
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Крохмаль
Будова молекули:
СН2ОН СН2ОН
О О
Н Н Н Н
... – О О О – ...
Н ОН Н ОН
Складається з залишків α – глюкози:
амілоза (25%) – лінійна форма;
амілопектин (75%) – розгалужена форма.
• Фотосинтез: 6n CO2 + 5n H2O → (C6H10O5)n + 6n O2
Властивості:
1 – в гарячій воді утворює колоїдний розчин (клейстер);
2 – якісна реакція – з йодом дає синє забарвлення;
3 – гідроліз (ферментативний або кислотний):
(C6H10O5)n → (C6H10O5)m → С12Н22О11 → С6Н12О6
крохмаль декстрини мальтоза глюкоза
Біологічна роль:
1 – рослини накопичують крохмаль в процесі фотосинтезу;
2 – до організму тварин та людини крохмаль надходить з їжею, гідролізується частково в ротовій порожнині під дією ферментів слини та повністю в тонкому кишечнику (фермент – амілаза);
3 – глюкоза всмоктується в кров, переноситься до різних органів і тканин, окислюється в клітинах з виділенням енергії;
4 – надлишок глюкози накопичується у вигляді глікогену в м’язах та печінці. При необхідності глікоген знов розкладається до глюкози.
Целюлоза (клітковина)
Будова молекули:
СН2ОН СН2ОН
О
О
Н Н
... – О
О О
– ...
Н Н
Н ОН Н ОН
Складається з залишків β – глюкози, має тільки лінійну форму.
• Властивості:
1 – не розчиняється у воді;
2 – не дає якісну реакцію з йодом;
3 – гідроліз (ферментативний або кислотний):
(C6H10O5)n + nH2O → С6Н12О6
4 – утворює ефіри, що мають практичне значення.
Ефіри целюлози:
1 – нітрати целюлози
[C6H7O2(OH)3]n + 3n HNO3 → [C6H7O2(ONO2)3]n + 3n H2O
тринітрат целюлози
(піроксилін)
Тринітрат целюлози – вибухова речовина.
Моно – , динітрати целюлози – використовують для виготовлення фото – , кіно – , рентгенівських плівок.
2 – ацетати целюлози
[C6H7O2(OH)3]n + 3n СН3СООН → [C6H7O2(OСОСН3)3]n + 3n H2O
триацетат целюлози
Ацетати целюлози – штучне волокно.
Біологічна роль:
1 – стимулює моторику шлунку та кишечнику, виділення травних соків, створює відчуття ситості;
2 – виводить з кишково – шлункового тракту барвники, важкі метали
та радіоактивні елементи, що попадають туди з їжею;
3 – переварювання клітковини відбувається в товстому кишечнику під
дією ферменту целюлаза, але цей процес йде тільки на 10%, тому клітковина
приймає участь в утворенні калу.