55 років виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого представлена численними лімфоїдними елементами різного ступеня зрілості, плазмоцитами, еозинофільними та нейтрофільними поліморфноядерними лейкоцитами і клітинами Ріда - Березовського - Штернберга. Ваш діагноз?

    1. * Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

73. При гістологічному дослідженні лімфовузла, виявлено розростання фіброзної тканини, яка оточує вогнища поліморфних клітин, серед яких велика кількість гігантських багатоядерних, окремих гігантських одноядерних і лімфоцити. Діагностувати процес?

    1. * Лімфогранулематоз (нодулярний склероз)

    2. Токсоплазмоз

    3. Туберкульоз

    4. Склерома

    5. Хронічний мієлолейкоз

74. При гістологічному дослідженні біопсії збільшених шийних лімфатичних вузлів у жінки 65 років виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого заміщена пухлинною тканиною, представленою поліморфними мононуклеарами і класичними клітинами Рід - Березовського - Штернберга, дифузним фіброзом різного ступеня виразності і дуже малою кількістю лімфоцитів. Ваш діагноз?

    1. Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. * лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

75. При гістологічному дослідженні біопсії збільшених шийних лімфатичних вузлів у підлітка виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого представлена великою кількістю проліферуючих лімфоцитів з домішкою гістіоцитів і поодиноких клітин Рід - Березовського - Штернберга. Ваш діагноз?

    1. * Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

76. При гістологічному дослідженні збільшеного лімфатичного вузла виявлена проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, ретикулярних клітин, эозинофильних лейкоцитів, маленьких і великих клітин Ходжкіна, багатоядерних клітин Березовського-Штернберга Якому з перерахованих захворювань відповідають описані морфологічні дані

    1. Лімфосаркома

    2. Метастаз раку

    3. Хронічний лейкоз

    4. Гострий лейкоз

    5. * Лімфогранулематоз

77. При гістологічному дослідженні збільшеного шийного лімфовузла виявлені наступні мікроскопічні ознаки проліферація лімфоїдних клітин різного ступеню зрілості, наявність гігантських клітин Ходжкіна і Ріда-Березовського-Штернберга, а також еозинофілів, плазматичних клітин, нейтрофільних лейкоцитів, серед яких визначаються вогнища некрозу і фіброзу. Який з перерахованих варіантів лімфогранулематозу найбільш вірогідний

    1. З переважанням лімфоїдної тканини

    2. Нодулярний склероз

    3. * Змішано-клітинний варіант

    4. З придушенням лімфоїдної тканини

    5. Саркома Ходжкіна

78. При дослідженні біопсії збільшених медіастинальних лімфатичних вузлів у молодої жінки виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого представлена широкими пучками колагенових волокон, які згортаються у вузлики, і клітинами Рід - Березовського - Штернберга, які мають багаточасточкові ядра і щедру бліду цитоплазму (лакунарні клітини). Ваш діагноз?

    1. Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. * лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

79. При дослідженні біопсії збільшених шийних лімфатичних вузлів у жінки 65 років виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого заміщена пухлинною тканиною, представленою поліморфними мононуклеа-рами і класичними клітинами Рід - Березовського - Штернберга, дифузним фіброзом різного ступеня виразності і дуже малою кількістю лімфоцитів. Ваш діагноз?

    1. Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. * лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

80. При дослідженні біопсії збільшених шийних лімфатичних вузлів у підлітка виявлена стертість рисунка лімфатичного вузла, тканина якого представлена великою кількістю проліферуючих лімфоцитів з домішкою гістіоцитів і поодиноких клітин Рід - Березовського - Штернберга. Ваш діагноз?

    1. * Лімфогранульоматоз, варіант з переважанням лімфоїдної тканини;

    2. лімфогранульоматоз, нодулярний (вузловий) склероз;

    3. лімфогранульоматоз, змішаноклітинний варіант;

    4. лімфогранульоматоз, варіант з лімфоїдним виснаженням;

    5. лімфосаркома.

81. При дослідженні збільшеного шийного лімфатичного вузла відмічено, що загальний рисунок вузла нечіткий за рахунок розростання атипових гістіоцитарних клітин, з наявністю гігантських клітин Березовського-Штернберга, маються ділянки некрозу, склерозу, гіалінозу. Для якого захворювання характерні виявлені морфологічні зміни

    1. * Лімфогранулематозу

    2. Гострого мієлолейкозу

    3. Хронічного мієлолейкозу

    4. Грибовидного мікозу

    5. Туберкульозу

82. При дослідженні хворого в обох щелепах рентгенологічно виявлено — численні дефекти у вигляді округлих отворів з гладенькими стінками. Гістологічно — явища остеолізису й остеопорозу на фоні слабкого кісткоутворення. У сечі хворого — білок Бенс-Джонса. Назвіть захворювання.

    1. Гострий недиференційований лейкоз.

    2. Хронічний мієлолейкоз.

    3. Хронічний еритромієлоз.

    4. Гострий мієлолейкоз.

    5. * Мієломна хвороба.

83. При лейкозі відбувається заміщення кісткового мозку:

    1. Еритроцитами

    2. Фіброзною тканиною

    3. Грануляційною тканиною

    4. * Молодими бластними клітинами

    5. Жировою тканиною

84. При лімфомах лімфатичні вузли стають:

    1. * щільними

    2. м’якими

    3. не твердими

    4. Зменшеними

    5. Не змінюються

85. При мієломній хворобі патологічний білок- пара протеїн через нирки виділяється в сечу і називається білок:

    1. * Бенс-Джонса

    2. Джовані

    3. Граве

    4. Ерліха

    5. Березовського

86. При хворобі Ходжкіна часто уражається селезінка(вогнища некрозу біло-жовтого кольору, склерозу, імфоцитарної інфільтрації), тому вона набуває пістрявого вигляду і називається:

    1. * порфірна селезінка

    2. глазурована селезінка

    3. гіалінова селезінка

    4. фіброзна селезінка

    5. Незмінена селезінка

87. При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в селезінці осередки:

    1. * екстрамедулярного кровотворення

    2. некрозу

    3. склерозу

    4. крововиливів

    5. регенерації

88. При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в тимусі осередки:

    1. * Екстрамедулярного кровотворення

    2. некрозу

    3. кальцинозу

    4. крововиливів

    5. склерозу

89. При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в лімфатичних вузлах осередки:

    1. * Екстрамедулярного кровотворення

    2. некрозу

    3. кальцинозу

    4. крововиливів

    5. склерозу

90. При хронічному лімфолейкозі кількість лейкоцитів у периферійній крові:

    1. * збільшується до 100 тисяч в 1мкл, лейкозні інфільтрати виявляються у всіх органах

    2. зменшується

    3. незначно зменшується

    4. швидко зменшується

    5. Не змінюється

91. При хронічному лімфолейкозі кістковий мозок :

    1. * червоний

    2. жовтий

    3. сірий

    4. Зелений

    5. Без змін

92. При хронічному лімфолейкозі печінка :

    1. * збільшена, сіро-коричневого кольору

    2. зменшена

    3. атрофічна

    4. рубцево змінена

    5. циротична

93. При хронічному лімфолейкозі фолікули селезінки збільшені за рахунок:

    1. * лейкозних інфільтратів

    2. проліфератів

    3. цитозу

    4. Фіброзу

    5. атрофії

94. При хронічному лімфолейкозі характерні такі стани, як:

    1. * інфекційні ускладнення, а також гемолітичні стани

    2. порушення кровопостачання

    3. порушення кровообігу

    4. порушення відтоку крові

    5. атрофія

95. При хронічному мієлоїдному лейкозі кістковий мозок:

    1. * червоно-сірий, сочний, піоїдний

    2. жовтий

    3. коричневий

    4. білувато-сірий

    5. жовтий

96. При хронічному мієлоїдному лейкозі печінка:

    1. * збільшена до 5-6 кг, сіро-коричневого кольору

    2. зменшена

    3. атрофічна

    4. нормальних розмірів

    5. Чорного кольору

97. Причина виникнення африканської лімфоми це:

    1. * герпесоподібний вірус

    2. вірус парагрипу

    3. вірус грипу

    4. вірус поліомієліту

    5. не вірусної етіології

98. Причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути септичні ускладнення, які особливо часто спостерігаються при:

    1. Початковій формі захворювання

    2. Ювенільній формі захворювання

    3. Дитячій формі захворювання

    4. * Недиференційованій формі захворювання

    5. Хронічних інтоксикаціях

99. причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути:

    1. * Крововиливи

    2. Облітерація порожнин

    3. Проліферація клітин

    4. Гіперплазія селезінки

    5. Гіперплазія печінки

100. Причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути:

     1. * виразково-некротичні ускладнення

     2. облітерація порожнини

     3. облітерація клітин

     4. гіперегенерація тканин

101. Прогресуюче розростання при лейкозах лейкозних клітин призводить до :

     1. Підвищення імунітету

     2. * . Анемії

     3. Посилення кровообігу

     4. . Посилення регенерації

     5. Збільшення печінки і селезінки

102. Пухлини з плазматичних клітин або парапротеїнемічні лейкози розвиваються з клітин:

     1. * В-лімфоцитарної системи– попередників плазматичних клітин

     2. тимоцитів

     3. плазмо-моноцитів

     4. плазмо-тимоцитів

     5. Гістіоцитів

103. Пухлинні захворювання лімфатичних вузлів називаються:

     1. * лімфоми

     2. лімфангіоми

     3. фолікуломи

     4. лейкози

     5. лімфаденіт

104. Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:

     1. * варіант з перевагою лімфоїдної тканини (лімфогістіоцитарний) – І-ІІ стадія хвороби

     2. варіант з моноцитозом

     3. варіант з поліцитозом

     4. варіант з гетероцитозом

     5. варіант з пойкилоцитозом

105. Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:

     1. * нодулярний (вузликовий) склероз

     2. вузлуватий фіброз

     3. полінодозний цироз

     4. дифузний фібробластоцитоз.

     5. атрофія

106. Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:

     1. * Змішано-клітинний варіант

     2. вузлуватий фіброз

     3. полінодозний цироз

     4. дифузний фібробластоцитоз

     5. некротичний варіант

107. Розрізняють лімфоми:

     1. * лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна)

     2. лейосаркому

     3. міосаркому

     4. фібросаркому

     5. лейоміому

108. Селезінка при хронічному мієлоїдному лейкозі:

     1. * темно-червоного кольору

     2. сірого кольору

     3. бурого кольору

     4. жовтого кольору

     5. Чорного кольору

109. Селезінка при хронічному мієлоїдному лейкозі:

     1. * різко збільшена до 6-8 кг

     2. незбільшена

     3. зменшена

     4. Атрофічна

     5. До 1 кг

110. Серед перерахованих нижче анемій гіперхромною є

     1. Залізодефіцитна

     2. * В12-дефіцитна

     3. Метапластична

     4. Гемолітична

     5. . Постгеморагічна

111. У другій стадії хронічного мієлоїдного лейкозу за 3-6 місяців розвивається поліклоновість, з’являються бластні форми клітин (мієлобласти, еритробласти, монобласти )виникає :

     1. * бластний криз

     2. судинна криза

     3. гіпертензійний криз

     4. церебральний криз

     5. -

112. У дуже важкому стані до шпиталю поступила дитина 3 років. В периферійній крові 6,5 тис. лейкоцитів, помірна анемія, тромбоцитопенія. На шкірі і слизових оболонках петехіальні крововиливи Незважаючи на проведену терапію, стан дитини прогресивно погіршувався і при наростаючих явищах інтоксикації вона померла. На аутопсії: кістковий мозок губчастих і трубчастих кісток соковитий, малиново-червоний (вигляду малинового желе); лімфатичні вузли збільшені, маса селезінки біля 600 г. У тонкій кишці та у печінці при мікроскопічному дослідженні щільні клітинні інфільтрати, які являють собою бластні форми клітин крові. Ваш діагноз?

     1. гострий мієлобластний лейкоз, лейкемічний варіант;

     2. гострий лімфобластний лейкоз, лейкемічний варіант;

     3. гострий мієлобластний лейкоз, алейкемічний варіант;

     4. * гострий лімфобластний лейкоз, алейкемічний варіант;

     5. хронічний лімфобластний лейкоз.

113. У кістковому мозку мішенями для дії лейкозогенних факторів служать

     1. * Стовбурові клітини

     2. Попередники В-лімфоцитів

     3. . Попередники Т-лімфоцитів

     4. Еритропоетинчутливі клітини

     5. Бластні форми

114. У лімфатичних вузлах при хворобі Ходжкіна виявляється проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, атипові дноядерні малі та великі клітини:

     1. * Ходжкіна

     2. Понсе

     3. Гоше

     4. Пірогова

     5. Боткіна

115. У лімфатичних вузлах при хворобі Ходжкіна виявляється проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, атипові агатоядерні гігантські клітини:

     1. * Ріделя- Березовського-Штемберга

     2. Понсе

     3. Гоше

     4. Фанконі

     5. Каунсільмена

116. У лімфовузлі, направленому для гістологічного дослідження, виявлено розростання фіброзної тканини, яка оточує вогнища поліморфних клітин, серед яких велика кількість гігантських багатоядерних, окремих гігантських одноядерних і лімфоцити. Діагностувати процес?

     1. * Лімфогранулематоз (нодулярний склероз)

     2. Токсоплазмоз

     3. Туберкульоз

     4. Склерома

     5. Хронічний мієлолейкоз

117. У пацієнта з перніціозною (В12 – фолієводефіцитною) анемією проявились зміни неврологічного характеру в нижніх кінцівках: зростаючі слабкість, утруднення рухів і координації, оніміння. Вказані зміни є наслідком:

     1. Дегенерації провідникових структур спинного мозку

     2. Порушення кровообігу в ЦНС

     3. Відмирання нейронів в сірій речовині спинного мозку

     4. * Руйнування провідникових структур периферичних нервів

     5. Руйнування рецепторних структур

118. У пацієнта при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізісу. У трепанобіоптаті виявлено високий зміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.

     1. * Мієломна хвороба

     2. Гострий моноцитарний лейкоз

     3. Хронічний мієлолейкоз

     4. Лімфогрануломатоз

     5. Гістіоцитоз

119. У хворого під час огляду порожнини рота визначається атрофія слизової оболонки язика з червоними плямами (гунтерівський глосит). Склери жовтуваті. У крові: кольоровий показник перевищує одиницю. Для якої анемії характерні ці зміни?

     1. * В12-Фолієводефіцитної.

     2. Залізодефіцитної.

     3. Гострої постгеморагічної.

     4. Хронічної постгеморагічної.

     5. Гемолітичної.

120. У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізису. У трепанобіоптаті виявлений високий вміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.

     1. Гострый моноцитарний лейкоз

     2. Хронічний мієлолейкоз

     3. * Мієломна хвороба

     4. Лімфогранулематоз

     5. Гістіоцитоз

121. У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізісу. У трепанобіоптаті виявлено високий зміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.

     1. * Мієломна хвороба

     2. Гострий моноцитарний лейкоз

     3. Хронічний мієлолейкоз

     4. Лімфогрануломатоз

     5. Гістіоцитоз

122. У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізісу. У трепанобіоптаті виявлено високий зміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.

     1. * Мієломна хвороба

     2. Гострий моноцитарний лейкоз

     3. Хронічний мієлолейкоз

     4. Лімфогрануломатоз

     5. Гістіоцитоз

123. У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках візуалізуються множинні вогнища остеопорозу й остеолізису. У трепанобіоптаті — високий вміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз?

     1. Гістіоцитоз.

     2. Гострий моноцитарний лейкоз.

     3. Хронічний мієлолейкоз.

     4. Лімфогранулематоз.

     5. * Мієломна хвороба.

124. У хворого, що тривало працював з бензолом, прогресує анемія і геморагічний синдром. В біоптаті грудини переважає жирова тканина, виявляються нечисленні дрібні островки кровотворення з поодинокими клітинами мієлопоезу. Ваш діагноз.

     1. * Гіпопластична анемія

     2. Хронічний мієлолейкоз

     3. Перніціозна анемія

     4. Гемолітична анемія

     5. &

125. Фактори, які здатні викликати мутації клітин кровотворної системи, називають:

     1. * Мутагени

     2. Полігени

     3. Моногени

     4. Гетерогени

     5. Бластогени

126. Філадельфійська хромосома зустрічається у 90 % пацієнтів з хронічним

     1. Моноцитарним лейкозом

     2. * Мієлолейкозом

     3. Лімфолейкозом

     4. Мегакаріоцитарним лейкозом

     5. Еритромієлозом

127. Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз) – це:

     1. * хронічна рецидивуюча лімфома

     2. гостра лімфома

     3. гостра лімфоцитома

     4. гостра лімфоцитобластома

     5. Хронічне запалення

128. Хвороба Ходжкіна буває:

     1. * ізольована (локальна) та розповсюджена (генералізована)

     2. епізодична

     3. ендемічна

     4. Пандемічна

     5. хронічна

129. Хронічний лімфолейкоз виникає з В-лімфоцитів, але при цьому продукція імуноглобулінів різко знижена і розвиваються:

     1. * аутоімунні реакції

     2. компенсаторні реакції

     3. лейкоцитози

     4. регенераторні реакції

     5. атрофія

130. Хронічний лімфолейкоз виникає з В-лімфоцитів, але при цьому продукція імуноглобулінів:

     1. * різко знижена

     2. не змінена

     3. збільшена

     4. незначно змінена

     5. -

131. Хронічний лімфолейкоз виникає з:

     1. * В-лімфоцитів

     2. моноцитів

     3. плазмацитів

     4. лейкоцитів

     5. еритроцитів

132. Хронічний лімфолейкоз частіше розвивається у:

     1. * людей старшого віку

     2. немовлят

     3. юнаків

     4. жінок

     5. -

133. Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені :

     1. * парапротеїнемічними лейкозами

     2. хворобою Гоше

     3. хворобою Помпе

     4. хворобою Німана-Піка

     5. Березовського

134. Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені :

     1. * лімфоматозом шкіри – хвороба Сезарі

     2. хворобою Гоше

     3. хворобою Помпе

     4. хворобою Німана-Піка

     5. Березовського

135. Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені хронічним:

     1. * Лімфолейкозом

     2. лімфостазом

     3. цитозом

     4. Монокіноцитозом

     5. фіброзом

136. Хронічні лейкози мієлоцитарного походження або мієлопроліферативні захворювання представлені в основному:

     1. * Хронічним мієлозом або хронічним мієлоїдним лейкозом

     2. Хронічним цитозом

     3. Хронічним поліцитозом

     4. Хронічним моноцитозом

137. Хронічні лейкози поділяються на :

     1. * Лейкози моноцитарного походження

     2. .початковий варіант

     3. Дозріваючий варіант

     4. .Незрілий варіант

     5. Е.Перманентний варіант

138. Частим ускладненням при мієломній хворобі є:

     1. * парапротеїнемічний нефроз

     2. цистит

     3. сечо- кам’яна хвороба

     4. карбункул

     5. уретрит

139. Частим ускладненням при мієломній хворобі є:

     1. * мієломно зморщені нирки

     2. цистит

     3. сечо- кам’яна хвороба

     4. карбункул

     5. уретрит

140. Частим ускладненням при мієломній хворобі є:

     1. * амілоїдоз нирок

     2. цистит

     3. сечо- кам’яна хвороба

     4. карбункул

     5. уретрит

141. Частіше ушкоджуються при мієломній хворобі :

     1. * плоскі кістки (череп, ребра)

     2. заплюсневі кістки

     3. кістки зап’ястка

     4. плюсневі кістки

     5. стегнову кістку

142. Що є найбільш частою безпосередньою причиною смерті при ДВЗ-синдромі

     1. Геморагічна пурпура

     2. Геморагічний діатез

     3. Кровотеча

     4. Гемокоагуляційний шок

     5. * Постгеморагічна анемія

143. Як називається зменшення кількості лейкоцитів у крові?

     1. лейкоцитоз;

     2. анемія;

     3. * лейкопенія;

     4. панцитопенія;

     5. гемофілія.

144. Який патологічний процес в слизовій оболонці шлунка гальмує синтез фактора Кастла?

     1. Гіпертрофія складок

     2. * Атрофія слизової

     3. Ерозія слизової

     4. Метаплазія епітелію

     5. Дисплазія епітелію

145. Які зміни слизової рота характерні для В12-дефіцитної анемії?

     1. Малиновий язик

     2. Плями Філатова-Копліка

     3. Гіпертрофія слизової язика

     4. * Атрофія слизової язика

     5. Некротична ангіна

146. Iшемiчна хвороба серця ( IХС ) обумовлена недостатнiстю коронарного кровообiгу i проявляється:

     1. Продуктивним мiокардитом.

     2. Дистрофiя мiокардiоцитiв.

     3. Крововиливи в мiокард.

     4. Гiпертрофiєю мiокарду.

     5. * Iнфарктом мiокарду.

147. В інтимі аорти виявлено плоскі довгі смуги жовтого кольору, які не підвищуються над поверхнею. Назвіть стадію атеросклерозу

     1. * Ліпоїдозу

     2. Атероматозу

     3. Атерокальцинозу

     4. Виразкування

     5. Ліпосклерозу

148. В патологоанатомічній практиці для ранньої [до 6 год.] макроскопічної діагностики гострої ішемії міокарда використовують барвник, ефект якого проявляється лише в м'язовій тканині з незруйнованою ферментативною системою. Назвіть барвник ?

     1. Толуоідиновий синій

     2. * Солі тетразолію

     3. Конго червоний

     4. 10% розчин сірчаної кислоти

     5. Йодисті сполуки

149. В стромі міокарда виявлено запальний інфільтрат з гістіоцитів, фібробластів, лімфоцитів, та плазмоцитів. Про яку патологію це свідчить?

     1. Свіжий інфаркт міокарда

     2. Вогнищевий постінфарктний кардіосклероз

     3. * Продуктивний міокардит

     4. Розшаровуюча аневризма серця

     5. Жирова дистрофія серця.

150. В тканині головного мозку знайдено судину з червоним геморагічним вінчиком навколо неї. Відомо, що померлий страждав гіпертонічною хворобою. Назвіть механізм крововиливу?

     1. Внаслідок розриву судини

     2. Внаслідок роз’їдання судини

     3. * Внаслідок підвищенної проникності стінки судини

     4. Внаслідок тромбозу судини

     5. Розрив судини на фоні гіалінозу.

151. В товщі розрізаного міокарда виявлено сірувато-білі вогнища. Назвіть патологічний процес

     1. Ожиріння серця

     2. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда

     3. Пухлинний процес

     4. * Крупно-вогнищевий кардіосклероз

     5. Гострий міокардит.

152. В якій стадії спостерігаються найбільш виражені зміни при інфаркті міокарда?

     1. Дистрофічна

     2. Метаболічна

     3. * Некротична

     4. Ішемічна

     5. Усі вищеперераховані

153. Виберіть ймовірну причину розвитку інфаркта міокарда?

     1. Стиснення пухлиною легеневих вен

     2. Тромбоз коронарної артерії

     3. Тромбоемболія коронарної артерії

     4. Гіпотрофія міокарда

     5. * Функціональне перенапруження в умовах недостатнього кровопостачання

154. Виберіть найбільш характерний прояв для інфаркту міокарда

     1. Червоного кольору

     2. Трикутної форми, білий

     3. * Неправильної форми, білий з червоною облямівкою

     4. Є вогнищем сірого розм’якшення

     5. Трикутної форми, білий з геморагічною облямівкою

155. Вид гіпертензії залежний від активності пресорних систем нирок?

     1. Первинна

     2. Вторинна

     3. * Вазоконстрикторна

     4. Гормональна

     5. Гіповолемічна

156. Вид гіпертонічної хвороби залежно від характеру перебігу?

     1. Первинна

     2. Вторинна

     3. Ідіопатична

     4. * Доброякісна

     5. Підгостра

157. Вид інфаркту міокарда, залежно від термінів розвитку, з моменту перших ознак ішемії?

     1. * Рецидивуючий, первинний

     2. Геморагічний, ішемічний

     3. Гострий

     4. Підгострий

     5. Хронічний

158. Вид кальцинозу в атеросклеротичних бляшках за патогенезом?

     1. Метаболічний

     2. * Дистрофічний

     3. Метастатичний

     4. Вторинний

     5. Первинний

159. Види неускладнених макроскопічних змін інтими артерій при атеросклерозі?

     1. Пристінковий тромбоз

     2. Відшарування бляшки

     3. Фіброзні бляшки з виразкуванням

     4. Інтрамуральна гематома

     5. * Жирові плями і смужки

160. Види ускладнених макроскопічних змін інтими артерій при атеросклерозі?

     1. Жирові плями

     2. Гіалізовані бляшки

     3. Фіброзні бляшки

     4. * Інтрамуральна гематома

     5. Жирові смужки

161. Виражений атеросклероз черевної аорти може ускладнитись розвитком:

     1. Інфаркту головного мозку

     2. * Гангреною кишок

     3. Інфаркту міокарду

     4. Інфаркту легені

     5. Гангреною легень

162. Відзначте форму клінічну ІХС?

     1. Гостра

     2. Рецидивуюча

     3. Повторна

     4. * Хронічна

     5. Змішана

163. Вкажіть головні чинники, що що мають найбільше значення в розвитку гіпертонічної хвороби?

     1. * Стрес, вживання солі

     2. Вірусна інфекція

     3. Білкове голодування

     4. Їжа, багата вуглеводами

     5. Вживання алкоголю

164. Вкажіть захворювання, яке найбільш часто зумовлює розвиток атеросклеротичного процесу в артеріях

     1. хронічні інфекційні захворювання

     2. мієлолейкоз

     3. * ожиріння ІІІ-ІVст.

     4. ішемічна хвороба серця

     5. гломерулонефрит

165. Вкажіть зміни інтими судин в стадії ліпідозу?

     1. * Осередкова інфільтрація інтими ліпідами (холестерином)

     2. Поява апоптозних тілець

     3. Склероз

     4. Васкуляризація інтими

     5. Петрифікація

166. Вкажіть ймовірні прояви у внутрішніх органах при атеросклерозі черевного відділу аорти

     1. Тромбоемболія легеневої артерії

     2. * Мускатна печінка

     3. Гемосидероз легень

     4. Нефросклероз

     5. Гангрена нижніх кінцівок

167. Вкажіть клініко-морфіологічну форму гіпертонічної хвороби?

     1. Гіпофізарна

     2. Мезентеріальна

     3. Селезінкова

     4. Наднирковозалозна

     5. * Мозкова

168. Вкажіть клінічну форму гострої ІХС?

     1. Бігеменії та тригемінії

     2. Гостра аневризма серця

     3. Хронічна аневризма серця

     4. * Раптова коронарна смерть

     5. Бура атрофія міокарда

169. Вкажіть мікроскопічні зміни міокарда при гострому інфаркті міокарда?

     1. * У міокарді вогнище некрозу неправильної форми

     2. У міокарді вогнище некрозу трикутної форми

     3. У міокарді вогнище склерозу неправильної форми

     4. Серце має тигровий вигляд

     5. У міокарді безліч дрібних вогнищ склерозу

170. Вкажіть можливу причину смерті при інфаркті міокарда?

     1. Фібриляція шлуночків

     2. Асистолія

     3. Кардіогенний шок

     4. Гостра серцева недостатність

     5. * Усі вище перераховані

171. Вкажіть морфологічні ознаки, що є характерними для гіпертонічного кризу?

     1. Гіаліноз, склероз, кальциноз

     2. * Фібріноїдний некроз артеріол, спазм, плазморагії

     3. Атеросклероз, гіпереластоз

     4. Периваскулярний склероз

     5. Еластофіброз, атероматоз

172. Вкажіть ознаки свіжого інфаркту міокарда

     1. * Без’ядерні кардіоміоцити, гомогенна рожева саркоплазма

     2. Ознаки склерозу між м’язевими волокнами

     3. Відсутність демаркаційної ліній навколо вогнища інфаркту

     4. Неоднорідна саркоплазма, кардіоміоцити без змін

     5. Велика кількість лейкоцитів у вогнищі інфаркту

173. Вкажіть основне фонове захворювання при ішемічна хвороба серця?

     1. Ревматизм

     2. Цукровий діабет

     3. Симптоматичні гіпертонії

     4. Цереброваскулярна хвороба

     5. * Гіпертонічна хвороба

174. Вкажіть патологію коронарних артерій, на тлі якої розвивається інфаркт міокарда?

     1. Гіпереластоз

     2. Еластофіброз

     3. * Атеросклероз

     4. Гіаліноз

     5. Коронарит

175. Вкажіть причину смерті при злоякісному нефроцирозі?

     1. Гостра серцева недостатність

     2. * Гостра ниркова недостатність

     3. Гостра печінкова недостатність

     4. Хронічна ниркова недостатність

     5. Хронічна серцева недостатність

176. Вкажіть причину смерті при ІХС?

     1. Кардіогенний шок

     2. Фібриляція шлуночків

     3. Гемоперикард

     4. Гостра серцева недостатність

     5. * Усе вищеперераховане

177. Вкажіть смертельне ускладнення інфаркту міокарда?

     1. Інфаркт нирки

     2. Інфаркт легені

     3. Тахікардія

     4. * Асистолія

     5. Надклапанний розрив аорти

178. Вкажіть смертельне ускладнення при інфаркті міокарда?

     1. вада серця

     2. * Розрив стінки серця

     3. Кардіосклероз

     4. Розвиток хронічної аневризми серця

     5. Гангрена легень

179. Вкажіть стадію гіпертонічної хвороби?

     1. * Функціональних змін

     2. Доліпідна

     3. Дистрофічна

     4. Метаболічна

     5. Некротична

180. Вкажіть стадію гіпертонічної хвороби?

     1. Змішана

     2. * Морфологічних змін в судинах

     3. Ниркова

     4. Доліпідная

     5. Серцева

181. Вкажіть стадію перебігу доброякісної гіперетензії?

     1. Доліпідна

     2. Клінічна

     3. Виразкування ендотелію судин

     4. * Змін органів у зв'язку із зміною артерій

     5. Циротична

182. Вкажіть ураження якого органу найчастіше приводить до смерті хворих на атеросклероз

     1. Кишківника

     2. * Серця

     3. Селезінки

     4. Печінки

     5. Легень.

183. Вкажіть ускладнення інфаркту міокарда?

     1. Хронічна аневризма серця

     2. Порок серця

     3. Великовогнищевий кардіосклероз

     4. * Фібриляція шлуночків

     5. Спазм коронарних артерій

184. Вкажіть ускладнення, яке ймовірно розвинеться у пацієнта з атеросклерозом мозкових артерій

     1. менінгоенцефаліт

     2. гідроцефалія

     3. * ішемічний інсульт

     4. атрофія коркових структур

     5. крововилив в речовину мозку

185. Вкажіть характерний прояв в артеріолах при гіпертонічній хворобі?

     1. Атеросклероз

     2. * Гіаліноз

     3. Ліпосклероз

     4. Атероматоз

     5. Атерокальциноз

186. Вкажіть характерну ознаку гострої аневризми серця?

     1. Частіше виникає в стінці правого шлуночка

     2. * Частіше виникає в стінці лівого шлуночка

     3. Стінка аневризми представлена рубцевою тканиною

     4. Стінка аневризми представлена тромботичними масами

     5. Стінка аневризми звапнена

187. Вкажіть чинник, що має, що важливу роль в патогенезі атеросклерозу?

     1. * Гіперхолестеринемія

     2. Переважання плазмових ліпопротеїдів високої щільності

     3. Переважання плазмових ліпопротеїдів дуже високої щільності

     4. Гиперкальциемія

     5. Диспротеїнемія

188. Гiстологiчним дослідженням тканини аорти виявлено - серед гладком'язових клiтин i макрофагiв виявляються клiтини з пiнистою цитоплазмою.Встановлено діагноз – атеросклероз аорти. Для якої стадiї атеросклерозу найхарактернiша описана картина:

     1. * лiпоїдозу

     2. Атерокальцинозу

     3. Виразки

     4. Атероматозу

     5. Лiпосклерозу

189. Гістологічно в міокарді: повнокрів'я, в стромі значна кількість дрібних одноядерних клітин, розсуваючих кардіоміоцити. Виявлені морфологічні зміни свідчать про:

     1. венозне повнокрів'я

     2. * негнійний проміжний міокардит

     3. кардіосклероз

     4. інфаркт міокарда

     5. жирову дистрофію міокарда

190. Головний клiнiко-анатомiчний прояв реакцiї строми мiокарда на хронiчну гiпоксiю органу:

     1. * Розростання сполучної тканини (кардiосклероз)

     2. Iнфiльтрацiя строми лiпiдами

     3. Формування неспецифiчної гранульоми

     4. Атрофiя строми

     5. Ослизнення строми

191. Головний клініко-анатомічний прояв в стромі міокарда при хронічній гіпоксії органа

     1. * Кардіосклероз

     2. Жирова дистрофія

     3. Продуктивний міокардит

     4. Аневризма серця

     5. Атрофія строми.

192. Дайте визначення гіпертонічної хвороби?

     1. * Захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення АТ

     2. Гіпертензія, як вторинний прояв хвороби

     3. Хвороба порушеного обміну речовин

     4. Інфекційне захворювання

     5. Хвороба порушеного всмоктування

193. Дайте визначення інфаркту міокарда

     1. * Форма гострої ішемічної хвороби серця

     2. Форма хронічної ішемічної хвороби серця

     3. Кардіоміопатія

     4. Прояв хронічної гіпоксії міокарда

     5. Крайній вираз гіпертонічної кризи

194. Дайте визначення інфаркту міокарда?

     1. Вияв порушення ритму серця

     2. Форма хронічної ІХС

     3. Геморагічний некроз

     4. * Судинний некроз

     5. Кардіоміопатія

195. Дайте визначення ішемічній хворобі серця?

     1. Захворювання міокарду унаслідок екзогенних інтоксикацій

     2. Захворювання міокарду унаслідок ендогенних інтоксикацій

     3. Захворювання міокарду унаслідок дії інфекції

     4. * Захворювання міокарду унаслідок недостатності коронарного кровообігу

     5. Захворювання міокарду унаслідок метаболічних порушень

196. Дайте характеристику змін, що відбуваються в доліпідній стадії атеросклерозу?

     1. Відкладення еритроцитів в інтимі

     2. Поява пінявих клітин

     3. * Накопичення глікозаміногліканів з фібриноїдним некрозом

     4. Накопичення глікогену в інтимі

     5. Метаболічне звапнення

197. Для ранньої макроскопічної діагностики гострої ішемії міокарда використовують наступний барвник, дія якого проявляється лише в м'язовій тканині з незруйнованою ферментативною системою. Назвіть барвник ?

     1. Толуоідиновий синій

     2. * Солі тетразолію

     3. Конго червоний

     4. 10% розчин сірчаної кислоти

     5. Йодисті сполуки

198. До сприятливих наслідків інфаркту міокарда належить

     1. синдром Дреслера

     2. * рубцювання ділянки інфаркту

     3. септичне розплавлення ділянки інфаркту

     4. наявність тромбів шлуночка

     5. відновлення скоротливості передсердь

199. Етіологічна характеристика інфаркту міокарда

     1. Трофоневротичний некроз

     2. * Судинний некроз

     3. Алергічний некроз

     4. Токсичний некроз

     5. Біологічний некроз.

200. З огляду на макроскопічну характеристику в міокарді , як правило, зустрічається такий вид інфаркту

     1. Геморагічний

     2. * Білий з геморагічним вінчиком

     3. Білий

     4. Змішаний

     5. Червоний

201. За наявності гострої аневризми серця в перикарді виявляють наступні морфологічні зміни

     1. Тромботичні відкладання

     2. Гемоперикардіум

     3. Злуки між листками перикарда

     4. * Фібринозний перикардит

     5. Панцирне серце

202. Зазначте форму та походження регенерації серцевого м'яза при інфаркті міокарда

     1. Патологічна, фібробласти і кардіоміоцити

     2. Внутрішньоклітинна, кардіоміоцити

     3. * Репаративна, фібробласти

     4. Фізіологічна, кардіоміоцити

     5. Клітинна, фібробласти

203. Зазначте чинники патогенезу ішемічної хвороби серця?

     1. Гіперліпідемія, куріння

     2. Артеріальна гіпертонія

     3. Надмірна маса тіла, гіподинамія

     4. Малорухливий спосіб життя, алкоголізм

     5. * Усі вище перераховані

204. Зміни в кардіоміоцитах при осередковій ішемічній дистрофії міокарда?

     1. Лізис ядер

     2. * Зникнення глікогену

     3. Лізис цитоплазми

     4. Підвищення кількості глікогену

     5. Коагуляція цитоплазми

205. Зміни, що розвиваються в аорті при гіпертонічній хворобі?

     1. Гумозна інфільтрація, склероз

     2. Амілоїдоз

     3. * Атеросклероз, гіпереластоз

     4. Вроджена аневризма

     5. Казеозний некроз

206. Камери обидвох шлуночків серця виповнені тромботичними масами. Що стало причиною їх виникнення?

     1. Серцева недостатність, застій крові

     2. Посилення згортальної функції крові

     3. Інфаркт міокарда

     4. * Фібриляція шлуночків

     5. Хронічна серцева недостатність.

207. Клініко-морфологічна форма гіпертонічної хвороби?

     1. Надниркова

     2. * Мозкова

     3. Печінкова

     4. Мезентеріальна

     5. Аортальна

208. Клінічний вираз артеріолосклеротичного нефроцирозу при гіпертонічній хворобі?

     1. Гостра серцева недостатність

     2. Хронічна серцева недостатність

     3. Гостра ниркова недостатність

     4. * Хронічна ниркова недостатність

     5. Амілоїдоз

209. Мiкроскопiчним дослідженням серця встановлено - вираженi дистрофiчнi i некротичнi змiни кардiомiоцитiв, повнокрiв'я судин, набряк строми з незначною лiмфоцитарною iнфiльтрацiєю.Діагноз – міокардит. Який мiокардит має місце

     1. Продуктивний.

     2. Ексудативний

     3. Промiжний

     4. Серозний

     5. * Альтеративний

210. Мiкроскопiчно в стромi мiокарду виявлено запальний iнфiльтрат, який складається з гiстiоцитiв, фiбробластiв, лiмфоцитiв i плазмоцитiв. Про який мiокардит йде мова?

     1. * Промiжний продуктивний

     2. Серозний

     3. Гранулематозний

     4. Альтеративний

     5. Паренхiматозний

211. Макроскопічна характеристика аорти при гіпертонічній хворобі?

     1. Інтима має вид шагреневої шкіри

     2. Інтима гладка

     3. Наявність вродженої аневризми

     4. * Фіброзні бляшки в інтимі

     5. Глазурна інтима

212. Макроскопічна характеристика жирових плям і смужок при атеросклерозі?

     1. Підносяться над інтимою

     2. * Не підносяться над інтимою

     3. Локалізуються в медії

     4. Локалізуються в адвентиції

     5. Укриті виразками

213. Макроскопічна характеристика нирок при доброякісному перебігу гіпертонічної хвороби?

     1. Мають сальний вигляд

     2. Нирки збільшені в розмірах

     3. Червоні

     4. Бурі

     5. * Поверхня дрібнозерниста

214. Макроскопічна характеристика нирок при злоякісному нефроцирозі?

     1. Сальна нирка

     2. Нирки збільшені в розмірах

     3. Червоні

     4. Бліді

     5. * Поверхня дрібнозерниста

215. Макроскопічна характеристика ускладнених змін при атеросклерозі?

     1. * Інтима шорстка, горбиста, з виразками і пристінковими тромбами

     2. Інтима гладка

     3. Жирові плями і смужки в інтимі

     4. Бляшки кам'янистої щільності

     5. Біло-жовті бляшки в інтимі

216. Макроскопічна характеристика фіброзних бляшок при атеросклерозі?

     1. * Біло-жовті утворення в інтимі

     2. Локалізуються в медії

     3. Не підносяться над інтимою

     4. Локалізуються в адвентиції

     5. Додають інтимі вид "шагреневої шкіри"

217. Макро- мікроскопічне описання аорти при гіпертонічній хворобі

     1. Інтима з ерозивними пошкодженнями

     2. * Фіброз зовнішньої оболонки

     3. Кальциноз середньої оболонки

     4. Мішковидна аневризма висхідного відділу

     5. Фіброзні бляшки в інтимі

218. Мікроскопічним дослідженням міокарда встановлено: рубцева тканина, в міокарді ознаки гіпертрофії та паренхіматозної дистрофії кардіоміоцитів, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. Ваше заключення?

     1. Інфаркт міокарда

     2. * Постінфарктний крупновогнищевий кардіосклероз

     3. гостра аневризма серця

     4. ішемічна дистрофія міокарда

     5. Хронічна аневризма серця

219. Можливі позасерцеві ускладнення, пов’язані з гострою аневризмою серця?

     1. Пневмонії

     2. Цироз печінки

     3. * Ішемічний інфаркт головного мозку

     4. Гангрена легені

     5. Крововилив в головний мозок

220. Морфогенез виразкування атеросклеротичної бляшки?

     1. Петрифікація бляшки

     2. * Розвиток інтрамуральної гематоми з наступним розривом покришки бляшки

     3. Розрив судини

     4. Роз'їдання покришки бляшки

     5. Внаслідок атерокальцинозу

221. Морфогенез інтрамуральних гематом в товщі бляшки?

     1. * Розриви покришки бляшки

     2. Руйнування пінистих клітин

     3. Шляхом діапедезу з просвіту судини

     4. Шляхом діапедезу з новоутворених судин в бляшці

     5. Шляхом розриву стінки артерії

222. Морфогенетичні чинники пристінкового тромбозу при атеросклерозі?

     1. Ламінарність потоку крові

     2. Зміна реологічних властивостей крові

     3. * Завихрення потоку крові у області бляшки

     4. Відкладення кальцію в бляшку

     5. Склероз

223. Морфологічна ознака доклінічної стадії гіпертонічної хвороби?

