- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
– приєднання:
а) гідрогенізація СН2 = СН – СН = СН2 + Н2 → СН3 – СН = СН – СН3
б) галогенування СН2 = СН – СН = СН2 + Сl2 → СН2 – СН = СН – СН2
׀ ׀
Cl Cl
в) гідрогалогенування СН2 = СН – СН = СН2 + НCl → СН3 – СН = СН – СН2
׀
kat
Cl
– полімеризація: nСН2 = СН – СН = СН2 → (– СН2 – СН = СН – СН2 –)n
синтетичний каучук
Хімічні властивості ізопрену
(2 – метил – 1,3 – пентадієну)
– приєднання:
а) гідрогенізація СН2 = С – СН = СН2 + Н2 → СН3 – С = СН – СН3
׀ ׀
СН3 СН3
б) галогенування СН2 = С – СН = СН2 + Сl2 → СН2 – С = СН – СН2
׀ ׀ ׀ ׀
СН3 Cl СН3 Cl
в) гідрогалогенування СН2 = С – СН = СН2 + НCl → СН3 – С = СН – СН2
׀ ׀ ׀
СН3 kat СН3 Cl
– полімеризація: nСН2 = С – СН = СН2 → (– СН2 – С = СН – СН2 –)n
׀ ׀
СН3 СН3
природний каучук
Добування алкадієнів
1 – каталітична дегідрогенізація:
Cr2O3, Al2O3
С
Н3
– CH2
– CH2
– СН3
СН2
= СН – СН = СН2
+ 2Н2
продукт переробки нафти 600°C
Cr2O3, Al2O3
С Н3 – CH – CH2 – СН3 СН2 = С – СН = СН2 + 2Н2
׀ 600°C ׀
СН3 ZnO MgO СН3
2
– синтез Лебедєва: 2СН3
– СН2ОН
СН2
= СН – СН = СН2
+ Н2
+ 2Н2О
450°C
Алкіни
це ненасичені вуглеводні з відкритим ланцюгом, в якому між атомами С є один потрійний зв’язок, інші – одинарні ( ацетиленові вуглеводні).
Загальна формула СnH2n–2.
Гомологічний ряд алкінів:
С2Н2 етин (ацетилен) СН ≡ СН
С3Н4 пропін СН ≡ С – СН2
С4Н6 бутин СН ≡ С – СН2 – СН3
CH3 – C ≡ C – СН3
С5Н8 пентин
С6Н10 гексин
С7Н12 гептин
С8Н14 октин
С9Н16 нонін
С10Н18 децин
Ізомерія:
– за вуглецевим скелетом СН ≡ С – СН2 – СН2 – СН3 1 – пентин
СН ≡ С – СН – СН3 3 – метилбутин
׀
СН3
– міжкласова ізомерія (з алкадієнами) СН ≡ С – СН2 – СН3 1 – бутин
СН2 = СН – СН = СН2 1,3 – бутадієн
Електронна будова:
тип гібридизації sp
валентний кут 180°
форма молекули лінійна
хімічні зв’язки – потрійний, 1 σ та 2 π
довжина зв’язку С ≡ С 0,120 нм
Фізичні властивості: С2 – С4 гази
С5 – С15 рідини
С16 і більше – тверді
Без кольору та запаху, нерозчинні у воді.
