
- •Державний вищий навчальний заклад
- •Передмова
- •Завдання 1 Індексна оцінка факторів внутрішньошкільного середовища
- •Санітарно-гігієнічна скринінг-характеристика загальноосвітнього навчально-виховного закладу
- •Тематичне обстеження фізичного виховання в школі
- •Завдання 2.
- •Завдання 3 Оцінка повноцінності харчування школярів
- •Завдання 4 Оцінка рівня сформованності гігієнічних навичок у школярів
- •В кінці учбового дня ви почуваєте себе:
- •В кінці вихідних ви почуваєте себе:
- •Лист опитування
- •Завдання 5 Оцінка рухової активності школярів (для 5-11 класів)
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до шкільного спортивного залу
- •Перелік обладнання та інвентаря для шкільного спортивного залу
- •Література
Санітарно-гігієнічні вимоги до
земельної ділянки та будівлі школи (довідкові дані)
Розміри земельної ділянки школи залежать від кількості учнів, на яку розрахована школа.
Таблиця А.1
Площа земельної ділянки типової школи
-
Кількість учнів
Площа ділянки, га
Кількість учнів
Площа ділянки, га
40
80
192
320
392
464
0,3
0,5
1,2
1,7
2,0
2,0
624
784
1176
1568
1960
2,0
2,2
2,8
3,0
4,0
У складі земельної ділянки виділяють зони:
Учбово-дослідна (сад, ділянка овочевих культур, теплиця, метеорологічний та географічний майданчики, клас на відкритому повітрі тощо).
Спортивна (майданчики для спортивних ігор, гімнастики, легкоатлетичний) розміщуються в глибині ділянки, відокремлюється захисною смугою зелених насаджень. У неповній середній школі площа спортивної зони складає 5800-7900м2, у середній (в залежності від кількості учнів) - від 4900 до 10700м2.
У школах усіх типів в спортивній зоні розміщуються легкоатлетичний (4900м2) і гімнастичний (600м2) майданчики. Для школи на 1176-1960 учнів проектується майданчик для футболу, ручного м’яча і легкоатлетичних метань (2950м2), а також комбінований майданчик (480 м2) для волейболу, баскетболу та інших ігор.
У неповній школі на 392-784 учнів планується малий майданчик (1950 м2) для спортивних ігор і легкоатлетичних метань.
Зона відпочинку з майданчиками для рухливих ігор і тихого відпочинку.
Господарча зона площею до 500м2, асфальтована, має окремий в’їзд з вулиці.
Зелені насадження (40-50% території), зокрема розміщуються по периметру ділянки (смуга не менше 1,5м, з боку вулиці - не менше 6м).
Шкільна будівля повинна бути віддалена від лінії забудови (червона лінія) не менше, ніж на 25м (захисна зона).
При проектуванні шкіл використовують або централізовану композицію з компактним плануванням та одним гардеробом, або блочну, яка являє собою об’єднання приміщень для різних вікових груп і різного призначення.
Будівля школи повинна мати не більше 3 поверхів.
Учбові кабінети мають площу 50-60м2. Площа кабінету іноземної мови може бути зменшена до 32м2, оскільки він використовується для занять половини класу.
Лабораторії фізики, хімії та біології мають площу 66-70м2 (на одного учня 1,65-1,75м2). При кожній лабораторії повинна бути лаборантська кімната (16м2). У школах на 192 і 320 учнів проектується одна лабораторія, але 2-3 лаборантські кімнати. У школі на 392 учнів повинні бути 2 лабораторії, на 784 учнів - 3, на 1176 - 4, на 1568 - 5, на 1960 - 7 (кожна з окремою лаборантською).
Майстерні для обробки деревини і металу мають площу 66м2. У школах з малою кількістю учнів (624 і менше) дозволяється мати одну комбіновану майстерню. При майстерні проектується інструментальна (16м2), у останньому випадку - 2.