     1. Компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночку

     2. Спазм артеріол

     3. Гіпертрофія м'язового шару артеріол

     4. Гіпертрофія еластичних структур артеріол

     5. * Усе вище назване

224. Морфологічна ознака стадії стійких змін артерії при гіпертонічній хворобі?

     1. * Гіаліноз і склероз артеріол

     2. Компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночку

     3. Ексцентрична гіпертрофія правого шлуночку

     4. Стеноз вічка аорти

     5. Атрофія і склероз органів

225. Морфологічний прояв гострої форми гіпертонічної хвороби в нирках ?

     1. Апостематоз нирок

     2. Кісти

     3. * Фібриноїдний некроз артеріол і капілярних петель клубочків нирок

     4. Гнійне запалення

     5. Тубулоінтерстиційний нефроз

226. Морфологічним проявом якої форми ІХС є інфаркт міокарда?

     1. * Гострої

     2. Рецидивуючої

     3. Повторної

     4. Хронічноє

     5. Змішаної

227. Морфологічні зміни перикарда при гострій аневризмі серця?

     1. Тромботичні відкладання

     2. Гемоперикардіум

     3. Злуки між листками перикарда

     4. * Фібринозний перикардит

     5. Панцирне серце

228. Морфологічні ознаки гіпертонічного кризу?

     1. Спазм артеріол

     2. Плазматичне просочення стінки артеріоли

     3. Фібриноїдний некроз стінки артеріоли

     4. Діапедез і тромбоз

     5. * Усі вище названі

229. Морфологічні прояви церебральної форми гіпертонічної хвороби?

     1. Менінгіт

     2. * Крововилив

     3. Енцефаліт

     4. Абсцес

     5. Гангрена

230. Морфологія нирок при доброякісному перебігу гіпертонічної хвороби?

     1. Інфаркти нирок

     2. Гломерулонекроз

     3. Гіпертрофія нефронів

     4. Фібриноїдний некроз артеріол і клубочків

     5. * Регенераційна гіпертрофія клубочків

231. На тлі гіпертонічного кризу в головному мозку можна виявити наступні зміни:

     1. Гіаліноз, склероз, кальциноз

     2. * Фібріноїдний некроз артеріол, спазм, плазморагії

     3. Атеросклероз, гіпереластоз

     4. Периваскулярний склероз

     5. Еластофіброз, атероматоз

232. На тлі якого ускладнення гіпертонічної хвороби серця може розвинутись гематома головного мозку

     1. гідроцефалії

     2. * гіпертонічного кризу

     3. менінгіту

     4. дисциркуляторних порушень

     5. обтурації судин головного мозку тромбами

233. Надлишок якої речовини лежить в основі патогенезу атеросклерозу?

     1. Ліпопротеїдів високої щільності

     2. Ліпопротеїдів середньої щільності

     3. Жирних кислот

     4. * Ліпопротеїдів низкої щільності

     5. Фібрилярного білка.

234. Назвiть одне з найважчих ускладнень iнфаркту мiокарда, який розвинувся у хворого IХС:

     1. Утворення рубця.

     2. Атеросклероз вiнцевих артерiй.

     3. Крупозно-вогнищевий кардiосклероз.

     4. * Гостра аневризма серця.

     5. Розвиток повторного iнфаркту.

235. Назва змін нирок при атеросклерозі?

     1. Апостематозні нирки

     2. Повторно-зморщені нирки

     3. * Атеросклерозний нефроцироз

     4. Артеріолосклеротичний нефроцироз

     5. Атрофія нирок

236. Назвіть вид інфаркту за макроскопічними ознаками, який найчастіше зустрічається в міокарді.

     1. Геморагічний

     2. * Білий з геморагічним вінчиком

     3. Білий

     4. Змішаний

     5. Червоний

237. Назвіть вид інфаркту залежно від локалізації вогнища некрозу?

     1. * Трансмуральний

     2. Повторний

     3. Змішаний

     4. Осередковий

     5. Рецидивуючий

238. Назвіть вид компенсаторної гіпертрофії лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі

     1. * Вікарна гіпертрофія

     2. Ексцентрична атрофія

     3. Концентрична гіпертрофія

     4. Вакатна гіпертрофія

     5. Ексцентрична гіпертрофія

239. Назвіть вид компенсаторної гіпертрофії серця при гіпертонічній хворобі

     1. Робоча

     2. * Вікарна

     3. Вакантна

     4. Нейрогуморальна

     5. Гіпертрофічні розростання

240. Назвіть вид макроскопічних змін в крупних судинах при гіпертонічній хворобі?

     1. Артеріосклероз

     2. Ліпоїдоз

     3. * Жирові плями і смужки

     4. Склероз

     5. Петрифікація

241. Назвіть гістологічні зміни характерні для вогнища свіжого інфаркту міокарда

     1. Неоднорідна саркоплазма

     2. Базофілія

     3. Відсутність глікогену в клітинах

     4. Надлишок жиру в цитоплазмі

     5. * Наявність демаркаційного запалення

242. Назвіть зміни характерні для артеріол при гіпертонічній хворобі

     1. * Гіаліноз і плазматичне просякання

     2. Атеросклероз

     3. Кальциноз

     4. Ліпосклероз

     5. Виникнення мікроаневризм

243. Назвіть кілініко-морфологічну форму гіпертонічної хвороби

     1. Функціональна

     2. Мезентеріальна

     3. Латентна

     4. * Церебральна

     5. Поширених уражень артерій

244. Назвіть клініко-анатомічну форму гіпертонічної хвороби?

     1. Функціональна

     2. Кишкова

     3. * Ниркова

     4. Зміни в судинах

     5. Зміни в кінцівках

245. Назвіть морфологічні зміни, які виникають після інфаркту міокарда в благоприємному випадку?

     1. Міомаляція

     2. Хронічна аневризма серця

     3. Міокардит

     4. * Вогнищевий кардіосклероз

     5. Фібринозний перикардит

246. Назвіть найбільш достовірну ранню [1-2 години] ознаку інфаркту міокарда:

     1. Падіння активності дегідрогеназ

     2. Вакуольна дистрофія кардіоміоцитів субендокардіальної зони

     3. Жирова інфільтрація кардіоміоцитів

     4. * Зникнення глікогену в кардіоміоцитах

     5. Розслаблення міофібрил

247. Назвіть найбільш часте ускладнення при виразковому атеросклерозі аорти

     1. Тканинна емболія

     2. Аортит

     3. * Розрив аорти

     4. Слизова дистрофія аорти

     5. Інфаркт легень

248. Назвіть патоморфологічні зміни в стінках артеріол під час гіпертонічного кризу

     1. Склероз

     2. Амілоїдоз

     3. * Гіаліноз

     4. Кальциноз

     5. Посилене тромбоутворення

249. Назвіть прояв злоякісної гіпертензії?

     1. Склероз

     2. * Спазм артеріол

     3. Гемосидероз

     4. Вазодилятація

     5. Гіпербілірубінемія

250. Назвіть синонім гіпертонічної хвороби?

     1. Симптоматична гіпертензія

     2. * Первинна гіпертензія

     3. Вторинна гіпертензія'

     4. Ідіопатична гіпертензія

     5. Нейрогенна гіпертензія

251. Назвіть стадії морфогенезу атеросклерозу, які діагностуються лише мікроскопічним дослідженням?

     1. * Доліпідна

     2. Ліпоїдозу

     3. Ліпосклерозу

     4. Атероматозу

     5. Виразки і атерокальцинозу

252. Назвіть стадію атеросклерозу, яка може бути діагностована лише гістохімічним дослідженням?

     1. * Доліпідна

     2. Ліпоїдозу

     3. Ліпосклерозу

     4. Атероматозу

     5. Виразки і атерокальцинозу

253. Назвіть судини, що є джерелом тромбоемболії легеневої артерії

     1. Артерії нижніх кінцівок

     2. * Вени великого кола кровообігу

     3. Артерії черевної порожнини

     4. Вени малого кола кровообігу

     5. Черевна аорта.

254. Назвіть ускладнення, що виникає при атеросклерозі великих ниркових артерій

     1. Гострий гломерулонефрит

     2. Гідронефроз

     3. * Нефроцирроз

     4. Пієлонефрит

     5. Пієліт.

255. Назвіть форму регенерації серцевого м'яза при інфаркті міокарда і вкажіть її джерело.

     1. Патологічна, фібробласти і кардіоміоцити

     2. Внутрішньоклітинна, кардіоміоцити

     3. * Репаративна, фібробласти

     4. Фізіологічна, кардіоміоцити

     5. Клітинна, фібробласти

256. Назвіть чинник ризику розвитку ІХС ІІ порядку?

     1. Артеріальна гіпертензія

     2. Малорухливий спосіб життя

     3. * Порушення толерантності до вуглеводів

     4. Надмірна маса тіла

     5. Білкове голодування

257. Назвіть чинники, що мають найбільше значення в розвитку атеросклерозу

     1. * Спадковий

     2. Вживання солі

     3. Білкове голодування

     4. Багата вуглеводами їжа

     5. Вживання алкоголю

258. Найбільш характерний морфологічний прояв гіпертонічного кризу в тканині головного мозку?

     1. Плазматичне просочення стінок артеріол

     2. Ішемія головного мозку

     3. * Діапедезні крововиливу головного мозку

     4. Стареча деменція

     5. Кіста головного мозку

259. Найдостовірнішою ранньою ознакою (1-2 години) після виникнення інфаркту міокарда вважається:

     1. Падіння активності дегідрогеназ

     2. Вакуольна дистрофія кардіоміоцитів субендокардіальної зони

     3. Жирова інфільтрація кардіоміоцитів

     4. * Зникнення кількості глікогену в кардіоміоцитах

     5. Розслаблення міофібрил

260. Найчастіше ускладнення виразкової стадії атеросклерозу аорти?

     1. * Розшаровуюча аневризма аорти

     2. Тромбоемболія

     3. Тканинна емболія

     4. Обтурація аорти

     5. Кальциноз аорти.

261. Наявність відкладання гіаліну в артеріях та артеріолах нирок може свідчити про:

     1. Гломерулонефрит

     2. нефролітіаз

     3. вовчаковий нефрит

     4. пієліт

     5. * ниркову форму гіпертонічної хвороби,

262. Несприятливий наслідок інфаркту міокарда?

     1. Кардіосклероз

     2. Ожиріння серця

     3. Порок серця

     4. * Розрив серця

     5. Атрофія серця

263. Нирковий чинник, що бере участь в регуляції артеріального тиску?

     1. Статини

     2. Катехоламіни

     3. * Ренін

     4. Ангіотензин

     5. Ліберини

264. Переважному ураженню при гіперотонічній хворобі підлягають наступні судини

     1. Венули

     2. Капіляри

     3. Артерії м’язового типу

     4. * Артеріоли

     5. Артерії еластичного і м’язово-еластичного типу

265. Під час мікроскопічного дослідження аорти виявлено: вогнищева інфільтрація інтими ліпідами, білками. Ліпіди просочують інтиму та накопичуються у м(язових клітинах та макрофагах. Встановіть стадію атеросклерозу.

     1. Атероматоз

     2. Атерокальциноз

     3. Ліпосклероз

     4. Доліпідна стадія

     5. * Ліпоїдоз

266. При гістологічному дослідженні в міокарді виявлено кардіоміоцити позбавлені ядер. Про що свідчать такі зміни?

     1. Початкові прояви кардіосклерозу

     2. Фізіологічна регенерація

     3. * Ішемічний некроз

     4. Гіперпластичні процеси

     5. Інфекційний міокардит.

267. При дослідженні коронарних артерій серця знайдено атеросклеротичні бляшки з кальцинозом, закриваючі просвіт на 1/3. В товщі міокарда численні дрібні білуваті прошарки сполучної тканини. Як називається процес, виявлений в міокарді?

     1. Міокардит

     2. Постінфарктний кардіосклероз

     3. Тигрове серце

     4. Інфаркт міокарда

     5. * Дифузний кардіосклероз

268. При якій патології може розвинутись гематома головного мозку?

     1. Атеросклероз

     2. Постгеморагічна анемія

     3. Злоякісне недокрів'я

     4. * Гіпертонічна хвороба

     5. Мієломна хвороба

269. Природа пінистих клітин в атеросклерозних бляшках

     1. Гранулоцити

     2. * Макрофаги

     3. Лімфоцити

     4. Плазмоцити

     5. Еозинофіли

270. Причина смерті при тампонаді серця

     1. * Зниження внутрішньосерцевого тиску

     2. Зниження аортального тиску

     3. Фібриляція шлуночків

     4. Недостатність клапанного апарату серця

     5. Зниження тиску в легеневій артерії

271. Про яке ускладнення гіпертонічної хвороби свідчать діапедезні крововиливи в головному мозку?

     1. Інфаркт мозку

     2. Ішемічний інсульт

     3. Мікроаневризми судин

     4. * Гіпертонічна криза

     5. Утворення кісти

272. Провідний чинник патогенезу гіпертонічної хвороби?

     1. Спадковий

     2. * Нирковий

     3. Метаболічний

     4. Рецепція ліпопротеїдів

     5. Печінковий чинник

273. Стадія виразкування атеросклерозу аорти найбільш часто ускладнюється

     1. * гострою аневризмою

     2. аортитом

     3. інфарктом легень

     4. слизовою дисторфією аорти

     5. розривом аорти

274. Судини якого типу переважно уражаються при атеросклерозі?

     1. Вени

     2. Дрібні артерії

     3. Артеріоли

     4. * Артерії еластичного типу

     5. Судини мікроциркуляторного русла

275. Судини якого типу уражаються атеросклерозом

     1. * Артерії м’язево-еластичного типу

     2. Вени

     3. Судини капілярного русла

     4. Венули

     5. Артеріоли.

276. Сучасна теорія патогенезу атеросклерозу?

     1. Аліментарна інфільтраційна

     2. Психоемоційна

     3. Тромбогенна

     4. * Рецепторна

     5. Нервово-метаболічна

277. Сучасна теорія патогенезу гіпертонічної хвороби?

     1. Метаболічна

     2. Рецепторна

     3. * Мембранна

     4. Нервово-метаболічна

     5. Психоемоційна

278. Характеристика атерокальцинозу при гіпертонічній хворобі?

     1. Метастатичне звапнення атероматозних мас

     2. * Дистрофічне звапнення атероматозных мас

     3. Метаболічне звапнення артерій

     4. Гіаліноз артерій

     5. Ліпоїдоз артерій

279. Характеристика змін у стадії ліпосклерозу?

     1. Виразкування інтими в області бляшок

     2. Васкуляризація інтими в області бляшок

     3. * Розростання фіброзної тканини в інтимі в області бляшок

     4. Формування вогнищ некрозу в інтимі

     5. Виразкування з пристінковим тромбозом

280. Час виникнення некротичної стадії інфаркту від моменту перших ознак ішемії?

     1. 6-8 година

     2. * Більше 12 годин

     3. 10-12 година

     4. До 6 годин

     5. 2 години

281. Через який проміжок часу після інфаркту міокарда формується демаркаційна зона?

     1. * До 24 годин

     2. До 12 годин

     3. 1-2 тижні

     4. До 6-8 годин

     5. До 1 тижня

282. Через який проміжок часу після обтурації вінцевої артерії серця виникають перші мікроскопічні зміни в міокарді?

     1. 30 хвилин

     2. * 1-2 години

     3. 4-5 годин

     4. 6-8 годин

     5. 20-24 години.

283. Чинник, що має провідну роль в етіології атеросклерозу?

     1. Інфекційний

     2. * Обмінний

     3. Спадковий

     4. Гормональний

     5. Гемодинамічний

284. Що є причиною смерті при тампонаді серця (гемоперикардіумі) ?

     1. Підвищення внутрішньосерцевого тиску

     2. Зупинка серця в фазі систоли

     3. * Різке падіння внутрішньосерцевого тиску

     4. Фібриляція шлуночків

     5. Утворення тромбів в камерах шлуночків серця.

285. Що є характерним для трансмурального інфаркту міокарда?

     1. Вогнище некрозу тільки в сосочкових м'язах

     2. * Некроз всієї товщі міокарду

     3. Фібринозний ендокардит

     4. Тільки субендокардіальні ділянки некрозу

     5. Бородавчастий ендокардит

286. Що таке гостра аневризма серця?

     1. Форма гострої ІХС

     2. Форма хронічної ІХС

     3. Ускладнення кардіомегалії

     4. Вроджена вада розвитку

     5. * Стоншення і вибухання стінки міокарду внаслідок міомаляції

287. Що харктерно для зморщеної нирки при атеросклерозі?

     1. * Зменшення розмірів, крупногорбиста поверхня

     2. Дрібнозерниста поверхня, зменшення розмірів

     3. Розширення балії і чашок

     4. Розширення кори

     5. Наявність дрібних рубців в паренхімі

288. Як називаєтьсяч процес накопичення вапна в атеросклеротичних бляшках

     1. * Атерокальциноз

     2. Ліпосклероз

     3. Метастатичне звапнення

     4. Метаболічне звапнення

     5. Атероматоз

289. Яка з клiнiко-морфологiчних форм гiпертонiчної хвороби складає її суть як основного захворювання?

     1. Кардiальна форма.

     2. * Ниркова форма.

     3. Наднирникова форма.

     4. Церебральна форма.

     5. Кишкiвникова форма.

290. Яка із патологій серцево-судинної системи супроводжується гіалінозом судин?

     1. Ішемічна хвороба серця

     2. * Гіпертонічна хвороба серця

     3. Атеросклероз аорти

     4. Атеросклероз коронарних судин

     5. Жодна з перерахованих

291. Яка із перерахованих стадій є завершуючою атеросклеротичний процес?

     1. Атероматоз

     2. Ліпідоз

     3. Стадія виразкування

     4. Ліпосклероз

     5. * Атерокальциноз

292. Яка оболонка стінки артерії уражається при атеросклерозі?

     1. Зовнішня

     2. Середня

     3. Зовнішня і середня

     4. * Внутрішня

     5. Периваскулярна тканина

293. Яка особливість характерна для кардіоміоцитів в ділянці інфаркту міокарда?

     1. Гіпертрофія

     2. Атрофія

     3. * Відсутність ядер

     4. Гіперхромні ядра

     5. Немає змін

294. Яка патологія з боку судин розвинеться у молодого чоловіка, який веде малоактивний спосіб життя та страждає на ожиріння ІV ступеню?

     1. васкуліт продуктивного типу

     2. васкуліт геморагічного типу

     3. склероз зовнішньої оболонки судин

     4. множинні аневризми судин

     5. * атеросклероз

295. Яка патологія найчастіше зумовлює розвиток атеросклерозу

     1. Тютюнопаління

     2. Алкоголізм

     3. * Ожиріння ІІ-ІІІ ступеню

     4. Порушення білкового обміну

     5. Анемія

296. Яка патологія нирок є зумовлена атеросклерозом

     1. Гострий гломерулонефрит

     2. Хронічний гломерулонефрит

     3. * Первинно зморщена нирка

     4. Амілоїдоз

     5. Вторинно зморщена нирка

297. Яка речовина накопичується в судинах головного мозку при гіпертонічній хворобі?

     1. Амілоїд

     2. Гемосидерин

     3. * Простий гіалін

     4. Холестерин

     5. Сечовина

298. Яке із представлених захворювань є патогенетично спорідненим для ішемічної хвороби серця

     1. Гломерулонефрит

     2. нефросклероз

     3. ревматична вада серця

     4. аневризма аорти

     5. * гіпертонічна хвороба серця

299. Яке, на Вашу думку ускладнення може стати смертельним при ішемічній хворобі серця

     1. гіпертонічний криз

     2. * кардіогенний шок

     3. гостра транзиторна гіпоксія міокарда

     4. кардіосклероз

     5. ниркова недостатність

300. Який вигляд має первинно зморщена нирка на фоні гіпертонічної хвороби

     1. Великa з множинними кістами

     2. Великa білa

     3. Великa червонa

     4. Маленькa строкатa

     5. * Маленькa, щільнa з дрібногорбистою поверхнею

301. Який вид емболії виникає на стадії виразкування атеросклерозу

     1. Жирова

     2. Тромбоемболія

     3. Повітряна

     4. Мікробна

     5. * Тканинна

302. Який вид інфаркту міокарда може ускладнюватись фібринозним перикардитом?

     1. Субендокардіальний

     2. * Трансмуральний

     3. Інтрамуральний

     4. Інфаркт міокарда не ускладнюється фібринозним перикардитом

     5. Тотальний

303. Який вид інфаркту міокарда, за поширенням в стінці серця зумовлює гемоперикардіум?

     1. Інтрамуральний

     2. Субепікардіальний

     3. Субендокардіальний

     4. Ендокардіальний

     5. * Трансмуральний.

304. Який етіологічний чинник , на Вашу думку є провідним у розвитку гіпертонічної хвороби?

     1. * Стрес, вживання солі

     2. Вірусна інфекція

     3. Білкове голодування

     4. Їжа, багата вуглеводами

     5. Вживання алкоголю

305. Який етіологічний чинник є найбільш загрозливим щодо розвитку ішемічної хвороби серця

     1. вживання значної кількості білків з їжею

     2. * малорухомий спосіб життя

     3. паління

     4. професійні заняття спортом

     5. вживання значної кількості йоду з їжею

306. Який з перерахованих процесів є благоприємним наслідком інфаркта міокарда

     1. Міомаляція

     2. * Рубцювання ділянки інфаркту

     3. Гостра аневризма серця

     4. Кардіосклероз

     5. Звапнення ділянки некрозу.

307. Який з перерахованих процесів розвинеться в головному мозку при атеросклерозі мозкових артерій

     1. Місцевий гемосидероз

     2. Енцефаліт

     3. Гідроцефалія

     4. * Атрофія кори

     5. Геморагічний інсульт.

308. Який із перерахованих інфарктів неможливий в серці

     1. Трансмуральний

     2. Інтрамуральний

     3. * Геморагічний

     4. Субепікардіальний

     5. Субендокардіальний

309. Який із перерахованих факторів не є фактором ризику для ішемічної хвороби серця?

     1. Гіперліпідемія

     2. Артеріальна гіпертензія

     3. Гіподинамія

     4. Надлишкова маса тіла

     5. * Хронічна інфекція

310. Який морфологічний тип інфаркту має місце в серці?

     1. * Білий інфаркт з червоним вінчиком

     2. Червоний інфаркт

     3. Білий інфаркт

     4. Строкатий інфаркт

     5. Геморагічний інфаркт.

311. Який патологічний процес в легеневій артерії може виникнути за наявності тромбофлебіту глибоких вен гомілки

     1. Тромбоз

     2. Жирову емболию

     3. Емболию чужорідними тілами

     4. Тканинну емболію

     5. * Тромбоемболію

312. Який процес розвинеться в кишківнику при атеросклерозі артерій брижі

     1. Ентерит

     2. * Гангрена кишки

     3. Кишкова непрохідність

     4. Кишкова коліка

     5. Інфаркт кишки

313. Який, на Вашу думку чинник ризику розвитку ІХС І порядку?

     1. Гіперліпідемія

     2. Малорухливий спосіб життя

     3. Надмірна маса тіла

     4. Артеріальна гіпертонія

     5. * Усі вищеперераховані

314. Яким є прояв гострої ІХС в міокарді?

     1. Метаболічне пошкодження міокарда

     2. Жирова дистрофія міокарда

     3. * Інфаркт міокарда

     4. Гранулематозний міокардит

     5. Кардіоміопатія

315. Яким є сприятливий наслідок інфаркту міокарда?

     1. * Рубцювання

     2. Гнійне розплавлення

     3. Міомаляція

     4. Утворення гострої аневризми

     5. Утворення кісти

316. Які взаємини між атеросклерозом т і артеріосклерозом?

     1. * Атеросклероз - різновид артеріосклерозу

     2. Артеріосклероз - різновид артеріосклерозу

     3. Атеросклероз - різновид еластофіброзу

     4. Атеросклероз - старечий артеріосклероз

     5. Атеросклероз - алергічний артеріосклероз

317. Які зміни є характерними для атеросклеротичного ураження нирок

     1. Крупногорбиста поверхня, зменьшені в розмірах

     2. Симетричність ураження

     3. * Дрібнозерниста поверхня

     4. Множинні кісти

     5. Збільшені, білого кольору нирки

318. Які зміни міокарда належать до ішемічної хвороби серця?

     1. Жирова дистрофія міокарда

     2. Некротична кардіоміопатія

     3. Гіпертрофія правого шлуночка

     4. Дифузний кардіосклероз

     5. * Вогнищева ішемічна дистрофія міокарда.

319. Які макроскопічні зміни в інтимі артерій свідчать про хвилеподібний перебіг атеросклерозу?

     1. * Наявність жирових плям і смужок

     2. Наявність фіброзних. бляшок

     3. Наявність ускладнених змін

     4. Наявність кальцинозу

     5. Наявність перерахованих змін одночасна

320. Які патологічні стани можуть зумовити симптоматичну гіпертензію

     1. Захворювання ЦНС

     2. Захворювання судин

     3. Захворювання нирок

     4. Захворювання ендокринної системи

     5. * Усі перераховані вище

321. Які судини не уражаються атеросклерозом?

     1. * Капіляри

     2. Аорта

     3. Порожниста вена

     4. Венули

     5. Грудна протока

322. Які судини переважно уражаються при гіпертонічній хворобі?

     1. Венули

     2. Капіляри

     3. Артерії м’язового типу

     4. * Артеріоли

     5. Артерії еластичного і м’язово-еластичного типу

323. Яке ускладнення розвинеться у хворого на гостру аневризму серця?

     1. Інфаркт міокарда

     2. * Тампонада порожнини перикарда

     3. Інфаркт нирки

     4. Ішемічний інфаркт мозку

     5. Усі вищеперераховані

324. Стадії дезорганізації сполучної тканини такі як фібриноїдні зміни , набухання і некроз, їх відносять до:

     1. * незворотних

     2. зворотних

     3. частково зворотних

     4. пограничних

     5. зворотних

325. Який ендокардит може бути при ревматизмі за локалізацією:

     1. * клапанним

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субендокардіальний

326. Альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми характеризується накопиченням:

     1. * навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів

     2. лімфоцитів і утворенням фолікулів

     3. лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження

     4. нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів

     5. нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів

327. Альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми характеризується утворенням гранульоми, яка свідчить про наявність гострого процесу і називається:

     1. * “квітучою”

     2. “в’янучою”

     3. “зів’ялою”

     4. “відквітлою”

     5. специфічною

328. Антитіла проти А-гемолітичного стрептокока типу А мають спорідненість з антигенами:

     1. * сполучної тканини серця

     2. печінки

     3. нирок

     4. мигдаликів

     5. сполучної тканини середостіння

329. В етіології ревматичних хвороб істотне значення має клінічно виражена або латентна:

     1. * стрептококова інфекція

     2. менінгококова інфекція

     3. диплококова інфекція

     4. грибкова інфекція

     5. стафілококова

330. В нирках при системному червоному вівчаку розвивається:

     1. * мезангіопроліферативний гломерулонефрит

     2. пієлонефрит

     3. гострий гломерулонефрит

     4. підгострий гломерулонефрит

     5. хронічний нефрит

331. В нирках при хворобі Лібмана-Сакса розвивається:

     1. * вовчаковий гломерулонефрит

     2. гострий гломерулонефрит

     3. підгострий гломерулонефрит

     4. хронічний нефрит

     5. пієлонефрит

332. В патогенезі системного червоного вічака велике значення має :

     1. спленомегалія

     2. * дисбаланс функції Т-супресорів та Т-хелперів з утворенням поліорганних антитіл

     3. дисбаланс функції В-супресорів з утворенням поліорганних антитіл

     4. дисбаланс функції В-хелперів з утворенням поліорганних антитіл

     5. дисбаланс функції В-лімфоцитів з утворенням поліорганних антитіл

333. В патогенезі системного червоного вічака велике значення має дисбаланс функції Т-супресорів та Т-хелперів з утворенням поліорганних антитіл, які називають «вовчаковим»:

     1. включенням

     2. * фактором

     3. тільцем

     4. проявом

     5. додатком

334. В результаті хвороби Бехтєрєва розвивається :

     1. остеопороз

     2. * кістковий анкілоз

     3. кістковий амілоїдоз

     4. остеомаляція

     5. остеопороз

335. В селезінці при системному червоному вівчаку знаходять:

     1. загальний склероз

     2. * периартеріальний “цибулинний склероз”

     3. периваскулярний “цибулинний склероз”

     4. периартеріальний “цибулинний фіброз”

     5. периартеріальний “цибулинний гіаліноз”

336. В шкірі при системному червоному вівчаку за рахунок проліферативно-деструктивного васкуліту в дермі, набряку, вогнищевої периваскулярної лімфогістіоцитарної інфільтрації спостерігається :

     1. ціаноз

     2. * “червоний метелик”

     3. “червоний осередок”

     4. “червона еритема”

     5. “чорний метелик”

337. В шкірі при системному червоному вівчаку спостерігається :

     1. Запалення

     2. * еритема

     3. лейкодерма

     4. ксеродерма

     5. гіпермеланоз

338. Васкуліти при ревматизмі носять системний характер і спостерігаються у:

     1. * всіх органах і тканинах

     2. мезенхімальній тканині

     3. ектодермальній тканині

     4. грануляційній тканині

     5. в усіх перерахованих відповідях

339. Вважають, що при вузликовому периартеріїті внаслідок фібриноїдного некрозу середньої оболонки судин розвивається проліферативна реакція клітин у зовнішній оболонці з наступним переходом у:

     1. гранулематоз вузликів

     2. * склероз і утворенням вузликів

     3. гіаліноз

     4. амілоїдоз

     5. гранулематоз вузликів

340. Весь цикл розвитку гранульоми при ревматизмі складає:

     1. * 4-6 місяців

     2. 1 рік

     3. 1-2 роки

     4. 9-12 місяців

     5. 2 роки

341. Визначення ревматизму – хронічне захворювання з переважним ураженням:

     1. * серця і судин

     2. нирок і печінки

     3. артерій середнього калібру

     4. артерій м’язево- еластичного типу

     5. нирок і печінки

342. Вирішальним фактором розвитку склеродермії є порушення синтезу:

     1. келоїду

     2. * коллагену

     3. фібрину

     4. фібриногену

     5. келоїду

343. Вкажіть вид ревматичного клапанного ендокардиту залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу :

     1. Субендокардіальний

     2. * фібропластичний ендокардит

     3. інтрамуральний ендокардит

     4. трансмуральний ендокардит

     5. епікардіальний ендокардит

344. Вкажіть ступінь дезорганізації сполучної тканини при поворотно-бородавчатому ендокардиті:

     1. амілоїдоз

     2. * новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана

     3. колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію

     4. фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину

     5. неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену

345. Вкажіть , чим характеризується альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми:

     1. накопиченням нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів

     2. набряком

     3. * накопиченням навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів

     4. накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів

     5. накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження

346. Вкажіть локалізацію “квітучих”, “в’янучих” і склеротичних ревматичних гранульом при ревматизмі :

     1. в перикарді

     2. * у периваскулярній сполучній тканині міокарда

     3. в кардіоміоцитах

     4. в ендотелії судин міокарда

     5. в епікарді

347. Вкажіть форму міокардиту (запалення міокарда) – постійного прояву ревматизму:

     1. Ексудативний

     2. * гранулематозний

     3. вогнищевий паренхіматозний

     4. дифузний ексудативний паренхіматозний

     5. осередковий інтерстиційний

348. Вкажіть характер запалення при перикардиті:

     1. Проліферативне запалення

     2. гнійного ексудативного запалення

     3. геморагічного ексудативного запалення

     4. * серозного ексудативного запалення

     5. катарального ексудативного запалення

349. Вкажіть характер запалення при артритичній формі ревматизму:

     1. Геморагічний

     2. * серозно-фібринозний

     3. геморагічний

     4. гнійний

     5. катаральний

350. Вкажіть що таке мала хорея– це є:

     1. Вісцеральна форма ревматизму

     2. рецидивуюча форма ревматизму

     3. * церебральна форма ревматизму

     4. латентна форма ревматизму

     5. підгостра форма ревматизму

351. Вкажіть яка найчастіша причина смерті хворих на ревматизм:

     1. Кардіосклероз

     2. * декомпенсована вада серця

     3. амілоїдоз

     4. сепсис

     5. гіпостатична пневмонія

352. Вкажіть, що є характерною ознакою ревматоїдного артриту

     1. набряк шкіри

     2. * розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     3. розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     4. розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів

     5. розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів

353. Вкажіть, які структури уражаються при дерматоміозиті:

     1. * поперечно-смугаста мускулатура

     2. шкіра

     3. дерма

     4. тільки гладенькі м’язи

     5. кістки

354. Вовчаковий фактор – це є :

     1. токсини

     2. * антинуклеарні антитіла

     3. антигени

     4. циркулюючі комплекси

     5. антиклітинні антигени

355. Вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит проявляється:

     1. * у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами

     2. у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами

     3. у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами

     4. у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами

     5. гіалінозом

356. Вперше стадію гранулематозу у вигляді вузликових утворів у стромі серця описав:

     1. * Ашоф

     2. Бішоф

     3. Амосов

     4. Лангерганс

     5. Амосов

357. Генетична схильність у виникненні ревматоїдного артриту відмічається :

     1. * аутоімунних реакцій до колагену ІІ типу

     2. гіпертермічних реакцій

     3. гетероімунних реакцій

     4. неімунних реакцій

     5. імунних реакцій до проколагену

358. Головною патогенетичною ділянкою при ревматичних хворобах є:

     1. бура індурація легенів

     2. * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини

     3. застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів

     4. ішемізація капілярного русла

     5. гіпертрофія лівих відділів серця

359. Гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі супроводжується:

     1. * фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок

     2. мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок

     3. набряком

     4. фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у вигляді бородавок

     5. фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок

360. Гранулематозний міокардит при ревматизмі характеризується наявністю “квітучих”, “в(янучих” і склеротичних ревматичних гранульом:

     1. * У периваскулярній сполучній тканині міокарда

     2. в кардіоміоцитах

     3. в ендотелії судин міокарда

     4. в епікарді

     5. в перикарді

361. Дати визначення ревматоїдного артриту –це хронічне захворювання, в основі якого лежить прогресуюча дезорганізація сполучної тканини:

     1. * синовіальних оболонок та хряща суглобів

     2. серця

     3. вен-

     4. судин

     5. нирок

362. Де спостерігаються васкуліти при ревматизмі:

     1. * Всіх органах і тканинах

     2. мезенхімальній тканині

     3. ектодермальній тканині

     4. грануляційній тканині

     5. в усіх перерахованих відповідях

363. Дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах включає в себе::

     1. жирову дистрофію

     2. гіаліново- крапельну дистрофію

     3. * мукоїдний набряк

     4. амілоїдоз

     5. вакуольну дистрофію

364. Дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах включає в себе:

     1. * фібриноїдний набряк і некроз

     2. гіаліново- крапельну дистрофію

     3. амілоїдоз

     4. вакуольну дистрофію

     5. жирову дистрофію

365. Дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах включає в себе:

     1. * Гіаліноз

     2. клітинну реакцію (гранулематоз) і склероз

     3. гіаліново- крапельну дистрофію

     4. амілоїдоз

     5. вакуольну дистрофію

366. Дерматоміозит – ревматична хвороба, провідним клініко-морфологічним проявом якої є системне ураження:

     1. * поперечно-смугастої мускулатури

     2. шкіри

     3. дерми

     4. тільки гладеньких м’язів

     5. хрящової тканини

367. Дифузний ексудативний інтерстиціальний міокардит характеризується:

     1. * значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     2. набряком

     3. незначною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     4. значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     5. незначною інфільтрацією інтерстицію нейтрофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

368. Дифузний ендокардит як вид ревматичного клапанного ендокардиту характеризується дифузним:

     1. * мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію

     2. фібриноїдним некрозом сполучної тканини і ендотелію

     3. фібриноїдним набряком сполучної тканини і пошкодженням ендотелію

     4. гіалінозом сполучної тканини і ендотелію

     5. набряком ендокарду

369. Для вузликового периартеріїту характерний імунокомплексний механізм ураження таких судин, як:

     1. артеріоло-капілярні анастамози

     2. * артерії середнього і дрібного калібру

     3. аорта

     4. артерії великого калібру

     5. артеріоло-капілярні анастамози

370. До вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в серці відноситься :

     1. Гостра аневризма висхідного відділу аорти

     2. * ендокардит з формуванням вади

     3. гостра аневризма

     4. хронічна аневризма

     5. бура атрофія

371. До частих ускладнень ревматоїдного артриту відносять:

     1. * амілоїдоз нирок з розвитком уремії, що часто є причиною смерті хворих

     2. гіпостатичну пневмонію

     3. полікістоз нирок

     4. сечокам’яну хворобу

     5. нефролітіаз

372. Друга стадія синовіїту при ревматоїдноиу артриті проявляється:

     1. * розростанням ворсин і проліферацією синовіоцитів

     2. зникненням ворсин і атрофією синовіоцитів

     3. зменшенням ворсин і проліферація хондроцитів

     4. розростанням хондроцитів і проліферацією хондробластів

     5. проліферацією хондробластів

373. Друга стадія синовіїту при ревматоїдноиу артриті проявляється запальною клітинною інфільтрацією, утворенням:

     1. * грануляційної тканини на поверхні суглоба

     2. набряку суглоба

     3. набряку навколо суглоба

     4. периваскулярних грануляцій

     5. склерозу

374. Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється:

     1. * ерозіями у суглобовому хрящі

     2. ерозіями зв’язок суглоба

     3. виразками капсули суглоба

     4. осередковим пом’якшенням хондроцитів

     5. проліферацією хондробластів

375. Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється:

     1. * оголенням кістки, епіфізів, остеопорозом

     2. ерозіями зв’язок суглоба

     3. виразками капсули суглоба

     4. осередковим пом’якшенням хондроцитів

     5. склерозом

376. Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється тим, що грануляційна тканина:

     1. * звужує суглобову щілину

     2. розширює суглобову щілину

     3. збільшує суглоб

     4. зменшує суглоб

     5. організується

377. Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється тим, що:

     1. * знижується рухливість суглобів, що зумовлює вивихи та підвивихи

     2. рухливість суглобів не змінюється

     3. підвищується нестабільність суглобів

     4. підвищується рухлива нестабільність суглобів

     5. немає морфологічних проявів

378. Ендокардит при ревматизмі за локалізацією може бути:

     1. * Клапанним

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субепікардіальний

379. Ендокардит (запалення ендокарда) при ревматизмі за локалізацією може бути:

     1. * хордальним

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субепікардіальний

380. Ендокардит (запалення ендокарда) при ревматизмі за локалізацією може бути:

     1. * пристінковим

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субепікардіальний

381. Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:

     1. * дифузний ендокардит

     2. інтрамуральний ендокардит

     3. трансмуральний ендокардит

     4. епікардіальний ендокардит

     5. субендокардіальний

382. Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:

     1. * гострий бородавчатий ендокардит

     2. гострий інтрамуральний ендокардит

     3. підгострий трансмуральний ендокардит

     4. гострий епікардіальний ендокардит

     5. субендокардіальний

383. Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:

     1. * Фібропластичний ендокардит

     2. інтрамуральний ендокардит

     3. субендокардіальний

     4. трансмуральний ендокардит

     5. епікардіальний ендокардит

384. Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту - фібропластичний ендокардит, що характеризується:

     1. * розростанням новоутвореної сполучної тканини, рубцеве змінення клапана і його недостатність (набута вада серця)

     2. амілоїдозом

     3. мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок на клапанах

     4. фібриногенними змінами сполучної тканини клапанів

     5. фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і ендотелію

385. Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:

     1. * поворотно-бородавчатий ендокардит

     2. повторний ендокардит

     3. повторно- тромботичний ендокардит

     4. дифузно-бородавчатий ендокардит

     5. дифузний вальвуліт

386. Кардіосклероз є результатом міокардиту при:

     1. ускладненнях

     2. * сприятливому перебігу ревматизму

     3. несприятливому перебігу ревматизму

     4. перебігу ревматизму з частими рецидивами

     5. перебігу ревматизму з високою активністю показників крові

387. Кому належать патогенетичні механізми ревматичних хвороб:

     1. * алергічним реакціям сповільненого і негайного типу

     2. стрептококовій септицемії

     3. гострому запаленню

     4. стафілококовій септикопіємії

     5. гіпертермічним реакціям

388. Мала хорея частіше зустрічається:

     1. * у дітей

     2. немає значення

     3. у дорослих

     4. у чоловіків

     5. у жінок

389. Мала хорея –церебральна форма ревматизму, вона частіше зустрічається:

     1. * у дітей

     2. у дорослих

     3. немає значення

     4. у чоловіків

     5. у жінок

390. Міокардит (запалення міокарда) – постійний прояв ревматизму, однією із форм його є:

     1. * гранулематозний

     2. ексудативний

     3. вогнищевий паренхіматозний

     4. дифузний ексудативний паренхіматозний

     5. осередковий інтерстиційний

391. Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені:

     1. * опорно-рухового апарату

     2. серця

     3. нирок

     4. нервової системи

     5. судин

392. Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені опорно-рухового апарату, в якому розвивається:

     1. набряк

     2. * синовіїт

     3. перихондрит

     4. бурсосиновіїт

     5. тендовагініт

393. На ревматоїдний артрит хворіють переважно:

     1. підростки

     2. * жінки

     3. чоловіки

     4. діти

     5. літні люди

394. На що вказує наявність « в’янучої гранульоми»:

     1. склероз

     2. * згасання процесу

     3. загострення процесу після ремісії

     4. відновлення процесу після активної атаки ревматизму

     5. деяке сповільнення темпів розвитку

395. Назвіть ускладнення ревматизму :

     1. * шварти і облітерація порожнини перикарда

     2. медіастініт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. пієлонефрит

396. Назвіть ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті:

     1. * тромбоемболія

     2. медіастиніт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. абсцес нирки

