
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Добування ацетилену
1 – карбідний спосіб: СaC2 + 2H2O → Ca(OH)2 + C2H2
600°С
2 – крекінг метану: 2CH4 → C2H2 + 3H2
Добування інших алкінів
1 – з дигалогенопохідних: спирт
СН3 – СН – СН2 + 2КОН → СН3 – С ≡ СН + 2КСl + 2H2O
׀ ׀
Cl Cl
2 – з тетрагалогенопохідних:
Cl Cl
׀ ׀
СН3 – С – СН + 2Zn → СН3 – С ≡ СН + 2ZnCl2
׀ ׀
Cl Cl
3 – нарощування вуглецевого ланцюга:
СН ≡ СН + NaNH2 → CH ≡ CNa + NH3↑
CH ≡ CNa + Br – CH3 → CH ≡ C – CH3 + NaBr
Вуглеводень Реактив |
алкани |
алкени |
алкіни |
бромна вода Br2 / H2O
|
– |
знебарвлення |
знебарвлення |
перманганат калію KMnO4
|
– |
знебарвлення |
знебарвлення |
аміачний розчин аргентум оксиду Ag(NH3)2OH
|
– |
– |
білий осад |
аміачний розчин купрум(І) оксиду Cu(NH3)2OH
|
– |
– |
червоний осад |
Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
це вуглеводні, в молекулі яких є одно або більше ароматичних кілець (шість
атомів С замкнені в цикл і зв’язані одним спільним додатковим зв’язком –
ароматичним).
Електронна будова:
тип гібридизації sp2
валентний кут 120°
форма молекули площинна
хімічний зв’язок – ароматичний: у атомів, що знаходяться у стані
sp2 – гібридизації, залишається ще по одному негібридному р–електрону. р – орбіталі становляться перпендикулярно площині молекули, перекриваються боками по колу і утворюють єдину π – хмару:
π
σ
Правило
Хюккеля:
ароматичну
стійкість мають циклічні системи з
числом узагальнених р – електронів
4n+2,
де n
= 1,2,3...(кількість циклів).
4 · 1 + 2 = 6 електронів
бензол
4 · 2 + 2 = 10 електронів
нафталін
4 · 3 + 2 = 14 електронів
антрацен
Бензол
Фізичні властивості: