
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Одноатомні насичені спирти
Загальна формула СnH2n + 1 ОН
Гомологічний ряд:
СН3ОН метанол (метиловий спирт)
С2Н5ОН СН3 – СН2 етанол (етиловий спирт)
׀
ОН
С3Н7ОН СН3 – СН2 – СН2 пропанол–1 (пропіловий спирт)
׀
ОН
СН3 – СН – СН3 пропанол–2
׀
ОН
С4Н9ОН СН3 – СН2 – СН2 – СН2 СН3 – СН2 – СН – СН3
׀ ׀
бутанол – 1 ОН ОН бутанол – 2
Ізомерія:
– за вуглецевим скелетом СН3 – СН2 – СН – СН3 бутанол – 2
׀
ОН
СН3
׀
СН3 – С – СН3 2 – метилпропанол – 2
׀
ОН
– за положенням функціональної групи
СН3 – СН2 – СН2 – СН2 СН3 – СН2 – СН – СН3
׀ ׀
бутанол – 1 ОН ОН бутанол – 2
– міжкласова ізомерія (з простими ефірами) СН3 – СН2 – ОН етанол
СН3 – О – СН3 диметиловий ефір
Е
лектронна
будова: Оδ–
С Нδ+ Валентний кут 110°25′
Зв’язки С – О та О – Н полярні, тому легко розриваються під час хімічних реакцій. Отже, для спиртів характерні два види реакцій заміщення.
Фізичні властивості: С1 – С15 – рідини
С16 і більше – тверді
Нижчі спирти добре розчинні у воді, мають характерний запах.
Рідкий стан спиртів (відсутність газоподібних речовин) та розчинність у воді пояснюється наявністю водневих зв’язків між молекулами спирту та молекулами води і спирту:
Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
R R R R
Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
··· Нδ+–
Оδ–
R H R H