397. Назвіть ускладненням ревматизму при бородавчатому ендокардиті:

     1. пієлонефрит

     2. медіастиніт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. * інфаркти внутрішніх органів

398. Найчастіше ревматичний процес пошкоджує:

     1. * мітральний і аортальний клапани

     2. трикуспідальний клапан

     3. клапани легеневої артерії

     4. клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан

     5. трикуспідальний клапан

399. Найчастішою причиною смерті хворих на ревматизм є :

     1. * декомпенсована вада серця

     2. пієлонефрит

     3. амілоїдоз

     4. сепсис

     5. гіпостатична пневмонія

400. Наслідком вовчакового гломерулонефриту є розвиток:

     1. Стоншення нирок

     2. * зморщених нирок

     3. кістозних нирок

     4. гідронефротичних нирок

     5. пістрявих нирок

401. Наявність « в’янучої гранульоми» вказує на :

     1. * згасання процесу

     2. загострення процесу після ремісії

     3. формування рубця

     4. відновлення процесу після активної атаки ревматизму

     5. деяке сповільнення темпів розвитку

402. Патологічна анатомія при анкілозуючому спондилоартриті характеризується розвитком:

     1. * деструктивно-запальних змін у тканинах дрібних суглобів хребта з руйнацією суглобового хряща і формуванням кісткових анкілозів

     2. деструкцією кісткової тканини-

     3. запальних змін у тканинах великих суглобів з руйнацією суглобового хряща

     4. деструктивно-запальних змін у тканинах навколо хребта

     5. деструктивно-запальних змін у тканинах дрібних суглобів хребта без руйнації

403. Патологічна анатомія системного червоного вівчака характеризується розвитком фібриноїдних змін:

     1. * у стінках судин мікроциркуляторного русла з виникненням васкулітів

     2. у шкірі з виникненням дерматозів

     3. у суглобах з виникненням анкілозів

     4. в аорті

     5. у шкірі і суглобах з виникненням анкілозуючих дерматозів

404. Патологічна анатомія системного червоного вівчака характеризується розвитком фібриноїдних змін у стінках судин мікроциркуляторного русла з виникненням васкулітів, які закінчуються вторинними ішемічними змінами в органах у вигляді:

     1. запалення

     2. * дистрофії та некрозу

     3. сухої гангрени

     4. вологої гангрени

     5. звапнення

405. Перикардит при ревматизмі має характер:

     1. * серозно-фібринозного ексудативного запалення

     2. проліферативного запалення

     3. гнійного ексудативного запалення

     4. геморагічного ексудативного запалення

     5. катарального ексудативного запалення

406. Поворотно-бородавчатий ендокардит характеризується повторною дезорганізацією:

     1. * новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана

     2. колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію

     3. амілоїдозом

     4. фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину

     5. неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену

407. Поліартрит при ревматизмі переважно:

     1. * серозно-фібринозний

     2. геморагічний

     3. гнійний

     4. катаральний

     5. гострий

408. При поєднання ендокардиту - і міокардиту ( при ревматизмі) говорять про:

     1. * ревматичний кардит

     2. панкардит

     3. подвійний кардит

     4. гострий кардит

     5. підгострий кардит

409. При ревматоїдному спондиліті часто причиною смерті є розвиток в нирках:

     1. * амілоїдозу

     2. полікістозу

     3. пієлонефриту

     4. гломерулонефриту

     5. пієліту

410. При вузликовому периартеріїті внаслідок фібриноїдного некрозу середньої оболонки судин розвивається проліферативна реакція клітин у зовнішній оболонці з наступним переходом у:

     1. Гранулематоз вузликів

     2. * Склероз і утворенням вузликів

     3. гіаліноз

     4. амілоїдоз

     5. Гранулематоз вузликів

411. При дерматоміозиті в серці спостерігається дистрофія кардіоміоцитів, проміжний міокардит і патологічний процес закінчується:

     1. * дифузним кардіосклерозом, атрофією кардіоміоцитів

     2. частковою регенерацією кардіоміоцитів

     3. гіпертрофією міокарда

     4. патологічною регенерацією кардіоміоцитів

     5. осередковим еластофіброзом

412. При дерматоміозиті знижується ферментативна активність та запаси глікогена:

     1. * зникає посмугованість м’язів

     2. виникає дифузна посмугованість міокарда

     3. виникає осередкова посмугованість міокарда

     4. виникає посмугованість тільки гладеньких м’язів

     5. Склероз

413. При дерматоміозиті в м’язах спостерігаються дистрофічні зміни і м’язи:

     1. укорочуються

     2. * атрофуються

     3. гіпертрофуються

     4. регенерують

     5. відновлюються

414. При дерматоміозиті м’язи поступово:

     1. * заміщуються сполучною тканиною, жировими масами

     2. збільшуються

     3. деформуються

     4. звапнюються

     5. -

415. При облітерації перикарду в серцевій сорочці проходить звапнення ( результат ревматизму) . В такому разі має місце :

     1. * Панцирне серце

     2. атрофоване серце

     3. Тигрове серце

     4. волове серце

     5. волосате серце

416. При поєднанні ендокардиту, міокардиту і перикардиту говорять про ревматичний:

     1. * панкардит

     2. трансмуральний кардит

     3. полікардит

     4. кардит

     5. васкуліт

417. При ревматизмі переважно уражаються :

     1. * серце і судин

     2. нирки і печінка

     3. артерії середнього калібру

     4. артерії м’язево- еластичного типу

     5. кісткова тканина

418. При ревматизмі періоди загострення змінюються періодами згасання (ремісіями), тому перебіг ревматизму:

     1. ремітуючий

     2. неоднорідний

     3. Гострий

     4. * хвилеподібний

     5. Повторний

419. При ревматизмі сенсибілізуючим фактором виступають антитіла проти:

     1. * A-гемолітичного стрептокока типу А

     2. B-гемолізуючого стрептокока типу В

     3. C-гемолітичного стрептокока типу АВ

     4. D-гемолізуючого стафілокока типу А

     5. E-гемолізуючого стафілокока типу С

420. При ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини, які з продуктами руйнування клітин саме є:

     1. активованими антитілами

     2. імунними комплексами

     3. антитілами, на які виробляються антигени

     4. * антигенами, на які виробляються антитіла

     5. формуванням імунних комплексів

421. При ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини і викликають в місцях інвазії руйнування клітин і запалення, яке звичайно проявляється:

     1. * ангіною

     2. перитонзілярним абсцесом

     3. заглоточним абсцесом

     4. катаром носоглотки

     5. висипкою

422. При ревматизмі суглобовий хрящ:

     1. * не пошкоджується, а тому деформації суглобів не буває

     2. пошкоджується, а тому деформації суглобів буває

     3. геморагічне запалення

     4. частково пошкоджується, а тому деформація суглобів осередкова

     5. пошкоджується, а тому буває деформація колінних суглобів

423. При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту - і міокардиту говорять про:

     1. * ревматичний кардит

     2. подвійний кардит

     3. гострий кардит

     4. підгострий кардит

     5. панкардит

424. При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту, міокардиту і перикардиту говорять про ревматичний:

     1. * панкардит

     2. трансмуральний кардит

     3. полікардит

     4. кардит

     5. васкуліт

425. При ревматизмі у зв’язку із васкулітами у головному мозку розвиваються дистрофічні зміни нервових клітин, і:

     1. ділянки склерозу

     2. * вогнища деструкції та крововиливів

     3. вогнища гіалінозу

     4. вогнища амілоїдозу

     5. ділянки абсцедування

426. При ревматичних хворобах головною патогенетичною ділянкою є :

     1. * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини

     2. застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів

     3. ішемізація капілярного русла

     4. гіпертрофія лівих відділів серця

     5. бура індурація легенів

427. При ревматоїдному артириті виникають аутоімунні реакції і Т-лімфоцити виділяють медіатори запалення та лізуючі цитокіни, які руйнують:

     1. * суглоби

     2. хребет

     3. серце

     4. нирки

     5. судини

428. При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту розвивається набряк синовіальної оболонки, ворсин з розвитком:

     1. * дезорганізації сполучної тканини

     2. гідропічної дистрофії

     3. вакуольно- гіалінової дистрофії

     4. проліферації

     5. жирової дистрофії

429. При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту в тканинах виявляються ознаки клітинної запальної реакції, ворсини некротизуються і:

     1. утворюються гіалінові тільця

     2. * утворюються “рисові тільця”

     3. зникають “рисові тільця”

     4. не з’являються “рисові тільця”

     5. утворюються “рисові тільця” тільки в одному суглобі

430. При ревматоїдному артриті у хворих пошкоджується, головним чином, сполучна тканина:

     1. * капсули суглобів

     2. серця

     3. нирок

     4. капсули нирок

     5. печінки

431. При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу фібробласти заміщують зону фібриноїдного некрозу, синтезуються:

     1. * аргірофільні і колагенові волокна

     2. мукоїдні волокна

     3. фібриноїдні волокна

     4. гіалінові і колоїдні волокна

     5. нейтрофіли

432. При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу гранульома набирає властивостей рубця, така ознака свідчить про:

     1. * ремісію хвороби

     2. загострення хвороби

     3. загострення процесу після ремісії

     4. відновлення процесу після активної атаки ревматизму

     5. деяке сповільнення темпів розвитку

433. При системній склеродермії в легенях відмічається ущільнення за рахунок:

     1. * дифузного фіброзу, потовщення міжальвеолярних перетинок

     2. дифузної емфіземи

     3. обструктивних змін у бронхах

     4. набряку

     5. Склерозу

434. При системній склеродермії обличчя хворого стає:

     1. * маскоподібним

     2. блідим

     3. гіперемійованим

     4. ціанотичним

     5. сірим

435. При системній склеродермії спостерігається “склеродермічне серце”, для якого характерний :

     1. Бура атрофія міокарда

     2. * склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз

     3. гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, еластофіброз

     4. гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз

     5. гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя

436. При системній склеродермії у шкірі виявляється:

     1. Атрофія придатків шкіри

     2. * дифузна або вогнищева атрофія епідермісу

     3. гіпертрофія епідермісу

     4. часткова гіперплазія компонентів дерми

     5. гіпертрофія епідермісу і депігментація

437. При системному червоному вовчаку порушується:

     1. обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми

     2. * обмін ДНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми

     3. обмін РНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми

     4. обмін РНК і утворюються антитіла

     5. обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми

438. При склеродермії у шлунково-кишковому тракті відмічаються:

     1. * склеротичні зміни підслизового та м’язового шарів шлунку

     2. Запалення

     3. карциноматозні зміни кишечника

     4. аденоматозні зміни підшлункової залози

     5. дивертикули кишечника

439. При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується:

     1. * серце

     2. тільки великі суглоби

     3. тільки дрібні суглоби

     4. тільки нирки

     5. шкіра

440. При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується серце, в якому розвивається такий патологічний процес, як:

     1. * ендокардит і міокардит

     2. ендоваскуліт коронарних артерій

     3. перикардит і панкардит

     4. пери васкуліт коронарних артерій

     5. фібринозний перикардит

441. Причина ревматоїдного артриту невідома, але відмічається генетична схильність у виникненні:

     1. * аутоімунних реакцій до колагену ІІ типу

     2. гіпертермічних реакцій

     3. гетероімунних реакцій

     4. неімунних реакцій

     5. імунних реакцій до проколагену

442. Про який період розвитку ревматичної гранулеми свідчить альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми :

     1. * “квітучою”

     2. “в’янучою”

     3. “зів’ялою”

     4. “відквітлою”

     5. специфічною

443. Про який період хвороби свідчить розвиток ревматичної гранульоми у фазі склерозу:

     1. загострення хвороби

     2. * ремісію хвороби

     3. загострення процесу після ремісії

     4. відновлення процесу після активної атаки ревматизму

     5. деяке сповільнення темпів розвитку

444. Проникливість капілярів при ревматизмі різко підвищується, клінічно це проявляється :

     1. * нодозною еритемою

     2. Набряком

     3. поліеритематозним дерматитом

     4. осередковим дерматитом

     5. ДВЗ-синдромом

445. Пусковим моментом ревматоїдного артириту часто є мікробне інфікування, особливо віруси, внаслідок чого виробляється:

     1. усі відповіді вірні-

     2. * ревматоїдний фактор

     3. фактор Кастла

     4. ревмогенний фактор

     5. полівірусний фактор

446. Рання діагностика і ранній початок лікування ревматизму:

     1. * може привести до повного видужання

     2. ніколи не може привести до видужання

     3. не може привести до реорганізації сполучної тканини

     4. не може привести до реституції сполучної тканини

     5. не може привести до реорганізації сполучної тканини

447. Ревматизм – це хронічне захворювання з переважним ураженням:

     1. * серця і судин

     2. нирок і печінки

     3. артерій середнього калібру

     4. артерій м’язево- еластичного типу

     5. кісткової тканини

448. Ревматичні хвороби – це група хронічних захворювань, які характеризуються системним ураженням:

     1. * сполучної тканини і кровоносних судин

     2. суглобів

     3. органів кровообігу

     4. мозку

     5. нирок

449. Ревматоїдний артрит –це хронічне захворювання, в основі якого лежить прогресуюча дезорганізація сполучної тканини:

     1. * синовіальних оболонок та хряща суглобів

     2. серця

     3. вен

     4. судин

     5. нирок

450. Ревматоїдний фактор – це є аутоантитіла до власних:

     1. * IgG

     2. IgЕ

     3. IgМ

     4. IgА

     5. IgC

451. Результатом перикардиту є утворення:

     1. гранулем

     2. * злук порожнини серцевої сорочки

     3. нагноєнням порожнини серцевої сорочки

     4. папілярною проліферацією епікарда

     5. ворсинчато- папілярною трансформацією епікарда

452. Результатом ранньої діагностики і раннього початку лікування ревматизму є:

     1. * повне видужання

     2. ніколи не може привести до видужання

     3. не може привести до реорганізації сполучної тканини

     4. не може привести до реституції сполучної тканини

     5. ніколи не може привести до видужання

453. Розвитком кардіосклерозу міокардит завершується при:

     1. * сприятливому перебігу ревматизму

     2. ускладненнях

     3. несприятливому перебігу ревматизму

     4. перебігу ревматизму з частими рецидивами

     5. перебігу ревматизму з високою активністю показників крові

454. Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях може розвиватися :

     1. * пневмосклероз

     2. обструктивний бронхіт

     3. емфізема

     4. астматичний бронхіт

     5. абсцес

455. Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях може розвиватися :

     1. пневмоконіоз

     2. * пневмосклероз

     3. обструктивний бронхіт

     4. емфізема

     5. астматичний бронхіт

456. Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в серці може розвиватися:

     1. * ендокардит з формуванням вади

     2. гостра аневризма

     3. хронічна аневризма

     4. бура атрофія

     5. склероз

457. Системна склеродермія – це захворювання, яке характеризується розвитком дифузного склерозу та гіалінозу:

     1. * сполучної тканини різних органів та тканин

     2. базальних мембран

     3. дерми та мязів

     4. епідермісу

     5. дерми

458. Системна склеродермія характеризується в шкірі:

     1. порушенням васкуляризації

     2. * склеротичними і атрофічними змінами

     3. запаленням

     4. звапненням

     5. порушенням васкуляризації

459. Системний червоний вовчак(СЧВ)– це системне захворювання, яке супроводжується:

     1. * вираженою аутоімунізацією

     2. вираженою проліферацією фіброцитів

     3. вираженою деформацією суглобового апарату

     4. вираженими змінами ендокарду

     5. запаленням

460. Склеродермічне серце включає в себе:

     1. * склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз

     2. гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, еластофіброз

     3. гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз

     4. гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя

     5. буру атрофію міокарда

461. Сполучна тканина яких структур пошкоджується при ревматоїдному артриті :

     1. серця

     2. нирок

     3. капсули нирок

     4. печінки

     5. * капсули суглобів

462. Спорідненість антитіла проти С-гемолітичного стрептокока типу А з антигенами сполучної тканини серця пояснює переважне ураження у хворих на ревматизм:

     1. * серця

     2. печінки

     3. тільки епікарда

     4. тільки ендокарда

     5. частіше перикарда

463. Стадія гранулематозу при ревматизмі морфологічно проявляється:

     1. * клітинною запальною реакцією

     2. монокінною реакцією

     3. цитокінною реакцією

     4. поліморфно- клітинною реорганізацією запалення

     5. набряком

464. Так як при ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини і викликають в місцях інвазії руйнування клітин і запалення, яке звичайно проявляється:

     1. * ангіною

     2. перитонзілярним абсцесом

     3. заглоточним абсцесом

     4. катаром носоглотки

     5. висипкою

465. Так як при ревматизмі періоди загострення змінюються періодами згасання (ремісіями), - перебіг ревматизму:

     1. ремітуючий

     2. неоднорідний

     3. гострий

     4. * хвилеподібний

     5. повторний

466. Третя стадія при ревматоїдному артриті проявляється:

     1. склерозом

     2. * фіброзно-кістковим анкілозом

     3. фіброзним келоїдом

     4. кістковим амілоїдозом

     5. фіброзним і кістковим амілоїдозом

467. Третя стадія при ревматоїдному артриті розвивається після тривалого перебігу хвороби і проявляється:

     1. * фіброзно-кістковим анкілозом

     2. гіалінозом

     3. фіброзним келоїдом

     4. кістковим амілоїдозом

     5. фіброзним і кістковим амілоїдозом

468. Три фази розвитку ревматичної гранульоми – альтеративно-ексудативну, проліферативну і склеротичну виділив:

     1. * Талалаєв

     2. Бішоф

     3. Амосов

     4. Ашоф

     5. Амосов

469. У патогенезі ревматоїдного артрита важливу роль відіграють:

     1. * імунні комплекси, де антитілами є імуноглобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)

     2. імунні комплекси, де антитілами є імуноглобуліни різних класів (IgЕ)

     3. імунні комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig N, Ig Q, Ig B)

     4. комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig Y, Ig H, Ig L)

     5. імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)

470. У проліферативній фазі розвитку ревматичної гранульоми клітини починають витягуватися, з’являються фібробласти, зменшується кількість фібриноїдних мас, формується:

     1. * “в’януча гранульома”

     2. специфічна

     3. “квітнуча гранульома”

     4. “ розквітла гранульома”

     5. “ зів’яла гранульома”

471. У розвитку ревматизму серед стадій дезорганізації сполучної тканини є такі фібриноїдні зміни , як набухання і некроз, їх відносять до:

     1. * незворотних

     2. зворотних

     3. частково зворотних

     4. пограничних

     5. зворотних

472. У розвитку ревматизму спостерігається мукоїдний набряк, який є:

     1. * поверхневою і зворотною дезорганізацією сполучної тканини

     2. незворотною дезорганізацією сполучної тканини

     3. поверхневою реорганізацією сполучної тканини

     4. зворотною проліферацією сполучної тканини

     5. поверхневою реорганізацією сполучної тканини

473. У розвитку ревматизму спостерігається така стадія дезорганізації, як мукоїдний набряк, яка на глікозаміноглікани і гідратацією основної речовини характеризується посиленою:

     1. еозинофільною реакцією

     2. * метахроматичною реакцією

     3. еозинофільною реакцією

     4. гематоксиліновою реакцією

     5. поліхроматичною реакцією

474. У серці хворих на системний червоний вічак розвивається:

     1. сепсис

     2. * небактеріальний бородавчастий ендокардит Лібмана-Сакса

     3. бактеріальний вальвуліт

     4. бактеріальний бородавчастий ендокардит

     5. небактеріальний фібропластичний ендокардит

475. Ускладнення хвороби Бехтєрєва є –

     1. * кістковий анкілоз

     2. кістковий амілоїдоз

     3. остеомаляція

     4. остеопороз

     5. остеосклероз

476. Ускладненням ревматизму при бородавчатому ендокардиті може бути:

     1. * тромбоемболія

     2. медіастініт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. абсцес нирки

477. Ускладненнями ревматизму можуть бути:

     1. * шварти і облітерація порожнини перикарда

     2. медіастиніт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. пієлонефрит

478. Ускладненнями ревматизму при бородавчатому ендокардиті можуть бути:

     1. * інфаркти внутрішніх органів

     2. медіастиніт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. пієлонефрит-

479. Фібриноїдні зміни (набухання і некроз) при ревматизмі характеризуються:

     1. * гомогенізацією колагенових волокон з просяканням їх білками плазми

     2. гомогенізацією нервових волокон з просяканням їх білками

     3. гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками

     4. гомогенізацією грануляційної тканини з просяканням білками плазми

     5. гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками

480. Характер запалення перикарда при ревматизмі :

     1. * серозно-фібринозного ексудативного запалення

     2. проліферативне

     3. Гнійного ексудативного запалення

     4. Геморагічного ексудативного запалення

     5. Катарального ексудативного запалення

481. Характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту є відкладання:

     1. * імунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних петель”

     2. неімунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних паличок”

     3. імунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних намистинок”

     4. неімунних комплексів і потоншення капілярів у вигляді “дротяних кілець”

     5. неімунних комплексів і потоншення капілярів у вигляді “дротяних петель”

482. Характерною ознакою ревматоїдного артриту є:

     1. * розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     2. розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     3. проліферативне запалення

     4. розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів

     5. розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів

483. Хворіють на системний червоний вівчак частіше:

     1. * жінки молодого віку

     2. молоді чоловіки

     3. діти

     4. літні люди

     5. підростки

484. Хворіють на системний червоний вівчак частіше:

     1. підлітки

     2. * жінки молодого віку

     3. молоді чоловіки

     4. діти

     5. літні люди

485. Хвороба Бехтєрєва – це хронічне ревматичне захворювання з ушкодженням:

     1. * суглобово-зв’язкового апарату хребта

     2. суглобового апарату

     3. великих суглобів

     4. дрібних і великих суглобів

     5. суглобового апарату

486. Хвороба Бехтєрєва – це хронічне ревматичне захворювання з ушкодженням суглобово-зв’язкового апарату хребта, яке призводить до:

     1. * кісткового анкілозу

     2. кісткового амілоїдозу

     3. остеопеторзу

     4. остеопорозу

     5. суглобового апарату

487. Хвороба Лібмана-Сакса -це системне захворювання, яке супроводжується

     1. запаленням

     2. * вираженою аутоімунізацією

     3. вираженою проліферацією фіброцитів

     4. вираженою деформацією суглобового апарату

     5. вираженими змінами ендокарду

488. Хвороба Лібмана-Сакса має гострий або хронічний перебіг і характеризується переважним ураженням:

     1. Селезінки

     2. * шкіри, судин, нирок

     3. нервової системи

     4. шлунково- кишкового тракту

     5. ендокринних залоз

489. Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається:

     1. * ревматоїдний спондиліт

     2. анкілозуючий тендовагініт

     3. бурсит

     4. анкілозуючий бурсит

     5. анкілозуючий перихондрит

490. Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається хвороба:

     1. * Бехтєрєва

     2. Ходжкіна

     3. Лібмана-Сакса

     4. Соколовського-Буйо

     5. Понсе

491. Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається:

     1. * анкілозуючий спондилоартрит

     2. анкілозуючий тендовагініт

     3. анкілозуючий бурсит

     4. анкілозуючий перихондрит

     5. артрит

492. Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта – хвороба Бєхтєрєва після тривалого перебігу закінчується:

     1. * нерухомістю хребта

     2. деструкцією кісткової тканини

     3. звичними випадами дисків

     4. нестабільністю міжхребетних дисків

     5. осередковим остеохондрозом

493. Хто вперше описав стадію гранулематозу у вигляді вузликових утворів у стромі серця:

     1. * Ашоф

     2. Бішоф

     3. Амосов

     4. Лангерганс

     5. Амосов

494. Хто вперше виділив три фази розвитку ревматичної гранульоми – альтеративно-ексудативну, проліферативну і склеротичну:

     1. Амосов

     2. * Талалаєв

     3. Бішоф

     4. Амосов

     5. Аштоф

495. Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням, утвореної сполучної тканини в такому разі має місце :

     1. * панцирне серце

     2. атрофоване серце

     3. тигрове серце

     4. волове серце

     5. волосате серце

496. Часто перикардит при ревматизмі завершується утворенням:

     1. * злук порожнини серцевої сорочки

     2. нагноєнням порожнини серцевої сорочки

     3. папілярною проліферацією епікарда

     4. гранулем

     5. ворсинчато- папілярною трансформацією епікарда

497. Чим морфологічно проявляється стадія гранулематозу при ревматизмі:

     1. * клітинною запальною реакцією

     2. монокінною реакцією

     3. цитокінною реакцією

     4. поліморфно- клітинною реорганізацією запалення

     5. набряком

498. Чим проявляється вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит:

     1. * у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами

     2. у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами

     3. у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами

     4. у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами

     5. гіалінозом

499. Чим проявляється третя стадія при ревматоїдному артриті :

     1. склерозом

     2. * фіброзно-кістковим анкілозом

     3. фіброзним келоїдом

     4. кістковим амілоїдозом

     5. фіброзним і кістковим амілоїдозом

500. Чим супроводжується гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі:

     1. * фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок

     2. мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок

     3. набряком

     4. фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у вигляді бородавок

     5. фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок

501. Чим проявляється друга стадія синовіїту при ревматоїдноиу артриті:

     1. склерозом

     2. * розростанням ворсин і проліферацією синовіоцитів

     3. зникненням ворсин і атрофією синовіоцитів

     4. зменшенням ворсин і проліферація хондроцитів

     5. розростанням хондроцитів і проліферацією хондробластів

502. Чим проявляється друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті:

     1. склерозом

     2. ерозіями зв’язок суглоба

     3. виразками капсули суглоба

     4. осередковим пом’якшенням хондроцитів

     5. * ерозіями у суглобовому хрящі

503. Чим проявляється друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті :

     1. склерозом

     2. ерозіями зв’язок суглоба

     3. виразками капсули суглоба

     4. осередковим пом’якшенням хондроцитів

     5. * оголенням кістки, епіфізів, остеопорозом

504. Чим проявляється підвищення проникливості капілярів при ревматизмі :

     1. поліеритематозним дерматитом

     2. осередковим дерматитом

     3. * нодозною еритемою

     4. набряком

     5. ДВЗ-синдромом

505. Чим характеризується альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми:

     1. накопиченням нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів

     2. накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження

     3. * накопиченням навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів

     4. накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів

     5. накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження

506. Чим характеризується дифузний ексудативний інтерстиціальний міокардит :

     1. * значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     2. незначною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     3. значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

     4. набряком

     5. незначною інфільтрацією інтерстицію нейтрофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва

507. Чим характеризується дифузний ендокардит як вид ревматичного клапанного ендокардиту :

     1. набряком ендокарду

     2. * мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію

     3. фібриноїдним некрозом сполучної тканини і ендотелію

     4. фібриноїдним набряком сполучної тканини і пошкодженням ендотелію

     5. гіалінозом сполучної тканини і ендотелію

508. Чим характеризуються фібриноїдні зміни (набухання і некроз) при ревматизмі:

     1. * гомогенізацією колагенових волокон з просяканням їх білками плазми

     2. гомогенізацією нервових волокон з просяканням їх білками

     3. гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками

     4. гомогенізацією грануляційної тканини з просяканням білками плазми

     5. гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками

509. Шкіра при системній склеродермії містить вогнища:

     1. * гіперпігментації, гемангіоектазій

     2. депігментацій

     3. пустульозу

     4. везикульозу

     5. висипання

510. Шкіра при системній склеродермії стає:

     1. * щільною

     2. м’якою

     3. дряблою

     4. тьмяною

     5. рудою

511. Що включає в себе дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах:

     1. жирову дисторофію

     2. Гіаліново- крапельну дистрофію

     3. * Мукоїдний набряк

     4. амілоїдоз

     5. Вакуольну дистрофію

512. Що виробляється при мікробному інфікуванні при ревматоїдному артриті:

     1. вактор розпаду пухлин

     2. * ревматоїдний фактор

     3. фактор Кастла

     4. ревмогенний фактор

     5. полівірусний фактор

513. Що відбувається із суглобовим хрящем при ревматизмі:

     1. Геморагічне запалення

     2. * не пошкоджується, а тому деформації суглобів не буває

     3. пошкоджується, а тому деформації суглобів буває

     4. частково пошкоджується, а тому деформація суглобів осередкова

     5. пошкоджується, а тому буває деформація колінних суглобів

514. Що відіграє важливу роль в патогенезі ревматоїдного артрита:

     1. імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)

     2. * імунні комплекси, де антитілами є імуноглобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)

     3. імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A) -

     4. імунні комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig N, Ig Q, Ig B)

     5. комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig Y, Ig H, Ig L)

515. Що відноситься до вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в серці:

     1. Гостра аневризма висхідного відділу аорти

     2. * ендокардит з формуванням вади

     3. гостра аневризма

     4. хронічна аневризма

     5. бура атрофія

516. Що відноситься до вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях:

     1. пневмоконіоз

     2. * пневмосклероз

     3. обструктивний бронхіт

     4. емфізема

     5. астматичний бронхіт

517. Що відносять до частих ускладнень ревматоїдного артриту:

     1. нефролітіаз

     2. * амілоїдоз нирок з розвитком уремії, що часто є причиною смерті хворих

     3. гіпостатичну пневмонію

     4. полікістоз нирок

     5. сечокам’яну хворобу

518. Вирішальним фактором розвитку склеродермії - є порушення синтезу:

     1. келоїду

     2. * коллагену

     3. фібрину

     4. фібриногену

     5. келоїду

519. Що є головною патогенетичною ділянкою при ревматичних хворобах :

     1. бура індурація легенів

     2. * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини

     3. застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів

     4. ішемізація капілярного русла

     5. гіпертрофія лівих відділів серця

520. Що є провідним клініко-морфологічним проявом при дерматоміозиті :

     1. Системне ураження тільки гладеньких м’язів

     2. * Системне ураження поперечно-смугастої мускулатури

     3. Системне ураження шкіри

     4. Системне ураження дерми

     5. Системне ураження тільки гладеньких м’язів

521. Характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту - є відкладання:

     1. * імунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних петель”

     2. неімунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних паличок”

     3. імунних комплексів і потовщення капілярів у вигляді “дротяних намистинок”

     4. неімунних комплексів і потоншення капілярів у вигляді “дротяних кілець”

     5. неімунних комплексів і потоншення капілярів у вигляді “дротяних петель”

522. Що є характерною ознакою ревматоїдного артриту

     1. набряк шкіри

     2. * розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     3. розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів

     4. розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів

     5. розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів

523. Що найчастіше уражає ревматичний процес:

     1. * мітральний і аортальний клапани

     2. трикуспідальний клапан

     3. клапани легеневої артерії

     4. клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан

     5. капіляри

524. Що порушується при системному червоному вовчаку :

     1. обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми

     2. * обмін ДНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми

     3. обмін РНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми

     4. обмін РНК і утворюються антитіла

     5. обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми

525. Що пояснює переважне ураження у хворих на ревматизм спорідненість антитіла проти п-гемолітичного стрептокока типу А з антигенами сполучної тканини серця :

     1. печінки

     2. * серця

     3. тільки епікарда

     4. тільки ендокарда

     5. частіше перикарда

526. Що розвивається в нирках при хворобі Лібмана-Сакса:

     1. пієлонефрит

     2. * вовчаковий гломерулонефрит

     3. гострий гломерулонефрит

     4. підгострий гломерулонефрит

     5. хронічний нефрит

527. Що руйнують медіатори запалення та лізуючі цитокіни. При ревматоїдному артириті виникають аутоімунні реакції і Т-лімфоцити виділяють, які руйнують:

     1. * суглоби

     2. хребет

     3. серце

     4. нирки

     5. судини

528. Що таке ревматичні хвороби – (це група хронічних захворювань, які характеризуються системним ураженням) :

     1. * сполучної тканини і кровоносних судин

     2. суглобів

     3. органів кровообігу

     4. мозку

     5. нирок

529. Що таке ревматоїдний фактор – це є аутоантитіла до власних:

     1. IgC

     2. IgЕ

     3. IgМ

     4. IgА

     5. * IgG

530. Що утворюється у другій стадії синовіїту при ревматоїдноиу артриті, яка проявляється запальною клітинною інфільтрацією:

     1. склероз

     2. * грануляційна тканина на поверхні суглоба

     3. набряк суглоба

     4. набряк навколо суглоба

     5. периваскулярні грануляції

531. Як називається хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта - це :хвороба:

     1. Понсе

     2. * Бехтєрєва

     3. Ходжкіна

     4. Лібмана-Сакса

     5. Соколовського-Буйо

532. Як називається хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта :

     1. артрит

     2. * анкілозуючий спондилоартрит

     3. анкілозуючий тендовагініт

     4. анкілозуючий бурсит

     5. анкілозуючий перихондрит

533. Як називається хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта:

     1. бурсит

     2. * ревматоїдний спондиліт

     3. анкілозуючий тендовагініт

     4. анкілозуючий бурсит

     5. анкілозуючий перихондрит

534. Яка локалізація “квітучих”, “в’янучих” і склеротичних ревматичних гранульом при ревматизмі :

     1. в перикарді

     2. * у периваскулярній сполучній тканині міокарда

     3. в кардіоміоцитах

     4. в ендотелії судин міокарда

     5. в епікарді

535. Яка гранульома формується у проліферативній фазі розвитку ревматичної гранульоми, коли клітини починають витягуватися і з(являються фібробласти, при цьому зменшується кількість фібриноїдних мас:

     1. специфічна

     2. * “в’януча гранульома”

     3. “квітнуча гранульома”

     4. “ розквітла гранульома”

     5. “ зів’яла гранульома”

536. Яка найчастіша причина смерті хворих на ревматизм:

     1. пієлонефрит

     2. * декомпенсована вада серця

     3. амілоїдоз

     4. сепсис

     5. гіпостатична пневмонія

537. Яке ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті може бути:

     1. * тромбоемболія

     2. медіастініт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. абсцес нирки

538. Який характер запалення при перикардиті:

     1. проліферативне

     2. гнійного ексудативного запалення

     3. геморагічного ексудативного запалення

     4. * серозного ексудативного запалення

     5. катарального ексудативного запалення

539. Який вид дистрофії включає в себе дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах:

     1. жирову дистрофію

     2. * фібриноїдний набряк і некроз

     3. гіаліново- крапельну дистрофію

     4. амілоїдоз

     5. вакуольну дистрофію

540. Який за локалізацією ендокардит (запалення ендокарда) при ревматизмі:

     1. * хордальним

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субендокардіальний

541. Який за локалізацією ендокардит (запалення ендокарда) може бути при ревматизмі:

     1. * пристінковим

     2. інтрамуральним

     3. трансмуральним

     4. епікардіальним

     5. субепікардіальний

542. Який орган пошкоджується в першу чергу при типовому перебігу ревматизму:

     1. * серце

     2. тільки великі суглоби

     3. тільки дрібні суглоби

     4. тільки нирки

     5. шкіра

543. Який патологічний процес розвивається в серці при типовому перебігу ревматизму:

     1. * ендокардит і міокардит

     2. ендоваскуліт коронарних артерій

     3. перикардит і панкардит

     4. пери васкуліт коронарних артерій

     5. Фібринозний перикардит

544. Який процес включає в себе мукоїдний набряк, що розвивається при ревматизмі:

     1. * поверхневою і зворотною дезорганізацією сполучної тканини

     2. незворотною дезорганізацією сполучної тканини

     3. поверхневою реорганізацією сполучної тканини

     4. зворотною проліферацією сполучної тканини

     5. незворотною дезорганізацією сполучної тканини

545. Який характер запалення при артритичній формі ревматизму:

     1. геморагічний

     2. * серозно-фібринозний

     3. геморагічний

     4. гнійний

     5. катаральний

546. Які ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті:

     1. пієлонефрит

     2. медіастініт

     3. тромбофлебіт

     4. амілоїдоз

     5. * інфаркти внутрішніх органів

547. Які антитіла виступають сенсибілізуючим фактором при ревматизмі:

     1. A-гемолізуючого стрептокока типу В

     2. B-гемолітичного стрептокока типу АВ

     3. C-гемолізуючого стафілокока типу А

     4. * D-гемолітичного стрептокока типу А

     5. E-гемолізуючого стафілокока типу С

548. Які види ревматичного клапанного ендокардиту розрізняють в залежності від переважання альтеративного чи регенеративного процесу :

     1. * гострий бородавчатий ендокардит

     2. субендокардіальний

     3. гострий інтрамуральний ендокардит

     4. підгострий трансмуральний ендокардит

     5. гострий епікардіальний ендокардит

549. Які дистрофічні зміни нервових клітин зустрічаються при ревматизмі у зв’язку із васкулітами у головному мозку :

     1. запалення

     2. * вогнища деструкції та крововиливів

     3. вогнища гіалінозу

     4. вогнища амілоїдозу

     5. ділянки абсцедування

550. Які зміни в шкіри виявляються при системній склеродермії:

     1. порушенням васкуляризації

     2. * склеротичними і атрофічними змінами

     3. запаленням

     4. звапненням

     5. порушенням васкуляризації

551. Які структури найбільш ушкоджуються при ревматоїдному артриті найбільше:

     1. * опорно-руховий апарат

     2. серце

     3. нирки

     4. нервова система

     5. судини

552. Які структури уражаються при дерматоміозиті:

     1. * Поперечно-смугаста мускулатура

     2. шкіра

     3. дерма

     4. Тільки гладенькі м’язи

     5. суглоби

553. Які структури уражаються при хворобі Бехтєрєва –

     1. * суглобово-зв’язкового апарату хребта

     2. суглобового апарату

     3. великих суглобів

     4. дрібних і великих суглобів

     5. суглобового апарату

554. Які структури утворюються в результаті взаємодії токсинів стрептокока та продуктів руйнування клітин в мигдаликах при ревматизмі:

     1. активованими антитілами

     2. імунними комплексами

     3. антитілами, на які виробляються антигени

     4. * антигенами, на які виробляються антитіла

     5. активованими антитілами

555. Які стуктури найчастіше уражаються при ревматичному процесі:

     1. * мітральний і аортальний клапани

     2. трикуспідальний клапан

     3. клапани легеневої артерії

     4. клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан

     5. трикуспідальний клапан

556. Які судини уражаються при вузликовому периартеріїті:

     1. артерії великого калібру

     2. артеріоло-капілярні анастамози

     3. * артерії середнього і дрібного калібру

     4. аорта

     5. артерії великого калібру

557. Яку спорідненість з антигенами мають антитіла проти β-гемолітичного стрептокока типу А :

     1. нирок

     2. мигдаликів

     3. сполучної тканини середостіння

     4. * сполучної тканини серця

     5. печінки

558. Апендикс, надісланий до патоморфологічного відділення після апендиктомії, потовщений і збільшений у розмірах, серозна оболонка тьмяна, судини повнокрівні, з просвіту відростка на розрізі виділяється рідина жовто-зеленого кольору. При якій формі апендициту розвиваються такі зміни?

     1. * Флегмонозний апендицит.

     2. Поверхневий катаральний апендицит.

     3. Гангренозний апендицит.

     4. Апостематозний апендицит.

     5. Простий катаральний апендицит.

559. Апендицит викликається:

     1. * активованою ентерогенною аутоінфекцією;

     2. екзогенною інфекцією;

     3. хімічними чинниками;

     4. фізичними чинниками.

     5. радіацією

560. Аутоімунізацію при вірусному гепатиті пов’язують із:

     1. специфічним печінковим тромбопластином

     2. * специфічним печінковим ліпопротеїном

     3. специфічним печінковим альбуміном

     4. специфічним печінковим тромбогеном

     5. білковою основою віруса

561. Аутоімунний гастрит характеризується наявністю антитіл до парієтальних клітин і тому ушкоджується:

     1. * фундальний відділ шлунка

     2. антральний відділ шлунка

     3. пілоричний відділ шлунка

     4. пілоро-антральний відділ шлунка

     5. тіло шлунка

562. В залежності від особливостей морфологічних змін в слизовій оболонці шлунка виділяють таку форму гострого гастрита:

     1. * фібринозний

     2. фібриноїдний

     3. фіброзний

     4. гнилістний

     5. десквамативний

563. В несправжніх часточках при цирозі печінки часто:

     1. відсутні синусоїди

     2. відсутні сполучнотканинні перегородки

     3. відсутня регенерація

     4. * відсутня центральна вена, в синусоїдах розвивається сполучнотканинна мембрана

     5. наявні краплі жиру

564. В основі розвитку цирозу лежить:

     1. дистрофія портальних трактів

     2. некроз епітелію жовчних протоків

     3. некроз і патологічна регенерація епітелію жовчних протоків

     4. гіаліноз печінкових судин

     5. * дистрофія і некроз гепатоцитів

565. В періоді загострення виразкової хвороби в дні і краях виразки виявляється:

     1. розростання грануляційної тканини, ампутаційні невроми;

     2. * зони фібриноїдного некрозу з гнійним ексудатом;

     3. гіпертрофія слизової оболонки, повнокров’я;

     4. рубцева тканина з гіперваскуляризацією.

     5. Метаплазія епітелію

566. В періоді ремісії в краях хронічної виразки виявляється:

     1. * рубцева тканина, дно виразки покрито тонким шаром епітелію;

     2. некроз і крововиливи;

     3. некроз і запалення;

     4. фібриноїдний некроз, запалення, кровиливи.

     5. багатошаровий епітелій

567. В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінка стає:

     1. сірою

     2. мускатною

     3. * жовтою з червоним крапом

     4. жировою

     5. зеленою

568. В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінки часто розвивається:

     1. Ниркова недостатність

     2. * печінкова недостатність

     3. недостатність кровообігу

     4. холангіоцелюлярна недостатність

     5. ДВЗ-синдром

569. Виберіть вид хронічного гастриту, при якому відбувається перебудова епітелію.

