Використані джерела:

1.Позакласні заходи з історії/Авт.-упорядн. Ф.Л. Левітас. –Х.; Вид. гр.. «Основа», 2004.-160с.

2.Пишаємося Вітчизною своєю. Сценарії/Упоряд. Н.В. Борисова. – Х.: Ранок-НТ, 2007.-144с.-(Виховні заходи)

3.Національне виховання учнівської молоді/Ніна Гаврик, Ганна Ситник ; упоряд. Ж.М. Сташко. – К. : Шк.. Світ, 2011.-128с.

4.Журнал "Шкільна бібліотека" . 2009. -№12

5.Журнал "Шкільна бібліотека". 2006. - №1.

6.Конституція України.

http://shvets.at.ua/load/scenariji/den_sobornosti_ukrajini/4-1-0-3

Вікторина

1. Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України.

(Тризуб)

2. Коли було прийнято постанову про Держав­ний прапор України і якого він кольору?

(28 січня 1992 p., жовто-блакитний)

3. Як називається Гімн України?

(«Ще не вмерла Україна»)

4. Хто є автором слів Гімну України?

(Павло Чубинський)

5. Назвіть український Національний герб.

(Тризуб)

6. Назвіть найбільшу святиню українського на­роду в музичній символіці.

(Гімн)

7. Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі став гімном.

(Михайло Вербицький)

8. Назвіть пісні, які виконують як Гімн Ук­раїни.

(«Ой, у лузі червона калина», «Боже великий, єдиний..,»)

Виховний захід на тему: «ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ. «ІСТОРИЧНИЙ УРОК ЄДНАННЯ»

Вступ

 Українська історія XX ст. містить багато значимих подій. Майже всі вони відбувалися під знаком боротьби за відновлення власної духовності. Суперечливість і часто трагізм на цьому шляху лише підкреслювали складність у реалізації найголовнішого завдання української національної ідеї. І для кожного свідомого українця суспільно важливі явища і дати, люди, факти, відкриті й замовчувані сторінки нашої минувшини є близькими і дорогими.

Незчисленні покоління українців – через віки – мріяли про свою незалежну соборну державу, про те, щоб усі етнічні землі, в різні часи поділені між різними імперіями, нарешті з’єднались в єдине ціле.

Такий історичний момент настав наприкінці другого десятиліття ХХ ст.

Давайте згадаємо, які події цьому передували і під владою яких імперій знаходились українські землі, які політичні сили вступили за ідею державної незалежності?

Екскурс в історію

І частина

Території України в складі дев’яти губерній знаходилася під владою Російської імперії.

Під час революцій, які відбулись в імперії, – це лютнева і жовтнева 1917 р., влада спочатку перейшла до Тимчасового уряду, потім до більшовиків.

Свою відповідь на ці події мали й українці. Політичні партії України, що пропагували ідею незалежності, об’єдналися і утворили УЦР. Очолив її М.Грушевський.

3–4 березня 1917р.

УЦР впродовж своєї діяльності видала ряд документів, які крок за кроком наближали Україну до незалежності.

Це були Універсали –документи у формі звернення до народу.

І Універсал – 10 червня 1917року.

ІІ Універсал – 3 липня 1917 року.

ІІІ Універсал – 7 листопада 1917 року.

Український народ проголосив про відновлення власної державності у формі УНР.

У найвищих, найдраматичніших умовах було проголошено 22 (9) січня 1918р. ІV Універсал.

    ІІ частина

Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ.

1. Усередині січня 1918 року розпочався наступ більшовицьких військ на Київ.

Для полегшення їх просування і створення в столиці відповідної обстановки київські більшовики піднімають збройне повстання. Його центром став завод “Арсенал”. Після п’ятиденних боїв “Арсенал” було взято штурмом. Понад 200 робітників загинули або були розстріляні гайдамаками та січовиками.

Нерішучість і непослідовність ЦР призвели до того, що у критичний момент 16 січня 1918 року у бою під Крутами (станція між Ніжином і Бахмачем), де вирішувалася доля Києва, вона могла розраховувати лише на багнети 420–500 студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула у нерівному протистоянні.

2. Трагічною сторінкою української історії став бій під Крутами. Його учасники – студенти Київського університету св. Володимира та Академії св. Кирила та Мефодія, юнацької військової школи – мали боронити шлях Гомель – Бахмач – Харків. Під Крутами вбито 290 патріотів.

3. Із твору Уласа Самчука “Крути”:

“… Українська молодь, що… з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там вмерти, була першою… хто відверто… й рішуче вступив у боротьбу… Її ідеалом була власна державність, власне суверенне життя, своя духовність. У її боротьбі лунав мотив опору, мотив молодого, амбітного й гордого народу, глибоко переконаного, що тільки незалежність на землях предків дасть повну впевненість, що більшовизм… буде стерто з поверхні нашої планети!”

 ІІІ частина

Зазнавши поразки у Другій світовій війні і прагнучи зберегти імперію, новий австрійський імператор Карл 16 жовтня 1918 року видає маніфест, у якому пропонувався федеративний устрій держави.

Спираючись на положення Маніфесту, на фактичну неминучість розпаду Австрійської імперії, галицькі політики активізуються стосовно національно-державного самовизначення.

18 жовтня 1918 р. у Львові відбулися загальні збори українських громадсько-політичних діячів Галичини і Буковини (всього 69 діячів), які проголосили Національну Раду – вищий орган влади західно-українських земель.

13 листопада 1918 р. було прийнято закон, що проголошував нову державу – ЗУНР. Президентом її став Є. Петрушевич. Виконавчий орган влади – Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким.

Для поляків це виявилося справжньою несподіванкою. Вони не могли змиритися з таким становищем. Збройні сутички між українськими і польськими військами у Львові почалися 1 листопада. Бої точилися на вулицях. Незважаючи на відвагу і самопожертву українських вояків, краще підготовленні й організовані збройні формування поляків 22 листопада оволоділи Львовом. Уряд ЗУНР змушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава.

В умовах польсько-української війни ЗУНР почала формувати власну армію, здатну захистити незалежність держави. Вона отримала назву української галицької армії (УГА) і в січні 1919 року нараховувала 60 тисяч осіб. УГА мала перевагу над поляками, але спроба повернути Львів не вдалася.

За цих обставин керівництво УНР і ЗУНР ідуть на зближення, намагаючись взаємно закріпити свої позиції та реалізувати споконвічні мрії українців про об’єднання або злуку. Акт злуки було урочисто проголошено 22 січня 1919 року на Софіївському майдані у Києві у присутності десятків тисяч киян.

Ідея соборності стала реальністю на дуже короткий період. Соборність 1919 року виникла в найбільш важкі й трагічні для України дні. Тому українські політики й громадські діячі того часу заслуговують на визнання, бо вони прагнули знайти шляхи збереження української державності.

Нині щорічно 22 січня відзначається День Соборності українських земель.

До поняття соборності входило уявлення про територіальну цілісність, неподільність, незалежність і демократичність України. Ідея соборності веде свою історію від філософії Візантії, а також від політики єднання давньоруських земель навколо Київського князівського престолу.

У “Слові о полку Ігорові” є заклик до єднання русичів. Ідея соборності знайшла своє відображення в релігійній думці (праці Йова Берицького і Петра Могили). Втілювали ідею соборності українські гетьмани Б.Хмельницький, І.Мазепа, П.Дорошенко, П.Орлик.

У ХІХ – на початку ХХ ст. ідея соборності українських земель знайшла відображення в документах Кирило-Мефодіївського братства, в суспільно-політичних поглядах М.Драгоманова і В.Антоновича.