4.2 Загальні вимоги до розрахунків

4.2.1 Розрахунок конструкцій з дисперсноармованого бетону слід виконувати за граничними станами, як правило, з урахуванням класу відповідальності будівель і споруд та категорій відповідальності конструктивних елементів згідно з ДБН В.1.2-14 та ДСТУ Б В.2.6-156, мінливості властивостей матеріалів, навантажень та впливів, геометричних характеристик, строку експлуатації і умов роботи конструкцій.

2. Розрахунок комбіновано армованих конструкцій слід виконувати за граничними станами першої та другої груп згідно з 6 та 7 ДБН В.2.6-98.

3. Перша група містить у собі граничні стани, настання яких призводить до повної непридатності конструкцій для експлуатації внаслідок:

• втрати несучої здатності у зв'язку з крихким, в'язким руйнуванням або руйнуванням від втоми та іншого характеру, включаючи руйнування при сумісній дії зовнішніх навантажень та несприятливому впливі оточуючого середовища (періодичному або постійному впливі агресивного середовища, змінного заморожування та відтавання, дії пожежі тощо);

• втрати стійкості форми або положення.

4.2.4 Друга група містить у собі граничні стани, настання яких ускладнює нормальну експлуатацію конструкцій або призводить до скорочення встановленого терміну служби за результатами:

• утворення або надмірного розкриття тріщин, якщо за умовами експлуатації утворення або надмірне розкриття тріщин неприпустиме;

• надмірних переміщень (прогинів, кутів повороту, коливань).

4.2.5 Розрахунок конструкцій з дисперсноармованого бетону повинен гарантувати необхідний ступінь надійності від досягнення граничних станів на стадіях виготовлення, транспортування, зведення і експлуатації.

Надійність конструкцій з дисперсноармованого бетону при проектуванні забезпечується розрахунками шляхом застосуванням розрахункових значень навантажень і впливів, розрахункових значень характеристик матеріалів, що визначаються за допомогою часткових коефіцієнтів надійності до відповідних характеристичних значень з урахуванням ступеня відповідальності будівель і споруд.

Характеристичні значення навантажень і впливів, коефіцієнтів сполучень, коефіцієнтів надійності за навантаженнями приймають згідно з ДБН В.1.2-2, а коефіцієнти відповідальності відповідно до ДБН В.2.2-14.

4.2.6 Розрахунок фібробетонних конструкцій слід виконувати на базі розрахункових ситуацій, які характеризуються розрахунковою схемою (моделлю) конструкції та відповідними до ситуації сполучення навантажень і впливів, включаючи вплив навколишнього середовища.

Розрахункова модель та основні передумови розрахунку конструкцій повинні відображати дійсні умови їх роботи (положення у складі системи будівель і споруд, фізичної та геометричної нелінійностей, характер тріщиноутворення тощо), які відповідають граничному стану, що розглядається.

Розрахункові значення навантажень та впливів слід приймати за відповідними нормативними документами, виходячи з розгляду граничного стану.

4.2.7 Як основний метод розрахунку конструкцій з дисперсноармованого бетону слід використовувати метод перерізів (нормальних, похилих, просторових) з урахуванням властивостей матеріалів.

4.2.8 За відповідним обґрунтуванням розрахунок фібробетонних конструкцій допускається виконувати на основі:

• спеціально розроблених і виконаних теоретичних і (або) експериментальних досліджень на моделях або натурних конструкціях;

• числового методу, який ґрунтується на методі кінцевих елементів;

• методів розрахунку на основі повного імовірнісного розрахунку за наявності достатніх даних про мінливість основних факторів, які містять розрахункові залежності та відповідного обґрунтування точності розрахункового апарату.

4.2.9 Зусилля, напруження і деформації від зовнішніх навантажень та впливів оточуючого середовища в фібробетонних та комбіновано армованих конструкціях та в системах будівель і споруд слід визначати за загальними правилами будівельної механіки з урахуванням фізичної та геометричної нелінійності роботи конструкції у системі.

В статично невизначених конструкціях необхідно ураховувати перерозподіл зусиль в елементах системи внаслідок нелінійних деформацій сталефібробетону і арматури та процесів тріщиноутворення за граничним станом, що розглядається.

4.2.10 Розрахунок фібробетонних конструкцій як правило слід виконувати з використанням діаграм стану (деформування) сталефібробетону, базальтофібробетону і арматури, які встановлюють зв'язок між нормальними напруженнями та відносними поздовжніми деформаціями у разі короткочасного або тривалого одноразового осьового стиску (розтягу).

4.2.11 При розрахунку збірних фібробетонних конструкцій на зусилля, що виникають при транспортуванні і монтажі, навантаження від маси конструкції слід приймати з урахуванням коефіцієнту динамічності, який дорівнює 1,6 при транспортуванні і 1,4 – при підйомі та монтажі.

4.2.12 Значення початкового ексцентриситету поздовжньої сили при розрахунку елементів фібробетонних конструкцій слід приймати згідно з 5.2.5 ДБН В.2.6-98.

4.2.13 Розрахунок фібробетонних конструкцій за розкриттям тріщин слід виконувати за умови, що ширина розкриття тріщин у конструкції від зовнішніх зусиль не повинна перевищувати гранично допустимих значень, призначених з урахуванням умов експлуатації, впливу оточуючого середовища і характеристик матеріалів.

Для конструкцій з дисперсноармованого бетону без стрижневого армування, що експлуатуються в умовах, захищених від кліматичних впливів, гранично допустима ширина розкриття тріщин не повинна перевищувати 0,15 мм; для конструкцій, які зазнають кліматичних дій – 0,07 мм.

Для фібробетонних конструкцій з комбінованим армуванням гранично допустима ширина розкриття тріщин приймається згідно з вимогами 2.2.2.3 ДБН В.2.6-98.