     1. Поверхневий

     2. Фундальний

     3. * Гастрит з кишковою метаплазією

     4. Антральний

     5. Глибокий

570. Виберіть з перерахованих хвороб одну для якої характерний ендогенний токсичний гастрит -

     1. хронічний бронхіт

     2. висипний тиф

     3. * гломерулонефрит з наявністю уремії

     4. рак стравоходу

     5. вірусний гепатит С

571. Виберіть з перерахованого найбільш точне визначення ерозії -

     1. поява в слизовій атрофічних вогнищ

     2. * ділянка слизової оболонки з частковим порушенням епітелію

     3. набряк підслизової основи

     4. поява явищ кишкової метаплазії

     5. виражене розширення судин слизової оболонки

572. Виділяють агресивний хронічний гепатит, при якому переважає:

     1. фіброз гепатоцитів

     2. * дистрофія і некроз гепатоцитів

     3. гіаліноз гепатоцитів

     4. склероз гепатоцитів

     5. тотальна жирова дистрофія

573. Виділяють персистуючий хронічний гепатит, при якому переважає :

     1. склероз гепатоцитів

     2. * клітинна інфільтрація портальних полів і внутрішньочасточкової строми

     3. гіаліноз гепатоцитів

     4. фіброз гепатоцитів

     5. некроз гепатоцитів

574. Виділяють холестатичний хронічний гепатит, який характеризується:

     1. * холестазом, холангітом і холангіолітом;

     2. гіалінозом гепатоцитів;

     3. склерозом гепатоцитів;

     4. фіброзом гепатоцитів

     5. "Мускатна печінка"

575. Виразкова хвороба – хронічне захворювання з циклічним перебігом основним клініко-морфологічним проявом якого є:

     1. гострі виразки товстої кишки і шлунку;

     2. * рецидивуюча виразка шлунку і 12-палої кишки;

     3. гостра виразка шлунку і 12-палої кишки;

     4. виразкове ушкодження кишечника.

     5. перфорація

576. Відносно топографії процесу у шлунку виділяють хронічний гастрит:

     1. пілоричний ;

     2. * пангастрит

     3. гастрит малої кривизни;

     4. гастрит великої кривизни

     5. пілоро-антральний

577. Відросток потовщений, очеревина місцями шорстка внаслідок відкладання фібринозно-гнійного ексудату. Особливо потовщені основа відростка і стінка сліпої кишки, брижа. Ці зміни вказують, що у хворого:

     1. поверхневий аппендицит;

     2. * флегмонозний апендицит;

     3. катаральний апендицит;

     4. апостематозний апендицит

     5. фібринозний

578. Вірусний гепатит – це хвороба, яка викликається:

     1. гепатогенними вірусами

     2. * гепатотропними вірусами

     3. гепаторгічними вірусами

     4. гепатоцелюлярними вірусами

     5. вірусом СНІДу

579. Внаслідок посиленої регенерації збереженої паренхіми при цирозі утворюються:

     1. справжні гіпертрофовані часточки

     2. вузли-регенерати і справжні часточки, які не мають сполучної тканини

     3. * вузли-регенерати і несправжні часточки, які огорнуті сполучною тканиною

     4. лімфатичні вузли в сполучнотканинній капсулі

     5. рубці-смуги

580. Вторинний біліарний цироз обумовлений:

     1. вірусним гепатитом

     2. * інфекцією жовчних шляхів (холангіолітичний цироз)

     3. алкогольним гепатитом

     4. активним гепатитом

     5. хронічною інтоксикацією свинцем

581. Вторинний біліарний цироз обумовлений:

     1. * холестазом внаслідок позапечінкової обструкції жовчних шляхів (камінь, пухлина)

     2. вірусним гепатитом

     3. алкогольним гепатитом

     4. активним гепатитом

     5. надлишком міді в крові

582. Вторинний біліарний цироз проявляється морфологічно:

     1. * розширенням і розривом жовчних капілярів, що спричинює некроз периферичних гепатоцитів

     2. некрозом гепатоцитів

     3. некрозом перипортальних трактів

     4. некрозом портальних трактів

     5. жировою дистрофією гепатоцитів

583. Гепатит – гостре або хронічне захворювання печінки, яке характеризується дистрофічними і некробіотичними змінами:

     1. * паренхіми у поєднанні з запальною інфільтрацією строми

     2. строми у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми

     3. капілярного русла у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми

     4. перипортальної строми у поєднанні з запаленням гепатоцитів

     5. в капсулі та на периферії органа

584. Гепатит, який може супроводжувати патологію травного каналу, називається:

     1. інтоксикаційним гепатитом

     2. застійним гепатитом

     3. первинним інфекційним гепатитом

     4. поєднаним

     5. * вторинним гепатитом

585. Гепатит, який супроводжує інфекційні захворювання та інтоксикації, називається:

     1. * вторинним гепатитом

     2. інтоксикаційним гепатитом

     3. застійним гепатитом

     4. первинним інфекційним гепатитом

     5. некротичним

586. Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як:

     1. Альтеративний;

     2. * деструктивний ;

     3. Дистрофічний;

     4. Продуктивний.

     5. атрофічний

587. Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як:

     1. * поверхневий

     2. глибокий

     3. заглиблений;

     4. комбінований

     5. абсцедований

588. Гострий гепатит буває:

     1. фібринозним і некротичним

     2. альтеративним і фібринозним

     3. інтерстиційним і фібринозним

     4. * ексудативним і продуктивним

     5. жодним з перерахованих

589. Дайте визначення пептичної виразки -

     1. виразка, що сягає м'язового шару

     2. * порушення цілісності епітеліального покриву під впливом кислоти і пепсину

     3. поверхнева виразка слизової оболонки

     4. ушкодження підслизової основи

     5. ушкодження всіх шарів стінки шлунка

590. Для гострого гастриту характерні ерозії -

     1. поодинокі

     2. ерозії відсутні

     3. точкові

     4. смугоподібні

     5. * множинні

591. Для якого хронічного гастриту характерна наявність в крові антитіл до парієтальних клітин шлунка -

     1. рефлюкс гастрит

     2. гострий вогнищевий гастрит

     3. * аутоімунний хронічний гастрит

     4. Helicobacter-асоційований хронічний гастрит

     5. гострий дифузний гастрит

592. Дно гострої виразки має сіро-чорне забарвлення за рахунок домішок:

     1. * гематина гідрохлорида;

     2. Гемосидерин;

     3. гемомеланін;

     4. гематоїдин

     5. гемопорфірин

593. До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. * перфорацію

     2. стеноз

     3. тетанію

     4. хлоргідропенію

     5. малігнізацію

594. До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз

     2. тетанію

     3. хлоргідропенію

     4. * пенетрацію

     5. малігнізацію

595. До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз;

     2. * кровотечу;

     3. тетанію;

     4. хлоргідропенію

     5. малігнізацію

596. До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. * перфорацію

     2. стеноз

     3. тетанію

     4. хлоргідропенію

     5. малігнізацію

597. До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз

     2. тетанію

     3. хлоргідропенію

     4. * пенетрацію

     5. малігнізацію

598. До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби 12- палої кишки відносять:

     1. кровотеча

     2. перфорація

     3. пенетрація

     4. метапластичні процеси

     5. * звуження просвіту дванадцятипалої кишки

599. До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби 12-палої кишки відносять:

     1. кровотеча

     2. перфорація

     3. пенетрація

     4. метапластичні процеси

     5. * деформації її цибулини;

600. До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять:

     1. * звуження верхнього і вихідного відділів шлунка

     2. кровотеча

     3. перфорація

     4. пенетрація

     5. звуження стравоходу

601. До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять:

     1. кровотеча

     2. перфорація

     3. пенетрація

     4. * деформація шлунка

     5. атрофію слизової оболонки

602. До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз

     2. * гастрит

     3. тетанію

     4. хлоргідропенію

     5. анемію

603. До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз

     2. тетанію

     3. хлоргідропенію

     4. * дуоденіт

     5. анемію

604. До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

     1. стеноз

     2. тетанію

     3. * перидуоденіт

     4. хлоргідропенію

     5. анемію

605. До деструктивного апендициту відносять:

     1. * флегмонозний;

     2. Катаральний;

     3. поверхневий;

     4. Серозний

     5. фібринозний

606. До супутніх клінічних змін при аутоімунному гастриті належить -

     1. множинні ерозії

     2. поодинокі ерозії

     3. * Перніціозна анемія

     4. пептичні виразки

     5. атрофія слизової оболонки

607. Ексудативний гепатит поділяється на:

     1. геморагічний і фібринозний

     2. * серозний і гнійний

     3. гнилісний і крупозний

     4. геморагічний і некротичний

     5. гнійний та гнилісний

608. Епітеліоїдноклітинні гранульоми, що з’являються в шлунку, є характерними для –

     1. еозинофільного гастриту

     2. виразкової хвороби шлунка

     3. * саркоїдозу

     4. синдрому Золлінгера-Еллісона

     5. рефлюкс-гастриту

609. Жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки при токсичній дистрофії печінки швидко змінюється:

     1. склерозом

     2. гіалінозом

     3. фіброзом

     4. цирозом

     5. * некрозом і аутолітичним розпадом

610. За В.Самсоновим виділяють такі ускладнення виразкової хвороби:

     1. атрофічний гастрит

     2. гіпертрофічний гастрит

     3. * малігнізація виразки

     4. хронічний панкреатит

     5. сепсис

611. За морфологією постнекротичний цироз є переважно:

     1. дрібновузликовою формою цирозу

     2. дрібноосредковою формою цирозу

     3. дифузною формою цирозу

     4. * великовузловою формою цирозу

     5. фокальною формою цирозу

612. За патогенезом гастрит типу В це –

     1. хімічний гастрит

     2. токсичний екзогенний гастрит

     3. * бактеріальний гастрит

     4. аутоімунний гастрит

     5. ерозивний гастрит

613. За підозрою на гострий холецистит у хворої 70 років проведена лапаротомія. При ревізії органів черевної порожнини був виставлений клінічний діагноз: біліарний цироз печінки. Які макроскопічні зміни характерні для цього цирозу?

     1. Печінка жовта, дрябла

     2. Печінка велика, червона

     3. * Печінка збільшена, щільна, зеленого кольору з дрібновузловою поверхнею

     4. Печінка щільна, бліда

     5. Печінка зменшена, щільна, з великими вузлами

614. Загибель гепатоцитів при цирозі веде до:

     1. патологічної реституції портальних трактів

     2. неповної субституції гепатоцитів

     3. * посиленої регенерації збереженої паренхіми

     4. гіперплазії і гіпертрофії печінкових жовчних протоків

     5. інфарктів печінки

615. Запалення, яке захоплює весь шлунок називається:

     1. масивний гастрит

     2. дифузний гастрит

     3. поширений гастрит

     4. тотальний гастрит

     5. * пангастрит

616. Згідно топографії процесу виділяють хронічний гастрит:

     1. великої кривизни;

     2. * фундальний;

     3. малої кривизни;

     4. пілоричний

     5. кардіальний

617. Інфекційні захворювання та інтоксикації може супроводжувати:

     1. * вторинний гепатит

     2. інтоксикаційний гепатит

     3. застійний гепатит

     4. первинний інфекційний гепатит

     5. некротичний гепатит

618. Калові маси при кровотечі у хворих виразковою хворобою набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають :

     1. кавовою гущею

     2. малиновим желе

     3. * меленою (melaena)

     4. метрорагією

     5. рисовим відваром

619. Комбінованими ускладненнями виразкової хвороби називають:

     1. послідовна зміна декількох ускладнень

     2. наявність тільки трьох ускладнень у хворого

     3. наявність тільки більше трьох ускладнень, які змінюють одне одного

     4. * поєднання декількох варіантів ускладнень

     5. швидка прогресуюча зміна стадій хвороби

620. Край хронічної виразки обернений до стравоходу:

     1. рівний і слизова оболонка не нависає над дефектом;

     2. * підритий і слизова оболонка нависає над дефектом;

     3. пологий;

     4. має вигляд тераси

     5. прямовисний

621. Кровотеча виникає в період загострення виразки у зв(язку з:

     1. діапедезом

     2. стазом

     3. * фібриноїдним некрозом стінки судин

     4. тромбопенією

     5. підвищенною проникністю судин

622. Крукенберговські метастази раку шлунка – це лімфогенні ретроградні метастази в:

     1. медіастінальні лімфовузли;

     2. мезентеріальні лімфовузли;

     3. * обидва яєчники

     4. парастернальні лімфовузли

     5. пахвові лімфовузли

623. Макроскопічно печінка збільшена в розмірах, ущільнена, тканина сірувато-жовтого кольору, нагадує старе сало. Який патологічний процес лежить в основі розвитку "сальної" печінки?

     1. * Амілоїдоз

     2. Жирова дистрофія

     3. Гіаліноз

     4. Ожиріння

     5. Мукоїдне набухання

624. Макроскопічно слизова при хворобі Крона нагадує :

     1. острівки;

     2. * бруківку;

     3. доріжку;

     4. конусоподібні заглиблення

     5. множинні блюдцеподібні заглиблення

625. Мікроскопічне дослідження біоптата печінки хворого з симптомами нудоти, відсутності апетиту, жовтяницею шкіри, виявлено гідро пічну та балонну дистрофію гепатоцитів, некроз окремих клітин та присутність тілець Каунсілмена в часточках печінки з порушенням їх структури, а також лімфоцитарна інфільтрація. Якому захворюванню все це властиво?

     1. Гнійний гепатит

     2. * Вірусний гепатит

     3. Токсична дистрофія печінки

     4. Малярія

     5. Цироз печінки

626. На аутопсії в сигмоподібній та прямій кишці виявлено множинні червоні виразки неправильної форми, слизова оболонка між якими вкрита брудно-сірою плівкою. Назвіть етіологію захворювання.

     1. Мікобактерія туберкульозу.

     2. Амеба.

     3. * Шигела

     4. Сальмонела.

     5. Стафілокок

627. Назвіть зміни в слизовій оболонці шлунка, які виникнуть внаслідок регулярного прийому алкоголю -

     1. атрофія слизопродукуючих клітин

     2. * злущування епітеліальних клітин і зниження секреції слизу

     3. поява келихоподібних клітин

     4. поява поодиноких ерозій

     5. інфільтрація поліморфноядерними лейкоцитами

628. Назвіть зміни шлункового соку при аутоімунному хронічному гастриті -

     1. зміни відсутні

     2. гіперхлоргідрія

     3. розрідження шлункового соку

     4. згущення шлункового соку

     5. * гіпохлоргідрія, аж до ахлоргідрії

629. Несправжні часточки при цирозі відрізняються:

     1. величиною

     2. розміщеням

     3. гіперхромністю

     4. * порушеною ангіоархітектонікою

     5. наявністю жирових крапель

630. Ознаками вторинного біліарного цирозу є :

     1. * розширення і розрив жовчних капілярів, що спричинює некроз периферичних гепатоцитів

     2. некроз гепатоцитів

     3. некроз перипортальних трактів

     4. некроз портальних трактів

     5. жирова дистрофія гепатоцитів

631. Ознаками загострення виразкової хвороби вважається поява:

     1. гіалінозу дна виразки

     2. склерозу в дні виразки;

     3. * фібриноїдних змін стінок судин дна виразки;

     4. амілоїдних осередків в краях виразки

     5. метаплазія слизової оболонки по краях виразки

632. Патологію травного каналу може супроводжувати:

     1. інтоксикаційний гепатит

     2. застійний гепатит

     3. первинний інфекційний гепатит

     4. поєднаний гепатит

     5. * вторинний гепатит

633. Пенетрація виразки (penetratio) – це проникнення її:

     1. в товщу слизової оболонки

     2. в товщу м'язової оболонки

     3. * за межі шлунка або дванадцятипалої кишки в інші органи

     4. до серозної оболонки

     5. в очеревину

634. Пенетрація супроводжується змінами тканин сусіднього органа шлунковим соком у вигляді:

     1. місцевого запалення

     2. локального запалення

     3. * перетравлювання його тканини і запаленням

     4. каріолізису

     5. нагноєння

635. Первинний афект при апендициті –це:

     1. * вогнище гнійного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

     2. вогнище серозного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

     3. вогнище продуктивного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

     4. вогнище гнилісного запалення з ерозією слизової оболонки

     5. вогнище проліферативного запалення з формуванням поліпів слизової оболонки

636. Первинний біліарний цироз є результатом:

     1. калькульозного холециститу

     2. флегмонозного холециститу

     3. * негнійного деструктивного (некротичного) холангіту і холангіоліту

     4. гнійного гранулематозного гепатиту

     5. токсичної дистрофії печінки

637. Первинний гепатит виникає за дії:

     1. бактерій

     2. грибів

     3. * алкоголю

     4. простіших

     5. стафілококів

638. Первинний гепатит виникає за дії:

     1. бактерій

     2. грибів

     3. простіших

     4. * ліків

     5. стрептококів

639. Первинний гепатит виникає за дії:

     1. бактерій

     2. грибів

     3. простіших

     4. стафілококів

     5. * застою жовчі

640. Первинно виниклі ерозії загоюються протягом -

     1. 2-4 години

     2. 4-6 годин

     3. 8-10 годин

     4. 12-18 годин

     5. * 24-48 годин

641. Передраковими станами в шлунку є:

     1. поверхнева гостра ерозія

     2. гостра виразка

     3. * хронічний атрофічний гастрит

     4. гострий катаральний гастрит

     5. хронічний гіпертрофічний гастрит

642. Передраковими станами в шлунку є:

     1. поверхнева гостра ерозія

     2. гостра виразка

     3. гострий катаральний гастрит

     4. карциноматоз

     5. * хронічна виразка шлунка

643. Передраковими станами в шлунку є:

     1. поверхнева гостра ерозія

     2. гостра виразка

     3. * важка дисплазія епітелію слизової шлунка.

     4. гострий катаральний гастрит

     5. кишкова метаплазія

644. Перенесений вірусний гепатит:

     1. не залишає типоспецифічний імунітет

     2. * залишає типоспецифічний імунітет

     3. залишає специфічний імунітет

     4. не залишає імунітет

     5. залишає нестійкий імунітет до слабких форм віруса

645. Перфорація виразки виникає в період загострення і веде до:

     1. пангастриту

     2. перигастриту

     3. * розлитого перитоніту

     4. мезаденіту

     5. сепсису

646. Печінка при вторинному біліарному цирозі:

     1. коричневого кольору, внаслідок гемосидерину

     2. червоного кольору, внаслідок діапедезу еритроцтів

     3. жовтого кольору, внаслідок накопичення жиру в гепатоцитах

     4. * зеленого кольору внаслідок просякання жовчю

     5. сіра, з червоним крапом

647. Печінка при вторинному біліарному цирозі:

     1. не збільшена

     2. консистенції тіста

     3. збільшена, м’яка

     4. * збільшена, щільна

     5. сіро-червона, зменшена

648. Печінка при первинному біліарному цирозі збільшена, а поверхня її:

     1. великогорбиста

     2. великозерниста

     3. посмугована

     4. з рубцями-смугами

     5. * гладка або дрібнозерниста

649. Печінка при первинному біліарному цирозі:

     1. не збільшена, червона

     2. * збільшена, на розрізі сіро-зелена

     3. збільшена, буро-червона

     4. збільшена, жовтого кольору

     5. сіро-червоного кольору, зменшена

650. Печінка при токсичній дистрофії печінки стає меншою, дряблою, набирає жовтого кольору в стадії:

     1. червоної атрофії

     2. Склерозу

     3. Фіброзу

     4. * жовтої атрофії

     5. некротичних вогнищ

651. Печінка при цирозі в об’ємі:

     1. майже не змінюється

     2. нерівномірно зменшена

     3. * Зменшена

     4. не зменшена

     5. значно збільшена

652. Печінкові клітини при вірусному гепатиті пошкоджуються за механізмом:

     1. анафілактичної реакції

     2. * алергічної реакції цитолітичного типу

     3. апоптозу

     4. альтеративної реакції

     5. ішемічного некрозу

653. Після перенесеного вірусного гепатиту:

     1. не залишається типоспецифічний імунітет

     2. * залишається типоспецифічний імунітет

     3. залишається специфічний імунітет

     4. не залишається імунітет

     5. нестійкий імунітет до слабких форм віруса

654. Після токсичної дистрофії, вірусного або алкогольного гепатиту розвивається:

     1. посталкогольний цироз

     2. тотальний цироз

     3. механічна жовтяниця

     4. * постнекротичний цироз

     5. поствірусний цироз

655. Після травматичного пошкодження печінки згодом відбулося повне відновлення будови та функції печінки. Як називається такий вид регенерації?

     1. Патологічна регенерація

     2. Неповна регенерація

     3. Субституція

     4. * Реституція

     5. Звичайна фізіологічна регенерація

656. Повним відновленням слизової оболонки може закінчитися гастрит:

     1. Гнійний;

     2. * Катаральний;

     3. фібринозний;

     4. некротичний.

     5. флегмонозний

657. Портальний цироз за морфологією є:

     1. * дрібновузловою формою;

     2. великовузликовою формою цирозу;

     3. гіпертрофічною формою цирозу;

     4. дифузною формою цирозу

     5. змішаною формою цирозу

658. Порушення кровобігу в печінці при цирозі викликає наростаючу гіпоксію, яка приводить до:

     1. некробіотичних процесів в гепатоцитах

     2. портальної гіпертензії

     3. * дистрофії і загибелі гепатоцитів у вузлах-регенератах, посиленого розростання сполучної тканини

     4. місцевої гіпертрофії

     5. венозного повнокров’я

659. Порушення процесів регенерації і структуроутворення при хронічному гастриті приводить до:

     1. секреторної активності;

     2. клітинної атипії;

     3. тканинної дистрофії;

     4. формування поліпів;

     5. * Атрофії.

660. Постнекротичний цироз за своєю морфологією переважно є:

     1. дрібновузликовою формою цирозу

     2. дрібноосредковою формою цирозу

     3. дифузною формою цирозу

     4. * великовузловою формою цирозу

     5. фокальною формою цирозу

661. Поява в шлунку епітеліоїдноклітинних гранульом характерна для –

     1. еозинофільного гастриту

     2. виразкової хвороби шлунка

     3. * саркоїдозу

     4. синдрому Золлінгера-Еллісона

     5. рефлюкс-гастриту

662. При вірусному гепатиті аутоімунізація викликається:

     1. специфічним печінковим тромбопластином

     2. * специфічним печінковим ліпопротеїном

     3. специфічним печінковим альбуміном

     4. специфічним печінковим тромбогеном

     5. білковою основою віруса

663. При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом:

     1. анафілактичної реакції

     2. * алергічної реакції цитолітичного типу

     3. апоптозу

     4. альтеративної реакції

     5. ішемічного некрозу

664. При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом:

     1. апоптозу

     2. * гіперчутливості сповільненого типу

     3. альтеративної реакції

     4. анафілактичної реакції

     5. гіпоксії

665. При гістологічному дослідженні біоптату зі слизової оболонки шлунку жінки 50 років виявлено: потоншення слизової оболонки, зменшення кількості залоз, фокуси кишкової метаплазії; повнокрів'я, набряк та склероз строми; дифузна лімфоплазмоцитарна інфільтрація зі значними домішками ПЯЛ. Встановити діагноз.

     1. Гострий катаральний гастрит

     2. Хронічний атрофічний гастрит у неактивній фазі

     3. Гострий фібринозний гастрит

     4. * Хронічний атрофічний гастрит в активній фазі

     5. Хронічний поверхневий гастрит

666. При гістологічному дослідженні біоптату печінки чоловіка з проявами печінкової недостатності знайдено порушення будови часточок, гідропічну та балонну дистрофію гепатоцитів, їх некроз на періферії часточок. Крім того спостерігається дифузна гістіолімфоцитарна інфільтрація склерозований портальних трактів, яка проникає на періферію часточок, оточуя і руйнуя гепатоцити. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

     1. * Хронічний активний алкольний гепатит.

     2. Гострий акольний гепатит.

     3. Гостра циклічна форма вірусного гепатиту.

     4. Холестатична форма вірусного гепатиту.

     5. Хронічний перситуючий алкогольний гепатит.

667. При гістологічному дослідженні гастробіопсії виявлено хронічний атрофічний гастрит із значним зменшенням числа парієтальних клітин. Додатково відомо, що у хворого відмічено високий рівень гастринемії і низький – хлористоводневої кислоти у шлунковому соці, ознаки анемії. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання.

     1. * хронічний фундальний гастрит;

     2. хронічний гастрит в стадії ремісії

     3. хронічний антральний гастрит;

     4. хронічний гастрит в стадії загострення

     5. хронічний пілоро-антральний гастрит

668. При гнійному гастриті слизова оболонка:

     1. анемічна, атрофічна, з поверхні стікає слиз;

     2. потоншена, бліда, атрофічна;

     3. * потовщена, з крововиливами, з поверхні розрізу стікає жовто-зелена рідина;

     4. вкрита фібринозними плівками з крововиливами;

     5. анемічна, стоншена з ділянками некрозу.

669. При електронномікроскопічному дослідженні біоптату печінки хворого на цукровий діабет в ядрах гепатоцитів виявлено пошкодження пор нуклеолеми та "дирчасті, пусті ядра". Який з перелічених патологічних процесів найбільш вірогідний?

     1. Каріолізіс.

     2. * Дійсні ядерні включення.

     3. Дисфункціональний набряк ядра.

     4. Вірусообумовлені ядерні включення.

     5. Ядерні цитоплазматичні включення.

670. При ендоскопічному дослідженні було виявлено: слизова шлунка атрофована, складки майже відсутні, видно глибокий дефект великих розмірів (4х2 см), дно його темно-коричневого кольору, шорстке; краї виразки дещо потовщені, підриті, темно-коричневе забарвлення дна виразки зумовлене соляно-кислим гематином, шорстке дно зумовлене некротичними масами, які ще не відторглися, а потовщення країв - розростанням сполучної тканини. У даного хворого мала місце:

     1. гостра виразка шлунка;

     2. * хронічна виразка шлунка;

     3. хвороба Менетріє;

     4. виразка шлунка з малігнізацією

     5. виразка шлунка з пенетрацією

671. При загоєнні в дні виразки видно:

     1. * епітелізацію дефекту слизової;

     2. фібрин;

     3. фібриноїд;

     4. гематин;

     5. фібриноїдний некроз

672. При загоєнні в дні виразки видно:

     1. фібрин;

     2. фібриноїд;

     3. гематин;

     4. * сполучну тканину з облітерованими судинами;

     5. фібриноїдний некроз.

673. При загоєнні виразки вихідного відділу шлунку на її місці утворюється:

     1. поверхнева ерозія

     2. глибока ерозія , як наслідок субституції

     3. часткова епітелізація, як наслідок субституції

     4. * грубий рубець, який часто зумовлює стеноз пілоруса

     5. вогнищева метаплазія

674. При кровотечі з шлунка та стравохода калові маси мають колір і консистенцію дьогтю і називають :

     1. кавовою гущею

     2. малиновим желе

     3. * меленою (melaena)

     4. метрорагією

     5. рисовим відваром

675. При мікроскопічному дослідженні біоптату з товстої кишки виявлена пухлина з призматичного епітелію, що формує атипові залозисті структури різної форми і розміру. Клітини поліморфні, ядра гіперхромні, є патологічні мітози. Базальна мембрана залоз зруйнована. Деякі залози вистелені псевдобагаторядним епітелієм, просвіт збережений. Ваш діагноз.

     1. * Аденокарцинома

     2. Базально-клітинний рак

     3. Недиференційований рак

     4. Солідний рак

     5. Слизовий рак

676. При мікроскопічному дослідженні оперативно видаленого апендикса відмічався набряк, дифузна нейтрофільна інфільтрація стінки з некрозом та наявністю дефекту слизової оболонки з ураженням її м'язової пластинки. Яка форма апендициту розвилась у хворого?

     1. Апостематозна

     2. Флегмонозна

     3. Поверхнева

     4. * Флегмонозно-виразкова

     5. Гангренозна

677. При мікроскопічному дослідженні печінки виявлено венозне повнокрів'я центра часток, діапедез еритроцитів у міжтрабекулярні простори, дистрофія і атрофія гепатоцитів центра часток, наявність розростання сполучної тканини в місцях атрофії гепатоцитів, жирова дистрофія гепатоцитів периферії часток. Про який патологічний процес у печінці йде мова ?

     1. Гепатит.

     2. Біліарний цироз.

     3. * Мускатна печінка з передциротичними явищами.

     4. Токсична дистрофія печінки.

     5. Жировий гепатоз.

678. При неімунному гастриті антитіла до парієтальних клітин не виявляються, основні зміни локалізуються в:

     1. пілоричному відділі шлунку;

     2. * антральному відділі шлунку;

     3. фундальному відділі шлунку;

     4. пілоричному і фундальному відділі шлунку

     5. одинаково часто може бути у різних відділах шлунку.

679. При стенозі пілоруса у шлунку затримуються харчові маси, часто буває блювота, при цьому втрачаються вода, солі, хлористоводнева кислота, що спричинює розвиток :

     1. гіпоосмолярної уремії

     2. гіперосмолярної коми

     3. хлористоводневої уремії

     4. * хлоргідропенічної уремії (шлункової тетанії)

     5. дегідратації

680. При токсичній дистрофії печінки протягом перших днів відзначається жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки, яка швидко змінюється:

     1. Склерозом

     2. Гіалінозом

     3. Фіброзом

     4. цирозом

     5. * некрозом і аутолітичним розпадом

681. При хворобі Крона у слизовій кишечника виявляються:

     1. * глибокі поперечні та поздовжні виразки, набряк підслизової;

     2. неглибокі поперечні виразки, набряк підслизової;

     3. неглибокі поздовжні виразки, набряк підслизової

     4. глибокі поздовжні виразки, набряк підслизової відсутній

     5. глибокі поперечні виразки, набряк підслизової відсутній

682. При хронічному атрофічному гастриті проявляється основна ознака у вигляді:

     1. атрофії м’язової оболонки;

     2. атрофія усіх шарів шлунка;

     3. * атрофії слизової оболонки;

     4. атрофії лімфоїдних фолікулів;

     5. атрофії серозної оболонки.

683. При хронічному гастриті незрілі клітини, які в нормі розташовані в глибоких відділах шлункової ямки, з’являються на шлункових валиках, в тілі і дні залоз, що свідчать про:

     1. порушення кординації фаз проліферації і диференціровки епітелія залоз;

     2. * порушення ексудації і диференціювання епітелію залоз;

     3. рецидив захворювання;

     4. стихання запального процесу;

     5. ремісію захворювання.

684. При хронічному поверхневому гастриті відбуваються характерні ушкодження у вигляді:

     1. склеротичних змін в підслизовому шарі і мукоїдизації залоз;

     2. дистрофічних змін поверхневого (ямочного) епітелію;

     3. * склеротичних змін в підслизовому шарі;

     4. мукоїдизації залоз;

     5. атрофічних змін в підсерозному шарі

685. При цирозі печінки в несправжніх часточках печінки часто:

     1. відсутні синусоїди

     2. відсутні сполучнотканинні перегородки

     3. відсутня регенерація

     4. * відсутня центральна вена, в синусоїдах розвивається сполучнотканинна мембрана

     5. наявні краплі жиру

686. Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів:

     1. по периферії

     2. навколо судин

     3. навколо протоків

     4. тотальна дистрофія

     5. * у центрі часточки

687. Пусковим механізмом апендициту вважаються судинні розлади в стінці відростка, які мають:

     1. * нейрогенну природу;

     2. ендокринну природу;

     3. екзогенну природу;

     4. механічну пресорну природу;

     5. поліетіологічну природу

688. Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

     1. холепатична

     2. * гостра циклічна

     3. некробіотична

     4. підгостра циклічна

     5. прихована

689. Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

     1. підгостра циклічна

     2. * безжовтянична

     3. холепатична

     4. некробіотична

     5. прихована

690. Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

     1. некробіотична

     2. * некротична (злоякісна)

     3. холепатична

     4. підгостра циклічна

     5. диспластична

691. Розростання сполучної тканини за ходом портальних трактів у формі відростків, проникнення у печінкові часточки, поділяючи їх на дрібні несправжні характерне для:

     1. некротичного цирозу

     2. токсичного цирозу

     3. біліарного цирозу

     4. фокального цирозу

     5. * портального цирозу

692. Серед груп ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. Кровотеча

     2. перфорація

     3. пенетрація

     4. анемію

     5. * виразково-рубцеві процеси

693. Серед груп ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. поширені процеси

     2. місцеві процеси

     3. * комбіновані ускладнення

     4. локальний гемосидероз

     5. дистрофічні процеси

694. Серед груп ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. поширені процеси;

     2. місцеві процеси;

     3. * виразково-деструктивні процеси;

     4. локальний гемосидероз;

     5. загальний гемосидероз.

695. Серед груп ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. поширені процеси

     2. місцеві процеси

     3. локальний гемосидероз

     4. * запальні процеси

     5. дистрофічні процеси

696. Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. атрофічний гастрит

     2. гіпертрофічний гастрит

     3. * малігнізація виразки

     4. хронічний панкреатит

     5. сепсис

697. Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють:

     1. поширені процеси

     2. місцеві процеси

     3. * комбіновані ускладнення

     4. локальний гемосидероз

     5. дистрофічні процеси

698. Серед ускладнень хвороби Крона виділяють:

     1. кахексію, пневмонію, остеомієліт, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз,

     2. діарею, кахексію, пневмонію, остеомієліт, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз,

     3. непрохідність, ниркові розлади, амілоїдоз;

     4. * діарею, синдром мальабсорбції, кишкову непрохідність, нориці, переродження у рак

     5. кахексію, непрохідність, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз, секвестрацію

699. Серед хронічних гепатитів виділяють агресивну форму, при якій переважає:

     1. фіброз гепатоцитів

     2. * дистрофія і некроз гепатоцитів

     3. гіаліноз гепатоцитів

     4. склероз гепатоцитів

     5. тотальна жирова дистрофія

700. Слизова оболонка товстої кишки у померлого при дизентерії на розтині повнокровна, покрита плівкою сірого кольору, що відривається із зусиллям. Який вид запалення розвинувся в кишці у хворого?

     1. * Дифтеритичне запалення

     2. Крупозне запалення

     3. Геморагічне запалення

     4. Серозне запалення

     5. Катаральне запалення

701. Слизова оболонка шлунка атрофована, повністю позбавлена складок, “лиса слизова”- такі зміни зустрічаються при:

     1. гіперпластичному гастриті;

     2. * атрофічному гастриті;

     3. гастриті Менетріє;

     4. гіпертрофічному гастриті;

     5. аденоматозному гастриті

702. Слизова оболонка шлунка з добре вираженими складками, має місце дефект великих розмірів, краї підриті, потовщені, шлунок спаяний з підшлунковою залозою у ділянці виразки– це:

     1. виразка з перфорацією;

     2. * виразка з пенетрацією;

     3. виразка з перигастритом;

     4. виразка з пангастритом

     5. виразка, що ускладнена злуковою хворобою

703. Специфічний печінковий ліпопротеїн при вірусному гепатиті утворюється в результаті :

     1. * реплікації віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантигена

     2. редукції віруса в гепатоцитах

     3. реституції віруса в холангіоцитах і виступає в ролі антигена

     4. ретракції віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантитіла

     5. інфільтрації вірусом ядер гепатоцитів

704. Специфічними ознаками еозинофільного гастриту є -

     1. поява келихоподібних клітин

     2. * численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк слизової оболонки

     3. атрофія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті

     4. ерозія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті

     5. численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк підслизового шару

705. Сприятливими умовами для розвитку апендициту є:

     1. гіпертонус відростка і зміна його розташування;

     2. гіпотонус відростка і зміна його розташування

     3. * порушення перистальтики і атонія відростка, його перегини

     4. гіпертонус відростка;

     5. ретроцекальне розташування відростка

706. Сприятливими умовами для розвитку апендициту є:

     1. * утворення в просвіті калових каменів, наявність паразитів і сторонніх тіл;

     2. приступи кишкової коліки;

     3. мезаденіт

     4. тенезми;

     5. діарея

707. Тільця Малорі є важливою діагностичною ознакою:

     1. вірусного гепатиту;

     2. токсичного гепатиту;

     3. * алкогольного гепатиту;

     4. персистуючого гепатиту;

     5. активного гепатиту.

708. Токсична дистрофія печінки (гострий гепатоз) характеризується :

     1. * прогресуючим некрозом та дистрофією її паренхіми;

     2. зернистою дистрофією гепатоцитів;

     3. гіаліново-крапельною дистрофією гепатоцитів;

     4. вакуольною дистрофією гепатоцитів;

     5. балонною дистрофією гепатоцитів

709. Топографічно хронічний гастрит буває:

     1. гастрит малої кривизни;

     2. * антральний;

     3. гастрит великої кривизни;

     4. пілоричний.

     5. кардіальний

710. Тривалість токсичної дистрофії печінки:

     1. один рік

     2. два місяці

     3. п’ять місяців

     4. * близько трьох тижнів

     5. близько 1 тижня

711. У біоптаті слизової оболонки шлунка виявлено зменшення кількості залоз, розростання сполучної тканини. Збережені залози розміщені групами, їх протоки розширені. Слизова інфільтрована лімфоцитами, плазматичними клітинами, поодинокими нейтрофілами. В шлункових залозах видно келихоподібні клітини та клітини Панета. Ваш діагноз?

     1. * Хронічний атрофічний гастрит;

     2. Залозисто-лускатоклітинний пістряк шлунка;

     3. Лускатоклітинний пістряк шлунка;

     4. Хронічний поверхневий гастрит;

     5. Хвороба Менетріє.

712. У групі запальних ускладнень виразкової хвороби виділяють:

     1. стеноз

     2. тетанію

     3. * перидуоденіт

     4. хлоргідропенію

     5. анемію

713. У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

     1. загоєння

     2. реституції

     3. * відновлення

     4. субституції

     5. Рубцювання

714. У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

     1. червоної аплазії

     2. * червоної атрофії

     3. червоної анаплазії

     4. червоної агенезії

     5. червоного інфаркту

715. У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

     1. жовтої гіпертрофії

     2. жовтої гіпотрофії

     3. жовтої аплазії

     4. * жовтої атрофії

     5. амілоїдозу

716. Ускладнення виразкової хвороби запального характеру ведуть до утворення:

     1. кальцинатів

     2. амілоїдозу

     3. * шварт

     4. гіалінозу

     5. хронічних абсцесів брижі

717. Ускладненням виразкової хвороби за В.Самсоновим є:

     1. поширені процеси

     2. місцеві процеси

     3. локальний гемосидероз

     4. * запальні процеси

     5. дистрофічні процеси

718. Утворення несправжніх часточок в печінці при цирозі зумовлює :

     1. * порушення кровообігу в печінці

     2. некроз гепатоцитів

     3. склероз гепатоцитів

     4. осередки гемосидерозу

     5. ішемічні вогнища

719. Холестатичний хронічний гепатит характеризується :

     1. * холестазом, холангітом і холангіолітом

     2. гіалінозом гепатоцитів

     3. склерозом гепатоцитів

     4. фіброзом гепатоцитів

     5. розпадом еритроцитів в судинах часточок

720. Хронічна виразка проникає в стінку шлунку і максимально ушкоджує лише:

     1. ушкоджує тільки слизову оболонку;

     2. ушкоджує слизову оболонку та підслизовий шар;

     3. * доходить іноді до серозної оболонки;

     4. доходить тільки до м’язового шару;

     5. ушкоджує тільки слизову оболонку і м’язовий шар

721. Хронічний гастрит типу А називається:

     1. неімунним;

     2. гіпертрофічним гастритом;

     3. гетероімунним;

     4. * аутоімунним;

     5. ізоімунним.

722. Хронічний гастрит типу В називається:

     1. гетероімунним;

     2. * неімунним;

     3. аутоімунним;

     4. ізоімунним;

     5. у класифікації немає такого гастриту.

723. Хронічний гастрит характеризується тривало існуючими дистрофічними і некробіотичними змінами епітелію слизової оболонки, які приводять до:

     1. флегмони;

     2. * порушень його регенерації і структурної перебудови слизової оболонки

     3. абсцесу;

     4. дивертикульозу шлунка;

     5. гнійного запалення.

724. Хронічний гепатит характеризується:

     1. деструкцією строми, клітинною інфільтрацією паренхіми ,склерозом

     2. * деструкцією паренхіми, клітинною інфільтрацією строми, склерозом і зміненою регенерацією

     3. деструкцією, клітинною інфільтрацією строми, зміненою регенерацією

     4. клітинною інфільтрацією паренхіми ,строми, склерозом

     5. розпадом та некрозом гепатоцитів

725. Цироз печінки – хронічне захворювання, яке характеризується :

     1. * склерозом, структурною перебудовою і деформацією печінки;

     2. зернистою дистрофією гепатоцитів, лімфоцитарною інфільтрацією;

     3. балонною дистрофією гепатоцитів, стромальною дистрофією портальних трактів;

     4. гіпертрофією гепатоцитів, частковою субституцією, склерозом;

     5. запальними процесами з порушенням функції печінки.

726. Часто форма гострої виразки буває:

     1. * лійкоподібною;

     2. блюдцеподібною;

     3. квадратною;

     4. еліпсоподібною;

     5. веретеноподібною.

