- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості 2 – метилпропану
Сl
– заміщення: hυ ׀
а) галогенування CH3 – СН – СН3 + Cl2 → CH3 – C – СН3 + HCl
׀ ׀
СН3 CН3
б) нітрування – реакція Коновалова NO2
140°C ׀
CH3 – СН – СН3 + HNO3 → CH3 – C – СН3 + H2O
׀ ׀
CH3 CH3
2 – каталітичне окислення:
→
CH3
–
СН –
CH2OH
׀
CH3
kat
O
СН3 – CH – СН3 + [O] → CH3 – CH – C
200°C
׀
H
CH3 CH3
O
→ СH3
– CH – C
׀ OH
3 – дегідрогенізація: CH3
300°С
СН3 – CH – СН3 → СН2 = С – CH3 + Н2
׀ Ni ׀
CH3 CH3
Добування алканів
1 – гідрогенізація ненасичених вуглеводнів:
СН2 = СН2 + Н2 → СН3 – СН3
СН ≡ СН + 2Н2 → СН3 – СН3
2 – нарощування вуглецевого ланцюга:
hυ
І етап – галогенування CH4 + Cl2 → CH3Cl + HCl
ІІ етап – реакція Вюрца CH3Cl + 2Na + ClCH3 → СН3 – СН3 + 2NaCl
Використання алканів у медицині
Вазелін – суміш рідких та твердих вуглеводнів, в молекулах яких до 15 атомів С.
Основа для виготовлення мазей.
Парафін – суміш твердих вуглеводнів ( до 40 атомів С ). Використовують для
теплових процедур.
Озокерит – суміш твердих вуглеводнів ( більше 40 атомів С ). Використовують для теплових процедур.
Циклоалкани
це насичені вуглеводні циклічної будови (циклопарафіни).
Загальна формула СnH2n.
Гомологічний ряд циклоалканів:
С
3Н6
циклопропан СН2
або
Н2С
СН2
С4Н8 циклобутан
С5Н10 циклопентан
С6Н12 циклогексан
І зомерія: СН3
– за вуглецевим скелетом
циклогексан метилциклопентан
– міжкласова (з алкенами) СН2 = СН – СН2 – СН3
циклобутан бутен
Електронна будова:
тип гібридизації sp3
хімічні зв’язки – одинарні, σ – звязки
в
алентні
кути: 60° 90°
В малих циклах (циклопропан та циклобутан) кути сильно відрізняються від тетраедричного 109°28′, тому такі цикли напружені й нестійкі, легко розриваються. Для малих циклів характерні реакції приєднання (з розривом циклу).
Молекули інших циклів можуть приймати різні конформації, зберігаючи тетраедричний валентний кут. Для них, як і для алканів, характерні реакції заміщення.
Фізичні властивості: С3 – С4 гази
С5 – С10 рідини
С11 і більше – тверді
Без кольору та запаху, нерозчинні у воді.
