43

ВСТУП

Постійні зміни в економіці України поставили підприємства перед необхідністю створення системи аудиту. Також, велике значення має формування повної й достовірної облікової інформації про наявність, рух і використання виробничих запасів на підприємстві, а також чітка організація система внутрішнього контролю за їх збереженням.

Таким чином, дана тема є актуальною і практично значимою.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні методології аудиту виробничих запасів та контролю за їх рухом і наявністю.

Для досягнення поставленої мети аудиту, а також задоволення потреб користувачів в отриманні нової ,правдивої та неупередженої інформації щодо запасів аудитору потрібно виконати такі завдання:

• систематизувати нормативні джерела з обліку виробничих запасів;

• дослідити організацію і методологію обліку виробничих запасів;

• надати характеристику діяльності підприємства ТОВ «Комсомольськхліб плюс»;

• перевірити правильність визнання запасів активами суб’єкта господарювання;

• перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обліку запасів в обліковій політиці підприємства, та встановити, наскільки вибір суб’єкта господарювання є ефективним;

• встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки та обліку запасів;

• перевірити і оцінити стан внутрішнього контролю та системи обліку запасів;

• встановити, чи здійснюється контроль за використанням запасів у виробництві;

• висвітлити порядок проведення інвентаризації виробничих запасів.

• перевірити, чи правильно і своєчасно здійснюється документальне відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпуску та використання запасів;

• перевірити, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції із запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансові й звітності;

• встановити, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов’язаних з рухом запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Об’єктом дослідження виступає аудит виробничих запасів, які підприємство використовує для здійснення господарської діяльності.

Предметом дослідження обрано методологію аудиту виробничих запасів.

Суб’єктом дослідження даної роботи є товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольськхліб плюс».

При написанні курсової роботи використовувались нормативи з аудиту виробничих запасів, зокрема Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», Закон України «Про аудиторську діяльність», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та інші. Проблеми аудиту виробничих запасів здобули своє відображення у працях Кулаковської Л.П., Піча Ю.В, Немченка В.В, Коваля М.І., Михайленка О.В. та інших.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1. Визнання, склад та оцінка виробничих запасів

Запаси – це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Запаси складають основу виготовлюваної продукції, сприяють процесу її виготовлення або покращують властивості готової продукції [12, с. 295].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виробничі запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Аудит запасів охоплює перевірку стану руху активів, які:

• утримуються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

• знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також для управління підприємством [5].

Для ведення бухгалтерського обліку запаси класифікують на такі групи:

• сировину і основні матеріали, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

• незавершене виробництво – це продукція, що не пройшла всіх стадій обробки на даному підприємстві;

• готову продукцію – це предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

• товарно-матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувальні предмети – це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року та інші [5].

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку [5].

Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру-цінник.

Згідно П(С)БО 9 «Запаси» – запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство в майбутньому отримає економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена [5].

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Використання такого підходу при оцінці запасів ще називають правилом нижчої оцінки.

За чистою вартістю запаси відображаються, якщо їх ціна знизилася порівняно з первісною, вони зіпсувались або втратили свої властивості.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу, очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Також чиста вартість реалізації запасів залежить від напрямку їх використання підприємством та стану ринку. У даному випадку можливі такі варіанти:

• якщо запаси використовуються для виготовлення продукції в звичайних умовах, то найкращою оцінкою запасів буде їх відновлювальна вартість;

• якщо готову продукцію можна продати за собівартістю або вище собівартості, переоцінка запасів не проводиться;

• якщо коливання цін вказують на те, що собівартість готової продукції буде перевищувати ціну продажу, виробничі запаси оцінюються за чистою вартістю;

• якщо підприємство отримало спеціальне замовлення, яке визначає і ціну відвантаження готової продукції, то вартість запасів залежить від умов контрактних зобов’язань.

Переоцінка запасів за чистою вартістю реалізації необхідна за таких умов:

• пошкодження запасів;

• часткового старіння запасів;

• зниження ціни реалізації запасів;

• зростання очікуваних витрат на завершення виробництва або збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу лише фактично отримані цінності і списує зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть рахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі [11, с. 280].

Перехід права власності на товари в дорозі і пов'язані з ним ризики та вигоди визначаються умовами постачання. Перелік умов постачання наводиться у Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС", якими користуються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні [14, с. 457].

При надходженні виробничі запаси обліковуються за первісною вартістю, виробничою собівартістю, яка визначається згідно вимог П(С)БО 16, справедливою або балансовою вартістю [6].

Собівартість виробництва запасів включає:

• прямі матеріальні витрати: сировина і матеріали, комплектуючі вироби;

• прямі витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві;

• інші прямі витрати: амортизація, знос малоцінних і швидкозношувальних предметів, відрахування на соціальні заходи та інші;

• загальновиробничі витрати: витрати управління виробництвом та його обслуговування, утримання та експлуатацію основних засобів.

Згідно П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається з витрат наведених на рисунку 1.

Рис. 1. Формування первісної вартості виробничих запасів

Для перевірки правильності списання запасів у виробництво необхідно користуватися такими методами оцінки вибуття запасів, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1