2.2. Психолого-педагогічна програма розвитку властивостей уваги у дітей старшого дошкільного віку

Результати нашого дослідження показують, що у дітей низькі показники стійкості, розподілу, обсягу уваги. Опрацювавши теоретичний матеріал ми розуміємо, що для повноцінного розвитку різних властивостей уваги дітей старшого дошкільного віку, зокрема обсягу, переключення, стійкості, розподілу ми повинні створити психолого-педагогічні умови. Зокрема, найважливіше завдання дошкільного виховання - розвиток довільної уваги. Що забезпечує успішність навчання дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе.

Психолого-педагогічні умови розвитку уваги(Дуткевич):

1. Розвиток уваги прямо залежить від якості спілкування дорослого з малюком. Організація спілкування дитини з дорослим має відповідати віковим особливостям форм спілкування і змінюватись з розвитком дитини.

2. Організація діяльності дитини, надання їй простору для ініціативи та самостійності. В. О. Сухомлинський писав: «Увага маленької дитини – ця вередлива «істота». Вона здається мені полохливою пташкою, яка відлітає подалі від гнізда, щойно хочеш наблизитися до нього. Коли ж вдалося, нарешті, зловити пташку, то втримати її можна тільки в руках або в клітці. Не чекай від пташки пісень, якщо вона відчуває себе в’язнем. Так і увага маленької дитини: якщо ти тримаєш її як пташку, то вона поганий твій помічник» [142, с. 119].

3. Найбільший вплив на розвиток уваги дитини мають її ігрова та

пізнавальна діяльність, які нерозривно пов’язані.

Для розвитку властивостей уваги шестилітніх дошкільників ми підібрали відповідні психологічні ігри і вправи, розробивши комплексну психолого-педагогічну програму “Моя увага - подружка успіху” (див. Додаток Е).Заняття проходили двічі на тиждень. Під час визначення цілей і задач психолого-педагогічної роботи ми не обмежувалися лише актуальними проблемами і труднощами розвитку дитини, а виходили з найближчого прогнозу розвитку.

Ми враховували, що вчасно прийняті превентивні міри дозволяють попередити різного роду відхилення в розвитку уваги. З іншого боку, взаємозумовленість у розвитку різних сторін психіки дитини дозволяє значною мірою оптимізувати розвиток за рахунок інтенсифікації сильних сторін через механізм компенсації. Окрім того, при розробці програми корекції й розвитку уваги корекційні прийоми слід спрямовувати не просто на корекцію відхилень у розвитку, на їхнє попередження, але й на створення сприятливих умов для найповнішої реалізації потенційних можливостей гармонійного розвитку особистості дитини старшого дошкільного віку.

Таким чином, цілі нашої психолого-педагогічної роботи ми сформулювали як систему задач трьох рівнів:

корекційного - виправлення відхилень і порушень розвитку, вирішення труднощів розвитку уваги;

профілактичного - попередження відхилень і труднощів у розвитку уважності як властивості особистості молодшого школяра;

розвивального - оптимізація, стимулювання й збагачення змісту розвитку властивостей уваги в процесі цілеспрямованої систематичної діяльності [55].

Складаючи психолого-педагогічну програму, ми опиралися на підходи:

1. системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач;

2. єдності діагностики і корекції, діяльнісний принцип корекції;

3. урахування вікових, індивідуальних особливостей дитини;

4. комплексності методів психологічного впливу;

5. зростання складності пізнавальних завдань;

6. врахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу;

7. врахування емоційного забарвлення матеріалу [24, 31-41].

Реалізація психолого-педагогічної програми вимагала від нас постійного контролю динаміки змін особистості, поведінки і діяльності, емоційних станів, почуттів і переживань шестилітніх першокласників. Такий контроль дозволяв внести необхідні корективи в задачі програми, методи і засоби психологічного впливу на дитину. Інакше кажучи, кожен крок у корекції був оцінений з точки зору його впливу з урахуванням кінцевих цілей програми.

Для здійснення корекційних впливів необхідним було створення і реалізація моделей корекції: загальної, типової, індивідуальної.

Загальна модель корекції як система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому - передбачає розширення, поглиблення, уточнення уявлень дитини про навколишній світ, про людей, суспільні події, про зв’язки і відносини між ними; використання різних видів діяльності для розвитку уваги, а також мислення, сприймання, спостережливості тощо. Необхідно оптимально розподіляти навантаження упродовж заняття, дня, тижня, вести контроль та облік стану дитини.

