Облік розрахунків допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

Який порядок призначення допомоги з тимчасової непрацездатності?

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:

- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;

- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується право на пільгу;

- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%. 100%), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

У яких випадках нараховується допомога з тимчасової непрацездатності?

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату

заробітної плати (доходу) в таких випадках:

- у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

- у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;

- у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;

- у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;

- у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;

- у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу;

- у разі протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

- у разі санаторно-курортного лікування.

У яких випадках не надається допомога з тимчасової непрацездатності?

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на випадок тимчасової втрати працездатності допомога не надається, якщо громадянин:

- перебуває у відпустці без збереження заробітної плати:

- захворів або одержав травму під час скоєння злочину;

- навмисно заподіяв шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків або симуляції хвороби;

- перебував під арештом на час проведення судово-медичної експертизи;

- примусово лікувався за постановою суду;

- захворів або одержав травму внаслідок алкогольно-наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ними;

- перебував у творчій відпустці або додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застрахованій особі можуть не виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності, якщо в період хвороби він порушував режим, встановлений лікарем, або не з'являвся без поважних причин у призначений термін на медичний огляд.

У цьому випадку ця особа втрачає право на допомогу з дня допущення порушення на термін, встановлений комісією або уповноваженою особою із соціального страхування на підприємстві.

Які встановлені розміри допомоги з тимчасової непрацездатності?

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу. Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховується період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Крім того, при обчисленні страхового стажу враховують трудовий стаж до 28.02.2001 р. (дата набрання чинності Закону України про страхування у зв'язку з непрацездатністю).

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованим особам залежно від страхового стажу встановлена в таких розмірах: - 100% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - 80% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років; - 60% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Кому видається допомога у зв'язку з вагітністю і пологами, в якому розмірі і порядок її нарахування?

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Тривалість відпустки визначено у такому обсязі: до пологів 70 календарних днів, після пологів 56 календарних, днів. У разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів до пологів і після пологів.

Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується за і 80 календарних днів.

Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

При нарахуванні у зв'язку з вагітністю та пологами середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні шість календарних місяців.

Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше шести місяців, середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Допомогу по вагітності та пологах розраховують виходячи з календарних днів. При розрахунку середньої заробітної плати календарні дні розрахункового періоду зменшуються тільки на не відпрацьовані працівницею дні з однієї з трьох повних причин: хвороба, відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, якщо такі виплати входять до фонду оплати праці та обкладаються внесками на соціальне страхування.

Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі дні на кількість календарних днів за цей період.

Нарахування виплат здійснюється множенням визначеного середньоденного заробітку за останні шість місяців на кількість календарних днів.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Які встановлено періоди оплати допомоги з тимчасовою непрацездатністю?

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується за рахунок коштів підприємства. Починаючи з шостого дня непрацездатності і за весь період до відновлення працездатності оплачується за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Приклад 1.

Якщо працівник підприємства при п'ятиденному робочому тижні захворів у п'ятницю, то з перших п'яти календарних днів тимчасової непрацездатності буде оплачено за три робочі дні (п'ятниця, понеділок, вівторок). А з середи допомог)' працівнику будуть нараховувати за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.

Який порядок нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням?

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ встановлено нарахування допомоги в розмірі 100% середнього заробітку. Перші п'ять днів цієї допомоги сплачує підприємство, а з шостого дня непрацездатності сплачується за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Підставою для надання цієї допомоги є два документи - листок непрацездатності та акт про нещасний випадок (акт розслідування професійного захворювання) за встановленою формою.