
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Електронна природа хімічних зв’язків
С6 1s22s22p2 → C* 1s22s12p3
W = II W = IV
Гібридизація – це змішування електронних орбіталей та вирівнювання їх за формою та енергією. Існує три валентних стана атома С.
І валентний стан – sp3 – гібридизація:
+ +
+ →
s–орбіталь ру рх рz sp3 – гібридні орбіталі
Валентний кут 109°28׳
Форма молекули тетраедрична.
При перекриванні гібридних орбіталей утворюються одинарні σ – зв’язки:
Н
С
Н
Н Н
ІІ валентний стан – sp2 – гібридизація:
+ + →
s–орбіталь ру рх sp2 – гібридні орбіталі
Валентний кут 120°
Форма молекули площинна.
При перекриванні гібридних орбіталей утворюються σ – зв’язки.
У атомів, що знаходяться у стані sp2 – гібридизації, залишається ще по одному негібридному р–електрону. р – орбіталі становляться перпендикулярно площині молекули, перекриваються боками і утворюють π – зв’язок:
+ →
Таким чином між двома атомами С у стані sp2 – гібридизації утворюється подвійний зв’язок: 1 σ та 1 π.
Н Н
С = С
Н Н
ІІІ валентний стан – sp – гібридизація:
+ →
s–орбіталь рх sp2 – гібридні орбіталі
Валентний кут 180°
Форма молекули лінійна.
При перекриванні гібридних орбіталей утворюються σ – зв’язки.
У атомів, що знаходяться у стані sp – гібридизації залишається ще по два негібридних р–електрона. р – орбіталі становляться перпендикулярно площині молекули, перекриваються боками і утворюють 2 π – зв’язка. Таким чином між двома атомами С у стані sp – гібридизації утворюється потрійний зв’язок: 1σ та 2π.
Н – С ≡ С – Н
Типи хімічних реакцій
S
Заміщення (від англ. substitution): RH + X → RX + H
R – CH2X + Y → R – CH2Y + X
Приклади:
алкани СН4 + Cl2 → CH3Cl + HCl
арени С6Н6 + Cl2 → С6Н5Cl + HCl
спирти С2Н5ОН + НCl → С2Н5Cl + Н2О
А
2. Приєднання (від англ. addition): A = B + X – Y → A – B
׀ ׀
Приклади: X Y
алкени CH2 = CH2 + HCl → СН3 – СН2
׀
арени С6Н6 + 3Cl2 → С6Н6Cl6 Cl
а льдегіди O
CH3 – C + Н2 → СН3 – СН2
Н ׀
ОН
3
Е
׀ ׀
X Y
Приклади:
спирти СН3 – СН2 → CH2 = CH2 + H2О
׀
ОН
4. Полімеризація nA = B → (– A – B –)n
Приклади:
алкени nCH2 = CH2 → (– CH2 – CH2 –)n
альдегіди nCH2 = O → (– CH2 – O –)n