ТДП

1. Теорія держави і права як юридична наука, її предмет та функції.

Теорія держави і права — це система узагальнених знань про ос­новні, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх сутність та соціальне призна­чення.

Метою теорії держави і права як науки є одержання, оновлення та поглиблення узагальнених, достовірних знань про державу і право, а також виявлення глибинних зв'язків між державно-правовими та ін­шими суспільними явищами. Отже, предметом теорії держави і пра­ва є складна і багато аспектна державно-правова дійсність, загальні та специфічні об'єктивні закономірності її розвитку.

Теорія держави і права виступає провідною правознавчою нау­кою, що визначає теоретичні основи інших юридичних наук. Щодо них теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча наука, що має основоположне значення.

Предмет теорії держави і права є єдиним, адже держава і право не­від'ємні, взаємопов'язані соціальні інститути. Теорія держави і права розглядає державу в її правовому оформленні та право в його дер­жавному забезпеченні, гарантуванні.

 Функції теорії держави і права — це основні напрями її пізнавального впливу, в яких розкриваються її суть, зміст, соціальне, наукове і навчальне призна­чення. Функції теорії держави і права так само, як і інших наук, ви­значаються насамперед особливостями її предмета.

Онтологічна функція — перша і відправна. Онтологія — філософ­ське вчення про буття

онтологічну функцію, теорія держави і права від­повідає на запитання, що являють собою держава і право, як і чому вони виникли, яке їхнє майбутнє тощо

Гносеологічна функція. Гносеологія (від грецьк. yv67o?£—знання, пізнання) — теорія пізнання, наука про пізнання. Ця функція націле­на на вивчення його природи. Теорія держави і права розробляє тео­ретичні прийоми наукового пізнання державно-правових явищ, які допомагають досягти оптимального результату.

евристична функція те­орії держави і права. Евристика — мистецтво знаходження істини, мистецтво нових відкриттів (від грецьк. evpios.co— знаходжу, від­криваю). Теорія держави і права відкриває нові закономірності роз­витку держави і права. Найважливішою евристичною проблемою те­орії держави і права є вирішення тих питань, які постають перед юри­дичною наукою у процесі розвитку суспільства. політичну функцію, яка визнача­ється насамперед тим, що об'єктом теоретичного відображення є по­літичні явища — держава і право. Теорія держави і права покликана формувати наукові основи як внутрішньої, так і зовнішньої держав­ної політики, забезпечувати науковість державного управління.

Тісно пов'язана з політичною функцією ідеологічна. Вона відо­бражає світоглядну сторону науки. Ця функція закономірно вихо­дить із самої природи теоретичного мислення, яке в системі юридич­ної науки виробляє нові духовні цінності, нові ідеї, наприклад ідею правової держави, пріоритету прав людини, демократії. системотворча функція. Саме те­орія держави і права об'єднує всю юридичну науку в чітку злагодже­ну систему, визначає її єдність. Властивість системності в юридичній науці обумовлюється системним характером предмета пізнання цієї науки — держави і права. комунікативна функція, яка дозволяє їй забезпечувати зв'язок з іншими юридичними науками, а також із суспільними та технічними науками, їх інтеграцію і системність. Навчальна функція теорії держави і права полягає в тому, що ця наука є першоосновою в опануванні всіх інших юридичних наук, це ключ до юридичних знань. аксіологічну функцію (аксіоло­гія — наука про цінності), вивчаючи державу і право як певні суспі­льні цінності, надбання людської цивілізації.