727. Чорні калові маси при кровотечі з верхніх відділів ШКТ набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають:

     1. * меленою (melaena)

     2. кавовою гущею

     3. малиновим желе;

     4. метрорагією

     5. епістаксіс

728. Шлунковим передраковим станом є:

     1. поверхнева гостра ерозія

     2. гостра виразка

     3. * аденоматозний поліп

     4. гострий катаральний гастрит

     5. кишкова метаплазія

729. Шніцлеровські метастази раку шлунка – це метастази в:

     1. мезентеріальні лімфовузли;

     2. * параректальну клітковину

     3. парастернальні лімфовузли

     4. медіастінальні лімфовузли;

     5. ліві надключичні лімфовузли

730. Що є етіологічним чинником первинного гепатиту:

     1. бактерії

     2. * гепатотропні віруси

     3. гриби

     4. простіші

     5. стрептококи

731. Що означає термін пенетрація виразки –

     1. проникнення виразки в товщу слизової оболонки

     2. проникнення виразки в товщу м'язової оболонки

     3. * проникнення виразки за межі шлунка або дванадцятипалої кишки в інші органи

     4. проникнення виразки до серозної оболонки

     5. проникнення виразки в очеревину

732. Як називається асоціація аутоімунного гастриту з макроцитарною анемією

     1. хвороба Крона

     2. хронічний ерозивний гастрит

     3. хронічний дифузний гастрит

     4. * Перніціозна анемія

     5. хімічний гастрит

733. Як наслідок хронічного алкогольного гепатиту, розладів харчування і обміну речовин виникає:

     1. некротичний цироз

     2. атрофічний цироз

     3. біліарний цироз

     4. * портальний цироз

     5. посттоксичний цироз

734. Який з перерахованих медикаментів здатен викликати поширення ерозії слизової оболонки шлунка -

     1. * нестероїдні протизапальні препарати

     2. аспірин

     3. антибіотики пеніцилінового ряду

     4. спазмолітики

     5. спиртові настоянки

735. Який з проявів гострого гастриту сприяє виникненню кровотечі -

     1. * множинні ерозії

     2. наявність поверхневої виразки

     3. вогнищева атрофія слизової оболонки

     4. гіперхлоргідрія

     5. розширення судин слизової оболонки

736. D-клітин тіла підшлункової залози продукують:

     1. * вазоактивний інтерстиційний пептид

     2. інсулін

     3. вазопресин

     4. глюкагон

     5. ферменти

737. Адреногенітальний синдром проявляється:

     1. * порушенням синтезу стероїдних гормонів та збільшенням синтезу андрогенних гормонів

     2. порушенням синтезу АКТГ

     3. збільшенням синтезу АКТГ

     4. збільшенням синтезу стероїдних гормонів та зменшенням синтезу андрогенних гормонів

     5. надлишком секреції адреналіну

738. Акромегалія у людей зрілого та середнього віку зумовлена:

     1. Пухлиною гіпоталамуса

     2. Пухлиною щитовидної залози

     3. Високим рівнем радіації

     4. * Пухлиною передньої долі гіпофізу

     5. Гіперплазією наднирників

739. В лімфатичні вузли малого тазу метастазує наступна злоякісна пухлина статевої сфери:

     1. Рак шийки матки

     2. Рак тіла матки

     3. Рак Крукенберга

     4. Хоріонепітеліома

     5. * Всі перераховані

740. В основі паратиреоїдної остеодистрофії лежить порушення обміну –

     1. калію і фосфору

     2. кальцію і цинку

     3. кальцію і заліза

     4. фосфору

     5. * кальцію і фосфору

741. Вкажіть локалізаціюметастазів при раку тіла матки?

     1. яйники

     2. кишківник

     3. легені

     4. очеревина

     5. * лімфовузли малого тазу

742. Вкажіть найбільш часту доброякісну пухлину щитовидної залози

     1. Семінома

     2. Струма Ріделя

     3. * Фолікулярна аденома

     4. Звичайна аденома

     5. Папілярний рак

743. Вкажіть найчастішу причину флегмонозного маститу?

     1. травми молочної залози

     2. застій молока в протоках молочних залоз

     3. дисгормональні порушення

     4. мастопатії

     5. * застій молока в протоках молочних залоз з приєднання стафілококової інфекції

744. Вкажіть патологічні зміни в паренхімі щитовидної залози при зобі Ріделя

     1. заміщення лімфодною тканиною

     2. вогнища некрозу

     3. склероз паренхіми

     4. інфільтрація ретикулярними клітинами

     5. * заміщення фіброзною тканиною

745. Вкажіть специфічну гістологічну ознаку базедового зоба

     1. наявність кістоподібних фолікулів

     2. інфільтрація лімфоїдною тканиною

     3. скупчення багатоядерних клітин

     4. інфільтрація плазматичними та ретикулярними клітинами

     5. * перетворення призматичного епітелію фолікулів в циліндричний

746. Внаслідок ослаблення функції чоловічих статевих залоз в похилому віці виникає:

     1. Хронічний простатит

     2. Гострий простатит

     3. Безпліддя

     4. * Гіпертрофія передміхурової залози

     5. Рак простати

747. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * недостатності АКТГ

     2. підвищеному синтезі АКТГ

     3. підвищеній секреції адреналіну

     4. недостатності адреналіну

     5. надлишку норадреналіну

748. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * при тривалій глюкокортикоїдній терапії.

     2. B.туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. ВІЛ-СНІДі

749. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * при пухлинах гіпофіза

     2. уродженій гіперплазія наднирників

     3. C.блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. пухлинах гіпоталамусу

750. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * недостатності АКТГ

     2. підвищеному синтезі АКТГ

     3. підвищеній секреції адреналіну

     4. недостатності адреналіну

     5. надлишку норадреналіну

751. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * при пухлинах гіпофіза

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. пухлинах гіпоталамуса

752. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * інфарктах гіпоталамуса та гіпофізу

     2. B.туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. сепсисі

753. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * опроміненні гіпоталамуса та гіпофізу,

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. сепсисі

754. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * при тривалій глюкокортикоїдній терапії.

     2. B.туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. ВІЛ-СНІДі

755. Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * при пухлинах гіпофіза

     2. уродженій гіперплазія наднирників

     3. C.блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. пухлинах гіпоталамусу

756. Гастринома проявляється:

     1. * синдромом Золлінгера-Еллісона

     2. хворобою Бабинського-Фреліха

     3. хворобою Сімондса

     4. синдромом Шихана

     5. синдромом Уайта

757. Гастринома розвивається з:

     1. * G-клітин

     2. В-клітин

     3. С-клітин

     4. Т- клітин

     5. А-клітини

758. Гіперальдостеронізм виникає при:

     1. * аденомах (альдостеромах, синдром Кона)

     2. B.блокаді синтезу кортизолу

     3. C.ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     4. підвищеному синтезі кортизолу

     5. синдромі Альпорта

759. Гіперальдостеронізм виникає при:

     1. * ідіопатичних гіперплазіях наднирників

     2. блокаді синтезу кортизолу

     3. ектопичній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. надлишковому синтезі адреналіну

760. Гіперальдостеронізм може бути:

     1. * первинним

     2. гострим

     3. хронічним

     4. ідіопатичним

     5. вродженим

761. Гіперальдостеронізм може бути:

     1. * вторинним

     2. гострим

     3. хронічним

     4. ідіопатичним

     5. постінтоксикаційним

762. Гіпофізарний нанізм у ранньому дитячому віці зумовлений

     1. * Вродженим недорозвитком гіпофізу

     2. Вродженою відсутністю гіпофізу

     3. Вродженою гіпертрофією гіпофізу

     4. Пухлинами гпофізу

     5. Гіперфункцією гіпофізу

763. Гістологічним дослідженням тканини передміхурової залози виявлено значну кількість залозистих елементів на фоні гпертрофії залози. Про який вид гіпертрофії простати можна думати?

     1. Змішаний

     2. Злоякісний

     3. * Аденоматозний

     4. Фіброзно-залозистий

     5. Кістозний

764. Гістологічним дослідженням фрагменту підшлункової залози виявлено лімфоцитарну інфільтрацію клітин та різке зменшення В- клітин в острівцях Лангерганса. Який патологічний процес розвинувся в залозі.

     1. Рак

     2. Аденоматоз

     3. Геморагічний панкреатит

     4. * Цукровий діабет

     5. Склероз сполучений з віковими змінами

765. Дайте визначення гінекомастії

     1. доброякісна кістозна дисплазія молочної залози

     2. доброякісна гіперплазія молочної залози

     3. злоякісна дисплазія молочної залози

     4. доброякісна склерозуюча дисплазія молочної залози

     5. * доброякісна дисплазія молочної залози у чоловіків

766. Дифузна інфільтрація тканини щитовидної залози лімфоїдними елементами є проявом

     1. струми Ріделя

     2. базедової струми

     3. ендемічного зобу

     4. спорадичного зобу

     5. * лімфоматозної струми

767. Для тиреотоксичного серця при базедовій хворобі характерним є

     1. Бура атрофія міокарда

     2. Жирова дистрофія міокарда

     3. Вогнищевий кардіосклероз

     4. переважаюча гіпертрофія правого шлуночка

     5. * дифузний проміжний склероз

768. Для хвороби Іценко –Кушинга є характерним

     1. базофільна аденома передньої долі гіпофізу

     2. базофільна аденома задньої долі гіпофізу

     3. некроз передньої долі гіпофізу

     4. гіперплазія кори наднирників

     5. * аденома середньої долі гіпофіза та гіперплазія кори наднириків

769. Для якого виду гіпертрофії передміхурової залози характерною ознакою є збільшення залозистих елементів в тканині простати?

     1. мязево-фіброзного

     2. змішаного

     3. кістозного

     4. жодного з перерахованих

     5. * аденоматозного

770. Для якого виду зобу характерним є виникнення тиреотоксичного серця

     1. спорадичний зоб

     2. зоб Ріделя

     3. зоб Хашімото

     4. ендемічний зоб

     5. * Базедов зоб

771. Дослідженням тканини щитовидної залози виявлено: перехід фолікулярного призматичного епітелію в циліндричний. Ваш діагноз

     1. Зоб ріделя

     2. Зоб Хашімото

     3. * Базедова струма

     4. Рак щитовидної залози

     5. Атрофія щиотовидної залози

772. З яким патологічним процесом повязана гіпертрофія передміхурової залози?

     1. хронічний простатит

     2. гострий простатит

     3. гіперфункція статевих залоз

     4. порушення відтоку сечі

     5. * ослаблення функції статевих залоз

773. За допомогою якого гістохімічного методу виявляють глікоген в клубочках нирок при цукровому діабеті

     1. Метод ван Гізона

     2. забарвлення суданом ІІІ

     3. метод Генденгайна

     4. імпрегнацією сріблом

     5. * забарвленням карміном Беста

774. За наявності вогнищ некрозу в передній долі гіпофізу виникає

     1. гіпофізарний нанізм

     2. акромегалія

     3. гігантизм

     4. хвороба Іценко-Кушинга

     5. * Хвороба Сіммондса

775. Заміщення паренхіми щитовидної залози фіброзною тканиною характерне для -

     1. зобу Хашімото

     2. базедового зобу

     3. ендемічного зобу

     4. спорадичного зобу

     5. * Зобу Ріделя

776. Запальне захворювання слизової оболонки матки це –

     1. * Ендометрит

     2. Дисплазія слизової оболонки

     3. Уретрит

     4. Поліпозні розростання на слизовій оболнці

     5. Ендоцервікоз

777. Зменшення рівня секреції гормонів коркового шару наднирників викликає:

     1. хворобу Сіммондса

     2. хворобу Бабінського-Фреліха

     3. хворобу Вільсона

     4. Хворобу Іценко-Кушинга

     5. * Хворобу Аддісона

778. Значна недостатність йоду в питній воді може спричинити у дорослих людей

     1. Ферментопатію

     2. Слабоумство

     3. Анемію

     4. * Ендемічний зоб

     5. Спорадичний зоб

779. Карциноїд підшлункової залози проявляється:

     1. * підвищеної продукцією серотоніну, гістаміну

     2. зниженою продукцією серотоніну, гістаміну

     3. підвищеної продукцією глікогену

     4. зниженою продукцією глікогену

     5. надлишком інсуліну та гіпоглікемією

780. Молода жінка скаржиться на застій молока в молочних залозах, Яке ускладнення може виникнути внаслідок приєднання стафілококової інфекції

     1. Абсцес молочної залози

     2. Некроз протоки залози

     3. Гіпертрофія залози

     4. Дисплазія залози

     5. * Флегмонозний мастит

781. Назвіть захворювання, яке виникає при пухлині передньої долі гіпофізу в зрілому віці?

     1. гіпофізарний нанізм

     2. гігантизм

     3. хвороба Сіммондса

     4. Хвороба Іценко-Кушінга

     5. * Акромегалія

782. Назвіть зоб, який є попередником Базедової струми

     1. ендемічний зоб

     2. зоб Хашімото

     3. зоб Ріделя

     4. жоден з перерахованих

     5. * спорадичний зоб

783. Назвіть ознаки характерні для адипозогенітальної дистрофії

     1. гіпертрихоз, артеріальна гіпертензія, гіперглікемія

     2. поліурія, полідипсія

     3. ожиріння за верзнім типом. глюкозурія

     4. посилений ріст кісток

     5. * прогресуюче ожиріння, недорозвиток статевих органів

784. Назвіть патологію виникаючу при пухлині передньої долі гіпофізу в дитячому віці

     1. гіпофізарний карликовий ріст

     2. акромегалія

     3. нецукровий діабет

     4. Хвороба Іценко-Кушига

     5. * Гігантизм

785. Назвіть патологію, повязану з розвитком базофільної аденоми передньої долі гіпофізу

     1. хвороба Бабінського-Фреліха

     2. адипозогенітальна дистрофія

     3. гігантизм

     4. нецукровий діабет

     5. * Хвороба Іценко-Кушинга

786. Назвіть причину виникнення ендемічного зоба

     1. вроджена гіперплазія щитовидної залози

     2. проживання в гірських районах

     3. надлишок міді в питній воді

     4. надлишок йоду в питній воді

     5. * Недостатність йоду в питній воді

787. Назвіть процес, який належить до запальних захворювань слизової оболонки матки?

     1. кістозна гіперплазія

     2. псевдоерозії

     3. поліпозні розростання

     4. ендометріоз

     5. * Ендометрит

788. Назвіть прояви діабетичної мікроангіопатії з боку нирок

     1. Гострий гломерулонефрит

     2. гострий пієлонефрит

     3. амілоїдоз

     4. ішемія коркового шару

     5. * інтеркапілярний гломерулосклероз

789. Назвіть рак, при якому пухлина охоплює всю поверхню молочної залози?

     1. Рак Педжета

     2. вузлуватий рак

     3. внутрішньодольковий рак

     4. протоковий рак

     5. * Панцирний рак

790. Назвіть ускладнення дисгормональної гіпертрофічної простатопатії?

     1. утворення кіст простати

     2. гнійне розплавлення передміхурової залози

     3. склероз передміхурової залози

     4. виникнення поліпозних розростань

     5. * утруднення відтоку сечі

791. Назвіть ускладнення залозистої гіперплазії слизової оболонки матки?

     1. гіперпластичні розростання епітелію

     2. псевдоерозії

     3. диспластичне переродження

     4. раковий процес

     5. * маткові кровотечі

792. Найбільш частою причиною бронзової хвороби являється

     1. амілоїдоз

     2. Цукровий діабет

     3. пухлини гіпофізу

     4. гіпертрофія наднирників

     5. * гематогенний туберкульоз наднирників

793. Наявність в щитовидній залозі значної кількості твердої фіброзної тканини свідчить про:

     1. * Зоб Ріделя

     2. Зоб Хасімото

     3. Рак щитовидної залози

     4. Кісту щитовидної залози

     5. Це вікові зміни

794. Недостатність функції нефронів нирок при цукровому діабеті спричинює розвиток:

     1. Нирково-камяної хвороби

     2. Гідронефрозу

     3. Пієлонефриту

     4. * Хронічної ниркової недостатності

     5. Пухлини нирки

795. Нецукровий діабет виникає в звязку з такими процесами як

     1. пухлина передньої долі гіпофізу

     2. некрозу передньої долі гіпофізу

     3. пухлини гіпофізу та гіпоталамусу

     4. пухлина гіпоталамусу

     5. * пухлина задньої долі гіпофізу

796. Нецукровий діабет виникає в звязку з такими процесами як

     1. пухлина передньої долі гіпофізу

     2. некрозу передньої долі гіпофізу

     3. пухлини гіпофізу та гіпоталамусу

     4. пухлина гіпоталамусу

     5. * пухлина задньої долі гіпофізу

797. Пацієнт К., що страждає інсулінзалежним цукровим діабетом розпочав голодування з лікувальною метою. Під час звичного введення інсуліну раптово втратив свідомість, на подразники не реагує. Ваше заключення.

     1. Гіперглікемічна кома

     2. інсуліновий шок

     3. * Гіпоглікемічна кома

     4. Гостра печінкова недостатність

     5. Запаморочення на фоні голодування

798. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     2. аденомі пучкової зони кори наднирників

     3. застосуванні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. Лімфогранулематозі

799. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається:

     1. * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     2. при аденомі пучкової зони кори наднирників

     3. після застосування глюкокортикоідів

     4. при ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. внаслідок алкогольної інтоксикації

800. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * масивних крововиливах у наднирник

     2. аденомі пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. тривалому вживанні стероїдних гормонів

801. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * менінгококовій інфекції

     2. ревматоїдному артриті

     3. інфаркті міокарда

     4. введенні глюкокортикоідів

     5. введенні стероїдних гормонів

802. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * дифтерії

     2. ревматоїдному артриті

     3. інфаркті міокарда

     4. введенні глюкокортикоідів

     5. сепсисі

803. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * сепсисі

     2. ревматоїдному артриті

     3. інфаркті міокарда

     4. введенні глюкокортикоідів

     5. при цукровому діабеті

804. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається:

     1. * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     2. при уродженій гіперплазії наднирників

     3. C.при блокаді синтезу андрогенів

     4. при підвищеному синтезі кортизолу

     5. при СНІДі

805. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * масивних крововиливах у наднирник

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. C.блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищеному синтезі кортизолу

     5. вродженій гіпоплазії наднирників

806. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищеному синтезі кортизолу

     5. внаслідок фнтоксикації фтором

807. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * масивних крововиливах у наднирник

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. отруєнні алкоголем

808. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * менінгококовій інфекції

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. синдромі Фрідерексена

809. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. сепсисі

810. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * сепсисі

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. при ВІЛ-СНІД

811. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * масивних крововиливах у наднирник

     2. аденомі пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. тривалому вживанні стероїдних гормонів

812. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * менінгококовій інфекції

     2. ревматоїдному артриті

     3. інфаркті міокарда

     4. введенні глюкокортикоідів

     5. введенні стероїдних гормонів

813. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * сепсисі

     2. ревматоїдному артриті

     3. інфаркті міокарда

     4. введенні глюкокортикоідів

     5. при цукровому діабеті

814. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається:

     1. * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     2. при туберкульозному ураженні наднирників

     3. при аутоімунних адреналітах

     4. при метастатичному ураженні наднирників

     5. отруєнні фтором

815. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * масивних крововиливах у наднирник

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. отруєнні алкоголем

816. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * менінгококовій інфекції

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. синдромі Фрідерексена

817. Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при:

     1. * сепсисі

     2. туберкульозному ураженні наднирників

     3. аутоімунних адреналітах

     4. метастатичному ураженні наднирників

     5. при ВІЛ-СНІД

818. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * аутоімунних адреналітах

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. внаслідок важкої крововтрати

819. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. лімфолейкозах

820. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. після хіміотерапії

821. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. аденомах пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. сепсисі

822. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. аденомах пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. сепсисі

823. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. зниженому синтезі кортизолу

824. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. надлишку норадреналіну

825. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * аутоімунних адреналітах

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. внаслідок важкої крововтрати

826. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. лімфолейкозах

827. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму

     3. масивних крововиливах у наднирник

     4. після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів

     5. після хіміотерапії

828. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * аутоімунних адреналітах

     2. аденомах пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. інтоксикації свинцем

829. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. аденомах пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. сепсисі

830. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. аденомах пучкової зони кори наднирників

     3. введенні глюкокортикоідів

     4. ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами

     5. сепсисі

831. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * аутоімунних адреналітах

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. C.блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. мієлолейкозах

832. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * туберкульозному ураженні наднирників

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. зниженому синтезі кортизолу

833. Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при:

     1. * метастатичному ураженні наднирників

     2. уродженій гіперплазії наднирників

     3. блокаді синтезу андрогенів

     4. підвищенному синтезі кортизолу

     5. надлишку норадреналіну

834. Під час проходження медичного огляду аналізом сечі виявлено підвищенний вміст цукру – 0,7 мм/л. Скаржиться на відчуття сильної спраги без видимих причин. Про яке захворювання можна думати в цьому випадку

     1. Пієлонефрит

     2. Аддісонов хвороба

     3. * Цукровий діабет

     4. рахіт

     5. Гепатит С

835. При аденомі з G-клітин острівців підшлункової залози розвивається -

     1. Цукровий діабет

     2. рак підшлункової залози

     3. кістозна дисплазія

     4. хронічний панкреатит

     5. * Синдром Еллісона-Золлінгера

836. При базедовій хворобі в міокарді знаходять такі зміни:

     1. вогнищевий склероз

     2. дифузний склероз

     3. вогнищевий кальциноз волокон

     4. * дифузний проміжний склероз

     5. всі перераховані зміни

837. При виключенні або зменшенні продукції гормонів кори наднирників виникає

     1. хвороба Сіммондса

     2. хвороба Бабінського-Фреліха

     3. хвороба Вільсона

     4. Хвороба Іценко-Кушинга

     5. * Хвороба Аддісона

838. При вродженій нерозвиненості гіпофізу виникає

     1. церебрально-гіпофізарна кахексія

     2. нецукровий діабет

     3. церебральна кахексія

     4. хвороба Іценко-Кушинга

     5. * Гіпофізарний нанізм

839. При вторинній недостатності коркової речовини наднирників розвивається :

     1. * атрофія коркової речовини

     2. гіпертрофія коркової речовини

     3. атрофія мозкової речовини

     4. гіпертрофія мозкової речовини

     5. фокальний некроз наднирника

840. При дослідженні підшлункової залози встановлено: атрофія острівців залози, деякі з них мають ознаки склерозу та ліпоматозу. Состерігаються ознаки гіалінозу острівцевого апарату підшлункової залози.

     1. Рак підшлункової залози

     2. Геморагічний панкреатит

     3. Кістозне переродження залози

     4. * Цукровий діабет

     5. Вікові зміни залози

841. При огляді молодої жінки виявлено злоякісну пухлину, яка охоплює 75% поверхні молочної залози. Про яку пухлину йдеться

     1. Рак Педжета

     2. Вузлуватий рак

     3. * Панцирний рак

     4. Внутрішньопротоковий рак

     5. Всі пререраховані пухлини

842. При огляді пацієнта з гематогенним туберкульозом наднирників виявлено темно-коричневе забарвлення шкіри. Яку патологію можна припустити?

     1. Механічну жовтяницю

     2. Туберкульозну кахексію

     3. * Бронзову хворобу

     4. Мармурову хворобу

     5. Цукровий діабет

843. При огляді пацієнта, що протягом 15 років хворіє хронічним панкреатитом виявлено патологічне почервоніння шкіри в ділянці щік, надбрівних дуг, підборіддя. Скаржиться на відчуття безпричинної сильної спраги. Яке захворювання ймовірно виникло?

     1. Пієлонефрит

     2. Геморагічний панкреатит

     3. * Цукровий діабет

     4. міастенія

     5. Рак підшлункової залози.

844. При паратиреоднії остеодистрофії в нирках розвиваються наступні зміни

     1. нефросклероз

     2. хронічний гломерулонефрит

     3. гострий гломерулонефрит

     4. атрофія коркового шару

     5. * нефрокальциноз

845. При хворобі Іценко- Кушинга:

     1. * підвищена секреція АКТГ

     2. знижена секреція АКТГ

     3. блокада синтезу кортизолу

     4. підвищенний синтез кортизолу

     5. недостатність підшлункової залози

846. При якому захворюванні в слизовій шлунка, дванадцятипалої кишки виникають численні ерозії, виразки:

     1. * синдромі Золлінгера-Еллісона

     2. хворобі Бабинського-Фреліха

     3. хворобі Сімондса

     4. синдромі Шихана

     5. синдромі Альпорта

847. При якому патологічному процесі в наднирниках, в міокарді спостерігається бура атрофія

     1. мідна хвороба

     2. хвороба Сіммондса

     3. хвороба Іценко-Кушинга

     4. сепсис

     5. * аддісонова хвороба

848. Причиною адреногенітального синдрому є

     1. * уроджена гіперплазія наднирників

     2. базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     3. гонадотропна аденома

     4. пролактиномна аденома

     5. вроджена гіпоплазія наднирників

849. Причиною адреногенітального синдрому є

     1. * уроджена гіперплазія наднирників

     2. блокада синтезу андрогенів

     3. ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами

     4. підвищенний синтез кортизолу

     5. вроджена гіпоплазія наднирників

850. Причиною адреногенітального синдрому є

     1. * уроджена гіперплазія наднирників

     2. аденома пучкової зони кори наднирників

     3. введення глюкортикоідів

     4. ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами

     5. недорозвиненність гіпофізу

851. Причиною виникнення синдрому Золлінгера_Еллісона є:

     1. Надлишок гормонів наднирників

     2. Патологія щитовидної залози

     3. Надлишок гормонів гіпофізу

     4. Надлишок гормонів гіпоталамусу

     5. * аденома з G-клітин острівців підшлункової залози

852. Причиною синдрома Іценко- Кушинга є:

     1. * ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами

     2. базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     3. гонадотропна аденома

     4. пролактиномна аденома

     5. пухлини гіпоталамуса

853. Причиною синдрому Іценко- Кушинга є:

     1. * базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     2. соматотропна аденома

     3. гонадотропна аденома

     4. пролактиномна аденома

     5. тривалий прийом стероїдних гормонів

854. Причиною синдрому Іценко- Кушинга є:

     1. * базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     2. соматотропна аденома

     3. гонадотропна аденома

     4. пролактиномна аденома

     5. тривалий прийом стероїдних гормонів

855. Причиною синдрому Іценко- Кушинга є:

     1. * введення глюкокортикоідів

     2. базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     3. гонадотропна аденома

     4. пролактиномна аденома

     5. надлишок адреналіну

856. Причиною смерті при базедовій хворобі, як правило стає –

     1. Гостра ниркова недостатність

     2. асфіксія від тиску зобу на верхні дихальні шляхи

     3. гостра наднирникова недостатність

     4. Гостра печінкова недостатність

     5. * тиреотоксичне серце з розвитком серцевої недостатності

857. Причиною хвороби Іценко- Кушинга є:

     1. * базофільна аденома передньої долі гіпофіза

     2. аденома пучкової зони кори наднирників

     3. введення глюкокортикоідів

     4. ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами

     5. недостатність адренокортикотропного гормона

858. Пухлина задньої долі гіпофізу у молодого мужчини здатна спричинити

     1. Гіпертонічну хворобу молодого віку

     2. Гігантизм

     3. Акромегалію

     4. * Нецукровий діабет

     5. Безпліддя

859. Рак цервікального каналу найчастіше ускладнюється –

     1. Гнійним ендометритом

     2. Раком яйників

     3. Метастазами в шлунок

     4. * Утворенням вагінально-прямокишкових нориць

     5. Виникненням геморою

860. Ракова пухлина соска та навколососкового кружка молочної залози у жінок за автором називається?

     1. Хвороба Крукенберга

     2. Хвороба Попова

     3. * Хвороба Педжета

     4. Хвороба Вільсона

     5. Базедова хвороба

861. Синдромом Золлінгера-Еллісона виникає в результаті:

     1. * гіперсекреції гастрину

     2. гіпосекреції гастрину

     3. гіперсекреції НСl

     4. гіпосекреції НСl

     5. гіперсекреції інсуліну

862. Стінка сечового міхура потовщена, із значним розвитком м’язевих волокон, гістологічно м’язева тканина без змін. Яка, на Вашу думку причина такого явища?

     1. Міома сечового міхура

     2. Фіброма сечового міхура

     3. * Аденома простати

     4. Вікові зміни

     5. Всі відповіді вірні

863. Студентка, що хворіє на інсулінзалежний цукровий діабет помилкова ввела надлишкову дозу інсуліну. Протягом години виникла пітливість, тремтіння в усьму тілі, надмірна збудливість. Яку термінову допомогу слід надати в такому випадку.

     1. * Ввести глюкозу

     2. Знизити температуру тіла

     3. Надлишкове пиття

     4. зігріти кінцівки

     5. Ввести кофеїн

864. У молодої жінки виявлено залозисту гіперплазію слизової оболонки матки. Надлишок якого гормону міг стати причиною такого явища?

     1. * естрогену

     2. фолікуліну

     3. тестостерону

     4. лютеїну

     5. адреналіну

865. У пацієнта діагностовано початкові прояви аденоматозного переродження середньої долі гіпофізу та гіперплазія кори наднирників. Яка патологія може розвинутись у пацієнта

     1. Хвороба Сіммондса

     2. Синдром Фредеріксена

     3. Гостра наднирникова недостатність

     4. * Хвороба Іценко-Кушинга

     5. Акромегалія

866. У пацієнта з ендокриннною патологією на розтині було виявлено буру атрофію міокарда. Яке Ваше заключення щодо діагнозу

     1. Цукровий діабет

     2. Хвороба Сіммондса

     3. * Хвороба Аддісона

     4. Нецукровий діабет

     5. Пухлина щитовидної залози

867. У пацієнта П., 25 років в крові виявлено високі титри антитіл до низки вірусів, присутнє сполучення з певними генами гістосумісності, спостерігаються антитіла до В-клітин. При огляді – нормостенічної тілобудови. Який тип цукрового діабету можна припустити.

     1. * І тип

     2. ІІ тип

     3. ІІІ тип

     4. дитячий тип

     5. Юнацький тип

868. У пацієнтки 23 років в тимусі виявлено ознаки фолікулярної гіперплазії, скелетні м’язи, особливо м’язи повік знаходяться в стані виснаження, присутній птоз. Про яке захворювання йдеться?

     1. Акромегалію

     2. Аддісонову хворобу

     3. * Міастенію

     4. аліментарну дистрофію

     5. Рак вилочкової залози

869. У пацієнтки В., віком 57 років спостерігається відсутність у крові антитіл до вірусів. Сполучення з деякими антигенами гістосумісності відсутній. Антитіл до В- клітин в крові не виявлено. При зовнішньому огляді ожиріння ІІІ ступеню. Про який тип цукрового діабету йдеться?

     1. І тип

     2. * ІІ тип

     3. Аліментарний тип

     4. ІІІ тип

     5. Старечий тип

870. У хворого на цукровий діабет І типу діагностовано кетоацидотичний стан. Які зміни з боку шкірних покривів підтверджують таке заключення

     1. Шкіра волога, тургор збережений

     2. * Шкіра суха, тургор знижений

     3. Яскраво-червоне забарвлення шкіри

     4. мокнуча екзема

     5. Суха екзема

871. У хворого цукровим діабетом І типу при огляді шкіра суха, тургор значно знижений, який стан можна припустити у хворого

     1. Уремію

     2. * Кетоацидотичний стан

     3. Суху екзему

     4. Атрофію дерми

     5. Гіперглікемічну кому

872. Ускладнення аденоми простати, яке є найбільш дискомфортним для пацієнта це –

     1. Ослаблення статевої функції

     2. Безпліддя

     3. * Утруднення відтоку сечі

     4. Нетримання сечі

     5. Ниркова коліка

873. Хвороба Сіммондса зумовлена найчастіше:

     1. Гіперсекрецією гормонів гіпофізу

     2. Гіперсекрецією гормонів гіпоталамусу

     3. Недостатністю функції гіпофізу

     4. * Некротичними змінами в передній долі гіпофізу

     5. Всі перераховані чинники мають місце

874. Цукровий діабет зумовлений такими змінами в структурі підшлункової залози

     1. гіперплазія клітин острівців Лангерганса

     2. аденома з G-клітин

     3. некротичні вогнища в острівцях лангерганса

     4. гіперфункція b-клітин

     5. * гіпофункція b-клітин

875. Чоловіку який скаржиься на порушення відтоку сечі діагностовано чистит у поєднанні з висхідним папілітом. Назвіть причину такого стану?

     1. Ожиріння ІІІ ступеню

     2. Доброякісна пухлина сечового міхура

     3. Злоякісна пухлина сечового міхура

     4. * Аденома передміхурової залози

     5. Хронічний спазм сечівника

876. Що таке хворба Педжета?

     1. рак тіла матки

     2. рак шийки матки

     3. рак яйників

     4. хронічний ендометрит

     5. * рак соска та соскового поля молочної залози

877. Яке ускладнення може бути спричинене порушенням відтоку сечі при простатопатії?

     1. розрив стінки сечового міхура

     2. атрофія стінки від тиску сечі

     3. гнійне розплавлення сечового міхура

     4. склероз стінки сечового міхура

     5. * цистит, висхідний папіліт

878. Яке явище є найчастішою причиною маткових кровотеч у жінок молодого віку?

     1. Самоаборт

     2. Раковий процес

     3. * Залозиста гіперплазія слизової оболонки матки

     4. Атрофія слизової оболонки матки

     5. Порушення функції яйників

879. Яке явище лежить в основі ксантоматозу шкіри при цукровому діабеті

     1. склерозування шкіри

     2. надлишок меланіну в шкірі

     3. фурункульоз

     4. петехіальні крововиливи

     5. * інфільтрація ліпідами

880. Який вид зобу повязаний з порушенням функції нервової системи

     1. ендемічний зоб

     2. спорадичний зоб

     3. зоб Хашімото

     4. зоб Ріделя

     5. * базедова струма

881. Який гормон в надлишковій кількості спричиняє розвиток залозистої гіперплазії слизової оболонки матки?

     1. адренокортикотропний гормон

     2. * естроген

     3. тестостерон

     4. адреналін

     5. фолікулін

882. Який з перерахованих видів зобу являється справжнім аутоімунним захворюванням

     1. базедов зоб

     2. зоб Ріделя

     3. ендемічний зоб

     4. спорадичний зоб

     5. * Зоб Хашімото

883. Який патологічний процес ускладнюється виникненням вагінально-прямокишкових нориць?

     1. рак тіла матки

     2. гнійний ендометрит

     3. рак Крукенберга

     4. гнійний метрит

     5. * рак цервікального каналу

884. Який процес спостерігається в стінці сечового міхура при простатопатії?

     1. Склероз

     2. фіброз

     3. Атрофія

     4. зміни відсутні

     5. * компенсаторна гіпертрофія

885. Яким клінічним синдромом виражається діабетичний гломерулосклероз

     1. синдромом Фрідеріксена

     2. хворобою Аддісона

     3. синдромом Альпорта

     4. Синдромом Уайта

     5. * Синдромом Кіммельстіля-Уільсона

886. Яким патологічним явищем завершується діабетичний гломерулосклероз

     1. Амілоїдозом

     2. пієлітом

     3. хронічним гломерулонефритом

     4. гідронефросом

     5. * гіалінозом мезангію та загибеллю клубочків

887. Які зміни можливі в підшлунокoвій залозі при цукровому діабеті

     1. Гіпертрофія острівців

     2. * Атрофія острівців, гіаліноз, склероз

     3. Жирове переродження фолікулів

     4. Гіперплазія острівцевого апарату

     5. Аденоматоз залози

888. Які зміни слизової оболонки шлунка виникають при бронзовій хворобі

     1. ерозія слизової оболонки

     2. кишкова метаплазія

     3. гіпертрофія слизової оболонки

     4. зміни відсутні

     5. * атрофія слизової оболонки

889. Антракоз виникає при:

     1. * тривалому вдиханні вугільного пилу

     2. тривалому вдиханні пилу, що містить вільний оксид кремнію SiO2.

     3. тривалому вдиханні кімнатного пилу

     4. тривалому вдиханні продуктів розпаду целюлози з бавовника

     5. тривалому палінні

890. Антракоз ускладнюється:

     1. * емфіземою

     2. гострим бронхітом

     3. інфарктом міокарда

     4. гломерулонефрітом

     5. пієлонефритом

891. Ателектаз це:

     1. * активне спадання легеневої тканини, яке може виникати при нестачі сурфактанту;

     2. збільшення кількості альвеол;

     3. зменшення кількості альвеол

     4. пасивне спадання під тиском ексудату чи повітря

     5. пасивне спадання легеневої тканини під тиском пухлини

892. Атопічна форма бронхіальної астми виникає при дії на дихальні шляхи:

     1. * алергенів неінфекційного походження

     2. мікоплазм

     3. вірусів

     4. грибів

     5. стафілококів

893. Бронхіальна астма це:

     1. * хронічне захворювання алергічної природи, яке характеризується нападами експіраторної задишки.

     2. природжене чи набуте розширення бронхів у вигляді циліндрів або мішків

     3. патологічний стан легеневої тканини, який характеризується підвищеним вмістом у ній повітря

     4. хронічне захворювання алергічної природи, яке характеризується нападами інспіраторної задишки

     5. патологічний стан легеневої тканини, який характеризується пониженим вмістом у ній повітря

894. Бронхіоліт це:

     1. * запалення дрібних бронхів

     2. запалення крупних бронхів

     3. запалення плеври

     4. запалення альвеол

     5. запалення альвеол та плеври

895. В залежності від характеру ексудату пневмонія буває:

     1. * серозна

     2. Первинна

     3. бронхопневмонія

     4. інтерстиційна

     5. Вторинна

896. Виключення частини альвеол з дихальної функції спричиняє розвиток:

     1. * вікарної (компенсаторної) емфіземи.

     2. колапсу

     3. ателектазу

     4. синдрому Хаммена-Річа

     5. колапсу і ателектазу

897. Вікарна емфізема виникає внаслідок:

     1. * видалення частини легені або однієї з легень

     2. перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення

     3. дефіциту інгібіторів протеаз – трипсину, еластази, колагенази

     4. проникнення повітря у проміжну тканину

     5. перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо свіжих вогнищ туберкульозного запалення

898. Вкажіть зміни у слизовій оболонці бронхів, які є морфологічним підтвердженням хронічного бронхіту:

     1. * осередкова метаплазія призматичного епітелію в багатошаровий плоский

     2. нормальна структура покривного епітелію

     3. десквамація покривного епітелію в місці запалення

     4. некроз покривного епітелію на значному протязі

     5. осередкова “кишкова” метаплазія призматичного епітелію

899. Вкажіть найбільш характерну ознаку хронічної легенево-серцевої недосмтатності:

     1. * гіпертрофія стінки правого шлуночка

     2. наявність атеросклеротичних бляшок у бронхіальних артеріях

     3. гіпертрофія стінки лівого шлуночка

     4. гіаліноз стінок дрібних артерій легень

     5. збільшення діаметру лівого атріо-вентрикулярного отвору

900. Вкажіть найтиповішу картину мікроскопічних змін у стінці бронхів при хронічному бронхітові:

     1. * гіперплазія слизопродукуючих залоз, склероз, інфільтрація лімфоцитами і макрофагами

     2. гіпоплазія слизопродукуючих залоз

     3. тотальний некроз стінки бронха

     4. склероз, різко виражена інфільтрація нейтрофілами

     5. інтенсивна плазмоцитарна інфільтрація, атрофія слизопродукуючих залоз

901. Вогнищевий грубий пневмосклероз розвивається після:

     1. * абсцесів

     2. гострого бронхіту

     3. фібринозного плевриту

     4. емфіземи

     5. крупозної пневмонії

902. Вторинний амілоїдоз нирок розвивається як ускладнення:

     1. * бронхоектатичної хвороби

     2. гострого бронхіту

     3. бронхіальної астми

     4. бронхопневмонії

     5. гострого абсцесу

903. Діагноз хронічного бронхіту може бути поставлений, якщо в патологічний процес утягнені:

     1. * усі бронхи різного калібру обох легень

     2. часткові бронхи великого калібру

     3. дрібні бронхи і плевральні листьки хоча б однієї легені

     4. усі бронхи різного калібру однієї легені

     5. тільки дрібні бронхи і бронхіоли

904. Для периферичного раку легень притаманний шлях метастазування:

     1. * гематогенний

     2. контактний

     3. змішаний

     4. лімфогенний

     5. контакний і лімфогенний

905. Для центрального раку легень притаманний шлях метастазування:

     1. * лімфогенний

     2. гематогенний

     3. контактний

     4. змішаний

     5. контактний і гематогенний

906. До атипових форм пневмоній належить:

     1. * проміжна

     2. вірусна

     3. крупозна

     4. вогнищева

     5. бактеріальна

907. До передракових станів відносять:

     1. * пневмосклероз

     2. ателектаз

     3. емфізема

     4. гострий бронхіт

     5. пневмонія

908. До передракових станів відносять:

     1. * хронічний бронхіт

     2. гострий бронхіт

     3. емфізему

     4. атипові форми бронхопневмонії

     5. крупозну пневмонію

909. До силікозу часто приєднується:

     1. * туберкульоз

     2. синдром Хаммена-Річа

     3. крупозна пневмонія

     4. медіастеніт

     5. перікардит

910. Ексудат при бронхопневмонії складається з:

     1. * серозної рідини, лейкоцитів, злущених клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, деколи фібрину

     2. геморагічної рідини, злущених клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, фібрину

     3. нейтрофілів, еритроцитів, деколи фібрину

     4. відпалих клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, деколи фібрину

     5. геморагічної рідини, нейтрофілів, фібрину.