Спортивний зал у неповних школах і середніх школах на 8-20 класів має площу 162м2 (918) при висоті 5,4 м; школи більшої наповнюванності повинні мати зал площею 288м2 (1224) висотою 6м. Два зали мають школи на 40 класів (144 і 288м2) і 50 класів (144 і 450м2). При спортивному залі повинні бути 2 роздягальні (0,8м2 на одне місце) з душовими та туалетами, снарядна і кімната вчителя фізкультури.
Гардероб проектують централізований (при вході до школи) або децентралізований (у різних учбових секціях). Підхід до вішалок розраховується таким чином: на 1 м фронту підходу не більше 40 учнів.
Рекреаційні приміщення проектуються або у вигляді коридорів шириною не менше 2,8 м (забудова з одного боку), або у вигляді залу, до якого виходить 5-6 класних кімнат. У середньому на 1 учня повинно бути не менше 0,6 м2 рекреаційних приміщень.
Їдальня повинна мати обідній зал, розрахований на одночасне відвідування 25% учнів школи (0,65-0,75 м2 на 1 відвідувача), кухню-доготовочну, приміщення для миття посуду, зберігання сухих продуктів, холодильну камеру. Перед входом до їдальні або в залі повинні бути розміщені умивальники з розрахунку - 1 кран на 20 посадкових місць. Їдальня повинна знаходитися на першому поверсі, мати окремий вихід на територію школи.
Актовий зал розраховується на одночасне відвідування 20-25% учнів школи (0,6 м2 на 1 учня). Висота приміщення при площі 150 м2 і більше – 4 м. Актовий зал повинен мати не менше 2х виходів.
Бібліотека планується з розрахунку 0,04-0,08 м2 на одного учня; бажано розміщення на першому поверсі.
Кабінет лікаря проектується на 1 поверсі. У школах з кількістю класів менше 30 - одна кімната (12 м2), у більших школах - 2 суміжні кімнати (15 і 12м2).
Умивальні і туалети розміщують поблизу учбових приміщень на кожному поверсі, їх площа повинна складати не менше 0,1 м2 у розрахунку на кожного учня.
Таблиця А.2
Склад і площа приміщень школи (м2)
Приміщення |
Середні школи (кількість учнів) |
||||||
392 |
464 |
624 |
784 |
1176 |
1568 |
1960 |
|
Класні приміщення |
200 450 |
200 450 |
200 450 |
400 850 |
600 1250 |
800 1650 |
1000 2050 |
Кабінети: |
|
|
|
|
|
|
|
рідної мови |
- |
50 |
50 |
50
|
116 66+50 |
116 66+50 |
166 66+250 |
іноземних мов |
50 |
50 |
82 50+32 |
82 50+32 |
114 50+232 |
146 50+232 |
178 50+432 |
географії |
66 50+16 |
66 50+16 |
66 50+16 |
66 50+16 |
66 50+16 |
116 66+50 |
116 66+50 |
математики |
50 |
50 |
116 66+50 |
116 66+50 |
116 66+250 |
282 266+350 |
332 266+450 |
історії та суспіль-ствознавства |
- |
- |
50 |
50 |
100 250 |
116 6650 |
166 66+250 |
креслення і образотворчого мистецтва |
66 |
66 |
66 |
66 |
66 |
66 |
66 |
навчально-спортивні зали і приміщення: |
|||||||
спортивні зали: 12 12 м 9 18 м 12 24 м 15 30 м |
- 162 - - |
- 162 - - |
- 162 - - |
- - 288 - |
- - 288 - |
144 - 288 - |
144 - - 450 |
при залах: роздягальні душові туалети снарядна кімната інструктора |
42
16
8
|
42
16
8
|
42
16
8
|
42
16
8
|
42
16
8
|
66 42+24 24 16+8 10
|
66 42+24 24 16+8 12
|
Класна кімната повинна мати площу не менше 50 м2; на одного учня - не менше 1,25 м2. Доцільне співвідношення сторін 3:4 (6-6,3м : 8-8,4м), висота 3 м, кубатура на одного учня - 3,75 м3.
