- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості малих циклів
– приєднання:
а)
гідрогенізація
СН2
Ni
+ Н2 → СН3 – CH2 – СН3
Н2С СН2
б) галогенування + Cl2 → СН2 – CH2 – СН2
׀ ׀
Cl Cl
в) гідрогалогенування + НCl → СН3 – CH2 – СН2
׀
Cl
Хімічні властивості великих циклів
hυ
–
заміщення:
+ Cl2
→ Cl
+ НCl
Ni
–
дегідрогенізація:
→ + 3Н2
300°С
Добування циклоалканів
з дигалогенопохідних:
СН2 – CH2 – CH2 – СН2 + Zn → + ZnCl2
׀ ׀
Cl Cl
CH3
CH3
׀
СН2 – CH2 – CH – СН2 + Zn → + ZnCl2
׀ ׀
Cl Cl
гідрогенізація аренів:
Pt
+ 3Н2 →
Використання циклоалканів у медицині
Циклопропан – інгаляційний наркоз.
Алкени
це ненасичені вуглеводні з відкритим ланцюгом, в якому між атомами С є один подвійний зв’язок, інші – одинарні ( олефіни, етиленові вуглеводні).
Загальна формула СnH2n.
Гомологічний ряд алкенів:
С2Н4 етен (етилен) СН2 = СН2
С3Н6 пропен (пропілен) СН2 = СН – СН2
С4Н8 бутен СН2 = СН – СН2 – СН3
CH3 – CH = CH – СН3
С5Н10 пентен
С6Н12 гексен
С7Н14 гептен
С8Н16 октен
С9Н18 нонен
С10Н20 децен
Ізомерія:
– за вуглецевим скелетом СН2 = СН – СН2 – СН3 СН2 = С – СН3
׀
1 – бутен СН3
2 – метилпропен
– за положенням подвійного зв’язку СН2 = СН – СН2 – СН3 1 – бутен
СН3 – СН = СН – СН3 2 – бутен
– міжкласова ізомерія (з циклоалканами)
СН2 = СН – СН2 – СН3 1 – бутен
циклобутан
– геометрична ізомерія
CH3 – CH = CH – СН3 бутен – 2
Н Н Н СН3
С = С С = С
Н3С СН3 Н3С Н
цис – бутен – 2
транс – бутен – 2
Електронна будова:
тип гібридизації sp2
валентний кут 120°
форма молекули площинна
хімічні зв’язки – подвійний, 1 σ та 1 π
довжина зв’язку С = С 0,134 нм
Фізичні властивості: С2 – С4 гази
С5 – С15 рідини
С16 і більше – тверді
Без кольору та запаху, нерозчинні у воді.