Типова модель корекції базується на організації практичних дій на різних основах. Індивідуальна модель корекції містить у собі визначення індивідуальної характеристики психічного розвитку дитини, її інтересів, научіння, проблем; виявлення провідних видів діяльності, особливостей функціонування мислення, визначення рівня розвитку різних дій; складання програми індивідуального розвитку з опорою на більш сформовані сторони, дії провідної системи для здійснення переносу отриманих знань у нові види діяльності та сфери життя [78].

Цілеспрямований вплив на дитину молодшого шкільного віку здійснювався через психокорекційний комплекс, що є системним утворенням, яке складається з декількох взаємозалежних блоків. Кожен блок спрямований на розв'язання різних задач і складається з особливих методів і прийомів.

Діагностичний блок. Його мета - діагностика особливостей розвитку властивостей уваги першокласників, виявлення факторів ризику, формування загальної програми психологічної корекції та розвитку.

Настановчий (мотиваційний) блок. Його мета - знання тривожності, підвищення впевненості дитини в собі, формування бажання співробітничати з вихователем.

Корекційний блок. Його мета - гармонізація та оптимізація пізнавального розвитку дитини, перехід від негативної фази розвитку до позитивної, оволодіння способами взаємодії зі світом і з собою, оволодіння певними способами діяльності; корекція та розвиток видів та властивостей уваги.

Блок оцінки ефективності корекційних впливів. Його мета - повторне вимірювання рівня розвитку властивостей уваги шестилітніх першокласників [69].

Під час складання психолого-педагогічної програми необхідно було здійснити:

1. чітке формулювання цілей корекційної роботи;

2. визначення кола завдань, які конкретизують цілі корекційної роботи;

3. вибір стратегії і тактики проведення корекційної роботи;

4. чітке обґрунтування форми роботи (індивідуальна, групова чи змішана) з кожною конкретною дитиною;

5. добір методик і технік корекційної роботи;

6. визначення часу, необхідного для реалізації всієї корекційної програми;

7. визначення частоти необхідних зустрічей (один чи два рази на тиждень);

8. планування тривалості кожного корекційного заняття (від 10-15 хв. на початку корекційної програми до 45 хв. на заключному етапі);

9. зміст кожного корекційного заняття; участь інших осіб у роботі;

10. контроль динаміки корекційної роботи, можливості внесення доповнень і змін до програми [72].

Ми тренували здатність бути уважним за допомогою ігор і спеціальних вправ. Така робота проводилася у двох напрямках:

• Використання спеціальних вправ, що тренують основні властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення.

• Використання вправ, на основі яких формували довільність уваги завдяки розвитку волі та уважність як властивість особистості.

Психологічні ігри та вправи допомагали:

утримувати увагу на одному й тому ж завданні якнайдовше (стійкість і концентрація уваги).

швидко переводити увагу з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого (переключення уваги).

підпорядковувати увагу вимогам діяльності (довільність уваги).

помічати в предметах і явищах малопомітні, але суттєві ознаки і властивості (спостережливість).

розподіляти увагу між двома різноспрямованими завданнями.

Після завершення корекційних заходів складався психолого-педагогічний висновок про цілі, задачі та результати реалізованої психолого-педагогічної програми з оцінкою її ефективності.

Розроблена нами програма складається із серії спеціально організованих психолого-педагогічних занять, підібраних з урахуванням рівня розвитку дітей, їхніх вікових та індивідуальних особливостей. У спеціально організованому предметно-розвивальному середовищі стимулюються пізнавальні інтереси дітей, закріплюються навички, отримані на психолого-педагогічних заняттях [74; 78; 81].

Для створення предметно-розвивального середовища, що забезпечує розвиток уваги, потрібно небагато часу. Ігри й матеріали були доступні для дітей - у відкритих коробках на стелажах, щоб діти могли ними користуватися будь-коли. Багато ігор, що ввійшли до складу розвивального середовища, можна виготовити з доступних підручних матеріалів.

По ходу занять у дітей спостерігався стійкий інтерес до всіх ігор психолого-педагогічної програми. Особливу зацікавленість викликають ігри, спрямовані на розвиток сенсорної і моторно-рухової уваги. Під час ігор діти виявляли ініціативу та впевненість у своїх діях.

Після формуючого експерименту високий рівень розвитку обсягу уваги засвідчили 24,4% дітей. Найбільше зросла група респондентів із середнім рівнем (66,1%). На 5% зменшилось дітей із низьким рівнем розвитку обсягу уваги та не залишилось жодного із групи з дуже низьким рівнем розвитку зазначеної властивості.

Отже, використання запропонованої системи психокорекційних вправ та завдань позитивно вплинуло на формування властивостей уваги в дітей експериментальної групи.