Мікрокліматичні умови:
перепад температур по горизонталі і вертикалі не більше 2-3С;
відносна температура повітря - 30-60%;
швидкість руху повітря - 0,2-0,4м/с.
Вентиляція:
коефіцієнт вентиляції (кратність обміну повітря) визначається відношенням вентиляційного обєму до повітряного кубу (норма - 2,5-4);
вентиляційний обєм (обєм вентиляції) - необхідна кількість повітря (м3) для нормального газообміну протягом години:
К n K n
L = ------------ = ------------- , де:
P - g 0,6
К - кількість вуглекислого газу, яку видихає людина за 1 год при спокійній сидячій роботі: дорослий - 22,6 л; діти дошкільного віку – 4 л, шкільного віку до 15 років - стільки, скільки років учневі;
Р - гранично допустима концентрація СО2 у шкільному приміщенні - 0,1% (відповідно 1л СО2 у м3 повітря);
g - концентрація СО2 в атмосферному повітрі: в місті - 0,04%, в селі - 0,03% (відповідно 0,4 і 0,3 л СО2 у м3 повітря);
n - кількість людей у приміщенні.
коєфіцієнт аерації - відношення площі кватирок (фрамуг) у приміщенні до площі підлоги (норма 1 : 50).
Освітлювання:
коефіцієнт природного освітлювання (КПО) - відношення освітлення в приміщенні до освітлення під відкритим небом (норма - 1,5 - 2, 0 %);
світловий коефіцієнт (СК) - відношення площі заскленої частини вікон до площі підлоги (норма - 1:4, для сільських шкіл дозволяється 1:6);
коефіцієнт затулення (затінення) - відношення висоти будівлі, що розташована близько від школи до відстані між нею і школою (мінімально 1:2, оптимально 1:5);
орієнтація вікон - південь (ПД), схід (С), південний схід (ПДС);
кут падіння світла - світловий потік, який проникає через вікно на робоче місце (кут з робочого місця до нижнього і верхнього краю вікна). Норма - не менше 27;
кут отвору - кут з робочого місця до верхнього краю вікна і лінії проекції будівлі, що затінює приміщення, на вікно (видима частина небосхилу з найбільш віддаленного від вікна робочого місця учня). Норма - не менше 5 ;
мінімальна природна освітленність на робочому місці 600 лк;
штучна освітленність робочого місця при лампах розжарювання 150 лк, при люмінесцентних - 300 лк;
норма питомої потужності світлового потоку - 40-48 Вт/м2 при лампах розжарювання, 20-24 Вт/м2 - при люмінесцентних;
настільна лампа повинна мати потужність 60 Вт.
Шкільні меблі:
Кожна класна кімната повинна бути обладнана меблями 2-3 номерів. Серед дітей існує п’ять ростових груп і відповідно п’ять номерів меблів для них: ріст до 130 см, 130-45 см, 145-160 см, 160-175 см, понад 175 см (А, Б, В, Г, Д).
Для зручності користування столи і стільці, парти повинні мати кольорову або цифрову маркіровку у вигляді дробу: номер - у чисельнику, зріст учня - у знаменнику.
Класна дошка повинна бути зеленого, коричневого кольору, у кабінетах креслення - чорного. Висота підвісу - 80-90 см над підлогою.
Таблиця А.3
Функціональні розміри шкільних меблів
-
Група меблів
Зріст учнів
(мм)
Висота заднього краю кришки стола над підлогою (мм)
Висота сидіння над підлогою (мм)
Колір маркування
А
Б
В
Г
Д
до 130
130-145
145-160
160-175
понад 175
54
60
66
72
78
32
36
40
44
48
жовтий
червоний
голубий
зелений
білий
Додаток Б