
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Аміди кислот
це похідні карбонових кислот після заміщення групи ОН на аміногрупу NH2:
О R
– C
NH2
Добування:
О O
з карбонових кислот R – C + NH3 → R – C + H2O
OH NH2
з галогенангідридів кислот О O
R – C + NH3 → R – C + HCl
Cl NH2
з і складних ефірів О O
R – C + NH3 → R – C + СН3ОН
ОСН3 NH2
Фізичні властивості:
Формамід – рідина, інші аміди – тверді речовини.
Хімічні властивості:
О O
г ідроліз R – C + HOH → R – C + NH3
NH2 OH
В амінах та амінокислотах аміногрупа міцно зв’язана і не гідролізується.
О
O
к ислотні властивості 2 R – C + HgO → R – C Hg + H2O
(слабкі) NH2 NH 2
О O
о сновні властивості R – C + HCl → R – C
(слабкі) NH2 NH3Cl
Аміди вугільної кислоти
НО – С – ОН Н2N – C – OH H2N – C – NH2
׀׀ ׀׀ ׀׀
O O O
вугільна кислота карбамінова кислота сечовина
(неповний амід) (повний амід)
Карбамінова кислота – її складні ефіри називаються уретани:
Н2N – C – O – С2Н5
׀׀
О уретан – снодійний засіб
Сечовина
Це кінцевий продукт білкового обміну:
СО2 + 2NH3 → H2N – C – NH2 + H2O
׀׀
O
За добу організм виділяє 28 – 30 г сечовини.
Властивості сечовини:
Біла тверда речовина, добре розчинна у воді.
Гідроліз: H2N – C – NH2 + HOH → 2NH3 + CO2
׀׀
O
Основні властивості: H2N – C – NH2 + HNO3 → H2N – C – NH3NO3
׀׀ ׀׀
O O
нітрат сечовини
Розклад при нагріванні:
H2N – C – NH2 + H2N – C – NH2 → H2N – C – NH – C – NH2 + NH3
׀׀ ׀׀ ׀׀ ׀׀
O O O O
біурет
Використання у медицині: діуретичний засіб.