
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Окремі представники гідроксикислот
СООН ׀ СН
– ОН ׀ СН3
Молочна кислота
Солі – лактати
Окислення:
СООН СООН
׀ ׀
СН – ОН + [O] → С = О + Н2О
׀ ׀
СН3 СН3
піровиноградна кислота
Ця реакція відбувається в організмі при окисленні вуглеводів і супроводжується виділенням енергії.
Використання у медицині:
– молочна кислота має бактерицидну дію, використовується зовнішньо для
припікання (80% сироп);
– кальцій лактат – використовують при недостачі Са2+ в організмі (препарат
кальцію);
– ферум (ІІ) лактат – використовують при анеміях (препарат заліза).
СООН ׀ СН
– ОН ׀ СН2 ׀ СООН
Яблучна кислота
Солі – малоати
Окислення: СООН СООН
׀ ׀
СН – ОН С = О
׀ + [O] → ׀ + Н2О
СН2 СН2
׀ ׀
СООН СООН
щавлево – оцтова кислота
Ця реакція відбувається в організмі при окисленні вуглеводів і супроводжується виділенням енергії.
Дегідратація: СООН СООН
׀ ׀
СН – ОН СН
׀ → ׀׀ + Н2О
СН2 СН
׀ ׀
СООН СООН
фумарова кислота
СООН ׀ СН
– ОН ׀ СН
– ОН ׀ СООН
Винна кислота
Солі – тартрати
Якісна реакція – реакція багатоатомних спиртів:
СООН СООН
׀ ׀
С Н – ОН СН – О
׀
+
Cu(OH)2
→ ׀
Cu
+ 2Н2О
СН – ОН СН – О
׀ ׀
СООН СООН
синє забарвлення
Використання:
у медицині використовують як м’який проносний засіб;
у якісному аналізі використовують для відкриття іонів К+:
С
ООН
СООК
׀ ׀
СН – ОН СН – ОН
׀ + КОН → ׀ + Н2О
СН – ОН СН – ОН
׀ ׀
СООН СООК
калію гідротартрат
– в якісному аналізі використовують сегнетову сіль ( натрій – калій
виннокислий) для виготовлення реактиву Фелінга:
CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2 + Na2SO4
СООNa СООNa
׀ ׀
С Н – ОН СН – О
׀ + Cu(OH)2 → ׀ Cu + 2Н2О
СН – ОН СН – О
׀ ׀
СООK СООK
Реактив Фелінга використовують для відкриття альдегідів.
СН2
– СООН
׀ НО
– С – СООН
׀
СН2
– СООН
Лимонна кислота
Солі – цитрати
Якісна реакція:
СН2
– СООН СН2
– СОО
׀ tº ׀
2НО – С – СООН + 3Са2+ → Са3 НО – С – СОО + 6Н+
׀ ׀
СН2 – СООН СН2 – СОО 2
білий осад
Використання у медицині:
натрій цитрат – консервант крові ( 1: 9 );
ферум (ІІІ) цитрат – при анеміях.