911. Емфізема легень буває:

     1. * везикулярна

     2. гостра

     3. Хронічна

     4. крупозна

     5. Підгостра

912. Емфізема легень це:

     1. * патологічний стан легеневої тканини, який характеризується підвищеним вмістом у ній повітря

     2. активне спадіння легеневої тканини, яке може виникати при нестачі сурфактанту

     3. збільшення кількості альвеол

     4. пасивне спадіння під тиском ексудату, повітря чи пухлини

     5. патологічний стан легеневої тканини, який характеризується пониженим вмістом у ній повітря

913. Жінка 38 років протягом декількох років хворіла на атопічну бронхіальну астму. Які морфологічні змігни були виявлені при мікроскопічному дослідження стінки бронхів в міжприступний період:

     1. * стовщення базальної мембрани епітелію

     2. спазм бронхіол

     3. стоншення базальної мембрани епітелію

     4. стоншення базальної мембрани епітелію і набряк

     5. зменшення числа залоз у підслизовому шарі

914. За етіологію бронхопневмонія буває:

     1. * вірусна

     2. аспіраційна

     3. післяопераційна

     4. гнійна

     5. серозна

915. За локалізацією рак легень буває:

     1. * Змішаний

     2. ендофітний

     3. екзофітний

     4. дифузний

     5. поліпозний

916. За локалізацією рак легень буває:

     1. * периферичний

     2. часточковий

     3. сегментарний

     4. ацинозний

     5. частковий

917. За макроскопічною формою рак легень буває:

     1. * поліпозний

     2. ендофітний

     3. екзофітний

     4. дифузний

     5. плоскоклітинний

918. За мікроскопічною будовою рак легень буває:

     1. * плоскоклітинний

     2. ендофітний

     3. екзофітний

     4. дифузний

     5. поліпозний

919. За об’ємом ураження бронхопневмонія буває:

     1. * часточкова

     2. перибронхіальна

     3. міжлобулярна

     4. міжальвеолярна

     5. перилобулярна

920. За характером росту рак легень буває:

     1. * ендофітний

     2. бляшковидний

     3. поліпозний

     4. дифузний

     5. поліпозно-дифузний

921. Запальний процес може захоплювати бронхіоли, а потім поширюватися на паренхіму легень і виникає:

     1. * бронхопневмонія

     2. дольова пневмонія

     3. паренхіматозна пневмонія

     4. тотальна пневмонія

     5. проміжна пневмонія

922. Інтерстиціальні хвороби легень характеризуються:

     1. * первинним запальним процесом у міжальвеолярній сполучній тканині

     2. вторинним запальним процесом у міжальвеолярній сполучній тканині

     3. некротичними змінами міжальвеолярної сполучної тканини

     4. первинним запальним процесом у бронхах

     5. первинним запальним процесом у бронхіолах

923. Існує самостійне інфекційне захворювання, яке проявляється в тому, що серед повного здоровя гостро спалахує фібринозне запалення паренхіми легень – це є:

     1. * паренхіматозна пневмонія

     2. бронхопневмонія

     3. сегментарна пневмонія

     4. осередкова пневмонія

     5. тотальна пневмонія

924. Колапс це:

     1. * пасивне спадання під тиском ексудату, повітря чи пухлини

     2. активне спадання легеневої тканини, яке може виникати при нестачі сурфактанту

     3. збільшення кількості альвеол

     4. зменшення кількості альвеол

     5. активне спадання легеневої тканини із зменшенням кількості альвеол

925. Крупозна пневмонія – у 95 % випадків викликається:

     1. * пневмококом Френкеля

     2. стрептоком

     3. стафілоком

     4. хламідіями

     5. кишковою паличкою

926. Легеневе серце розвивається як ускладнення:

     1. * хронічних захворювань легень

     2. інфаркту міокарда

     3. гострого бронхіту

     4. бронхопневмонії

     5. міокардіодистрофії

927. Легеневе ускладнення хронічного бронхіту:

     1. * ателектаз

     2. артрит

     3. менінгіт

     4. перитоніт

     5. перикардит

928. Легеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути:

     1. * карніфікація

     2. пневмофіброз

     3. гострий бронхіт

     4. фіброзуючий альвеоліт

     5. менінгіт

929. Морфологічні зміни при крупозній пневмонії зазнають певної еволюції, що дає можливість виділити таку стадію процесу (К.Рокитанський), як:

     1. * стадію припливу

     2. стадію кровонаповнення

     3. стадію жовтого спечінкування

     4. стадію рубцювання

     5. стадію бурої індурації

930. На аутопсії в легенях визначається хронічний бронхіт. Порожнина бронхів вогнищево вистелена плоским епітелієм. Зміни у слизовій оболонці бронха – це прояв:

     1. * метаплазії

     2. гіпертрофії

     3. гіперплазії

     4. Регенерації

     5. організації

931. Назвіть форму силікозу:

     1. * пухлинна

     2. везикулярна

     3. Вікарна

     4. атопічна

     5. атопічно-везикулярна

932. Назвіть форму фіброзуючого альвеоліту:

     1. * токсичний фіброзуючий альвеоліт

     2. ендогенний алергічний альвеоліт

     3. сегментарний алергічний альвеоліт

     4. ацинозний алергічний альвеоліт

     5. сегментарно-ацинозний алергічний альвеоліт

933. Найбільш пошириний шлях проникнення збудника при бронхопневмонії:

     1. * бронхогенний

     2. гематогенний

     3. лімфогенний

     4. Змішаний

     5. ентерогенний

934. Найімовірнішим патогенетичним механізмом розвитку атопічної бронхіальної астми є:

     1. * реакція гіперчутливості за участю Ig Е

     2. надходження в дихальні шляхи органічних сполук з розвитком реакції гіперчутливості за участю Ig G

     3. вірусне запалення слизової оболонки бронхів

     4. індукція лікарськими препаратами

     5. підвищення чутливості рецепторів блукаючого нерва

935. Патогенетична стадія бронхіальної астми:

     1. * імунологічна;

     2. кровонаповнення

     3. жовтого спечінкування

     4. Рубцювання

     5. червоного спечінкування

936. Патохімічна стадія бронхіальної астми характеризується:

     1. * вивільненням біологічно активних речовин

     2. гіперпродукцією і нагромадженням ІgЕ

     3. гіперпродукцією і нагромадженням ІgА

     4. гіперпродукцією і нагромадженням ІgG

     5. гіперпродукцією і нагромадженням ІgG та ІgА

937. Пневмонія (pneumonia) – захворювання, яке об’єднує велику групу різноманітних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою запалень:

     1. * респіраторного відділу легень

     2. плеври

     3. середостіння

     4. перикарда

     5. верхніх дихальних шляхів

938. Позалегеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути:

     1. * менінгіт

     2. абсцес легені

     3. емпієма плеври

     4. Гангрена легені

     5. бронхіт

939. Позалегеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути:

     1. * перитоніт

     2. абсцес легені

     3. емпієма плеври

     4. Гангрена легені

     5. карніфікація

940. Порушення дихання у хворих з бронхіальною астмою проявляється у вигляді:

     1. * повторних приступів задишки.

     2. апноє

     3. брадипноє

     4. приступів кашлю

     5. брадипноє та приступів кашлю

941. Постійним ускладненням раку легень є:

     1. * розвиток ателектазів

     2. гострий бронхіт

     3. антракоз

     4. вікарна емфізема

     5. хронічний бронхіт

942. При атопічній формі бронхіальної астми імунологічна стадія характеризується:

     1. * гіперпродукцією і нагромадженням ІgЕ

     2. гіперпродукцією і нагромадженням ІgА

     3. гіперпродукцією і нагромадженням ІgG

     4. вивільненням біологічно активних речовин

     5. гіперпродукцією і нагромадженням ІgА та ІgG

943. При закупорці бронхів слизом чи запальним ексудатом у легенях може виникнути:

     1. * ателектатична пневмонія

     2. застійна пневмонія

     3. паравертебральна пневмонія

     4. Гіпостатична пневмонія

     5. крупозна пневмонія

944. При інфекційно-алергічній бронхіальній астмі імунологічна стадія розгортається за механізмом:

     1. * гіперчутливості сповільненого типу

     2. гіперчутливості негайного типу

     3. реагінових реакцій

     4. гострого імунного запалення

     5. гіперчутливості негайного типу та реагінових реакцій

945. При крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування ексудат збагачується на:

     1. * фібрин і еритроцити

     2. лімфоцити

     3. еозинофіли

     4. нейтрофіли

     5. макрофаги

946. При крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування легені за щільністю нагадують печінку, на розрізі:

     1. * темно-червоні

     2. рожевого кольору

     3. чорного кольору

     4. бурого кольору

     5. помаранчевого кольору

947. При крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування колір мокротиння:

     1. * іржавий

     2. чорний

     3. червоний

     4. жовтий

     5. сірий

948. При крупозній пневмонії в стадії припливу легеня:

     1. * збільшена в об’ємі

     2. зменшена в об’ємі

     3. не змінена в об’ємі

     4. частково зменшена

     5. змінена в об’ємі незначно

949. При крупозній пневмонії постійно розвивається:

     1. * парапневмонічний фібринозний плеврит

     2. хронічний бронхіт

     3. пневмоконіоз

     4. антракоз

     5. гострий бронхіт

950. При морфологічному вивченні легень діагноз хронічного бронхіту може бути поставлений, якщо в патологічний процес утягнені:

     1. * усі бронхи різного калібру обох легень

     2. дрібні бронхи і плевральні листьки хоча б однієї легені

     3. окремі бронхи великого калібру

     4. усі бронхи різного калібру однієї легені

     5. тільки дрібні бронхи і бронхіоли

951. При недостатності кровообігу, особливо на тлі застійних явищ у легенях у хворих може виникати:

     1. * застійна пневмонія

     2. Гіпостатична пневмонія

     3. паравертебральна пневмонія

     4. ателектатична пневмонія

     5. крупозна пневмонія

952. При раку легень, внаслідок порушення дренажної функції розвиваються:

     1. * пневмонія

     2. гострий бронхіт

     3. антракоз

     4. вікарна емфізема

     5. хронічний бронхіт

953. При розтині трупа чоловіка, який помер від хронічної легенево-серцевої недостатності, були виявлені морфологічні ознаки гіпертензії малого кола кровообігу. Найхарактернішою з них є:

     1. * гіпертрофія стінки правого шлуночка

     2. наявність атеросклеротичних бляшок у бронхіальних артеріях

     3. гіпертрофія стінки лівого шлуночка

     4. гіаліноз стінок дрібних артеріол легень

     5. збільшення діаметру лівого атріо-вентрикулярного отвору

954. При силікозі спостерігається розвиток:

     1. * пневмосклерозу

     2. бронхіальної астми

     3. синдрома Хаммена-Річа

     4. крупозної пневмонії

     5. бронхопневмонії

955. При тривалому ліжковому режимі у важких і ослаблених хворих у легенях може виникнути:

     1. * Гіпостатична пневмонія

     2. застійна пневмонія

     3. аспіраційна пневмонія

     4. ателектатична пневмонія

     5. крупозна пневмонія

956. При хронічній емфіземі легені після розтину грудної клітки легені:

     1. * не спадаються

     2. спадаються

     3. зменшені в об’ємі

     4. частково зменшені в об’ємі

     5. спадається лише одна легеня

957. При хронічному бронхітові мікроскопічно у слизовій оболонці бронхів найтиповішою морфологічною картиною є:

     1. * осередкова метаплазія призматичного епітелію в багатошаровий плоский

     2. нормальна структура покривного епітелію

     3. десквамація покривного епітелію в місці запалення

     4. некроз покривного епітелію на значному протязі

     5. осередкова “кишкова” метаплазія призматичного епітелію

958. При хронічному бронхітові мікроскопічно у стінці уражених бронхів найтиповішою картиною є:

     1. * гіперплазія слизопродукуючих залоз, склероз, інфільтрація лімфоцитами і макрофагами

     2. тотальний некроз стінки бронха

     3. гіпоплазія слизопродукуючих залоз

     4. склероз, різко виражена інфільтрація нейтрофілами

     5. інтенсивна плазмоцитарна інфільтрація, атрофія слизопродукуючих залоз

959. Причина розвитку первинної (ідіопатичної) емфіземи:

     1. * невідома

     2. видалення частини легені

     3. дефіциту інгібіторів протеаз – трипсину, еластази, колагенази

     4. проникнення повітря у проміжну тканину

     5. видалення частини однієї з легень

960. Причина силікозу це:

     1. * тривале вдихання пилу, що містить вільний оксид кремнію SiO2.

     2. тривалому вдиханні вугільного пилу

     3. тривалому вдиханні кімнатного пилу

     4. тривалому вдиханні продуктів розпаду целюлози з бавовника

     5. тривалому вдиханні кімнатного та вугільного пилу

961. Провокуючим фактором у виникненні крупозної пневмонії виступає:

     1. * простуда

     2. перегрівання

     3. інсоляція

     4. УФО

     5. перепади атмосферного тиску

962. Проміжна пневмонія буває:

     1. * перибронхіальна

     2. часточкова

     3. сегментарна

     4. ацинозна

     5. лобулярна

963. Розвиток везикулярної емфіземи пов’язаний з

     1. * хронічним бронхітом, бронхіолітом

     2. крупозною пневмонією

     3. видаленням частини легені

     4. віковою інволюцією легень

     5. дольовою пневмонією

964. Розрізняють таку форму бронхіальної астми:

     1. * інфекційно-алергічна

     2. везикулярна

     3. хронічна дифузна

     4. гостра

     5. хронічна везикулярна

965. Розсіяний сітчастий пневмосклероз розвивається після:

     1. * незавершеної бронхопневмонії

     2. гострого бронхіту

     3. фібринозного плевриту

     4. емфіземи

     5. абсцесу

966. Синдром Хаммена-Річа це:

     1. * гостра форма фіброзуючого альвеоліту, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини, вірусному активному гепатиті

     2. хронічна форма фіброзуючого альвеоліту, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини

     3. гостра форма інтерстиціальної пневмонії, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини, вірусному активному гепатиті

     4. атипова форма інтерстиціальної пневмонії

     5. хронічна форма інтерстиціальної пневмонії

967. Стареча емфізема виникає внаслідок:

     1. * вікової інволюції легень

     2. перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення

     3. дефіцита інгібіторів протеаз – трипсину, еластази, колагенази

     4. проникнення повітря у проміжну тканину

     5. перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих рубців

968. Терміном “вогнищева пневмонія (бронхопневмонія)”об’єднують:

     1. * різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в бронхах

     2. різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в плеврі

     3. різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в альвеолах

     4. різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в інтерстиціальній тканині

     5. різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в альвеолах та інтерстиціальній тканині

969. У зв’язку з потраплянням сторонніх тіл у дихальні шляхи у легенях може виникнути:

     1. * аспіраційна пневмонія,.

     2. застійна пневмонія

     3. Гіпостатична пневмонія

     4. ателектатична пневмонія

     5. крупозна пневмонія

970. У хворго з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності при бронхоскопії виявлено повнокрів’я та набряк слизової оболонки з наявністю дрібних крововиливів та слизу в просвіті. Вкажіть діагноз:

     1. * гострий бронхіт

     2. хронічний бронхіт

     3. бронхопневмонія

     4. часткова пневмонія

     5. проміжна пневмонія

971. У хворих з бронхіальною астмою порушення дихання проявляється у вигляді:

     1. * повторних приступів задишки

     2. апноє

     3. брадипноє

     4. приступів кашлю

     5. брадипноє та приступів кашлю

972. Фіброзуючий альвеоліт закінчуються розвитком:

     1. * дифузного пневмофіброзу

     2. бронхіальної астми

     3. вогнищевого пневмосклерозу

     4. некротичних змін легеневої тканини

     5. некротичних змін легеневої тканини та вогнищевого пневмосклерозу

973. Форма фіброзуючого альвеоліту:

     1. * ідіопатичний

     2. часточковий

     3. сегментарний

     4. ацинозний

     5. часточково-сегментарний

974. Хронічна вогнищева емфізема виникає внаслідок:

     1. * перифокального розширення ацинусів і респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення або постінфарктних рубців.

     2. злиття кількох міхурів

     3. дефіциту інгібіторів протеаз – трипсину, еластази, колагенази

     4. проникнення повітря у проміжну тканину

     5. перифокального розширення ацинусів і респіраторних бронхіол навколо свіжих вогнищ туберкульозного запалення

975. Хронічна дифузна обструктивна емфізема виникає при:

     1. * хронічному дифузному бронхіті

     2. гангрені легені

     3. медіастеніті

     4. синдромі Хаммена-Річа

     5. гострому бронхіті

976. Хронічний бронхіт з тривалим перебігом супроводжується.

     1. * дистрофією еластичного, м’язового і хрящового каркасів.

     2. гіпертрофією еластичного і хрящового каркасів.

     3. атрофією еластичного каркасу

     4. гіперплазією м’язового типу

     5. дистрофією хрящового каркасу

977. Шлях проникнення збудника пневмонії у легені може:

     1. * бронхогенний

     2. контактний

     3. Первинний

     4. Вторинний

     5. ентеральний

978. Яке захворювання відноситься до ХНЗЛ (“хронічне неспецифічне захворювання легень”):

     1. * бронхоектатична хвороба

     2. геморагічна пневмонія

     3. гнійна пневмонія

     4. корова пневмонія

     5. респіраторний дистрес синдром

979. Який з хімічних факторів сприяє розвитку бронхіту:

     1. * пари хлору, окис азоту

     2. вуглеводний пил

     3. кімнатний пил

     4. ультрафіолетове опромінення

     5. перепади атмосферного тиску

980. Які можливі ускладненння інтерстиціальної пневмонії:

     1. * пневмосклероз;

     2. інфаркт міокарда

     3. брнхіальна астма

     4. гострий бронхіт

     5. інфаркт нирки

981. Які можливі ускладнення бронхопневмонії:

     1. * гангрена легень;

     2. інфаркт міокарда

     3. інфаркт легені

     4. синдром Хаммена-Річа

     5. інфаркт нирки

982. Які морфологічні зміни виявляють при мікроскопічному дослідження стінки бронхів в міжприступний період бронхіальної астми:

     1. * стовщення базальної мембрани епітелію

     2. спазм бронхіол

     3. стоншення базальної мембрани епітелію

     4. стоншення базальної мембрани епітелію і набряк

     5. зменшення числа залоз у підслизовому шарі

983. Якщо запалення, здебільшого продуктивно-ексудативного характеру, переходить на міжальвеолярні перегородки, то це є:

     1. * інтерстиціальна пневмонія

     2. дольова пневмонія

     3. сегментарна пневмонія

     4. осередкова пневмонія

     5. тотальна пневмонія

984. Блискавичний туберкульозний сепсис проявляється розвитком у внутрішніх органах:

     1. * множинних горбиків з переважанням некрозу над ексудацією і проліферацією

     2. множинних горбиків з переважанням ексудації

     3. множинних горбиків з переважанням проліферації

     4. множинних горбиків з переважанням ексудації і проліферації

     5. ?

985. В основі хвилеподібного перебігу туберкульозу лежить:

     1. * постійна зміна імунологічних реакцій (гіперергія-імунітет-гіперергія)

     2. незмінність реакцій

     3. послідовність реакцій

     4. монотонність реакцій

     5. ?

986. Важливе значення в патогенезі туберкульозу має:

     1. * специфічне ураження тканин і розвиток сирнистого (казеозного) некрозу

     2. розлади органів кровообігу

     3. розлади органів дихання

     4. ареактивний стан

     5. ?

987. Важливе значення в патогенезі туберкульозу належить:

     1. * підтримуванню вірулентності збудника в організмі

     2. розлади органів кровообігу

     3. розлади органів дихання

     4. ареактивному стану

     5. ?

988. Важливе значення в патогенезі туберкульозу належить:

     1. * взаємозв`язку між гіперчутливістю та протитуберкульозним імунітетом

     2. розладам органів кровообігу

     3. розладам органів дихання

     4. ареактивному стану

     5. ?

989. Виділяють такий різновид гематогенного туберкульозу, як:

     1. * генералізований

     2. розповсюджений

     3. нерозповсюджений

     4. локальний

     5. ?

990. Виділяють такий різновид гематогенного туберкульозу, як:

     1. * гематогенний з переважним ушкодженням легень

     2. розповсюджений без ураження легень

     3. нерозповсюджений з ураженям кишечника

     4. локальний з ураженням мигдаликів

     5. ?

991. Виділяють такий різновид гематогенного туберкульозу, як:

     1. * з переважно позалегеневими ушкодженнями.

     2. розповсюджений без ураження легень

     3. нерозповсюджений з ураженям кишечника

     4. локальний з ураженням мигдаликів

     5. ?

992. Виділяють такий різновид гематогенного туберкульозу, як:

     1. * генералізований

     2. розповсюджений

     3. нерозповсюджений

     4. локальний

     5. місцевий

993. Виникнення, перебіг та наслідки туберкульозу:

     1. * залежать від реактивності організму

     2. не залежать від реактивності організму

     3. частково залежать від реактивності організму

     4. не повністю залежать від реактивності організму

     5. ?

994. Вогнища первинного туберкульозу можуть бути джерелом розвитку:

     1. * гематогенного туберкульозу

     2. латентного перебігу туберкульозу

     3. рецидивного перебігу туберкульозу

     4. повторного туберкульозу

     5. ?

995. Гематогенна форма прогресування виникає при попаданні мікобактерій із первинного афекту або з казеозного лімфаденіту в кровоносне русло, де вони пізніше осідають у попередньо сенсибілізованих тканинах органів з розвитком:

     1. * горбиків

     2. мікроабсцесів

     3. кіст

     4. осередків

     5. запальних вузлів

996. Гематогенна форма прогресування виникає припопаданні мікобактерій:

     1. * із первинного афекту або з казеозного лімфаденіту в кровоносне русло

     2. із вторинного афекту в кровоносне русло

     3. із легені в кровоносне русло

     4. із парієтальної плеври в кровоносне русло

     5. ?

997. Гематогенний туберкульоз виникає в осіб, які:

     1. * клінічно одужали від первинного туберкульозу, але у них зберігається інфекція у не повністю загоєних вогнищах

     2. клінічно одужали від вторинного туберкульозу, але у них зберігається інфекція у не повністю загоєних вогнищах

     3. клінічно неодужали від первинного туберкульозу

     4. клінічно одужали від первинного туберкульозного комплексу

     5. ?

998. Гематогенний туберкульоз з переважним ураженням легень має завжди ураження, яке називають:

     1. * двобічне, дзеркальне

     2. асиметричне

     3. одностороннє тотальне

     4. печатне

     5. ?

999. Гематогенний туберкульоз з переважно позалегеневим ураженням розвивається із вогнищ відсівів, шляхом:

     1. * занесення збудника гематогенним шляхом у період первинного інфікування

     2. занесення збудника контактним шляхом

     3. занесення збудника аерогенним шляхом у період первинного інфікування

     4. занесення збудника аліментарним шляхом у період первинного інфікування

     5. ?

1000. Для людини патогенними у виникненні туберкульозу є:

      1. * M.bovis

      2. М. птахів

      3. М. холоднокровних

      4. М. земноводних

      5. ?

1001. Для мікобактерій туберкульозу характерна властивість:

      1. * утворення L-форм, стійких до хіміопрепаратів

      2. не виражена мінливість

      3. постійне дотримання форми

      4. не здатність утворювати L-форми

      5. ?

1002. Для мікобактерій туберкульозу характерна:

      1. * виражена мінливість

      2. не виражена мінливість

      3. постійне дотримання форми

      4. не здатність утворювати L-форми

      5. ?

1003. Загоєння первинного комплексу незалежно від його локалізації розпочинається із:

      1. * розсмоктування перифокального запалення

      2. реканлізації

      3. васкулярізації

      4. реструктизації

      5. ?

1004. Запалення при генералізованому гематогенному туберкульозі розповсюджується з:

      1. * вогнищ відсівів, які виникли в різних органах в період прогресування первинного туберкульозу

      2. вогнищ оссифікації

      3. вогнищ фіброзної дисплазії

      4. осередків хондродисплазії

      5. ?

1005. Збудник туберкульоза М.bovis, потрапляючи з молоком від хворих тварин, викликає ушкодження:

      1. * мигдаликів та кишківника

      2. бронхів

      3. легенів

      4. плеври

      5. печінки

1006. Звапнені і осифіковані загоєні вогнища первинного афекту дістали назву вогнища:

      1. * Гона

      2. Абрикосова

      3. Симона

      4. Симондса

      5. ?

1007. Звапнені і осифіковані загоєні вогнища первинного афекту дістали назву вогнища:

      1. * Гона

      2. Абрикосова

      3. Симона

      4. Симондса

      5. Каунсільмена

1008. Змішана форма прогресування первинного туберкульозу найбільш часто розвивається:

      1. * у ослаблених осіб інфекціями, операціями, голодуванням

      2. тільку у дітей

      3. тільки у дорослих

      4. тільки у людей похилого віку

      5. ?

1009. Казеозна пневмонія виникає у випадках:

      1. * прогресування інфільтративного туберкульозу

      2. прогресування гематогенного туберкульозу

      3. прогресування фіброзно-вогнищевого туберкульозу

      4. ускладнення гострого вогнищевого туберкульозу

      5. прогресування фіброзно-кавернозного туберкульозу

1010. Кістково-суглобова форма гематогенного туберкульозу з переважно позалегеневим ураженням представлена:

      1. * туберкульозним спондилітом

      2. остеооартрозом

      3. остеомієлофіброзом

      4. спонлоартрозом

      5. ?

1011. Кістково-суглобова форма гематогенного туберкульозу з переважно позалегеневим ураженням часто завершується розвитком:

      1. * сколіоз

      2. склерозом

      3. фіброзом

      4. гіалінозом

      5. ?

1012. Кістково-суглобова форма гематогенного туберкульозу з переважно позалегеневим ураженням часто завершується розвитком:

      1. * кіфосколіоз

      2. склерозом

      3. фіброзом

      4. гіалінозом

      5. ?

1013. Кістково-суглобова форма гематогенного туберкульозу з переважно позалегеневим ураженням часто завершується розвитком:

      1. * лордосколіоз.

      2. склерозом

      3. фіброзом

      4. гіалінозом

      5. ?

1014. Кістково-суглобова форма гематогенного туберкульозу з переважно позалегеневим ураженням представлена:

      1. * туберкульозним спондилітом

      2. остеооартрозом

      3. остеомієлофіброзом

      4. спонлоартрозом

      5. туберкульозним остеомієлітом

1015. Лімфогенна форма прогресування первинного туберкульозу характеризується:

      1. * поступовим втягненням у процес все нових лімфатичних вузлів

      2. поширенням запалення в стромі

      3. поширенням запалення в інтерстиції біля лімфовузлів

      4. поширенням запалення навколо лімфовузлів

      5. ?

1016. Лімфогенна форма прогресування первинного туберкульозу характеризується поступовим втягненням у процес все нових лімфатичних вузлів з розвитком у них:

      1. * казеозного некрозу

      2. апоптозу

      3. специфічного некробіозу

      4. колікваційного некрозу

      5. ?

1017. Макроскопічно первинний афект це вогнище казеозного некрозу:

      1. * щільної консистенції

      2. м’якої консистенції

      3. дряблої консистенції

      4. порожнистої консистенції

      5. ?

1018. Макроскопічно первинний афект це є вогнище:

      1. * казеозного некрозу

      2. колікваційного некрозу

      3. некробіозу

      4. апоптозу

      5. ?

1019. Макроскопічно первинний афект вогнище казеозного некрозу:

      1. * блідо-жовтого кольору

      2. Червоний

      3. Коричневий

      4. бурий

      5. ?

1020. Мікобактерії туберкульозу є факультативними аеробами, вони:

      1. * не утворюють спор, нерухомі, мають воскову капсулу

      2. утворюють спори, рухомі

      3. утворюють воскову капсулу

      4. утворюють спори і воскову капсулу

      5. ?

1021. Мікобактерії туберкульозу є:

      1. * факультативними аеробами

      2. анаеробами

      3. анаеробами з утвренням спор

      4. анаеробами з утворенням воскової капсули

      5. ?

1022. Мікроскопічно в зоні первинного афекту спочатку розвивається ацинозна ексудативна пневмонія, а пізніше - це фокус:

      1. * казеозної пневмонії, який обмежений серозним набряком і лімфоцитарною інфільтрацією з наступним формуванням туберкульозних гранулем

      2. крупозної пневмонії, який обмежений серозним набряком

      3. дольової пневмонії, який обмежений лімфоцитарною інфільтрацією

      4. абсцедуючої пневмонії, який обмежений серозним набряком і лімфоцитарною інфільтрацією з наступним формуванням туберкульозних гранулем

      5. ?

1023. Мікроскопічно при туберкульозі в зоні первинного афекту спочатку розвивається:

      1. * ацинозна ексудативна пневмонія

      2. дольова пневмонія

      3. зливна пневмонія

      4. полісегментарна пневмонія

      5. ?

1024. Може первинний туберкульозний афект утворюватись на шкірі у вигляді:

      1. * Виразки

      2. абсцеса

      3. фурункула

      4. везікули

      5. ?

1025. Можливий такий варіант перебігу первинного туберкульозного комплексу, як:

      1. * загоєння

      2. метастазування

      3. перситування

      4. сутституція

      5. ?

1026. Можливий такий варіант перебігу первинного туберкульозного комплексу, як:

      1. * прогресування

      2. метастазування

      3. перситування

      4. сутституція

      5. ?

1027. Можливий такий варіант перебігу первинного туберкульозного комплексу, як:

      1. * хронічний перебіг.

      2. метастазування

      3. перситування

      4. сутституція

      5. ?

1028. Морфологічним виразом первинного туберкульозу є:

      1. * первинний туберкульозний комплекс

      2. туберкулома

      3. лімфангіт

      4. Лімфаденіт

      5. ?

1029. Морфологічним виразом первинного туберкульозу є:

      1. * первинний туберкульозний комплекс

      2. туберкулома

      3. казеозна пневмонія

      4. вогнище Абрикосова

      5. вогнище Гона

1030. На плеврі біля первинного афекту розвивається:

      1. * фібринозне запалення.

      2. геморагічне запалення

      3. катаральне запалення

      4. крупозне запалення

      5. ?

1031. Найбільш важка форма прогресування первинного туберкульозу –це:

      1. * ріст первинного афекту

      2. Лімфаденіт

      3. лімфангіт

      4. лімфаденіт і лімфангіт

      5. туберкулома

1032. Найбільш небезпечним ускладненням гематогенної форми генералізаціїї первинного туберкульозу є розвиток туберкульозного:

      1. * лептоменінгіту

      2. тотального бронхіту

      3. трахеобронхіту

      4. поліневриту

      5. спондиліту

1033. Нестерильний імунітет у людини при туберкульозі зумовлює те, що:

      1. * у вогнищі Гона десятки років зберігаються мікобактерії

      2. у вогнищі Гона зберігаються гіаліноз

      3. у вогнищі Гона десятки років зберігаються некроз

      4. у вогнищі Гона десятки років зберігаються фіброз

      5. ?

1034. Параспецифічна реакція в суглобах при хронічному протіканні первинного туберкульозу відома під назвою:

      1. * ревматизму Понсе

      2. ревматизму Соколовського

      3. ревматизму Соколовського-Буйо

      4. спонділоартрозу

      5. остеоартрозу

1035. Первинний туберкульоз розвивається при:

      1. * першому попаданні мікобактерії в організм

      2. гематогенному попаданні мікобактерії в організм

      3. аерогеннному попаданні мікобактерії в організм

      4. лімфогенному попаданні мікобактерії в організм

      5. ?

1036. Первинний туберкульозний афект це вогнище специфічного запалення, яке виникає у місці:

      1. * первинного скупчення мікобактерій туберкульозу

      2. колікваційного некрозу

      3. ділянки апоптозу

      4. некробіозу

      5. ?

1037. Первинний туберкульозний афект може утворюватись на шкірі у вигляді:

      1. * Виразки

      2. абсцеса

      3. фурункула

      4. везікули

      5. флегмони

1038. Первинний туберкульозний афект при аліментарному шляху зараження може утворюватись у:

      1. * мигдаликах

      2. трахеї

      3. шлунку

      4. гортані

      5. стравоході

1039. Первинний туберкульозний афект це вогнище:

      1. * специфічного запалення

      2. ангіотромбозу

      3. тромбозу лімфатичних вузлів

      4. колікваційного некрозу

      5. ?

1040. Первинний туберкульозний комплекс складається із:

      1. * первинного туберкульозного афекту

      2. ангіотромбозу

      3. тромбозу лімфатичних вузлів

      4. колікваційного некрозу

      5. ?

1041. Первинний туберкульозний комплекс складається із:

      1. * лімфангіту

      2. ангіотромбозу

      3. тромбозу лімфатичних вузлів

      4. колікваційного некрозу

      5. ?

1042. Первинний туберкульозний комплекс складається із:

      1. * специфічного лімфаденіту

      2. ангіотромбозу

      3. тромбозу лімфатичних вузлів

      4. колікваційного некрозу

      5. казеозного некрозу

1043. Первинний туберкульозний комплекс складається із:

      1. * первинного туберкульозного аффекту

      2. ангіотромбозу

      3. лімфангіотромбозу

      4. колікваційного некрозу

      5. вогнища Гона

1044. При аерогенному шляху зараження процес виявляється частіше:

      1. * субплеврально переважно в правій легені.

      2. в лівої легені

      3. в головному бронху зліва

      4. в прикореневій зоні

      5. ?

1045. При аерогенному шляху зараження туберкульозом процес виявляється :

      1. * субплеврально

      2. субепікардіально

      3. субендокардіально

      4. інтрамурально

      5. в нижніх долях

1046. При аліментарному зараженні первинний афект формується у:

      1. * лімфоїдних фолікулах нижнього відділу порожньої або сліпої кишки з розвитком виразки

      2. слизовій оболонці

      3. слизовій і серозній оболонці

      4. м’язевій оболонці

      5. ?

1047. При загоєнні первинного комплексу ексудативне запалення змінюється продуктивнимз’являється вал із:

      1. * епітеліоїдних клітин, а у подальшому утворюється сполучнотканинна капсула

      2. лімфоїдних клітин

      3. плазматичних клітин, а у подальшому утворюється кіста

      4. макрофагів

      5. ?

1048. При загоєнні первинного комплексу ексудативне запалення змінюється продуктивним,казеозні некротичні маси зневоднюються , відбувається:

      1. * петрифікація

      2. муміфікація

      3. хондротизація

      4. десквамація

      5. ?

1049. При загоєнні первинного комплексу ексудативне запалення змінюється:

      1. * продуктивним запаленням

      2. фіброзом

      3. гіалінозом

      4. склерозом

      5. ?

1050. При загоєнні первинного туберкульозу в лімфатичних вузлах і за ходом уражених лімфатичних судин відбувається:

      1. * склероз

      2. пікноз

      3. цитоліз

      4. апоптоз

      5. ?

1051. При загоєнні первинного туберкульозу на місці туберкульозної виразки в кишці утворюється:

      1. * рубець

      2. бляшка

      3. поліп

      4. келоїд

      5. ?

1052. При первинному кишковому туберкульозі в зв’язку з лімфогенною генералізацією проце су можливий розвиток туберкульозного:

      1. * мезаденіту

      2. апендициту

      3. тифліту

      4. єюніту

      5. гепатиту

1053. При первинному туберкульозі, як правило, розвивається реакція:

      1. * гіперчутливості негайного типу

      2. сповільненого типу

      3. нестерильного імунітету

      4. повного фагоцитозу

      5. ?

1054. При первинному туберкульозі, як правило, розвивається реакція гіперчутливості негайного типу з переважанням:

      1. * ексудативно-некротичних змін

      2. тільки альтеративних змін

      3. колікваційного некрозу

      4. рубцювання і гіалінозу

      5. ?

1055. При первинному туберкульозі, як правило, розвивається реакція гіперчутливості негайного типу зі схильністю до:

      1. * генералізації інфекційного процесу

      2. альтеративних змін

      3. колікваційного некрозу

      4. рубцювання і гіалінозу

      5. ?

1056. При первинному туберкульозі, як правило, розвивається реакція:

      1. * гіперчутливості негайного типу

      2. гіперчутливості сповільненого типу

      3. нестерильного імунітету

      4. повного фагоцитозу

      5. реакції гіпречутливості не розвиваються

1057. При рості первинного афекту некротичні маси можуть розчинятися, а на їх місці виникає:

      1. * первинна легенева каверна

      2. сухота

      3. емпієма

      4. абсцес

      5. ?

1058. При рості первинного афекту свіжі ділянки ексудативного запалення швидко піддаються некрозу і зливаються між собою розвивається:

      1. * часткова казеозна пневмонія

      2. лобулярна пневмонія

      3. панацинарна пневмонія

      4. злияна пневмонія

      5. ?

1059. При рості первинного афекту свіжі ділянки ексудативного запалення швидко піддаються некрозу і зливаються між собою розвивається часткова казеозна пневмонія , яку ще називають:

      1. * швидкоплинними легеневими сухотами

      2. плевропневмонія

      3. паренхіматозна пневмонія

      4. альвеолітом

      5. ?

1060. При своєчасному лікуванні вогнища первинного туберкульозу:

      1. * інкапсулюються

      2. зникають

      3. розсмоктуються

      4. утворюють кістозну порожнину

      5. ?

1061. При туберкульозі на плеврі біля первинного афекту розвивається:

      1. * фібринозне запалення.

      2. геморагічне запалення

      3. катаральне запалення

      4. крупозне запалення

      5. альтеративне запалення

1062. При туберкульозі на початку хвороби запалення:

      1. * не має характерних ознак

      2. має характерні зміни

      3. має характерні ознаки

      4. має характерні симптоми

      5. ?

1063. При туберкульозі первинний туберкульозний афект при аліментарному шляху зараження може утворюватись у:

      1. * мигдаликах

      2. трахеї

      3. шлунку

      4. гортані

      5. стравоході

1064. При туберкульозі хвороба через 2-3 тижні приймає:

      1. * специфічний гранульоматозний характер

      2. ексудативний характер

      3. неспецифічний характер

      4. некротичний характер

      5. ?

1065. При хронічному перебігу первинного туберкульозу у внутрішніх органах спостерігаються:

      1. * параспецифічні прояви

      2. локальні прояви

      3. місцеві прояви

      4. пара нормальні прояви

      5. ?

1066. При хронічному перебігу первинного туберкульозу у внутрішніх органах спостерігаються дифузна або вузликова проліферація лімфоцитів і макрофагів, гіперплазія органів кровотворення, фібриноїдні зміни сполучної тканини, артеріол, диспротеїноз іноді амілоїдоз, що відноситься до:

      1. * параспецифічних проявів

      2. локальних проявів

      3. місцеввих проявів

      4. паранормальних проявів

      5. ?

1067. Прогресування первинного туберкульозу може бути у вигляді:

      1. * росту первинного афекту

      2. росту вторинного афекту

      3. росту колікваційного некрозу

      4. обтураційного тромбозу лімфатичних судин

      5. ?

1068. Прогресування первинного туберкульозу може бути у вигляді:

      1. * змішаної форми

      2. росту вторинного афекту

      3. росту колікваційного некрозу

      4. обтураційного тромбозу лімфатичних судин

      5. ?

1069. Прогресування первинного туберкульозу:

      1. * може бути гематогенним шляхом

      2. внаслідок росту вторинного афекту

      3. внаслідок поширення апоптозу

      4. внаслідокобтураційного тромбозу лімфатичних судин

      5. ?

1070. Різновид гематогенного туберкульозу:

      1. * генералізований

      2. гострий вогнищевий

      3. фіброзно-вогнищевий

      4. гострий кавернозний

      5. ?

1071. Різновид гематогенного туберкульозу:

      1. * гематогенний з переважним ушкодженням легень

      2. гострий вогнищевий

      3. фіброзно-вогнищевий

      4. гострий кавернозний

      5. ?

1072. Різновид гематогенного туберкульозу:

      1. * гематогенний, з переважно позалегеневими ушкодженнями

      2. гострий вогнищевий

      3. фіброзно-вогнищевий

      4. гострий кавернозний

      5. ?

1073. Ріст первинного афекту пояснюється тим, що навколо первинної казеозної пневмонії виникає:

      1. * ексудативне запалення.

      2. продуктивне запалення

      3. реактивне запалення

      4. ареактивне запалення

      5. ?

1074. Розрізняють таку клініко- морфологічну форму туберкульозу, як:

      1. * гематогенну

      2. ідіопатичну

      3. уроджену

      4. набуту

      5. ?

1075. Розрізняють таку клініко- морфологічну форму туберкульозу, як:

      1. * вторинну форму туберкульозу

      2. ідіопатичну форму туберкульозу

      3. уроджену форму туберкульозу

      4. набуту форму туберкульозу

      5. ?

1076. Розрізняють таку клініко- морфологічну форму туберкульозу, як:

      1. * первинну

      2. ідіопатичну

      3. уроджену

      4. набуту

      5. рецидивуючу

1077. Смерть при прогресуванні первинного туберкульозу кишечника переважно настає від:

      1. * перитоніту

      2. мезаденіту

      3. копростазу

      4. інвагінації

      5. ?

1078. Смерть при прогресуванні первинного туберкульозу переважно настає від:

      1. * туберкульозного менінгіту

      2. гострої серцевої недостатності

      3. гострої серцево- судинної недостатності

      4. поліневриту

      5. ?

1079. Смерть при прогресуванні первинного туберкульозу переважно настає від:

      1. * генералізованого ураження внутрішніх органів

      2. ізольованого ураження

      3. первинного ураження

      4. від аутоімунізації

      5. ?

1080. Туберкульоз - це хронічне інфекційне захворювання, котре уражає найчастіше:

      1. * легені

      2. серце

      3. кишечник

      4. кістки

      5. ?

1081. Туберкульоз викликає кислотостійка мікобактерія:

      1. * Коха

      2. Еріха

      3. Понсе

      4. Ерба

      5. ?

1082. Туберкульоз переважно передається :

      1. * повітряно-крапельним шляхом

      2. гематогенним шляхом

      3. лімфогенним шляхом

      4. контакним шляхом

      5. ?

1083. Туберкульоз характеризується:

      1. * великою різноманітністю своїх клініко-морфологічних проявів

      2. локалізованістю

      3. ізольованістю

      4. одноманітністю

      5. ?

1084. Туберкульоз це хронічне інфекційне захворювання з ураженням:

      1. * всіх органів та тканин

      2. нервової системи

      3. серцево-судинної системи

      4. травної системи

      5. ?

1085. Туберкульоз, який викликають M.bovis передається через :

      1. * молочні продукти

      2. шкіру

      3. кров

      4. лімфу

      5. ?

1086. Туберкульозний лімфаденіт – це специфічне гранульоматозне запалення регіонарних лімфатичних вузлів з швидким розвитком:

      1. * казеозного некрозу.