Порівняно з початком експерименту, показники сформованості властивостей уваги зросли в обох групах, але в експериментальній групі вони виявилися вищими завдяки створеним сприятливим психолого-педагогічним умовам з використанням даної системи роботи.

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами системи роботи з формування і розвитку властивостей уваги в дітей експериментальної групи порівняно з контрольним значно підвищилися усі досліджувані параметри уваги. Ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

ВИСНОВОК

Аналіз результатів проведеного нами дослідження свідчить про ефективність створених сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку уваги дітей старшого дошкільного віку. Тому одним із основних завдань вихователя дошкільної ланки освіти є цілеспрямоване навчання дитини керувати своєю увагою, повноцінно розподіляти її під час своєї діяльності.

Увага - це найважливіша якість, яку характеризує процес відбору потрібної інформації і відкидання зайвої. Справа в тому, що в людський мозок щомиті надходять тисячі сигналів із зовнішнього світу. Якщо б не існувало уваги (своєрідного фільтра), то наш мозок не зміг би уникнути перевантаження.

Увага володіє певними властивостями: об'ємом, стійкістю, концентрацією, вибірковістю, розподілом, переключанням і довільністю. Порушення кожного з перерахованих властивостей приводить до відхилень у поведінці і діяльності дитини.

Часто зустрічається недостатня довільність уваги, при цьому дитина не може зосереджувати увагу на вимогу.

Подібний недолік не може бути усунутий фрагментарно включаються "вправами на увагу" в процесі занять з дитиною і вимагає, як показують дослідження, для його подолання спеціально організованої роботи, нерідко за допомогою ігрової діяльності, близькою сферою для дітей даного віку.

У результаті дослідження ми розкрили суть поняття уваги і охарактеризували його особливості у дошкільнят, провели дослідно-експериментальну роботу з визначення рівня розвитку уваги у старших дошкільників, розробили методичні рекомендації з розвитку уваги.

Аналіз дослідно-експериментальної роботи показав, що проблема особливості розвитку уваги в дошкільному віці значна.

Отримані результати показали, що в дошкільному віці складаються елементи довільності в управлінні увагою на основі розвитку мови, пізнавальних інтересів. Увага стає опосередкованим.

У результаті ми виявили, що у деяких дітей відсутність інтересу та мотивації до завдання, що безпосередньо пов'язано з недоліками в розвитку уваги.

Нами була складена психолого-педагогічна програма для розвитку властивостей уваги, що включала: декілька варіантів занять, ігор з вихователями, батьками і дітьми. Заняття та ігри спрямовані на розвиток спостережливості, розподілу, переключення й обсягу уваги; ігри, спрямовані на розвиток слухового уваги, на розвиток сенсорного уваги.

Використовувалися наукові методи діагностики уваги, ігри та вправи для корекційно-розвиваючої роботи, психогімнастика. Перш за все, проводили спостереження, бесіду з дітьми та батьками.

З метою вдосконалення розвитку уваги у дітей дошкільного віку доцільна розробка методик і використання нестандартних завдань.

Систематично використовувати на заняттях ігрові завдання, які сприятимуть розвитку у дошкільнят пізнавального інтересу і самостійності.

Здійснювати цілеспрямоване навчання дошкільнят за допомогою спеціально підібраних ігрових вправ, вчити їх спостерігати, запам'ятовувати.

Така робота повинна вестися у двох напрямках:

1. Використання спеціальних ігрових вправ, що тренують основні властивості уваги: ​​об'єм, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення.

2. Використання вправ, на основі яких формується уважність як властивість особистості. Звичайно причина глобальної неуважності полягає в орієнтації дітей на загальний зміст тексту, фрази, слова, арифметичної задачі або вираження - діти схоплюють цей зміст і, задовольняючись їм, "нехтують частковостями". У зв'язку з цим головне завдання таких ігрових занять: спроба навчити сприймати зміст з урахуванням елементів на тлі сенсу цілого.

Таким чином, проведене нами дослідження дозволяє стверджувати, що робота з розвитку уваги дошкільнят справа важлива і необхідна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алейникова Т.В. Возрастная психофизиология. – Ростов, УНИИ РГУ, 2002. – 147 с.

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб. : Питер, 2005. – 520с.

3. Виготський, Л.С. Внесок вітчизняних вчених у вивчення проблеми розвитку уваги в цілому і розвитку уваги у дітей дошкільного віку [Текст] / Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, П. Я. Гальперін .- М.: Просвещение, 2001. - С.123

4. Волкова Т. Н. 1000. Творческие игры, задания и тесты для развития памяти и внимания у детей 6-12 лет. – Донецк : ООО ПКФ "БАО", 2005. – 240с.

