
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Алкалоїди
це група нітрогеновмісних органічних сполук, що виявляють основні властивості і зустрічаються переважно в рослинах. Алкалоїди мають високу біологічну активність: у великих дозах – це отрути, а в малих дозах їх використовують як лікарські препарати.
Більшість алкалоїдів за хімічною будовою відносяться до гетероциклічних сполук. Назва „алкалоїди” пов’язана з основними властивостями цих сполук : alkali (лат.) – луги.
В рослинах алкалоїди зустрічаються у вигляді солей органічних кислот – щавлевої, яблучної, винної, лимонної та ін. Вільні алкалоїди (виділенні з солей) у зв'язку з їх основними властивостями називають алкалоїди-основи.
Зараз відомо більше 5000 алкалоїдів.
Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
Виділення алкалоїдів з рослин базується на здатності їх солей добре розчинятися у воді, а алкалоїдів-основ – в органічних розчинниках (хлороформі, ефірі, бензолі).
1. Екстракція у вигляді солей.
Рослинну сировину, що містить алкалоїди, обробляють розчином винної кислоти. Алкалоїди при цьому переходять у розчин у вигляді солей винної кислоти. Потім витяжку обробляють розчином лугу, і алкалоїди-основи, що утворилися, екстрагують органічними розчинниками. Суміш алкалоїдів розділяють на індивідуальні речовини специфічними методами, що залежать від властивостей окремих алкалоїдів.
2. Екстракція у вигляді основ.
Рослинну сировину обробляють розчином лугу (розчини амоніаку, натрій гідрогенкарбонату, натрій карбонату). Алкалоїди-основи екстрагують органічними розчинниками, а потім переводять у солі, обробляючи розчином кислоти.
Загальноалкалоїдні реакції
І. Реакції осадження – базуються на здатності алкалоїдів утворювати з деякими реагентами важкорозчинні прості або комплексні солі.
Утворення простих солей:
1. Реакція з таніном – утворюється нерозчинна сіль алкалоїду і таніну, який має кислотні властивості (тобто це звичайна реакція між основою та кислотою). Реакція має практичне значення: при отруєнні алкалоїдами постраждалому дають пити розчин таніну або просто міцний чай, що містить багато дубильних речовин.
2. Реакція з пікриновою кислотою – реакція між алкалоїдом-основою та кислотою з утворенням жовтого осаду.
3. Реакції з фосфорновольфрамовою та фосфорномолібденовою кислотами – реакції між основою та кислотою.
Утворення комплексних солей:
Реакція з HgCl2.
Реакція з розчином І2 в КІ (реактив Вагнера) – утворюється шоколадно-коричневий осад.
Реакція з HgI2 в КІ (реактив Майера).
Реакція з BiI3 в КІ (реактив Драгендорфа).
ІІ. Реакції забарвлення – це реакції дегідратації, окислення, конденсації та ін.
Реакція з концентрованою HNO3.
Реакція з концентрованою H2SO4.
Реакція з сумішшю HNO3 та H2SO4 (реактив Ердмана).
Реакція з сумішшю H2SO4 та формальдегіду (реактив Маркі).
Класифікація алкалоїдів
Базується на природі гетероциклів, що входять до складу алкалоїдів.
Г рупа піридину
N
Нікотин – у вигляді солей лимонної та яблучної кислот міститься в листях тютюну. Дуже токсичний, смертельна доза для людини 40 мг. У невеликій кількості збуджує вегетативну нервову систему, звужує судини. Організм курців поступово звикає до цієї отрути, яка викликає хронічне отруєння.
Г рупа хіноліну
N
Хінін – міститься у корі хінного дерева. Використовується для лікування малярії, безпосередньо діючи на збудника малярії.
Г рупа ізохіноліну
N
Алкалоїди цієї групи містяться в опії (молочному соку недозрілих головок маку).
Папаверин – спазмолітичний та судинорозширюючий засіб.
Морфін – наркотичний анальгетик. Однак широкому його використанню перешкоджає небезпека звикання (морфінізм).
Диацильний похідний морфіну це наркотик героїн.
Кодеїн – це метиловий ефір морфіну. Незначні зміни структури молекули кодеїну порівняно з морфіном призводять до значної зміни фармакологічної активності. Знеболююча дія кодеїну у 6-7 разів менше, ніж морфіну. На відміну від морфіну, кодеїн пригнічує кашльовий центр, тому його використовують як протикашльовий засіб.
Група тропану
Тропан – це біциклічна система, що складається з піролідинового та піперидинового циклів зі спільним атомом N:
+2H2 +3H2
→ →
N N
H H N N піперидин
пірол піролідин піридин H
N
СН3 тропан
Атропін – міститься в рослинах красавка та дурман:
спазмолітичний засіб;
розширює зіниці, тому використовується в очній практиці для обстеження очного дна.
Кокаїн – міститься в листях кущів коки. Має місцеву знеболюючу дію. Однак із-за високої токсичності та небезпеки звикання (кокаїнізм) має обмежене використання – знеболюючий засіб в очній та стоматологічній практиці.
Група індолу
N
H
Резерпін – знижує кров’яний тиск та діє заспокійливо на центральну нервову систему. Використовується для лікування гіпертонічної хвороби та психічних розладів.
Стрихнін – збуджує нервову систему, тонізує скелетну мускулатуру, м’язи серця. Використовується як тонізуючий засіб.