
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості кетонів
1. Реакції окислення слабкими окисниками (Ag2O, Си(ОН)2) не характерні. Під дією сильних окисників відбувається розрив зв’язків С – С і утворюється суміш карбонових кислот з меншим числом атомів С.
2. Реакції карбонільної групи:
а – приєднання:
приєднання водню (гідрогенізація, відновлення):
Н3С
С = О + Н2 → СН3 – СН – СН3
Н3С
׀
ОН
Утворюється вторинний спирт.
приєднання аміаку:
NH2 NH NH2
Н3С
׀
׀׀
+
H2
׀
С = О + NН3 → СН3 – С – СН3 СН3 – С – СН3 → СН3 – СH – СН3
Н3С ׀ – H2O
ОН
Реакція використовується для добування амінів.
приєднання синильної кислоти:
CN COOH
Н3С ׀ + H2O + HCl ׀
С = О + HCN → СН3 – С – СН3 СН3 – С – СН3
Н 3С ׀ – NH4Cl ׀
ОН OH
Реакція використовується для добування гідроксикислот.
приєднання натрій гідрогенсульфіту:
SO3Na
Н 3С ׀
C
= O + H – SO3Na
→ CH3
– C – CH3
↓
H3C ׀
OH
приєднання спиртів:
OС2Н5
Н 3С ׀
C = O + С2Н5ОН → CH3 – C – CH3 напівкеталь
H3C ׀
OH
OС2Н5
Н 3С ׀
C = O + 2С2Н5ОН → CH3 – C – CH3 кеталь
H3C ׀
OС2Н5
б – заміщення Оксигену:
заміщення галогенами:
Cl
Н 3С ׀
С = О + РCl5 → СН3 – С – СН3 + РОCl3
Н3С ׀
Cl
реакція з гідроксиламіном:
Н
3С
H3C
С = О + Н2N – OH → С = N – OH + H2О
Н3С H3C
кетоксим
реакція з фенілгідразином:
H
3C
Н3С
С = О + Н2N – NH – C6H5 → С = N – NH – C6H5 + H2О
Н3С H3C
фенілгідразон