Хроматографія

це метод розділення й аналізу сумішей за допомогою сорбційних процесів. Метод ґрунтується на різному розподілі компонентів суміші між двома фазами – рухомою та нерухомою.

Сорбент – це нерухома фаза:

тверді речовини: Al₂O₃, SiO₂, силікагель, крохмаль, іоніти;
рідкі речовини – нерухомі розчинники, що утримуються носіями (наприклад, вода в порах хроматографічного паперу).

Носії нерухомих розчинників – хроматографічний папір, спеціальні пластини.

Сорбат – це рухома фаза (потік рідини , що фільтрується крізь шар сорбенту.

Класифікація хроматографічних методів:

за механізмом розділення сумішей:

 адсорбційна хроматографія – ґрунтується на принципі розділення суміші речовин за різною силою зв’язків, що утворюються між молекулами речовин та сорбентом. Чим слабкіші зв’язки, тим швидше рухається речовина крізь нерухому фазу;

 молекулярна (розподільна) хроматографія – ґрунтується на принципі розділення за розмірами молекул. Крізь пори нерухомої фази можуть дифундувати тільки речовини, розміри молекул яких не перевищують розміри пор. Внаслідок цього молекули меншого розміру проходять більший шлях і пізніше виходять з колонки, ніж великі молекули;

 осадова хроматографія – ґрунтується на утворенні малорозчинних сполук між речовинами суміші та осаджувачем, що знаходиться в порах сорбенту. Чим більша розчинність, тим швидше речовина вимиється з сорбенту;

 іонообмінна хроматографія – ґрунтується на обміні іонів між досліджуваною речовиною та сорбентом.

за технікою виконання:

 колоночна;

 паперова;

 тонкошарова;

 капілярна.

Паперова хроматографія

Як носій нерухомої фази використовується хроматографічний папір, який утримує в своїх порах воду – нерухомий розчинник. На папір наносять краплю досліджуваного розчину. При обробці паперу рухомим розчинником нанесені речовини рухаються по капілярам паперу з різними швидкостями, утворюючи хроматографу. Хроматографування закінчують, коли розчинник досягає лінії фінішу. Папір висушують та обприскують розчином відповідного проявника (кольорова реакція).