
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Амінокислоти
це органічні сполуки, що містять одночасно карбоксильну та аміногрупу.
СН2 – СООН амінооцтова кислота
׀
NH2 α β γ
CH3 – CH2 – CH – COOH CH3 – CH – CH2 – COOH CH2 – CH2 – CH2 – COOH
׀ ׀ ׀
NH2 NH2 NH2
α – аміномасляна β – аміномасляна γ – аміномасляна
Фізичні властивості:
Тверді речовини, добре розчинні у воді.
Хімічні властивості:
1 – реакції групи NH2
CH2 – COOH + HCl → CH2 – COOH
׀ ׀
NH2 NH3Cl
2 – реакції групи СООН
CH2 – COOH + NaOH → CH2 – COONa + H2O
׀ ׀
NH2 NH2
CH2 – COOH + C2H5OH → CH2 – COOC2H5 + H2O
׀ ׀
NH2 NH2
3 – утворення пептичного зв’язку
CO – NH
CH2 – COOH + CH2 – COOH → СH2 – – CH2 – COOH + H2O
׀ ׀ ׀
NH2 NH2 NH2 пептидний зв’язок
Добування :
1 – гідроліз білків – утворюються α – амінокислоти;
2 – синтез через галогенокислоти:
+Cl2 +NH3
СН3 – СООН → СН2 – СООН → СН2 – СООН
–HCl ׀ –HCl ׀
Cl NH2
Відношення амінокислот до нагрівання:
α – амінокислоти – утворюються пептиди
tº
H2N – CH – COOH + H2N – CH – COOH → H2N – СH – CO – NH – CH – COOH + H2O
׀ ׀ ׀ ׀
CH3 CH3 CH3 CH3
β – амінокислоти – утворюються ненасичені кислоти
tº
СН3 – СН – СН2 – СООН → СН3 – СН = СН – СООН + NH3
׀
NH2
γ – амінокислоти – утворюються лактами
О
СН2
– С О
ОН tº СН2 – С
→ ׀ NH + H2O
NH2 CH2 – CH
CH2 – CH CH3
CH3
α – Амінокислоти
До складу білків входять α – амінокислоти:
NH2
– CH – COOH
׀ R
У складі природних білків містяться 20 різних α – амінокислот. 12 з них синтезуються в організмі. Це замінні амінокислоти. 8 амінокислот повинні поступати з їжею. Це незамінні амінокислоти: валін, лейцин, ізолейцин, лізин, фенілаланін, треонін, триптофан, метіонін.
Класифікація α – амінокислот:
моноаміно – монокарбонові кислоти – містять одну аміно – та одну карбоксильну групи:
нейтральні амінокислоти
NH2 – CH2 – COOH гліцин NH2 – CH – COOH аланін
׀
СН3
NH2 – CH – COOH фенілаланін NH2 – CH – COOH валін
׀ ׀
СН2 СН – СН3
׀ ׀
СН3
NH2 – CH – COOH лейцин NH2 – CH – COOH ізолейцин
׀ ׀
СН2 СН – СН3
׀ ׀
СН – СН3 СН2
׀ ׀
СН3 СН3
NH2 – CH – COOH метіонін
׀
СН2
׀
СН2 – S – CH3
полярні амінокислоти
NH2 – CH – COOH серин NH2 – CH – COOH цистеїн
׀ ׀
СН2 СН2
׀ ׀
ОН SH
NH2 – CH – COOH треонін NH2 – CH – COOH тирозин
׀ ׀
СН – СН3 СН2
׀
׀
ОН
׀
ОН
моноаміно – дикарбонові кислоти (полярні)
NH2 – CH – COOH аспарагінова NH2 – CH – COOH глютамінова
׀ ׀
СН2 СН2
׀ ׀
СООН СН2
׀
СООН
диаміно – монокарбонові (полярні)
NH2 – CH – COOH аспарагін NH2 – CH – COOH глютамін
׀ ׀
СН2 СН2
׀ ׀
СО – NH2 СН2
׀
СО – NH2
NH2 – CH – COOH лізин NH2 – CH – COOH аргінін
׀ ׀
(СН2)4 (СН2)3
׀ ׀
NH2 NH – C – NH2
׀׀
NH
гетероциклічні амінокислоти:
н
еполярні
NH2 – CH – COOH триптофан пролін
׀
СООН
СН2
N
Н
N
H
полярні NH2 – CH – COOH гістидин
N
׀
СН2
N
H