
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Використання Вввввв
Ввв
Багатоатомні спирти
Двохатомні спирти – гліколі: СН2 – ОН
Загальна формула СnH2n (ОН)2 ׀
СН2 – ОН етиленгліколь
Трьохатомні спирти – гліцерини: СН2 – ОН
Загальна формула СnH2n–1 (ОН)3 ׀
СН – ОН гліцерин
׀
СН2 – ОН
Ш
естиатомні спирти: СН2 – ОН
СН – ОН
СН – ОН сорбіт
СН – ОН
СН – ОН
СН2 – ОН
Сиропоподібні рідини без кольору та запаху, солодкуваті на смак, розчинні у воді.
Етиленгліколь
Хімічні властивості:
1 – взаємодія з активними металами:
СН2 – ОН CH2 – ONa
׀ + 2Na → ׀ + H2↑
СН2 – ОН CH2 – ONa
2 – нітрування:
СН2 – ОН CH2 – ONO2
׀ + 2HNO3 → ׀ + 2H2O
СН2 – ОН CH2 – ONO2
3 – взаємодія з галогеноводнями:
СН2 – ОН CH2 – Cl
+ HCl → + H2O
СН2 – ОН CH2 – OH
4 – якісна реакція:
СН2
– ОН CH2
– O
׀ + Cu(OH)2 → ׀ Cu + 2H2O
СН2 – ОН CH2 – O
синій колір
Добування – окислення етилену (реакція Вагнера):
СН2 = СН2 + [O] + НОН → СН2 – СН2
ОН OH
Гліцерин
Хімічні властивості:
1 – взаємодія з активними металами:
СН2 – ОН CH2 – ONa
2 CH – OH + 6Na → 2 CH – ONa + 3H2↑
СН2 – ОН CH2 – ONa
2 – нітрування:
СН2
– ОН
CH2
– ONO2
CH – OH + 3HNO3 → CH – ONO2 + 3H2O
СН2 – ОН CH2 – ONO2
3 – взаємодія з галогеноводнями:
СН2 – ОН CH2 – Cl
CH – OH + HCl → CH – OH + H2O
СН2 – ОН CH2 – OH
4 – якісна реакція:
СН2 – ОН CH2 – O
CH – OH + Cu(OH)2 → CH – O Cu + 2H2O
СН2 – ОН CH2 – OH
синій колір
Добування
гліцерину:
І
етап – окислення пропілену (реакція
Вагнера):
СН3
–
СН2
= СН2
+ [O]
+ НОН → СН3
– СН – СН2
ОН
OН
ІІ
етап – галогенування: hυ
СН3
– СН – СН2
+ Cl2
→ СН2
– СН – СН2
+ HCl
ОН
OН
Cl
OH
OH
ІІІ етап –
лужний гідроліз:
СН2
– СН – СН2
+ КОН → СН2
– СН – СН2
+ KCl
Cl
OH OH
ОН
OH
OH
Феноли
ц е органічні сполуки, у яких група ОН безпосередньо зв’язана з бензольним кільцем: ОН ОН ОН
ОН
ОН ОН СН3
ОН СН3
фенол пірокатехін ОН о–крезол м–крезол СН3
резорцин п–крезол
Фізичні вла
Феноли
ц е органічні сполуки, у яких група ОН безпосередньо зв’язана з бензольним кільцем: ОН ОН ОН
ОН ОН ОН СН3
ОН СН3
фенол пірокатехін ОН о–крезол м–крезол СН3
резорцин п–крезол
О
Н
СН3
ОН
׀
СН
׀ ОН
СН3
α
– нафтол β – нафтол
Н3С тимол
Фенол
Фізичні властивості:
Тверда речовина без кольору з характерним запахом, малорозчинний, на повітрі окислюється й набуває рожевого кольору. При попаданні на шкіру викликає опіки. Розчин фенолу у воді – карболова кислота.
Хімічні властивості
І . Реакції гідроксогрупи ОН
1 – взаємодія з активними металами:
ОН ONa
2 + 2Na → 2 + H2
2 – взаємодія з лугами:
ОН ONa
+ NaОН → + H2О
3 – розклад фенолятів кислотами:
ONa ОН
+ HCl → ↓ + NaCl
4 – якісна реакція:
C6H5OH + FeCl3 → C6H5OFeCl2 + HCl
фіолетовий колір
ІІ. Реакції бензольного ядра – гідроксогрупа є орієнтантом І роду
(орто – , пара – орієнтантом)
1 – нітрування:
ОН ОН
O2N
NO2
+ 3HNO3 → + 3H2O
NO2 2,4,6 – тринітрофенол
(пікринова кислота)
2 – знебарвлення бромної води:
ОН ОН
Br
Br
+ 3Br2 → ↓ + 3HBr
Br
білий осад