
- •Особливості органічних сполук
- •Види хімічних формул
- •Теорія хімічної будови органічних речовин о.М.Бутлерова
- •Класифікація органічних сполук
- •Класифікація вуглеводнів
- •Види ізомерії
- •Електронна природа хімічних зв’язків
- •Типи розриву зв’язків
- •Типи реагентів
- •Хімічні властивості метану
- •Добування метану
- •Хімічні властивості етану
- •Хімічні властивості пропану
- •Хімічні властивості н–бутану
- •Хімічні властивості 2 – метилпропану
- •Добування алканів
- •Використання алканів у медицині
- •Хімічні властивості малих циклів
- •Хімічні властивості великих циклів
- •Добування циклоалканів
- •Використання циклоалканів у медицині
- •Хімічні властивості етилену
- •Хімічні властивості пропілену
- •Добування пропілену
- •Алкадієни
- •Хімічні властивості 1,3 – бутадієну
- •Хімічні властивості ізопрену
- •Добування алкадієнів
- •Добування ацетилену
- •Добування ацетилену
- •Добування інших алкінів
- •Розпізнавання алканів, алкенів, алкінів Арени
- •Добування бензолу
- •Добування бензолу
- •Гомологи бензолу
- •Орієнтуюча дія замісників у бензольному кільці
- •Добування толуолу
- •Хімічні властивості стиролу
- •Добування стиролу
- •Добування толуолу
- •Використання аренів у медицині
- •Порівняльна характеристика вуглеводнів
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Хімічні властивості галогенопохідних
- •Добування галогенопохідних
- •Використання галогенопохідних у медицині
- •Одноатомні насичені спирти
- •Хімічні властивості метанолу
- •Хімічні властивості етанолу
- •Хімічні властивості пропанолу–1
- •Використання Вввввв
- •Добування фенолу
- •Етери ( прості ефіри )
- •Карбонільні сполуки
- •Хімічні властивості альдегідів
- •1. Реакції окислення:
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування альдегідів
- •Використання альдегідів у медицині
- •Хімічні властивості кетонів
- •2. Реакції карбонільної групи:
- •3. Реакції радикалу:
- •Добування кетонів
- •Хімічні властивості оцтової кислоти
- •Хімічні властивості мурашиної кислоти
- •Похідні карбонових кислот
- •Ненасичені кислоти
- •Ароматичні кислоти
- •Двохосновні карбонові кислоти
- •Гідроксикислоти
- •Оптична ізомерія
- •Окремі представники гідроксикислот
- •Фенолокислоти
- •Препарати саліцилової кислоти
- •Вуглеводи
- •Гексози с6н12о6
- •Добування глюкози – фотосинтез
- •Хімічні властивості глюкози
- •Реакція утворення етерів та естерів:
- •Сахароза
- •Мальтоза
- •Лактоза
- •Крохмаль
- •Целюлоза (клітковина)
- •Використання вуглеводів у медицині
- •Лікарські препарати – похідні ароматичних амінів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Амінокислоти
- •Використання амінокислот у медицині
- •Похідні ароматичних амінокислот
- •Аміди кислот
- •Аміди вугільної кислоти
- •Похідні сечовини
- •Діазосполуки
- •Азосполуки
- •Забарвлені речовини та барвники
- •Гетероциклічні сполуки
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Конденсовані гетероцикли
- •Ізопреноїди
- •Лімонен
- •Алкалоїди
- •Виділення алкалоїдів з рослинної сировини
- •1. Екстракція у вигляді солей.
- •2. Екстракція у вигляді основ.
- •Загальноалкалоїдні реакції
- •Класифікація алкалоїдів
Хімічні властивості етилену
1 – горіння: C2H4 + 3O2 → 2CO2 + 2H2O
1000°С
2
– розклад: C2H4
→ 2C
+ 2H2
– приєднання: а) гідрогенізація СН2 = СН2 + Н2 → СН3 – СН3
б) галогенування СН2 = СН2 + Cl2 → СН2 – СН2
׀ ׀
Cl Cl
в) гідрогалогенування СН2 = СН2 + НCl → СН3 – СН2
׀
Cl
г) гідратація СН2 = СН2 + НОН → СН3 – СН2
׀
ОН
– окислення (реакція Вагнера): СН2 = СН2 + [O] + НОН → СН2 – СН2
׀ ׀
kat
ОН
OH
– полімеризація: nСН2 = СН2 → (– СН2 – СН2 –)n
Хімічні властивості пропілену
1 – горіння: 2C3H6 + 9O2 → 26CO2 + 6H2O
1000°С
2
– розклад:
C3H6
→
3C
+ 3H2
– приєднання:
а) гідрогенізація СН3 – СН = СН2 + Н2 → СН3 – СН2 – СН3
б) галогенування СН3 – СН = СН2 + Cl2 → СН3 – СН – СН2
׀ ׀
Cl Cl
в) гідрогалогенування СН3 – СН = СН2 + НCl → СН3 – СН – СН3
׀
Cl
г) гідратація СН3 – СН = СН2 + НОН → СН3 – СН – СН3
׀
ОН
Правило
Марковнікова:
в
реакціях приєднання атом Н приєднується
до найбільш гідрогенізованого атома
С при подвійному зв’язку.
окислення (реакція Вагнера):
СН3 – СН2 = СН2 + [O] + НОН → СН3 – СН – СН2
׀ ׀
kat
ОН OН
– полімеризація: nСН = СН2 → (– СН – СН2 –)n
׀ ׀
СН3 СН3
Добування
етилену
300°С СН3
– СН3
→ СН2
= СН2
+ Н2
Ni
спирт CH3
– CH2
+ KOH
→ СН2
= СН2
+ KCl
+ H2O
׀
Cl
3. CH2
– CH2
+ Zn
→ СН2
= СН2
+ ZnCl2
׀
׀
Cl Cl
H2SO4 CH3
– CH2
→ СН2
= СН2
+
H2O
׀
OH
яяя