Тіоцианометрія (метод Фольгарда)

• Суть метода (зворотне титрування):

Ag⁺ + Hal^– → AgHal↓

надлишок

Ag⁺ + SCN^– → AgSCN↓

• Робочий розчин:

0,1н або 0,05н розчин NH₄SCN (амоній тіоцианат) або KSCN (калій тіоцианат)

• Стандартний розчин: AgNO₃ – аргентум нітрат

• Стандартизація робочого розчину:

AgNO₃ + NH₄SCN → AgSCN↓ + NН₄NO₃

• Індикатор:

(NH₄)Fe(SO₄)₂ · 12H₂O – залізоамонійні галуни, забарвлює розчин у червоний колір з зайвою краплею розчину NH₄SCN:

Fe³⁺ + 3SCN^– → Fe(SCN)₃

червоний

• Умови титрування:

– титрувати треба сіль срібла розчином NH₄SCN, а не навпаки;

– титрування проводять у кислому середовищі, тому що кислота пригнічує гідроліз солі феруму і послаблює жовте забарвлення розчину залізоамонійних галунів, пов’язане з гідролізом.

• Застосування методу Фольгарда:

– визначення хлоридів, бромідів та йодидів.

Комлексонометрія

Метод комплексонометрії ґрунтується на реакції комплексоутворення катіонів металів з комплексонами. Комплексони – похідні амінополікарбонових кислот:

• комплексон ІІ – етилендіамінтетраацетатна кислота (ЕДТА);

• комплексон ІІІ – динатрієва сіль цієї кислоти (трилон Б):

CH₂COONa

СН₂ – N

CH₂COOH

(умовно Н₂Na₂R)

CH₂COOH

СН₂ – N

CH₂COONa

• Суть метода:

CH₂COONa CH₂COONa

СН₂ – N CH₂ – N

CH₂COOH CH₂COO

+ Ме²⁺ → Ме²⁺ + 2H⁺

CH₂COOH CH₂COO

СН₂ – N CH₂ – N

CH₂COONa CH₂COONa

Або схематично: Ме²⁺ + Н₂Na₂R → МеNa ₂R + 2Н⁺

• Робочий розчин:

0,1н або 0,05н розчин трилону Б

• Первинний стандарт: MgSO₄ · 7H₂O – магній сульфат

• Стандартизація робочого розчину:

MgSO₄ + Н₂Na₂R → МgNa ₂R + Н₂SO₄

• Індикатори металохромні – це кольорові органічні сполуки, які утворюють комплекси з іонами металів, забарвлені в інший колір:

Ме²⁺ + Н₂Ind → МеInd + 2Н⁺

У процесі титрування розчином трилону Б комплекси МеInd руйнуються, і в точці еквівалентності розчин набуває забарвлення вільного індикатора:

МеInd + Н₂Na₂R → МеNa ₂R + Н₂Ind

Основна умова для використання того чи іншого металохромного індикатора – його комплекс з металом повинен бути менш стійким, ніж комплекс цього метала з трилоном Б.

Індикатор	МеInd	Н2Ind
еріохром чорний Т (хромоген чорний) хромоген темно-синій мурексид	винно-червоний рожевий червоний	синій синій фіолетовий

• Умови комплексонометрії:

1 – відсутність побічних реакцій;

2 – різкий перехід забарвлення індикатору;

3 – точне дотримування рН розчину, що титрується.

При взаємодії з трилоном Б катіони металу витісняють іони Н⁺. Для їх зв’язування перед початком титрування у розчин додають аміачну буферну суміш NH₄OH + NH₄Cl (рН 8,0 – 10,0). Але рН розчину не повинно бути вище 10,0, тому що в цьому випадку випадає осад гідроксиду металу.

Титрування деяких катіонів проводять з ацетатною буферною сумішшю СН₃СООН + СН₃СООNа (рН 6,0).

• Застосування методу комплексонометрії:

 визначення катіонів:

– пряме титрування – катіони Zn²⁺, Mg²⁺, Ca²⁺, Ba²⁺, Cd²⁺, Ni²⁺ та інші;

– зворотне титрування – катіони Al³⁺, Fe³⁺. Ці метали повільно реагують з трилоном Б, тому до досліджуваного розчину додають розчин трилону Б в надлишку, а через деякий час його надлишок відтитровують розчином ZnSO₄ або MgSO₄;

 визначення аніонів (зворотне титрування):

наприклад, аніони SO₄^2– осаджують надлишком BaCl₂, а катіони Ва²⁺, що не зв’язалися з SO₄^2–, відтитровують розчином трилону Б.