5. Гамон Д., Брегдон А. Как развить умственные способности, память и внимание. Заставь свой мозг работать на 100 % / Н.Деревянко (пер.с англ.). – Х.; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2009. – 317с.

6. Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. – М. : МПСИ, 2007. – 372с.

7. Заваденко Н.Н. Как понять ребенка: дети с гиперактивностью и дефицитом внимания. – М. : Школа-Пресс, 2000. – 112с.

8. Ільїна, М. Н. Тести для дітей, збірник тестів і розвиваються вправ [Текст] / М. Н. Ільїна, Л. Г. Парамонова, Н. Я. Головньова .- СПб.: Дельта, 2003. - 243 с.

9. Канеман Д. Внимание и усилие / И. Уточкин (пер.англ.). – М. : Смысл, 2006. – 287с.

10. Кокун О. М. Психофізіологія. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 184с.

11. Максимова, А. Гіперактивність і дефіцит уваги у дітей [Текст] / А. Максимова .- Ростов н / Д.: Фенікс, 2006. - 26 с.

12. "Обережно: дитина!": В. О. Сухомлинський про важких дітей: тематич. зб. / О.В. Сухомлинська (наук.ред.), Т.В. Філімонова (упоряд.). – Луганськ, 2008. – 264с.

13. Обухова Л. Ф. Детская возрастная психология. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 444с.

14. Палагіна, М.М. Психологія розвитку та вікова психологія: навчальний посібник для вузів [Текст] / М. М. Палагіна .- М.: Московський психолого-соціальний інститут, 2005. - 234 с.

15. Психодіагностика / Л. Терлецька (упоряд.), О. Главник (упоряд.). – К. : Шкільний світ, 2002. – 112с.

16. Психологічна енциклопедія: А – Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). – К. : Академвидав, 2006. – 424с.

17. Рибцун Юлія, Рибцун Ольга, «Квіткові фантазіі». Дидактичні ігри для старших дошкільнят.Київ,2003

18. Савчин М.В., Василенко Л.В. Вікова психологія: Навч. посіб. – К. : Академвидав, 2005. – 360с.

19. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Зелінська Т.М., Ставицька С.О. Вікова та педагогічна психологія. – К. : Каравела, 2008. – 399с.

20. Узнадзе Д.Н. Общая психология. – СПб. : Питер, 2004. – 412 с.

21. Шаграева, О.А. Дитяча психологія: Теоретичний та практичний курс: навч. посібник для студентів вищих навч. закладів [Текст] / О. А. Шаграева .- М.: Гуманіст. Вид. Центр ВЛАДОС, 2001 .- 234 с.

22. Шаповаленко, І.В. Вікова психологія (психологія розвитку та вікова психологія): підручник для студентів вузів / І.В. Шаповаленко .- М.: Гардаріки, 2007.

23. Ухтомский А.А. Доминанта. – СПб. ; М. ; Х. ; Минск : Питер, 2002. – 448.

24. Хрестоматія з української класичної педагогіки: К.Ушинський, С. Русова, А. Макаренко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський: навч. посібник / В. Кравець (уклад.). – К. : Грамота, 2008. – 768с.

ДОДАТОК А

Дослідження особливостей розподіл уваги методом коректурної проби (методика Бурдона).

Мета: виявити рівень розподілу уваги.

Опис методики: дитині пропонується таблиця з будь-якими знаками - літерами, фігурами, цифрами. У нашому випадку ми використовували буквену форму коректурної проби, де дитина повинна якомога швидше знаходити і закреслювати будь-яку літеру. Фіксується час, витрачений на виконання всього завдання, і кількість помилок.

Хід виконання завдання:

Досвід проводиться з одним з видів коректурної проби і складається з двох серій, які йдуть одна за одною з перервою в 5 хвилин. У першій серії досвіду дитина, переглядаючи коректурні таблицю, повинен якомога швидше різними способами закреслювати, наприклад, дві літери (С і К). для того, щоб враховувати динаміку продуктивності роботи за кожну хвилину, вихователь після закінчення хвилини говорить слово «чорта». Дитина повинна зазначити вертикальної рисою на рядку таблиці те місце, якому відповідає момент виголошення вихователем слова «чорта», і продовжувати роботу на нових бланках, закреслюючи і обводячи інші елементи.

ДОДАТОК Б

Оцінка рівня розвитку уваги дітей старшого дошкільного віку (Черемушкіна Л.В.)

Мета: виявлення рівня розвитку стійкості, обсягу перемикання і розподілу уваги дитини.

Опис методики: дитині пропонується виконати завдання в три етапи.

