
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Галогенопохідні вуглеводнів
це продукти заміщення в молекулах вуглеводнів одного або декількох атомів Гідрогену атомами галогенів.
Класифікація галогенопохідних
1 – за видом галогену:
– фторопохідні;
– хлоропохідні;
– бромопохідні;
– йодопохідні.
2 – за кількістю атомів галогенів:
– моногалогенопохідні;
– дигалогенопохідні тощо.
3 – за будовою вуглеводнів:
– насичені СН3 – СН2 СН2 – СН2
׀ ׀ ׀
Cl Cl Cl
– ненасичені СН2 = СН СН2 – СН = СН2
׀ ׀
Cl Cl
–
ароматичні
Cl
4 – за розташуванням двох атомів галогенів:
– гемінальні – два галогени розташовані біля одного атома С
Cl Cl
׀ ׀
СН3 – СН СН3 – С – СН3
׀ ׀
Cl Cl
– віцинальні – два галогени розташовані біля сусідніх атомів С
СН2 – СН2 СН3 – СН – СН2
׀ ׀ ׀ ׀
Cl Cl Cl Cl
– ізольовані – два галогени розташовані через один або більше атомів С
СН2 – СН2 – СН2
׀ ׀
С1 С1
Хімічні властивості галогенопохідних
1 – заміщення:
лужний гідроліз
СН3 – Cl + NaOH → CH3 – OH + NaCl добування спиртів
Cl OH
׀
׀
O
CH3
– CH + 2NaOH → CH3
– CH → CH3
– C +
Н2О
добування
альдегідів
׀ ׀ H
Cl OH
Правило
Ерленмейєра:
дві групи ОН не можуть знаходитися біля
одного атома С, такі спирти нестійкі,
відщеплюють воду і перетворюються на
альдегіди або кетони.
Cl ОН
׀
׀
+ NaOH → + NaCl добування фенолів
амоноліз
СН3 – Cl + NH3 → CH3 – NH2 + HCl добування амінів
2 – відщеплення:
спирт
СН3 – СН2 + КОН → СН2 = СН2 + КCl + H2O добування алкенів
׀
Cl
спирт
СН2 – СН2 + 2КОН → СН ≡ СН + 2КCl + 2H2O добування алкінів
׀ ׀
Cl Cl
Cl
׀ спирт
СН3 – СН + 2 КОН → СН ≡ СН + 2КCl + 2H2O добування алкінів
׀
Cl
CH2 – CH2 + Zn → CH2 = CH2 + ZnCl2 добування алкенів
׀ ׀
Cl Cl
СН2 – СН2 – СН2 + Zn → + ZnCl2 добування циклоалканів
׀ ׀
С1 С1
3 – реакція Вюрца:
CH3Cl + 2Na + ClCH3 → СН3 – СН3 + 2NaCl добування алканів
4 – реакція Вюрца – Фіттіга:
Cl СН3
+ 2Na + Cl – CH3 → + 2NaCl