
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості пропану
1 – горіння: C3H8 + 5O2 → 3CO2 + 4H2O
1000°С
2 – розклад: C3H8 → 3C + 4H2
– заміщення: hυ
а) галогенування CH3 – СН2 – СН3 + Cl2 → CH3 – CН – СН3 + HCl
׀
Cl
б) нітрування – реакція Коновалова
140°C
CH3 – СН2 – СН3 + HNO3 → CH3 – CН – СН3 + H2O
׀
4 – каталітичне окислення: NO2
→
CH3
–
СН2
–
CH2OH
kat O
СН3
– CH2
– СН3
+ [O]
→ СH3
– CH2
– C
200°C H
O
→ СH3 – CH2 – C
5 – дегідрогенізація: OH
300°С
СН3 – CH2 – СН3 → СН2 = СН – CH3 + Н2
Ni 600°С
6 – крекінг: С3Н8 → С2Н4 + СН4
Хімічні властивості н–бутану
1 – горіння: 2C4H10 + 13O2 → 8CO2 + 10H2O
1000°С
2 – розклад: C4H10 → 4C + 5H2
– заміщення:
а) галогенування hυ
CH3 – СН2 – СН2 –СН3 + Cl2 → CH3 – CН – СН2 – СН3 + HCl
׀
Cl
б) нітрування – реакція Коновалова
140°C
CH3 – СН2 – СН2 –СН3 + HNO3 → CH3 – CН – СН2 – СН3 + H2O
׀
NO2
4 – каталітичне окислення:
→ CH3 – СН2 – CH2 – CH2OH
kat
O
CH3
– СН2
– СН2
–СН3
+
[O]
→ СH3
– CH2
–
CH2
– C
200°C H
O
→ СH3 – CH2 – CH2 – C
OH
5 – дегідрогенізація:
300°С
СН3 – CH2 – CH2 – СН3 → CH3 – СН = СН – CH3 + Н2
Ni
Правило
Зайцева:
в
реакціях відщеплення атоми Н відриваються
від найменш гідрогенізованих атомів
С.
6 – крекінг:
600°С
С4Н10 → С2Н4 + С2Н6
7 – ізомеризація:
AlCl3
СН3 – CH2 – CH2 – СН3 → CH3 – CН – СН3
׀
CH3