
- •Якісний аналіз
- •Методи якісного аналізу
- •Хімічні фізико-хімічні Фізичні
- •Класифікація методів якісного аналізу
- •Макрометод мікрометод напівмікрометод
- •Умови проведення аналітичних реакцій
- •Способи виконання аналітичних реакцій
- •Хід аналізу
- •Кислотно – лужна класифікація катіонів
- •Класифікація аніонів
- •Використання неорганічних речовин у медицині
- •Домішки в лікарських препаратах
- •Кількісний аналіз
- •Методи кількісного аналізу хімічні фізико-хімічні фізичні
- •Суть титриметричного аналізу
- •Методи титриметрії
- •Вимоги до хімічних реакцій
- •Способи титрування
- •Види робочих розчинів
- •Вимоги до первинних стандартів
- •Способи відбору проб для титрування
- •Розрахункові формули в титриметричному аналізі
- •Кислотно – основне титрування (метод нейтралізації)
- •2) Протофільні (основні):
- •3) Амфіпротні (амфотерні) :
- •Окисно – відновні реакції
- •Окисно – відновне титрування (оксидиметрія)
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Броматометрія
- •Нітритометрія
- •Методи осадження
- •Аргентометрія
- •Метод Мора
- •Метод Фаянса
- •Тіоцианометрія (метод Фольгарда)
- •Комлексонометрія
- •Інструментальні методи
- •Рефрактометрія
- •Фотометрія
- •Фотоколориметрія
- •Хроматографія
- •Паперова хроматографія
- •Іонообмінна хроматографія
Інструментальні методи
Фізичні та фізико-хімічні методи кількісного аналізу називають інструментальними методами, тому що вони потребують застосування певних приладів.
Класифікація інструментальних методів:
Оптичні методи – ґрунтуються на властивостях речовин поглинати, розсіювати, заломлювати світло, обертати площину поляризації тощо:
рефрактометрія – заломлення променя світла;
фотометрія – поглинання світла;
поляриметрія – обертання площини поляризації променя світла;
нефелометрія – розсіювання світла.
Електрохімічні методи – ґрунтуються на зміні різних електричних характеристик речовин:
потенціометрія – залежність електрорушійної сили (ЕРС) розчину від концентрації;
кондуктометрія – залежність електропровідності розчинів електролітів від їх концентрації.
Хроматографічні методи – ґрунтуються на різницях в адсорбіруваності речовин, в константах іонного обміну, в розчинності осадів тощо.
Рефрактометрія
ґрунтується на вимірюванні показника заломлення (n) досліджуваної речовини.
Суть методу:
При переході променя світла з одного прозорого середовища в інше він змінює свій напрям, тобто заломлюється:
α
β
sin α
n =
–––––
sin β
α – кут падіння
β – кут заломлення
Показник заломлення залежить:
від природи речовини;
від густини розчину (густина залежить від концентрації);
від температури (при підвищені температури зменшується густина розчину, а значить зменшується й показник заломлення).
Обладнання – рефрактометр:
Головні деталі рефрактометру – призми: освітлювальна та вимірювальна. Призми притиснуті одна до одної гіпотенузними гранями. Освітлювальна призма має матову грань, а вимірювальна – поліровану. Краплю досліджуваного розчину наносять між гранями.
4
Промінь світла проходить крізь освітлювальну призму 1, входить в рідину 3 і попадає на поліровану грань вимірювальної призми 2. В окулярі 4 спостерігають заломлення світла: одна частина поля – освітлена, інша темна. Показник заломлення визначають за шкалою на межі світла й тіні, що співпадає з перетином ліній.
Визначення концентрації:
Кожна рідина характеризується певним значенням показника заломлення. Але показник залежить також від концентрації розчину. Якщо відомий показник заломлення, можна визначити концентрацію:
за формулою
за таблицею.
Застосування методу рефрактометрії:
для ідентифікації речовин (якісний аналіз);
для кількісного визначення речовини в розчині;
для контролю якості виготовлення розчинів та термінів й умов зберігання.