
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
300°С СН3
– СН2
– СН3
→ СН2
= СН – СН3
+ Н2
Ni
спирт CH3
–
CH2
– CH2
+ KOH → CH3
–
СН = СН2
+
KCl + H2O
׀
Cl
3. CH3
– CH
– CH2
+ Zn
→ CH3
– СН = СН2
+ ZnCl2
׀
׀
Cl
Cl
H2SO4 4.
CH3
–
CH2
– CH2
→ CH3
–
СН2
= СН2
+
H2O
׀
OH
Добування пропілену
Алкадієни
це ненасичені вуглеводні з відкритим ланцюгом, в якому між атомами С є два подвійних зв’язка, інші – одинарні (дієни).
Загальна формула СnH2n–2.
Гомологічний ряд алкадієнів:
С3Н4 пропадієн СН2 = С = СН2
С4Н6 бутадієн СН2 = СН – СН = СН2
CH2 = C = CН – СН3
С5Н8 пентадієн
С6Н10 гексадієн
С7Н12 гептадієн
С8Н14 октадієн
С9Н16 нонадієн
С10Н18 декадієн
Ізомерія:
за вуглецевим скелетом
СН2 = СН – СН = СН – СН3 1,3 – пентадієн
СН2 = С – СН = СН2 2 – метил – 1,3 – бутадієн
׀
СН3
міжкласова ізомерія (з алкінами)
СН2 = СН – СН = СН2 1,3 – бутадієн
СН ≡ С – СН2 – СН3 1 – бутин
Електронна будова:
т
ип гібридизації sp2
валентний кут 120°
ф
орма молекули площинна
хімічні зв’язки – 2 подвійних (1 σ та 1 π).
Види алкадієнів
кумуленові – подвійні зв’язки розташовані поруч:
СН2 = С = СН2
CH2 = C = CН – СН3
ізольовані – подвійні зв’язки розділені більш, ніж одним σ – зв’язком:
СН2 = СН – СН2 – СН = СН2
СН2 = СН – СН2 – СН = СН – СН3
Хімічні властивості не відрізняються від властивостей алкенів, з урахуванням того, що в реакцію можуть вступати два незалежних подвійних зв’язка.
спряжені – подвійні зв’язки розділені одним σ – зв’язком:
СН2 = СН – СН = СН2
СН2 = СН – СН = СН – СН3
В молекулах таких дієнів утворюється єдина π – хмара:
≡
≡
Відстань між атомами частково усереднюється: довжина подвійних зв’язків більша, а одинарного – менша, ніж звичайно:
0,135нм 0,135нм
СН2
СН СН СН2
0,148нм
Спряжена система реагує як єдине ціле.