На першому етапі дитина за зразком вписує знаки в геометричні фігури.

На другому етапі закреслює і обводить два певних предмети з чотирьох за вказівкою дорослого.

На третьому етапі закреслює в усіх фігурах намальованих комах. Рівень розвитку довільної уваги визначається за сумою результатів трьох окремо оброблених етапів роботи.

Обладнання: три аркуші: 1) зображення геометричних фігур; 2) спосіб реальних предметів - рибка, повітряна кулька, яблуко і кавун, 3) набір знайомих геометричних фігур, у двох з яких позначені мухи та гусені. У кожному аркуші 10 рядів фігур (по 10 в кожному ряду). Верхні чотири постаті - це зразок роботи для випробуваного; простий олівець, годинник з секундною стрілкою, протокол для фіксації параметрів.

Інструкція: «На цьому малюнку зображені геометричні фігури. Зараз я намалюю знаки в кожній з чотирьох верхніх фігур. Ти повинен розставити такі ж знаки у всіх інших постатях аркуша. Ти можеш звіряти свої дії з зразком ».

Перший етап.

«На аркуші намальовані рибки, яблука, повітряні кульки і кавуни. Прошу тебе закреслити всіх рибок, а яблука обвести кружком ».

Другий етап.

«На цій картці намальовано вже знайомі тобі геометричні фігури. У квадратики забралися мухи, а в ромбах оселилися гусениці. Ти повинен закреслити в усіх фігурах картки і мух, і гусені ».

Третій етап.

Під час експерименту необхідно звернути увагу на поведінку випробуваного:

- Відволікався від роботи чи ні;

- Як часто потрібно нагадування про необхідність продовжити роботу;

- Чи часто випробуваний звіряв свої дії із зразком;

- Намагався перевірити себе; якщо так, то як.

ДОДАТОК В

Діагностика продуктивності і стійкості уваги

Мета: діагностика продуктивності і стійкості уваги у дітей 5-7 років.

Опис: дитина працює по інструкції з малюнком, на якому у випадковому порядку зображені прості фігури. Йому дано завдання шукати і різними способами закреслювати дві неоднакові фігури, наприклад зірочку перекреслювати вертикальною лінією, а гурток - горизонтальною. Дитина працює 2,5 хвилини, протягом яких п'ять разів поспіль (через кожні 30 хвилин) йому кажуть «починай» і «стоп». Експериментатор зазначає на малюнку дитини те місце, де даються відповідні команди.

Обладнання: «малюнок із зображенням простих фігур, годинник з секундною стрілкою, протокол для фіксації параметрів уваги, прості олівці.

Інструкція: «Зараз ми з тобою пограємо в таку гру: я покажу тобі картинку, на якій намальовано багато різних знайомих тобі предметів. Коли я скажу «починай», ти по рядках цього малюнка почнеш шукати і закреслювати названі мною фігури. Це необхідно буде робити до тих пір, поки я не скажу «стоп». У цей час ти повинен будеш зупинитися і показати мені то зображення предмета, яке ти побачив останнім. Я відзначу на твоєму малюнку місце, де ти зупинився, і знову скажу «починай». Після цього ти продовжиш шукати і викреслювати з малюнка задані предмети. Так буде кілька разів, поки я не скажу слово «кінець».

ДОДАТОК

«Знайди два однакових предмета»

Мета: розвиток мислення, обсягу уваги, сприйняття форми, величини, спостережливості, формування уміння порівнювати, аналізувати.

Дітям пропонувалося знайти і показати, потім пояснити у чому подібність цих двох предметів.

«Викладання візерунка з мозаїки»

Мета: розвиток концентрації й обсягу уваги, дрібної моторики руки, формування вміння працювати за зразком.

Тут потрібно за зразком викласти з мозаїки букву або простий візерунок.

Дуже добре тренувати дітей в закріпленні геометричних фігур в такій послідовності:

• знайди в кімнаті предмети, що мають форму кулі, кола, квадрата;

• знайди в предметах знайомі геометричні фігури;

• потім пропонується просто матеріал, що складається з безлічі різних геометричних фігур;

• скільки тут гуртків, трикутників, квадратів?

Ігри «Що чути?», «Слухай звуки», «Розвідники» спрямовані на розвиток слухового уваги, розвиток довільної уваги, а також на розвиток моторно-слухової пам'яті, координацію рухів.

Для батьків рекомендується комплекс тематичних бесід:

• Увага та її роль у навчальній діяльності.

• Вікові особливості уваги дошкільнят.

• Чи можна управляти увагою дошкільника?

Порушення уваги в дитячому віці

ДОДАТОК А