      2. колікваційного некрозу

      3. апоптозу

      4. некробіозу

      5. інфаркту

1087. Туберкульозний специфічний лімфангіт це запалення:

      1. * відвідних лімфатичних судин від первинного афекту до регіонарного лімфатичного вузла

      2. лімфатичних судин

      3. привідних лімфатичних судин

      4. відвідних лімфатичних судин від регіонарного лімфатичного вузла

      5. ?

1088. Туберкульозний специфічний лімфангіт це запалення яке характеризується:

      1. * лімфоцитарною інфільтрацією стінки з утворенням туберкульозних гранульом.

      2. лімфоцитарною інфільтрацією

      3. епітеліоїдною інфільтрацією

      4. макрофагальною інфільтрацією

      5. ?

1089. Туберкульозу притаманний :

      1. * хвилеподібний перебіг, тобто загострення чергуються з ремісіями

      2. гострий перебіг

      3. підгострий перебіг

      4. блискавичний перебіг

      5. проградієнтний перебіг

1090. У випадках сприятливого перебігу гематогенної форми генералізаціїї первинного туберкульозу вогнища обсеменіння інкапсулюються, і утворюються в верхівці легені вогнище:

      1. * Симона

      2. Гона

      3. Абрикосова

      4. Пуля

      5. Талалаєва

1091. Ускладнення вторинного туберкульозу:

      1. * пневмоторакс

      2. абсцеси

      3. нориці

      4. гострий пієлонефрит

      5. бронхоектатична хвороба

1092. Ускладнення первинного туберкульозу:

      1. * менінгіт

      2. вади серця

      3. гострий пієлонефрит

      4. склеродермія

      5. пневмосклероз

1093. Утворення вогнищ Гона відбувається шляхом:

      1. * метаплазії гігантських клітин розсмоктування в кісткові пластини з кістковим мозком

      2. метаплазії гігантських клітин розсмоктування в кісткові пластини з кістковим мозком

      3. метаплазії гігантських клітин розсмоктування в кісткові пластини з кістковим мозком

      4. метаплазії гігантських клітин розсмоктування в кісткові пластини з кістковим мозком

      5. ?

1094. Фіброзно-кавернозний туберкульоз виникає в результаті:

      1. * склерозування зовнішнього шару стінки каверни

      2. склерозування вогнища інфільтрату Ашоф-Пуля

      3. гнійного розплавлення туберкульоми

      4. гнійного розплавлення і розчинення казеозних мас у вогнищі інфільтрату Ашоф-Пуля або туберкульоми

      5. склерозу вогнища Гона

1095. Форма еволюції інфільтративного туберкульозу:

      1. * кавернозний туберкульоз

      2. первинний туберкульозний афект

      3. крупозна пневмонія

      4. вторинний туберкульозний комплекс

      5. туберкульозний лімфангіт та лімфаденіт

1096. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою, як:

      1. * переважно кортикоплевральна локалізація вогнищ в обох легенях

      2. перибронхіальна локалізація вогнищ

      3. парабронхіальна локалізація вогнищ

      4. переважно медіастінальна локалізація вогнищ

      5. ?

1097. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою:

      1. * переважання продуктивної реакції

      2. переважання ексудативноїреакції

      3. переважання альтеративної реакції

      4. переважання імунної реакції

      5. ?

1098. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою:

      1. * розвиток сітчастого пневмосклерозу та емфіземи легень

      2. відсутність каверн

      3. гіпертрофія лівого шлуночка

      4. відсутність поза легеневого тубвогнища

      5. ?

1099. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою:

      1. * наявність штампованих каверн

      2. відсутність каверн

      3. гіпертрофія лівого шлуночка

      4. відсутність позалегеневого тубвогнища

      5. кровохарканням

1100. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою:

      1. * гіпертрофія правого шлуночка серця

      2. відсутність каверн

      3. гіпертрофія лівого шлуночка

      4. відсутність поза легеневого тубвогнища

      5. ?

1101. Хронічний великовогнищевий або гематогенно-дисемінований туберкульоз характеризується наступною ознакою:

      1. * наявність позалегеневого туберкульозного вогнища

      2. відсутність каверн

      3. гіпертрофія лівого шлуночка

      4. відсутність поза легеневого туб вогнища

      5. ?

1102. Хронічний перебіг первинного туберкульозу спостерігається у таких випадках, коли:

      1. * первинний афект загоюється, а у лімфозалозистому комплексі процеси загоєння ще чергуюються із загостренням

      2. первинний афект росте

      3. первинний афект не загоюється, а у лімфовузлах загоївся

      4. первинний афект росте, а у лімфозалозистому комплексі відбулися процеси загоєння

      5. ?

1103. Хронічний перебіг первинного туберкульозу спостерігається у таких випадках, як при утворенні:

      1. * первинної легеневої каверни

      2. вторинної каверни

      3. фіброзної каверни

      4. хронічної каверни

      5. ?

1104. Хронічний перебіг первинного туберкульозу спостерігається у таких випадках , як при розвитку:

      1. * первинних легеневих сухот.

      2. вторинної каверни

      3. фіброзної каверни

      4. хронічної каверни

      5. ?

1105. Хронічний перебіг первинного туберкульозу спричинює розвиток:

      1. * сенсибілізації організму

      2. порушення обміну

      3. дисрегенерації

      4. декомпенсації

      5. метаплазії епітелію

1106. Як небезпечним ускладненням при гематогенної форми генералізаціїї первинного туберкульозу є розвиток туберкульозного:

      1. * лептоменінгіту

      2. тотального бронхіту

      3. трахеобронхіту

      4. поліневриту

      5. ?

1107. Антитільний механізм виникнення гломерулонефриту призводить до виникнення:

      1. * аутоімунізації

      2. гетероімунізації

      3. поліпатичній імунізації

      4. алергізації

      5. ?

1108. В другій стадії морфогенезу нефросклерозу патологічні зміни обумовлені:

      1. * синдромом хронічної ниркової недостатності

      2. синдромом гострої недостатності

      3. особливостями кровопостачання

      4. особливостями мінерального обміну

      5. ?

1109. В латентній стадії амілоїдозу зовнішній вигляд нирок:

      1. * без істотних змін

      2. з вираженими ексудативними змінами

      3. з вираженими продуктивними змінами

      4. з ексце-некротичними змінами

      5. ?

1110. В морфогенезі гломерулонефрита локалізація проявів гіперчутливості спостерігається в:

      1. * судинних клубочках

      2. канальцях

      3. стромі

      4. мезангії

      5. ?

1111. В нефротичній стадії амілоїдозу нирки стають:

      1. * великі, щільні, воскоподібні

      2. великі, м’які, воскові

      3. маленькі, щільні, стариновоподібні

      4. зменшені, м’які, сального вигляду

      5. ?

1112. В нирці кристали оксалату кальцію утворюються при отруєнні:

      1. * антифризом

      2. сулемою

      3. етанолом

      4. чадним газом

      5. ?

1113. В основі гломерулонефриту лежить:

      1. * двостороннє дифузне негнійне запалення клубочкового апарату

      2. одностороннє дифузне негнійне запалення клубочкового апарату

      3. двостороннє дифузне запалення канальцевого апарату

      4. одностороннє дифузне запалення канальцевого і клубочкового апарату

      5. ?

1114. В патогенезі гломерулонефриту значне місце займає:

      1. * Сенсибілізація організму

      2. Реінфекція

      3. Токсичність мікробів

      4. Наявність в анамнезі запальних захворювань нирок

      5. Суперінфекція

1115. В патогенезі гломерулонефриту значне місце займає:

      1. * сенсибілізація організму

      2. реінфекція

      3. токсичність мікробів

      4. імунна система

      5. ?

1116. В першій стадії морфогенезу нефросклерозу патологічні зміни обумовлені:

      1. * особливостями патогенезу основного захворювання

      2. особливостями кровопостачання

      3. особливостями мінерального обміну

      4. синдромом хронічної ниркової недостатності

      5. ?

1117. В печінці при уремії виникає:

      1. * Жирова дистрофія

      2. Вуглеводна дистрофія

      3. Білкова дистрофія

      4. Мінеральна дистрофія

      5. Цироз

1118. В який період статевого циклу декретують маткові залози?

      1. пост менструальний;

      2. * пременструальний;

      3. менструальний;

      4. фазу відносного спокою;

      5. під час овуляції.

1119. В якому віці найчастіше зустрічається ліпоїдний нефроз

      1. * В дитячому

      2. В любому віці

      3. В старечому

      4. В зрілому

      5. В підлітковому

1120. Велика сальна нирка в протеїнурічній стадії амілоїдозу на розтині має:

      1. * корковий шар широкий, матовий, мозкова речовина сіро-рожева

      2. корковий і мозковий шари широкі, сіро-рожеві

      3. корковий і мозковий шари звужені, жовтого кольору

      4. корковий шар сіро-рожевий, мозкова речовина матова

      5. ?

1121. Великогорбистий характер зморщування нирки спостерігається при:

      1. * Пієлонефриті

      2. Гіпертонічній хворобі

      3. Доброякісних пухлинах

      4. Злоякісних пухлинах

      5. Атеросклерозі

1122. Великогорбистий характер зморщування нирки спостерігається при:

      1. * атеросклерозі

      2. гіпертонічній хворобі

      3. доброякісних пухлинах

      4. злоякісних пухлинах

      5. ?

1123. Виникнення уремії пояснюється затримкою в організмі:

      1. * азотистих шлаків, ацидозом, порушенням електролітного балансу

      2. склерозом клубочків

      3. гіалінозом клубочків

      4. нефролітіазом

      5. ?

1124. Виникнення уремії пояснюється:

      1. * Затримкою в організмі азотистих шлаків, ацидозом, порушенням електролітного балансу

      2. Склерозом клубочків

      3. Гіалінозом клубочків

      4. Нефролітіазом

      5. Некрозом епітелію ниркових канальців

1125. Виявити сечовину в органах при уремії дозволяє реакція з:

      1. * ксантгідролем

      2. реактивом ШИФА

      3. глюкурановою кислотою

      4. аміаком

      5. ?

1126. Вкажіть локалізацію метастазів при раку тіла матки?

      1. Яйники

      2. Кишківник

      3. Легені

      4. Очеревина

      5. * Лімфовузли малого тазу

1127. Вкажіть найчастішу причину флегмонозного маститу?

      1. Травми молочної залози

      2. Застій молока в протоках молочних залоз

      3. Дисгормональні порушення

      4. Мастопатії

      5. * Застій молока в протоках молочних залоз з приєднанням стафілококової інфекції

1128. Вторинним амілоїдозом нирок може ускладнитись

      1. Гіпертонічна хвороба

      2. Атеросклероз

      3. Ішемічна хвороба серця

      4. * Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень

      5. Крупозна пневмонія

1129. Вторинні гіпертензії найчастіше виникають на грунті

      1. * Гломерулонефриту

      2. Атеросклерозу ниркових артерій

      3. Тиреотоксикозу

      4. Альдостеронізму

      5. Феохромоцитоми

1130. Гістологічний тип доброякісної гіпертрофії передміхурової залози

      1. М’язева

      2. Стромально-судинна

      3. Амілоїдна

      4. Залозисто-кістозна

      5. * Змішана

1131. Гломерулонефрит – це захворювання:

      1. * Інфекційно-алергічного походження

      2. Алергічного походження

      3. Інфекційного походження

      4. Вродженого походження

      5. Токсичного генезу

1132. Гломерулонефрит, для якого характерний розвиток патологічного процесу в судинному клубочку називається:

      1. * Інтракапілярним

      2. Екстракапілярним

      3. Перикапілярним

      4. Мембранозним

      5. Стромально-судинним

1133. Гломерулонефрит, при якому запалення охоплює стінки капсули клубочків називають:

      1. * екстракапілярним

      2. інтракапілярним

      3. перикапілярним

      4. мембранозним

      5. ?

1134. Головне ускладнення нирковокам’яної хвороби

      1. Гіпертрофія лівого шлуночка

      2. Артеріальна гіпертензія

      3. * Гідронефроз

      4. Первинно-зморщена нирка

      5. Рак нирки

1135. Головний мозок при уремії:

      1. * блідий з набряком, розм’якшенням, крововиливами

      2. гіперемія оболонок, шари нечітко виражені

      3. сухий з кістозними утвореннями

      4. з внутрішньошлуночковою гідроцефалією

      5. ?

1136. Гостра ниркова недостатність – це синдром якому властиві:

      1. * некроз епітелію канальців та глибокі порушення крово-та лімфообігу

      2. гіаліноз епітелію канальців

      3. вуглеводна дистрофія епітелію канальців

      4. некробіоз епітелію канальців без порушень кровообігу та лімфообігу

      5. ?

1137. Гостра ниркова недостатність морфологічно ототожнюється з:

      1. * Некротичним нефрозом

      2. Нефротичним некрозом

      3. Ексудативним нефрозом

      4. Продуктивно-некротичним нефрозом

      5. Дифузним нефросклерозом

1138. Дайте визначення гінекомастії

      1. Доброякісна кістозна дисплазія молочної залози

      2. Доброякісна гіперплазія молочної залози

      3. Злоякісна дисплазія молочної залози

      4. Доброякісна склерозуюча дисплазія молочної залози

      5. * Доброякісна дисплазія молочної залози у чоловіків

1139. Для гінекомастії характерним є

      1. * Проліферація епітелію проток

      2. Апокринізація залоз

      3. Проліфірація епітелію залоз

      4. Розростання сполучної тканини

      5. Атипізм епітелію

1140. Для гострого пієлонефриту характерні:

      1. * Ексудативно-некротичні зміни

      2. Продуктивні зміни

      3. Проліферативні зміни

      4. Ексудативно-склеротичні зміни

      5. Некротично-фіброзні зміни

1141. Для матки найбільш характерною пухлиною є

      1. Рабдоміома

      2. * Лейоміома

      3. Пухлина Абрикосова

      4. Рабдоміосаркома

      5. Ліпома

1142. Для нефротичного синдрому властиві:

      1. * Протеїнурія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, набряки

      2. Гематурія, диспротеїнемія, набряки

      3. Лейкоцитурія, диспротеїнемія, набряки

      4. Диспротеїнемія, гіперліпідурія, набряки

      5. Лейкоцитурія, артеріальна гіпертензія, гематурія

1143. Для нефротичного синдрому властиві:

      1. * протеїнурія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, набряки

      2. гематурія, диспротеїнемія, набряки

      3. лейкоцитурія, диспротеїнемія, набряки

      4. диспротеїнемія, гіперліпідурія, набряки

      5. ?

1144. Для пієлонефротично зморщених нирок характерно:

      1. * асиметрія процесу в обох нирках, склероз мисок та мискової клітковини

      2. симетричний процес в нирках

      3. симетричний склероз в нирках

      4. некроз мисок

      5. ?

1145. Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно:

      1. * Рівномірне рубцеве зморщення нирок

      2. Нерівномірні зморщення

      3. Осередкове зморщення

      4. Поверхневе зморщення

      5. Глибоке зморщення

1146. Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно:

      1. * Утворення щільних спайок між нирковою тканиною та капсулою

      2. Утворення рубців на капсулі

      3. Утворення фібринозних нашарувань на капсулі

      4. Утворення гіалінозу на капсулі

      5. Гнійні нашарування на капсулі

1147. Для псевдоерозії шийки матки характерним є

      1. Наявність дефекту епітеліального покриву

      2. Наявність виразки

      3. Метаплазія епітелію в багатошаровий плоский з ороговінням

      4. * Метаплазія епітелію в циліндричний

      5. Клітинний атипізм

1148. Для уремії характерний наступний вид запалення слизових і серозних оболонок

      1. Гнійне

      2. Геморагічне

      3. * Фібринозне

      4. Гранулематозне

      5. Серозне

1149. Для фокального сегментарного гломерулярного склерозу особливістю є постійне знаходження:

      1. * ліпідів в гіалінових масах і мезангіоцитах

      2. вуглеводів в гіалінових масах і мезангіоцитах

      3. білків в гіалінових масах і мезангіоцитах

      4. білків і вуглеводів в гіалінових масах і мезангіоцитах

      5. ?

1150. Для хронічного пієлонефриту характерно:

      1. * Пістрявість змін: наявність склеротичних і ексудативно-некротичних процесів

      2. Одноманітність змін: наявність ексудативних процесів

      3. Наявність продуктивного запалення

      4. Наявність специфічного запалення

      5. Наявність хронічних альтеративних змін

1151. Для якого виду гіпертрофії передміхурової залози характерною ознакою є збільшення залозистих елементів в тканині простати?

      1. М’язево-фіброзного

      2. Змішаного

      3. Кістозного

      4. Жодного з перерахованих

      5. * Аденоматозного

1152. До вроджених спадкових тубулопатій належить все окрім

      1. * Нецукровий діабет

      2. Сольовий діабет

      3. Фосфат-діабет

      4. Синдром Альпорта

      5. Синдром Дебре-Де-Тоні-Фанконі

1153. До дисгормональних захворювань статевої системи у чоловіків відносять

      1. * Гінекомастію

      2. Простатит

      3. Орхіт

      4. Епідідіміт

      5. Рак яєчок

1154. До дисгормональних захворювань статевої системи у чоловіків відносять

      1. Простатит

      2. * Аденому передміхурової залози

      3. Орхіт

      4. Рак передміхурової залози

      5. Уретріт

1155. До дисгормональних захворювань статевої системи у жінок відносять

      1. Цервіцит

      2. Ендометрит

      3. * Мастопатію

      4. Сальпінгіт

      5. Рак тіла матки

1156. До дисгормональних захворювань статевої системи у жінок відносять

      1. * Ендоцервікоз

      2. Оофорит

      3. Цистит

      4. Саркому матки

      5. Ендометрит

1157. До доброякісних епітеліальних пухлин нирок належить:

      1. * Аденома

      2. Фіброма

      3. Ліпома

      4. Ангіома

      5. Карцинома

1158. До етіологічних чинників розвитку нефросклерозу належить все, окрім

      1. Гіпертонічна хвороба

      2. Гломерулонефрит

      3. Амілоїдоз нирок

      4. Цукровий діабет

      5. * Тромбемболія гілок ниркової артерії

1159. До злоякісних епітеліальних пухлин нирок належить:

      1. * Гіпернефроїдний рак

      2. Аденома

      3. Ангіома

      4. Фібросаркома

      5. Папілома

1160. До місцевих причин розвитку пієлонефриту відносять:

      1. * Порушення відтоку сечі

      2. Порушення кровопостачання в нирках

      3. Зміни фізико-хімічного складу сечі

      4. Порушення обміну мінералів

      5. Порушення лімфовідтоку

1161. До місцевих факторів каменеутворення в нирках відносяться:

      1. * запальні процеси, сечовий стаз

      2. мінеральний склад соди

      3. перевага в їжі вуглеводів

      4. перевага в їжі тваринних білків

      5. ?

1162. До особливостей раку ниркової миски відносять метастазування імплантаційним шляхом в:

      1. * Сечовід та сечовий міхур

      2. Печінку

      3. Діафрагму

      4. Селезінку

      5. Підшлункову залозу

1163. До хронічних тубулопатій відносять:

      1. * мієломну та подагричну нирку

      2. атеросклеротичну нирку

      3. гіпертонічну нирку

      4. пієлонефротичну нирку

      5. ?

1164. Досить часто полікістоз нирок сполучається з:

      1. * Полікістозом печінки, яєчників

      2. Полікістозом селезінки

      3. Кістами брижейки

      4. Кістами наднирників

      5. Кістами головного мозку

1165. Дрібнозернистий характер зморщування нирки зустрічається при:

      1. * Гіпертонічній хворобі

      2. Атеросклерозі

      3. Амілоїдозі

      4. Пієлонефриті

      5. Нефролітіазі

1166. З чого утворені півмісяці при екстракапілярному продуктивному гломерулонефриті

      1. Еритроцити

      2. Нейтрофільні лейкоцити

      3. Еритроцити та нейтрофільні лейкоцити

      4. Злущеним ендотелієм і фібрином

      5. * Злущеним нефротелієм і фібрином

1167. З яким патологічним процесом повязана гіпертрофія передміхурової залози?

      1. Хронічний простатит

      2. Гострий простатит

      3. Гіперфункція статевих залоз

      4. Порушення відтоку сечі

      5. * Ослаблення функції статевих залоз

1168. Застосування гемодіалізу при хронічній нирковій недостатності приводить до стану:

      1. * хронічної субуремії

      2. хронічної гіпоуремії

      3. хронічної анурії

      4. хронічної гіперуремії

      5. ?

1169. Захворювання з порушенням концентраційної, реабсорбційної та секреторної функції канальців називають:

      1. * Тубулопатіями

      2. Гломерулопатіями

      3. Нефропатіями

      4. Нефрозами

      5. Ренопатіями

1170. Захворювання нирок з переваженим ураженням клубочкової фільтрації називаються:

      1. * гломерулопатіями

      2. тубулопатіями

      3. нефропатіями

      4. нефрозами

      5. ?

1171. Зміни в товстій кишці при уремії

      1. Гранулематозне запалення

      2. Стриктура

      3. Поліпоз

      4. Виразковий коліт

      5. * Дифтеритичний коліт

1172. Зміни епітелію канальців в оліго-ануричній стадії гострої ниркової недостатності

      1. Метаплазія епітелію

      2. Дистрофія епітелію

      3. * Некроз епітелію

      4. Зміни відсутні

      5. Злущення епітелію

1173. Зміни епітелію канальців в шоковій стадії гострої ниркової недостатності

      1. Метаплазія епітелію

      2. * Дистрофія епітелію

      3. Некроз епітелію

      4. Зміни відсутні

      5. Злущення епітелію

1174. Зовнішній вигляд нирки при полікістозі нагадує:

      1. * грона винограду

      2. кольорову капусту

      3. бляшкоподібне розростання

      4. бульозні розростання

      5. ?

1175. Зовнішній вигляд нирок у хворих при гострій нирковій недостатності:

      1. * Нирки збільшені, набряклі, фіброзна капсула легко знімається

      2. Нирки зменшені, набряклі

      3. Нирки збільшені незначно, капсула знімається важко

      4. Нирки зменшені, поверхня горбиста, капсула знімається важко

      5. Нирки збільшені, „сального” вигляду

1176. Інтерстиціальним нефритом називають запалення:

      1. * Переважно проміжної тканини нирок з залученням в патологічний процес всього нефрону

      2. Переважно мисок

      3. Переважно чашечок

      4. Переважно клубочків

      5. Переважно канальців

1177. Інфаркт міокарда при хронічному пієлонефриті виникає внаслідок:

      1. * Нефрогенної артеріальної гіпертензії

      2. Нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії

      3. Нефротичної дистонії

      4. Артеріальної гіпертензії

      5. Уремії

1178. Капілярні петлі ниркового клубочка набувають вигляду “гусячої лапки” при гломерулонефриті:

      1. * Мезангіально-проліферативному

      2. Мембранозному

      3. Екстракапілярному проліферативному

      4. Фібропластичному

      5. Інтракапілярному ексудативному

1179. Клінічний синдром характерний для амілоїдозу нирок

      1. Гепаторенальний

      2. Синдром Лоу

      3. Синдром Альпорта

      4. * Нефротичний

      5. Нефритичний

1180. Клінічний синдром, який розвивається при мембранозній нефропатії

      1. Синдром Казабаха-Меритана

      2. Синдром Іщенко-Кушінга

      3. * Нефротичний синдром

      4. Синдром Віллебранта-Юргенса

      5. Синдром Бернара-Сульє

1181. Клінічним синдромом ліпоїдного нефроза є:

      1. * Нефротичний синдром

      2. Гостра ниркова недостатність

      3. Синдром Іщенко-Кушінга

      4. Хронічна ниркова недостатність

      5. Синдром Бернара-Горнера

1182. Клінічно у чоловіка 43 років діагностований підгострий швидкопрогресуючий гломерулонефрит. Його морфологічним еквівалентом є:

      1. Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит;

      2. Гломерулосклероз;

      3. Мембранозний гломерулонефрит;

      4. * Екстракапілярний проліферативний гломерулонефрит

      5. Мезангіально-проліферативний гломерулонефрит.

1183. Критерієм маткової вагітності у зшкрібку ендометрію є:

      1. Децидуальна реакція

      2. Кістозне розширення залоз

      3. Хронічний катар

      4. Атрофія залоз

      5. * Наявність ворсин хоріона

1184. Крововиливи в головному мозку при хронічному пієлонефриті виникають внаслідок:

      1. * Нефрогенної артеріальної гіпертензії

      2. Нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії

      3. Нефротичної дистонії

      4. Артеріальної гіпертензії

      5. Церебрального атеросклерозу

1185. Локалізація імунних комплексів при мембранозній нефропатії

      1. Внутріклітинно

      2. Капсула Шумлянського-Боумена

      3. Мезангіально

      4. * Субепітеліально

      5. Субендотеліально

1186. Механізм розвитку хронічного гломерулонефриту пов’язаний з:

      1. * Циркулюючими імунними комплексами

      2. Переохолодженням

      3. Кількістю імуноглобулінів

      4. Кількістю лімфоцитів

      5. Токсемією

1187. Морфологічна форма гломерулонефриту при підгострому перебізі

      1. Мезангіомембранозний

      2. * Екстракапілярний, проліферативний

      3. Мезангіопроліферативний

      4. Мінімальні зміни

      5. Інтракапілярний, проліферативний

1188. Морфологічний тип гломерулонефриту, який розвивається в результаті гострої ниркової недостатності

      1. Екстракапілярний, проліферативний

      2. Ексудативний інтракапілярний

      3. Первинно-зморщена нирка

      4. Мембранозна нефропатія

      5. * Склерозуючий

1189. Морфологічною основою синдрому хронічної ниркової недостатності є:

      1. * Нефросклероз

      2. Гідронефроз

      3. Нефроз

      4. Нефрит

      5. Гіаліноз

1190. На шкірі при уремії виявляються:

      1. * Крововиливи та висипи

      2. Ділянки гіперпігментації

      3. Лейкоплакія

      4. Лейкодерма

      5. Фурункули

1191. Назва нирки при ліпоїдному нефрозі

      1. Вторинно-зморщені нирки

      2. Первинно-зморщені нирки

      3. Великі червоні нирки

      4. * Великі жовті нирки

      5. Великі пістряві нирки

1192. Назва процесу в нирці у заключній фазі хронічного гломерулонефриту

      1. Первинно-зморщена нирка

      2. * Вторинно-зморщена нирка

      3. Велика пістрява нирка

      4. Щитоподібна нирка

      5. Велика сальна нирка

1193. Назвіть процес, який належить до запальних захворювань слизової оболонки матки?

      1. Кістозна гіперплазія

      2. Псевдоерозії

      3. Поліпозні розростання

      4. Ендометріоз

      5. * Ендометрит

1194. Назвіть ускладнення дисгормональної гіпертрофічної простатопатії?

      1. Утворення кіст простати

      2. Гнійне розплавлення передміхурової залози

      3. Склероз передміхурової залози

      4. Виникнення поліпозних розростань

      5. * Утруднення відтоку сечі

1195. Найбільш часте ускладнення гломерулонефриту

      1. Амілоїдоз

      2. Підвищення артеріального тиску

      3. * Вторинно-зморщена нирка

      4. Абсцеси нирок

      5. Гематурія

1196. Найбільш часто піддається малігнізації така мастопатія

      1. Протокова

      2. Кістозна

      3. Фіброзна

      4. * Проліферативна

      5. Непроліферативна

1197. Найбільш яскравим проявом хронічної ниркової недостатності є:

      1. * Уремія

      2. Гідроторакс

      3. Судинний гіаліноз

      4. Набряки

      5. Анурія

1198. Найчастіший клінічний прояв залозистої гіперплазії слизової оболонки матки:

      1. Больовий синдром

      2. Маскулінізація

      3. * Метрорагія

      4. Збільшення розмірів матки за даними УЗД

      5. Характерні клінічні прояви відсутні

1199. Нерідко при уремії в серці знаходять:

      1. * Фібринозний перикардит

      2. Гідроперикард

      3. Гемоперикард

      4. Гнійний перикардит

      5. Інфаркт

1200. Нефролітіаз – це хвороба з хронічним перебігом при якій в нирках:

      1. * Утворюються камені різної форми і будови

      2. Утворюються множинні кісти

      3. Утворюються ділянки гіалінозу

      4. Утворюються ділянки звапнення

      5. Утворюються ділянки некрозу

1201. Нефротоксична дія міоглобіну при синдромі розчавлювання проявляється

      1. Накопиченням серозної рідини в капсулі Боумена-Шумлянського

      2. Гіперемією коркового шару нирок

      3. * Некрозом епітелію канальців дистального відділу нефрона

      4. Некрозом епітелію канальців проксимального відділу нефрона

      5. Некрозом структур клубочка

1202. Нирка при гострому гломерулонефриті називається:

      1. * Пістрява

      2. Велика сальна

      3. Велика біла

      4. Велика червона

      5. Ціанотична

1203. Нирка при гострому гломерулонефриті:

      1. * піраміди темно-червоні, кора сірувато-коричнева з дрібними крововиливами

      2. піраміди сіро-рожеві, кора темно-червона

      3. піраміди сіро-червоні, кора сіра з крововиливами

      4. піраміди червоні, кора сіро-рожева

      5. ?

1204. Нирки при гострому гломерулонефриті:

      1. * Збільшені, набряклі

      2. Зменшені, без набряку

      3. Зменшені, набряклі

      4. Збільшені, без набряку

      5. Зменшені, дрібногорбисті

1205. Нирки при ліпоїдному нефрозі:

      1. * збільшені, в’ялі, поверхня гладка, жовтувата

      2. зменшені, в’ялі, горбисті

      3. збільшені, щільні, горбисті, жовті

      4. збільшені, в’ялі, горбисті, сіро-рожевого кольору

      5. ?

1206. Нирки при мембранозній нефропатії:

      1. * збільшені, блідо-рожеві, з гладкою поверхнею

      2. зменшені, сірі, горбисті

      3. збільшені, жовті, великогорбисті

      4. зменшені, блідо-рожеві

      5. ?

1207. Нирки при підгострому гломерулонефриті:

      1. * збільшені, дряблі

      2. зменшені, щільні

      3. збільшені, щільні

      4. зменшені, дряблі

      5. ?

1208. Нирки при фібропластичному гломерулонефриті можуть бути:

      1. * Зменшені, щільні, сіро-червоні з дрібними западинами на поверхні

      2. Збільшені, м’які, сіро-жовті

      3. Зменшені, м’які, сіро-жовтого кольору

      4. Зменшені, м’які з великогорбистою поверхнею

      5. Збільшені, великогорбисті

1209. Основний імунопатологічний механізм синдрому Гудпасчера

      1. * Антитільний

      2. Імунокомплексний

      3. Цитотоксичний і цитолітичний

      4. Атопічний та анафілактичний

      5. Гранулематоз

1210. Патогенетичну основу гломерулонефриту складають:

      1. * Імунні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      2. Ексудативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      3. Некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      4. Ексудативно-некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      5. Проліферативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

1211. Патогенетичну основу гломерулонефриту складають:

      1. * імунні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      2. ексудативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      3. некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків

      4. ексудативно-некротичні на базальні мембрани капілярів клубочків

      5. ?

1212. Перехід запального процесу при гострому пієлонефриті на фіброзну капсулу називають:

      1. * перинефритом

      2. піонефрозом

      3. піонефритом

      4. папілонекрозом

      5. ?

1213. Перехід запального процесу при гострому пієлонефриті на приниркову клітковину називається:

      1. * паранефрит

      2. піонефрит

      3. піонефроз

      4. папілонекроз

      5. ?

1214. Під час тубуло-інтерстиціального нефриту основним компонентом запального інфільтрату є :

      1. * Т-кілери

      2. Т-хелпери

      3. В-лімфоцити

      4. Еозинофільні гранулоцити

      5. Плазматичні клітини

1215. Підгострий гломерулонефрит називають ще:

      1. * Швидко прогресуючий

      2. Повільнопрогресуючий

      3. Доброякісний

      4. Латентний

      5. Рецидивуючий

1216. Підгострий гломерулонефрит називають ще:

      1. * злоякісний

      2. доброякісний

      3. латентний

      4. повільнопрогресуючий

      5. ?

1217. Підгострий гломерулонефрит розвивається при пошкодженні ниркових клубочків:

      1. * циркулюючими імунними комплексами і антитілами

      2. тільки окремими антитілами

      3. тільки імунними комплексами

      4. умовно-патогенними бактеріями

      5. ?

1218. Подагрична нирка виникає внаслідок порушення обміну

      1. Хромопротеїдів

      2. Ліпідів

      3. * Пуринів

      4. Білків

      5. Вуглеводів

1219. Полікістоз нирок дітей успадковується за:

      1. * аутосомно-рецесивним типом

      2. номінальним типом

      3. гетеросомним типом

      4. аутосомним типом

      5. ?

1220. Порушення відтоку сечі з чашечки називають:

      1. * Гідрокалікоз

      2. Пієлоектазія

      3. Гідронефроз

      4. Уретронефроз

      5. Уростаз

1221. Порушення відтоку сечі каменем із ниркової миски призводить до:

      1. * Пієлоектазії

      2. Пієлонефрозу

      3. Піонефрозу

      4. Пієліту

      5. Анурії

1222. При аденозі молочної залози характерним є

      1. * Проліферація епітелію залоз

      2. Рубцеві зміни

      3. Проліферація епітелію вивідних проток

      4. Кістозне розширення залоз

      5. Атрофія залоз

1223. У азотемічній стадії ХНН нирки стають:

      1. * зменшені, щільні, з рубцями в корі

      2. збільшені, щільні

      3. зменшені, м’які, з рубцями в мозковій речовині

      4. збільшені, м’які, горбисті з рубцями в корі

      5. ?

1224. При гіпертонічній хворобі в нирках виникає:

      1. * Артеріолосклеротичний нефросклероз

      2. Атеросклеротичний нефросклероз

      3. Капілярний нефросклероз

      4. Гіпертонічний нефроцироз

      5. Гіпертонічний нефрофіброз

1225. При гострій нирковій недостатності макроскопічно в нирках виявляється:

      1. * широкий блідо-сірий корковий шар і темно-червоні піраміди

      2. корковий шар звужений рожевого кольору і сірого кольору піраміди

      3. широкий темно-червоного кольору корковий шар, блідо-сірий мозковий шар

      4. границі шарів не визначаються

      5. ?

1226. При гострій нирковій недостатності морфологічні зміни в нирках у вигляді масивних відкладань солей кальцію в некротизованих ділянках характерні для:

      1. * Отруєння сулемою

      2. Переливання несумісної крові

      3. Отруєнні антифризом

      4. Отруєнні чадним газом

      5. Гіперпаратиреозу

1227. При гострій нирковій недостатності морфологічні зміни в нирках у вигляді масивних відкладань солей кальцію в некротизованих ділянках характерні для:

      1. * отруєння сулемою

      2. переливанні крові

      3. отруєнні антифризом

      4. отруєнні чадним газом

      5. ?

1228. При гострій нирковій недостатності уремія:

      1. * може розвиватись

      2. не розвивається

      3. виникає тільки у дітей

      4. виникає тільки у людей похилого віку

      5. ?

1229. При гострому пієлонефриті нирки:

      1. * Збільшені, набряклі, повнокровні

      2. Зменшені, горбисті, анемічні

      3. Збільшені, горбисті, анемічні

      4. Зменшені, набряклі, повнокровні

      5. Зменшені, набряклі, анемічні

1230. При краш-синдромі розвивається

      1. Гломерулонефрит

      2. Амілоїдоз нирки

      3. * Некротичний нефроз

      4. Первиннозморщена нирка

      5. Пієлонефрит

1231. При отруєнні сулемою спостерігається некроз

      1. Кардіоміоцитів

      2. * Епітелію канальців нирок

      3. Гломерулярного апарату нирок

      4. Строми нирок

      5. Стінок сечоводів

1232. При полікістозі в нирках утворюються:

      1. * Гломерулярні, тубулярні, екскреторні кісти

      2. Інкреторні кісти

      3. Клубочкові кісти

      4. Трабекулярні, ацинарні, нодозні кісти

      5. Фолікулярні кісти

1233. При протеїнуричній стадії амілоїдозу нирки:

      1. * збільшені, щільні з жовто-сірою поверхнею

      2. зменшені, щільні, горбисті

      3. збільшені, м’які з крововиливами

      4. зменшені, щільні, жовто-сірого кольору

      5. ?

1234. При склерозуючому аденозі молочної залози дігностичним критерієм є проліферація:

      1. Епітеліальних залоз

      2. Протокового епітелію

      3. Розширених проток

      4. Апокринового епітелію

      5. * Міоепітелію

1235. При тривалому перекритті сечоводів камінцями в нирці розвивається

      1. Інфаркт

      2. Гангрена

      3. Гломерулонефрит

      4. Амілоїдоз

      5. * Гідронефроз

1236. При уремії у хворого в серці може бути:

      1. бородавчастий ендокардит

      2. дифузний ендокардит

      3. виразковий ендокардит

      4. фібропластичний ендокардит

      5. * фібринозний перикардит

1237. При уремічній стадії амілоїдозу внаслідок нефрогенної артеріальної гіпертензії нерідко розвивається:

      1. * гіпертрофія лівої половини серця

      2. гіпертрофія правої половини серця

      3. гіпотрофія правої половини серця

      4. гіпертрофія лівої і правої половини серця

      5. ?

1238. При хронічній субуремії зміни в організмі набувають:

      1. * метаболічних порушень, продуктивного запалення, змін в кістках

      2. ексудативних змін

      3. некротичних змін

      4. ексудативно-некротичних змін

      5. ?

1239. При хронічному пієлонефриті будова нирки нагадує інший орган і називається:

      1. * щитовидна нирка

      2. ембріональна нирка

      3. кістозноподібна нирка

      4. кріброзна нирка

      5. ?

1240. При хронічному пієлонефриті відмічається чергування рубцевої тканини з незміненою, при цьому ниркові миски:

      1. * розширені, стінки їх потовщені, білуватого кольору

      2. нерозширені, стінки їх місцями потовщені

      3. незначно розширені, стінки їх тонкі, сірого кольору

      4. розширені, стінки їх звичної будови, рожевого кольору

      5. ?

1241. При хронічному пієлонефриті зміна гістологічної будови нирки називається:

      1. * Щитовидна нирка

      2. Ембріональна нирка

      3. Кістозноподібна нирка

      4. Кріброзна нирка

      5. Фолікулярна нирка

1242. При хронічному пієлонефриті ниркові миски:

      1. * Розширені, стінки їх потовщені, білуватого кольору

      2. Нерозширені, стінки їх місцями потовщені

      3. Незначно розширені, стінки їх тонкі, сірого кольору

      4. Розширені, стінки їх звичної будови, рожевого кольору

      5. Не змінені

1243. При хронічному пієлонефриті розміри нирок різні, поверхня їх:

      1. * Велико бугриста

      2. Гладенька

      3. Дрібнобугриста

      4. Шорстка

      5. Тьмяна

1244. При шоці розвивається

      1. * Гостра ниркова недостатність

      2. Хронічна ниркова недостатність

      3. Гломерулонефрит

      4. Амілоїдоз нирок

      5. Нефроцироз

1245. Причина смерті хворих на гострий пієлонефрит:

      1. * Піонефроз

      2. Нефросклероз

      3. Амілоїдоз

      4. Гіаліноз

      5. Гідронефроз

1246. Причина смерті хворих на гострий пієлонефрит:

      1. * сепсис

      2. нефросклероз

      3. амілоїдоз

      4. гіаліноз

      5. ?

1247. Причина смерті хворих на гострий пієлонефрит:

      1. * папілонекроз

      2. нефросклероз

      3. амілоїдоз

      4. гіаліноз

      5. ?

1248. Причина смерті хворих на хронічний пієлонефрит є:

      1. * азотемічна уремія

      2. хлоргідропенічна уремія

      3. вторинна уремія

      4. уремічна азотемія

      5. ?

1249. Про значення охолодження в розвитку гломерулонефриту свідчить:

      1. * сезонний характер захворювання

      2. гострота перебігу захворювання

      3. імунний захист

      4. гострота перебігу та імунний захист

      5. ?

1250. Протеїнурія при гломерулонефриті зумовлена

      1. Поступленням в сечу гнійного ексудату

      2. Гіперпротеїнемією

      3. Гнійною інфільтрацією строми

      4. * Пошкодженням стінки капілярів клубочків

      5. Пошкодженням стінки канальців

1251. Пухлина ниркової миски, яка часто виразкується та викликає гематурію називається:

      1. * Перехідноклітинна папілома

      2. Муцинозна аденома

      3. Аденома на ніжці

      4. Базальноцитарна папілома

      5. Аденокарцинома

1252. Рак миски в нирках виникає:

      1. * З осередків метаплазії епітелію

      2. Самостійно

      3. Опосередковано

      4. З осередків гіалінозу

      5. З осередків регенерації

1253. Розвиток пієлонефриту залежить не тільки від проникнення інфекційного збудника в нирки, але й від:

      1. * Реактивності організму

      2. Віку

      3. Статі

      4. Часу виникнення

      5. Стану сечовидільної функції

1254. Розвиток плоскоклітинного раку ниркової миски виникає:

      1. * З осередків лейкоплакії

      2. Самостійно

      3. Опосередковано

      4. З осередків регенерації

      5. Імплантаційно

1255. Розвиток полікістозу нирок пов’язують з:

      1. * Порушенням ембріогенезу

      2. Порушенням бластогенезу

      3. Гаметопатіями

      4. Хромосомними мутаціями

      5. Впливом іонізуючого опромінення

1256. Розростання епітелію цервікального каналу на шийці матки за межами маткового зіва це:

      1. Ендоцервікоз

      2. Псевдоерозія

      3. Несправжня ерозія

      4. * Ектропіон

      5. Рак

1257. Серед збудників пієлонефриту переважне значення надають:

      1. * Кишковій паличці

      2. Стрептококу

      3. Стафілококу

      4. Протею

      5. Вірусам

1258. Скопичення в канальцях нирки гемоглобіну у вигляді аморфних мас та гемоглобінових циліндрів характерно для:

      1. * гемолітичної нирки

      2. амілоїдної нирки

      3. щитовидної нирки

      4. зморщеної нирки

      5. ?

1259. Структурно-функціональною одиницею нирки є:

      1. Ниркова піраміда;

      2. Ниркове тільце;

      3. Ниркова часточка;

      4. Ниркова чашечка;

      5. * Нефрон

1260. Суть пієлонефриту

      1. Аутоімуноагресія до ниркової тканини

      2. Негнійне запалення клубочків

      3. Некроз кіркового шару нирки

      4. * Гнійне запалення нирки

      5. Гіаліноз судин клубочка

1261. Тривалість перебігу гострого гломерулонефриту

      1. До 6 місяців

      2. * До 1 року

      3. До 1,5 року

      4. До 3 років

      5. До 3 місяців

1262. У нирках при підгострому гломерулонефриті відмічається корковий шар:

      1. * широкий, набряклий, жовто-сірий, тьмяний з червоним крапом

      2. вузький, жовтий, тьмяний

      3. вузький, набряклий, червоний

      4. широкий, без набряку, з червоним крапом

      5. ?

1263. Уремічні запальні процеси у внутрішніх органах носять переважно:

      1. * фіброзно-некротичний характер

      2. серозний характер

      3. катаральний характер

      4. гнійний характер

      5. ?

1264. Ускладненням гострого пієлонефриту є з’єднання гнійних порожнин з мискою яке називають:

      1. * Піонефрозом

      2. Паранефрозом

      3. Перинефритом

      4. Паранефритом

      5. Гідронерозом

1265. Ускладненням гострого пієлонефриту є прогресування гнійного процесу, злиття абсцесів і утворення:

      1. * Карбункула

      2. Фурункула

      3. Флегмони

      4. Емпієми

      5. Гангрени

1266. Ускладненням пієлонефриту є

      1. Пілефлебітичний абсцесс

      2. * Карбункул нирки

      3. Перитоніт

      4. Сальпінгоофорит

      5. Набряк легень

1267. Ускладненням як гострого так і під гострого гломерулонефрита є:

      1. * Гостра ниркова недостатність

      2. Підгостра ниркова недостатність

      3. Гостро-підгостра ниркова недостатність

      4. Хронічна ниркова недостатність

      5. Амілоїдоз нирок

1268. Ущільнення та деформація нирки внаслідок розростання сполучної тканини називають:

      1. * Нефросклерозом

      2. Нефрозом

      3. Нефритом

      4. Нефроптозом

      5. Гломерулонефритом

1269. Форма хронічного гломерулонефрита при якій швидко розвивається хронічна ниркова недостатність

      1. Екстракапілярний, проліферативний

      2. Інтракапілярний, проліферативний

      3. Мембранозна нефропатія

      4. Мезангіопроліферативний

      5. * Мезангіокапілярний

1270. Характерною особливістю хоріонепітеліоми є

      1. Склероз строми

      2. * Відсутність строми

      3. Атрофія хоріального епітелію

      4. Наявність лімфатичних судин

      5. Наявність петрифікатів

1271. Хронічне ниркова недостатність – синдромом, морфологічною основою якого є:

      1. * Нефросклероз

      2. амілоїдоз

      3. нефроз

      4. нефрит

      5. ?

1272. Хронічному гломерулонефриту властиві:

      1. * хронічна ниркова недостатність з проявами азотемічної уремії

      2. хронічна ниркова недостатність без будь-яких проявів

      3. хлоргідропенічна уремія

      4. підгостра ниркова недостатність з проявами азотної уремії

      5. ?

1273. Чим утворена плацента?

      1. * ворсинками хоріону, зануреними в ендометрій матки;

      2. базальною пластинкою ендометрію;

      3. хоральною пластинкою, вкритою амніотичним епітелієм;

      4. гемохоріальними просторами і септами;

      5. розгалуженою системою ворсинок хоріона.

1274. Шари клітин в багатошаровому незроговілому епітелії:

      1. * базальний, шипуватий, покривний;

      2. зернистий, роговий, покривний;

      3. роговий, шипуватий, зернистий;

      4. шипуватий, базальний, зернистий;

      5. базальний, покривний, роговий;

1275. Шкіра у померлого від уремії внаслідок накопичення в ній урохрому стає:

      1. * сіро-землистою

      2. жовтою

      3. коричневою

      4. блідою

      5. ?

1276. Що із нижчеперерахованого не являється причиною гострої ниркової недостатності

      1. Інтоксикація ртуттю

      2. Септичний шок

      3. Краш-синдром

      4. * Переохолодження організму

      5. Гострий гломерулонефрит

1277. Що із нижчеперерахованого стає причиною смерті при гострій нирковій недостатності

      1. Сечовий перитоніт

      2. Розрив ниркової капсули

      3. Серцева недостатність

      4. Інфаркт міокарда

      5. * Уремія

1278. Що таке хвороба Педжета?

      1. Рак тіла матки

      2. Рак шийки матки

      3. Рак яйників

      4. Хронічний ендометрит

      5. * Рак соска та соскового поля молочної залози

1279. Як називається процес вростання зародка в ендометрій?

      1. * імплантація;

      2. васкуляризація;

      3. гаструляція;

      4. делямінація;

      5. інвагінація.

1280. Яка з цих тубулопатій належить до спадкових захворювань

      1. Пієлонефрит

      2. Некротичний нефроз

      3. * Канальцева ферментопатія

      4. “Мієломна” нирка

      5. “Щитоподібна” нирка

1281. Яка пухлина матки відзначається практичною відсутністю строми і судин?

      1. Поліп

      2. Фіброміома

      3. Рак шийки

      4. Рак тіла

      5. * Хоріонепітеліома

1282. Яка пухлина найбільш часто є наслідком недоброякісно проведеного аборту?

      1. Хоріоїдепітеліома

      2. Хоріоїдкарцинома

      3. * Хоріонепітеліома

      4. Цистаденопапілома

      5. Цистаденокарцинома

1283. Яке ускладнення може бути спричинене порушенням відтоку сечі при простатопатії?

      1. Розрив стінки сечового міхура

      2. Атрофія стінки від тиску сечі

      3. Гнійне розплавлення сечового міхура

      4. Склероз стінки сечового міхура

      5. * Цистит, висхідний папіліт

1284. Який гормон в надлишковій кількості спричиняє розвиток залозистої гіперплазії слизової оболонки матки?

      1. Адренокортикотропний гормон

      2. * Естроген

      3. Тестостерон

      4. Адреналін

      5. Фолікулін

1285. Який клінічний синдром ототожнюється з некротичним нефрозом

      1. Сечовий синдром

      2. Симптоматична артеріальна гіпертензія

      3. Нефротичний синдром

      4. * Гостра ниркова недостатність

      5. Хронічна ниркова недостатність

1286. Який процес спостерігається в стінці сечового міхура при простатопатії?

      1. Склероз

      2. Фіброз

      3. Атрофія

      4. Зміни відсутні

      5. * Компенсаторна гіпертрофія

1287. Який тип епітелію вистеляє слизову оболонку сечовивідних шляхів?

      1. Одношаровий плоский;

      2. * Багатошаровий перехідний;

      3. Багаторядний війчастий;

      4. Одношаровий циліндричний;

      5. Багатошаровий плоский не зроговілий.

1288. Які з перелічених хвороб мають відношення до великої “строкатої“ нирки

      1. Амілоїдоз нирок

      2. Хронічний пієлонефрит

      3. Нирковокам’яна хвороба

      4. * Підгострий гломерулонефрит

      5. Хронічний гломерулонефрит

1289. Аборт проведений поза межами медичного закладу називається:

      1. Септичний аборт

      2. * Кримінальний аборт

      3. Штучний борт

      4. Пузирний занесок

      5. Деструюючий пузирний занесок

1290. Агенезія нирок - вроджена відсутність однієї або обох нирок, відноситься до

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1291. Багатоводдя відноситься до :

      1. Вад відшарування плаценти

      2. Вади локалізації плаценти

      3. Вади розвитку форми

      4. * Вади розвитку амніона

      5. Реактивних змін

1292. В яких кістках скелету новонародженого під час пологів виникають переломи частіше :

      1. Плечової кістки

      2. Основної кістки

      3. * Ключиці

      4. Тімяної кістки

      5. Таранної кістки

1293. Важким ускладненням антракозу легень є:

      1. Хронічна бронхопневмонія

      2. Гостра бронхопневмонія

      3. * Легенево-серцева недостатність

      4. Енцефалопатія

      5. Поліорганна недостатність

1294. Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених є:

      1. Крововиливи мозку

      2. Крововиливи у бокові шлуночки

      3. Гранулематозне запалення

      4. * Ядерна жовтяниця

      5. Гострий гепатит

1295. Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у нирках новонароджених є:

      1. * Білірубінові інфаркти

      2. Гіаліноз судин

      3. Склероз судин

      4. Гострий гломерулонефрит

      5. Ліпоїдний нефроз

1296. Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у новонароджених є:

      1. Розвиток мускатної печінки

      2. Синдром Бада-Хіарі

      3. Гепатаргія

      4. Гострий гепатит

      5. * Білірубінова енцефалопатія

1297. Вивихи і дисплазія кульшового суглобу, відноситься до :

      1. Патології посліду

      2. Родової травми

      3. Перинатальної патології

      4. Ембріопатій

      5. * Фетопатій

1298. Виділення плоду із матки від 28 до 37 тижнів називають:

      1. Викидень

      2. Пізній аборт

      3. Ранній аборт

      4. * Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1299. Визначення повного трубного аборту

      1. Кровотеча в порожнину труби

      2. Маткова кровотеча

      3. Розрив яйника

      4. Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби

      5. * Плід що загинув та його оболонки попадають в черевну порожнину

1300. Відмінності сепсису новонароджених, від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих:

      1. * Гемоліз еритроцитів з розвитком гемолітичної жовтяниці

      2. Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів

      3. Відсутність жовтяниці

      4. Макрофагальна інфільтрація пуповини

      5. -

1301. Вкажіть ускладнення антракозу легень:

      1. Хронічна бронхопневмонія

      2. Гостра бронхопневмонія

      3. * Легенево-серцева недостатність

      4. Енцефалопатія

      5. Поліорганна недостатність

1302. Вкажіть , як називають дитячу смертність до пологів:

      1. Неонатальною

      2. Інтранатальною

      3. * Антенатальною

      4. неонатальною

      5. -

1303. Вкажіть бактерії, які вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. Ентеровірусна інфекція

      2. гемолітичний стрептокок

      3. збудник остеомієліту

      4. вірус краснухи

      5. * мікобактерія туберкульозу

1304. Вкажіть джерело зараження людини токсоплазмозом (інфекція передається через матково-плацентарний барєр до плода):

      1. Велика рогата худоба

      2. Коні

      3. * Собаки, коти

      4. Свині

      5. Вівці

1305. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, які виникають внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * простий герпес

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1306. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, які виникають внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * цитомегалія

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1307. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * гепатит

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1308. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * краснуха

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1309. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * ВІЛ

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1310. Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний бар’єр:

      1. * ентеровірусна інфекція

      2. ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1311. Вкажіть особливість сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є:

      1. * Розвивиток екстрамедулярного кровотворення

      2. Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів

      3. Жовтушність склер

      4. Макрофагальна інфільтрація пуповини

      5. -

1312. Вкажіть, які бактерії вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. ентеровірусна інфекція

      2. гемолітичний стрептокок

      3. збудник остеомієліту

      4. вірус краснухи

      5. * лістерія

1313. Вкажіть, де частіше всього спостерігається родова пухлина мягких тканин плода в передлежачій частині тіла плода:

      1. На спині

      2. На животі

      3. На ногах

      4. * В тімяній та потиличних долях

      5. На руках

1314. Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься вроджена гідроцефалія- (надлишкове накопичення ліквора в шлуночках мозку або в субарахноїдальних просторах):

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1315. Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки :

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. * Ембріопатій

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1316. Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься повна транспозиція легеневої артерії і аорти:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. * Ембріопатій

      5. Перинатальної патології

1317. Вкажіть, до якої групи захворювань відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1318. Вкажіть, до якої групи патологій відноситься мікроцефалія- (гіпоплазія головного мозку):

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Вікових змін

      5. Перинатальної патології

1319. Вкажіть, до якої патології відноситься пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами):

      1. Перед пологами

      2. * Під час пологів

      3. Після пологів

      4. Як наслідок пологів

      5. -

1320. Вкажіть, до якої патології відноситься хвороба гіалінових мембран легенів:

      1. Антенатальної патології

      2. Інтранатальної патології

      3. Постнатальної патології

      4. * Пневмопатій

      5. -

1321. Вкажіть, до якої патології відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1322. Вкажіть, як називають дитячу смертність під час акту пологів:

      1. Неонатальною

      2. * Інтранатальною

      3. Антенатальною

      4. Постнатальною

      5. -

1323. Вкажіть, яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний бар’єр:

      1. ентеровірусна інфекція

      2. Ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. * сказ

1324. Вкажіть, які бактерії вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. ентеровірусна інфекція

      2. гемолітичний стрептокок

      3. збудник остеомієліту

      4. вірус краснухи

      5. * бліда тріпонема

1325. Внаслідок чого виникає родова пухлина мягких тканин плода:

      1. Хронічної гіпоксії плода

      2. * Різниці між внутрішньоматковим і атмосферним тиском

      3. Гострої гіпоксії плода

      4. Вад розвитку

      5. Внутрішньоутробного інфікування

1326. Внутрішньоутробна асфіксія плода наступає при:

      1. * Пізніх важких токсикозах вагітних.

      2. Гіподинамії вагітних

      3. Хронічних захворюваннях вагітних

      4. Великій масі плода

      5. –

1327. Ворсини плаценти кістозно перероджуються, їх кількість різко збільшується, перетворюючись у конгломерат у вигляді виноградної лози при:

      1. * Пухирному занеску

      2. Передчасних пологах

      3. Пізньому аборті

      4. Викидні

      5. Трубній вагітності

1328. Вроджена гідроцефалія- надлишкове накопичення ліквора в шлуночках мозку або в субарахноїдальних просторах, відноситься до:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1329. Вроджена емфізема – різке вздуття частіше верхньої долі лівої легені при гіпоплазії хрящів, еластичної і мязової тканини бронхів, відноситься до:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1330. Гематоцеле – це крововилив у :

      1. * Оболонки яєчка

      2. Мозкові оболонки

      3. Кіста, заповнена кровю

      4. Під капсулу печінки

      5. Під капсулу селезінки

1331. Гемолітична хвороба новонароджених відноситься до:

      1. * Неінфекційних фетопатій

      2. Інфекційних фетопатій

      3. Реактивних змін

      4. Ембріопатій

      5. Вад розвитку

1332. Гемолітична хвороба новонароджених характеризується:

      1. Розвитком мускатної печінки

      2. Синдромом Бада-Хіарі

      3. Гепатаргії

      4. Гострим гепатитом

      5. * Загальним вродженим набряком

1333. Гемолітична хвороба новонароджених характеризується:

      1. Розвитком мускатної печінки

      2. Синдромом Бада-Хіарі

      3. Гепатаргією

      4. Гострим гепатитом

      5. * Вродженою анемією

1334. Гемолітична хвороба новонароджених характеризується:

      1. Розвитком мускатної печінки

      2. Синдромом Бада-Хіарі

      3. Гепатаргією

      4. Гострим гепатитом

      5. * Затяжною жовтяницею

1335. Геморагічна хвороба новонароджених характеризується :

      1. * Внутрішніми і зовнішніми крововиливами

      2. Зменшенням обєму циркулюючої крові

      3. Внутрішньосудинним гемолізом

      4. Позасудинним гемолізом

      5. -

1336. Гіпоплазія нирок – вроджене зменшення маси і обєму нирки, може бути одно- і двустороннім і є проявом:

      1. Фетопатій

      2. * Ембріопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1337. Грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців, відносяться до:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1338. Двійна вада розвитку (двійчасті виродки) являє собою прояв:

      1. гаметопатії;

      2. * бластопатії;

      3. ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1339. Дефект міжшлуночкової перегородки відноситься до :

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. * Ембріопатій

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1340. Дисплазія нирок – гіпоплазія із одночасною наявністю в нирках ембріональних тканин, відноситься до:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. * Ембріопатій

1341. Дитячу смертність до пологів називають:

      1. Неонатальною

      2. Інтранатальною

      3. * Антенатальною

      4. неонатальною

      5. -

1342. Дитячу смертність після пологів називають:

      1. Вродженою

      2. Інтранатальною

      3. Антенатальною

      4. * Постнатальною

      5. -

1343. До вроджених вад нирок відносяться усі, окрім:

      1. Агенезія нирок

      2. Гіпоплазія нирок

      3. Дисплазія нирок

      4. * Вторинно-зморщена нирка

      5. Полікістоз нирок

1344. До розвитку кривошиї у новонароджених призводить розрив:

      1. Трапецієвидного мяза

      2. Довгого мяза шиї

      3. * Грудиноключично-соскоподібного

      4. Піднімача лопатки

      5. Доабинчасті мязи

1345. До чого відноситься багатоводдя :

      1. Вад відшарування плаценти

      2. Вади локалізації плаценти

      3. Вади розвитку форми

      4. * Вади розвитку амніона

      5. Реактивних змін

1346. До чого відноситься маловоддя:

      1. Вад відшарування плаценти

      2. Вади локалізації плаценти

      3. Вади розвитку форми

      4. * Вади розвитку амніона

      5. Реактивних змін

1347. До якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки :

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. * Ембріопатій

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1348. До якої групи захворювань відноситься повна транспозиція легеневої артерії і аорти:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. * Ембріопатій

      5. Перинатальної патології

1349. До якої патологі нирок відноситься дисплазія нирок – гіпоплазія із одночасною наявністю в нирках ембріональних тканин:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. * Ембріопатій

1350. До якої патології відносяться кісти легенів – (можуть бути множинними або поодинокими, розміщуються в одній долі або в одній часточці):

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1351. До якої патології відноситься агенезія нирок - вроджена відсутність однієї або обох нирок:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1352. До якої патології відноситься тетрада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, звуження легеневої артерії, декстрапозиція аорти, гіпертрофія правого шлуночка):

      1. Фетопатій

      2. * Ембріопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1353. До якої патології відноситься вроджена емфізема – різке вздуття частіше верхньої долі лівої легені при гіпоплазії хрящів, еластичної і мязової тканини бронхів:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1354. До якої патології відноситься гемолітична хвороба новонароджених:

      1. * Неінфекційних фетопатій

      2. Інфекційних фетопатій

      3. Реактивних змін

      4. Ембріопатій

      5. Вад розвитку

1355. До якої патології відноситься набряково-геморагічний синдром – порушення проникності легеневих капілярів внаслідок переповнення їх кров’ю з розвитком дифузного набряку та і множинними крововиливами в легенях:

      1. Антенатальної патології

      2. Інтранатальної патології

      3. Постнатальної патології

      4. * Пневмопатій

      5. -

1356. До якої патології відноситься полідактілія – збільшення числа пальців:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1357. До якої патології відноситься полікістоз печінки – (множинні кісти різних розмірів, зустрічається із полікістозом нирок і підшлункової залози):

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1358. До якої патології відноситься пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами):

      1. Перед пологами

      2. * Під час пологів

      3. Після пологів

      4. Як наслідок пологів

      5. -

1359. До якої патології відноситься системна гіпоплазія мязової тканини :

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1360. До якої патології відноситься фетальний муковісцидоз ( кістозний фіброз підшлункової залози):

      1. Реактивних змін

      2. Ембріопатій

      3. Вад розвитку

      4. * Неінфекційних фетопатій

      5. Інфекційних фетопатій

1361. До якої патології відноситься фіброеластоз ендокарда ( в ендокарді та в субендокардіальному відділі міокарду склероз з переважанням еластичних волокон):

      1. Реактивних змін

      2. Ембріопатій

      3. * Неінфекційних фетопатій

      4. Інфекційних фетопатій

      5. Вад розвитку

1362. До якої патології відноситься хвороба гіалінових мембран легенів:

      1. Антенатальної патології

      2. Інтранатальної патології

      3. Постнатальної патології

      4. * Пневмопатій

      5. -

1363. До якої патології відноситься хвороба Гіршпрунга – сегментарний агангліоз (відсутність нейронівміжмязового сплетеннянижнього відрізку сигмовидної і прямої кишки):

      1. Фетопатій

      2. * Ембріопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1364. До якої патології відносяться вивихи і дисплазія кульшового суглобу :

      1. Патології посліду

      2. Родової травми

      3. Перинатальної патології

      4. Ембріопатій

      5. * Фетопатій

1365. Ембріопатії це-

      1. * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності

      2. Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності

      3. Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності

      4. Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності

      5. Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності

1366. За мікроскопічного дослідження ендометрію виявлено ворсини хоріону, згортки крові, децидуальну тканину. Який процес розвивається?

      1. Залозиста гіперплазія ендометрію

      2. Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію

      3. * Плацентарний поліп

      4. Фіброзний поліп

      5. Аденоматозний поліп

1367. Кефалогематома це:

      1. Крововилив в мозок

      2. Крововилив в мякі мозкові оболонки

      3. * Крововилив під надкісницю кісток черепа

      4. Крововилив під шкіру

      5. –

1368. Кісти легенів - можуть бути множинними або поодинокими, розміщуються в одній долі або в одній часточці, відносяться до:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1369. Коли виникають найбільш важкі вади розвитку дитини при пошкодженні в початку закладки нервової трубки:

      1. * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      2. 5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      3. 7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      4. 9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      5. 11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку

1370. Коли зникає родова пухлина мягких тканин плода :

      1. * 1-2 добу

      2. 3-4 добу

      3. 4-5 добу

      4. 5-6 добу

      5. 6-7 добу

1371. Коли наступає внутрішньоутробна асфіксія плода:

      1. * Пізніх важких токсікозах вагітних.

      2. Гіподинамії вагітних

      3. Хронічних захворюваннях вагітних

      4. Великій масі плода

      5. -

1372. Коли плід вважається життєздатним?

      1. Масою 960грамів, довжиною 35см

      2. Масою 970грамів, довжиною 35см

      3. Масою 980грамів, довжиною 34см

      4. Масою 1000грамів, довжиною 30см

      5. * Масою 1000грамів, довжиною 35см

1373. Коли починається перинатальний період :

      1. * 196 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом

      2. 197дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом

      3. 198 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом

      4. 199 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом

      5. 200 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом

1374. Коли частіше виникає пошкодження кісток черепа у вигляді вдавлень, тріщин, або переломів:

      1. Стрімких пологах

      2. Затяжних пологах

      3. * При накладанні акушерських щипців

      4. Вадах розвитку таза

      5. Вадах розвитку плода

1375. Крововиливи в мозкові оболонки це всі, окрім:

      1. Епідуральні

      2. Субдуральні

      3. Субарахноїдальні

      4. Інтрацеребральні

      5. * Субцеребральні

1376. Маловоддя відноситься до:

      1. Вад відшарування плаценти

      2. Вади локалізації плаценти

      3. Вади розвитку форми

      4. * Вади розвитку амніона

      5. Реактивних змін

1377. Мікроцефалія- гіпоплазія головного мозку, відноситься до:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Вікових змін

      5. Перинатальної патології

1378. Набряково-геморагічний синдром – порушення проникності легеневих капілярів внаслідок переповнення їх кровю з розвитком дифузного набряку та і множинними крововиливами в легенях відноситься до:

      1. Антенатальної патології

      2. Інтранатальної патології

      3. Постнатальної патології

      4. * Пневмопатій

      5. –

1379. Назвіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * ВІЛ

      2. Ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1380. Назвіть , коли виникають найбільш важкі вади розвитку дитини при пошкодженні в початку закладки нервової трубки:

      1. * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      2. 5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      3. 7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      4. 9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      5. 11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку

1381. Назвіть важке ускладнення післяпологової жовтяниці розвивається у нирках новонароджених:

      1. * Білірубінові інфаркти

      2. Гіаліноз судин

      3. Склероз судин

      4. Гострий гломерулонефрит

      5. Ліпоїдний нефроз

1382. Назвіть важке ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених:

      1. Крововиливи мозку

      2. Крововиливи у бокові шлуночки

      3. Гранулематозне запалення

      4. * Ядерна жовтяниця

      5. Гострий гепатит

1383. Назвіть відмінності сепсису новонароджених, від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих:

      1. * Гемоліз еритроцитів з розвитком гемолітичної жовтяниці

      2. Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів

      3. Відсутність жовтяниці

      4. Макрофагальна інфільтрація пуповини

      5. -

1384. Назвіть основні морфологічні структури, що є ознаками вагітності?

      1. Залозиста гіперплазія ендометрію

      2. Плацентарний поліп

      3. * Ворсини хоріона та децидуальні клітини

      4. Залозисто-кістозна гіперплазія

      5. Ендоцервікоз

1385. Назвіть процес в ендометрії, який проявляється дифузною лейкоцитарною інфільтрацією.

      1. Плацентарний поліп

      2. Хоріонепітеліома

      3. * Ендометрит

      4. Септичний ендометрит

      5. Залозиста гіперплазія ендометрію

1386. Назвіть, до якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки :

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. * Ембріопатій

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1387. Найбільш небезпечними при розвитку пневмоконіозів вважається пил, часточки якого є меншими:

      1. * 2-3 мкм

      2. 3-4 мкм

      3. 5-6 мкм

      4. 7-8 мкм

      5. 8-9 мкм

1388. Наявність додаткової селезінки є проявом:

      1. гаметопатії;

      2. бластопатії;

      3. * ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1389. Недоношеними називаються новонароджені, маса яких при народженні менше:

      1. 2560гр, а довжина менше 45 см.

      2. 2600гр, а довжина менше 45 см.

      3. * 2500гр, а довжина менше 45 см.

      4. 2700гр, а довжина менше 45 см.

      5. 2800гр, а довжина менше 45 см.

1390. Особливістю сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є:

      1. * Розвиток лімфоїдних інфільтратів в печінці, нирках, легенях

      2. Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів

      3. Жовтушність склер

      4. Макрофагальна інфільтрація пуповини

      5. -

1391. Пентада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, звуження легеневої артерії, декстрапозиція аорти, гіпертрофія правого шлуночка, дефект міжпередсердної перегородки) відноситься до:

      1. Фетопатій

      2. * Ембріопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1392. Переривання вагітності та виділення плоду із матки від 14 тижнів 20 тижнів від моменту зачаття позначають як:

      1. Викидень

      2. * Пізній аборт

      3. Ранній аборт

      4. Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1393. Переривання вагітності та виділення плоду із матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття позначають як:

      1. Викидень

      2. Пізній аборт

      3. * Ранній аборт

      4. Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1394. Під час позаматкової вагітності у стінці маткової труби утворився невеликий отвір, який тампонувався згортками крові. Як називається таке ускладнення?

      1. Кровяний занесок

      2. * Прикритий розрив

      3. Міхурцевий занесок

      4. Неповний трубний аборт

      5. Повний трубний аборт

1395. Плід, який народився в терміні вагітності менше 22 тижнів з масою меншою ніж 500грамів називається:

      1. Ембріон

      2. * Викидень

      3. Недоношений плід

      4. Переношений плід

      5. Мертвонароджений плід

1396. Повна транспозиція легеневої артерії і аорти відноситься до:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. * Ембріопатій

      5. Перинатальної патології

1397. Позаматкова вагітність є проявом:

      1. гаметопатії;

      2. * бластопатії;

      3. ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1398. Полідактілія – збільшення числа пальців, відноситься до:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1399. Полікістоз печінки - множинні кісти різних розмірів, зустрічається із полікістозом нирок і підшлункової залози, відноситься до:

      1. * Ембріопатій

      2. Фетопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1400. Пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами) виникає:

      1. Перед пологами

      2. * Під час пологів

      3. Після пологів

      4. Як наслідок пологів

      5. –

1401. Пологова травма печінки характеризується:

      1. * Розривом паренхіми та утворенням масивних субкапсулярних гематом

      2. Розвитком мускатної печінки

      3. Синдромом Бада-Хіарі

      4. Гепатаргії

      5. Гострим гепатитом

1402. Порушення всмоктування вітаміну В12 або фолієвої кислоти лежить в основі наступних анемій:

      1. * Дефіцитних анемій

      2. Гіпопластичних анемій

      3. Апластичниї анемій

      4. Гемолітичних анемій

      5. Гіпохромних анемій

1403. При кесаревому розтині у жінки 17 років був витягнений з порожнини матки гетеропагус (цілком нерозділені асиметричні близнюки). Ця двійна вада розвитку (двійчасті виродки) являє собою прояв:

      1. гаметопатії;

      2. * бластопатії;

      3. ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1404. При мікроскопічному дослідженні ендометрію виявлено ворсини хоріону, згортки крові, децидуальну тканину. Який процес розвивається?

      1. Залозиста гіперплазія ендометрію

      2. Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію

      3. * Плацентарний поліп

      4. Фіброзний поліп

      5. Аденоматозний поліп

1405. При мікроскопічному дослідженні ендометрію виявлено дифузну лейкоцитарну інфільтрацію. Який процес розвивається?

      1. Плацентарний поліп

      2. Хоріонепітеліома

      3. * Ендометрит

      4. Септичний ендометрит

      5. Залозиста гіперплазія ендометрію

1406. Прирощення плаценти залежить від глибокої імплантації бластоцисти (більша половина поверхні бластоцисти), призводить до вростання ворсин хоріона на більшу або меншу глибину в ендометрій або в міометрій. Що може бути основною причиною даної недуги?

      1. Внутрішньоутробне інфікування

      2. * Вишкрібання порожнини матки

      3. Ембріопатії

      4. Фетопатії

      5. Реактивні зміни

1407. Причинами пологової травми плода, закладеними в стані самого плода є всі, окрім:

      1. Ембріопатії (вади розвитку)

      2. Фетопатії (геморагічний синдром)

      3. Недоношеність

      4. Переношеність

      5. * Мертвонародженість

1408. Причинами пологової травми плода, закладеними в стані самого плода, під час пологів є усі перераховані, окрім:

      1. Висока проникливість судин

      2. Недостача протромбіну крові

      3. Дефіцит вітамінів К і Р

      4. Мягкість кісток черепа

      5. * Дефіцит вітаміну С

1409. Причинами пологової травми плода, закладеної в динаміці пологів є всі, окрім:

      1. * Стрімкі пологи

      2. Ригідність тканин родового каналу

      3. Викривлення тазу

      4. Пухлини родових шляхів

      5. Маловоддя

1410. Причинами пологової травми плода, закладеної в динаміці пологів є всі, окрім:

      1. * Тривалі пологи

      2. Ригідність тканин родового каналу

      3. Викривлення тазу

      4. Пухлини родових шляхів

      5. Маловоддя

1411. Причинами пологової травми плода, закладеної в родових шляхах матері є всі, окрім:

      1. Ригідність тканин родового каналу

      2. Викривлення тазу

      3. Пухлини родових шляхів

      4. Маловоддя

      5. * Тривалі пологи

1412. Прогресуючий масивний фіброз – ускладнення антракозу, може виникати, як наслідок наступних чинників, окрім:

      1. Кількості вдихуваного з вугільним пилом кремнію і кварцу

      2. Супутнє інфікування туберкульозною палочкою

      3. Розвиток реакції гіперчутливості, зумовленої загибеллю макрофагів

      4. Розвиток фіброзу, пов'язаний з відкладанням імунних комплексів

      5. * Розвиток бронхопневмонії

1413. Реакція легеневої тканини до пилу різного складу може проявлятись у всіх випадках , окрім:

      1. Інертною, при звичайному пневмоконіозі шахтарів

      2. Фіброзуючою, при масивному прогресивному азбестозі

      3. Алергічною, при екогенному алергічному пневмоніті

      4. * Запальною, із розвитком фібринозного запалення

      5. Неопластичною, мезотеліома і рак легені при азбестозі

1414. Родова пухлина мягких тканин плода спостерігається в передлежачій частині тіла плода частіше всього спостерігається в:

      1. На спині

      2. На животі

      3. На ногах

      4. * В ділянці лиця

      5. На руках

1415. Родова пухлина мягких тканин плода зникає на:

      1. * 1-2 добу

      2. 3-4 добу

      3. 4-5 добу

      4. 5-6 добу

      5. 6-7 добу

1416. Системна гіпоплазія мязової тканини відноситься до:

      1. * Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. Ембріопатій

1417. Смертність дітей в перші 7 днів після народження називають:

      1. * Перинатальна смертність

      2. Інтранатальну

      3. Постнатальну

      4. Неонатальну

      5. –

1418. Стеноз і атрезія легеневої артерії спостерігається при заміщенні перегородки артеріального стовбура вправо, часто зустрічається із дефектом міжшлуночкової перегородки і є проявом:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. * Ембріопатій

      5. Перинатальної патології

1419. Травма спинного мозку новонароджених спостерігається при пошкодженні:

      1. * Хребта, повязаними із акушерськими маніпуляціями

      2. При стрімких пологах

      3. При затяжних пологах

      4. При вадах розвитку плода

      5. При вадах розвитку таза

1420. Тріада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка) відноситься до:

      1. Фетопатій

      2. Патології посліду

      3. Родової травми

      4. Перинатальної патології

      5. * Ембріопатій

1421. Фетальний муковісцидоз ( кістозний фіброз підшлункової залози) відноситься до:

      1. Реактивних змін

      2. Ембріопатій

      3. Вад розвитку

      4. * Неінфекційних фетопатій

      5. Інфекційних фетопатій

1422. Фетопатія – патологія фетального періоду, на протязі якого закінчується основна тканинна диференціація органів і формування плаценти, має період від:

      1. Від 71 по 280 день

      2. * Від 72 по 280 день

      3. Від 73 по 280 день

      4. Від 74 по 280 день

      5. Від 75 по 280 день

1423. Фіброеластоз ендокарда ( в ендокарді та в субендокардіальному відділі міокарду склероз з переважанням еластичних волокон) відноситься до:

      1. Реактивних змін

      2. Ембріопатій

      3. * Неінфекційних фетопатій

      4. Інфекційних фетопатій

      5. Вад розвитку

1424. Фіналом антракозу є:

      1. Пневмофіброз

      2. Гостра пневмонія

      3. Хронічна бронхопневмонія

      4. * «Стільникові» легені

      5. Туберкульоз легенів

1425. Характеристика повного трубного аборту

      1. Кровотеча в порожнину труби

      2. Маткова кровотеча

      3. Розрив яйника

      4. Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби

      5. * Плід що загинув та його оболонки попадають в черевну порожнину

1426. Хвороба гіалінових мембран легенів відноситься до:

      1. Антенатальної патології

      2. Інтранатальної патології

      3. Постнатальної патології

      4. * Пневмопатій

      5. –

1427. Хвороба Гіршпрунга – сегментарний агангліоз (відсутність нейронівміжмязового сплетеннянижнього відрізку сигмовидної і прямої кишки) відноситься до:

      1. Фетопатій

      2. * Ембріопатій

      3. Патології посліду

      4. Родової травми

      5. Перинатальної патології

1428. Чим характеризується гемолітична хвороба новонароджених:

      1. Розвитком мускатної печінки

      2. Синдромом Бада-Хіарі

      3. Гепатаргії

      4. Гострим гепатитом

      5. * Загальним вродженим набряком

1429. Чим характеризується гемолітична хвороба новонароджених:

      1. Розвитком мускатної печінки

      2. Синдромом Бада-Хіарі

      3. Гепатаргією

      4. Гострим гепатитом

      5. * Вродженою анемією

1430. Чим характеризується геморагічна хвороба новонароджених:

      1. * Внутрішніми і зовнішніми крововиливами

      2. Зменшенням обєму циркулюючої крові

      3. Внутрішньосудинним гемолізом

      4. Позасудинним гемолізом

      5. -

1431. Чим характеризується пологова травма печінки:

      1. * Розривом паренхіми та утворенням масивних субкапсулярних гематом

      2. Розвитком мускатної печінки

      3. Синдромом Бада-Хіарі

      4. Гепатаргії

      5. Гострим гепатитом

1432. Що є важким ускладненням післяпологової жовтяниці у новонароджених:

      1. Розвиток мускатної печінки

      2. Синдром Бада-Хіарі

      3. Гепатаргія

      4. Гострий гепатит

      5. * Білірубінова енцефалопатія

1433. Що є важким ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених:

      1. Крововиливи мозку

      2. Крововиливи у бокові шлуночки

      3. Гранулематозне запалення

      4. * Ядерна жовтяниця

      5. Гострий гепатит

1434. Що є проявом позаматкової вагітності:

      1. гаметопатії;

      2. * бластопатії;

      3. ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1435. Що не є вродженою вадою нирок:

      1. Агенезія нирок

      2. Гіпоплазія нирок

      3. Дисплазія нирок

      4. * Вторинно-зморщена нирка

      5. Полікістоз нирок

1436. Що не є крововиливом в мозкові оболонки:

      1. Епідуральні

      2. Субдуральні

      3. Субарахноїдальні

      4. Інтрацеребральні

      5. * Субцеребральні

1437. Що розуміють під виразом гематоцеле – це крововилив у :

      1. * Оболонки яєчка

      2. Мозкові оболонки

      3. Кіста, заповнена кровю

      4. Під капсулу печінки

      5. Під капсулу селезінки

1438. Що таке ембріопатії-

      1. * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності

      2. Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності

      3. Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності

      4. Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності

      5. Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності

1439. Що таке кефалогематома:

      1. Крововилив в мозок

      2. Крововилив в мякі мозкові оболонки

      3. * Крововилив під надкісницю кісток черепа

      4. Крововилив під шкіру

      5. -

1440. Що являє собою двійна вада розвитку (двійчасті виродки):

      1. гаметопатії;

      2. * бластопатії;

      3. ембріопатії;

      4. інфекційної фетопатії;

      5. неінфекційної фетопатії.

1441. Як називається плід, який народився в терміні вагітності менше 22 тижнів з масою меншою ніж 500грамів називається:

      1. Ембріон

      2. * Викидень

      3. Недоношений плід

      4. Переношений плід

      5. Мертвонароджений плід

1442. Як називається процес, коли ворсини плаценти кістозно перероджуються, їх кількість різко збільшується, перетворюючись у конгломерат у вигляді виноградної лози:

      1. * Пухирний занесок

      2. Передчасні пологи

      3. Пізній аборт

      4. Викидень

      5. Трубна вагітність

1443. Як називається смертність дітей в перші 7 днів після народження:

      1. * Перинатальна смертність

      2. Інтранатальну

      3. Постнатальну

      4. Неонатальну

      5. -

1444. Як називають виділення плоду із матки від 28 до 37 тижнів:

      1. Викидень

      2. Пізній аборт

      3. Ранній аборт

      4. * Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1445. Як називають переривання вагітності та виділення плоду із матки від 14 тижнів 20 тижнів від моменту зачаття:

      1. Викидень

      2. * Пізній аборт

      3. Ранній аборт

      4. Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1446. Як називають переривання вагітності та виділення плоду із матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття:

      1. Викидень

      2. Пізній аборт

      3. * Ранній аборт

      4. Передчасні пологи

      5. Кримінальний аборт

1447. Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. * простий герпес

      2. Ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1448. Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний бар’єр:

      1. * ВІЛ

      2. Ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1449. Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний бар’єр:

      1. * ентеровірусна інфекція

      2. Ревматизм

      3. остеомієліт

      4. черевний тиф

      5. сказ

1450. Яка причина пологової травми плода не закладена в стані самого плода:

      1. Ембріопатії (вади розвитку)

      2. Фетопатії (геморагічний синдром)

      3. Недоношеність

      4. Переношеність

      5. * Мертвонародженість

1451. Яке важке ускладнення післяпологової жовтяниці розвивається у мозку новонароджених:

      1. Крововиливи мозку

      2. Крововиливи у бокові шлуночки

      3. Гранулематозне запалення

      4. * Ядерна жовтяниця

      5. Гострий гепатит

1452. Яке важке ускладнення післяпологової жовтяниці розвивається у нирках новонароджених:

      1. * Білірубінові інфаркти

      2. Гіаліноз судин

      3. Склероз судин

      4. Гострий гломерулонефрит

      5. Ліпоїдний нефроз

1453. Який період має фетопатія – патологія фетального періоду, на протязі якого закінчується основна тканинна диференціація органів і формування плаценти:

      1. Від 71 по 280 день

      2. * Від 72 по 280 день

      3. Від 73 по 280 день

      4. Від 74 по 280 день

      5. Від 75 по 280 день

1454. Який плід вважається життєздатним?

      1. Масою 960грамів, довжиною 35см

      2. Масою 970грамів, довжиною 35см

      3. Масою 980грамів, довжиною 34см

      4. Масою 1000грамів, довжиною 30см

      5. * Масою 1000грамів, довжиною 35см

1455. Який процес включає ембріопатії-

      1. * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності

      2. Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності

      3. Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності

      4. Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності

      5. Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності

1456. Які бактерії вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр:

      1. Ентеровірусна інфекція

      2. гемолітичний стрептокок

      3. збудник остеомієліту

      4. вірус краснухи

      5. * мікобактерія туберкульозу

1457. Які найбільш важкі вади розвитку дитини виникають при пошкодженні в початку закладки нервової трубки:

      1. * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      2. 5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      3. 7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      4. 9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку

      5. 11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку

1458. Які основні морфологічні структури є ознаками вагітності?

      1. Залозиста гіперплазія ендометрію

      2. * Плацентарний поліп

      3. Ворсини хоріона та децидуальні клітини

      4. Залозисто-кістозна гіперплазія

      5. Ендоцервікоз

1459. Які органи кровотворення є центральними?

      1. селезінка, тимус;

      2. лімфатичні вузли, червоний кістковий мозок;

      3. * червоний кістковий мозок, тимус;

      4. гемолімфатичні вузли, Пейєрові бляшки;

      5. селезінка, лімфатичні вузли.

Ситуаційні задачі