Тема. Повторення і узагальнення вивченого з української літератури у 6 класі
19
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчений матеріал з української літератури; розвивати пам’ять, логічне мислення, уміння аналізувати художній твір, висловлювати свою думку про нього; виховувати кращі риси людського характеру.
Обладнання: електронна презентація, сигнальні картки «Світлофор».
Тип уроку: систематизація і узагальнення вивченого (урок-програма передач)
Не все одразу дається,
а потроху та помалу,
то зробиш користі чимало.
Народна мудрість
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Слово вчителя(слайд№2)
- Учні, ми з вами вже вивчили розділ «Я і світ». адже навколишній світ – це велике диво і до кінця незбагненна таємниця, яку ми пізнавали на кожному кроці. Вивчаючи твори цього розділу ми зачаровувалися красою природи, вимірювали силу любові, переконувалися у вірності дружби, встановлювали справедливість.
- Сьогодні я запрошую вас скористатися вашим життєвим досвідом і уявити себе в ролі працівників телебачення.
II. Оголошення теми і мети уроку
- Урок наш буде незвичайним.
Ц
20
Я к сумлінні журналісти давайте візьмемо ручки і запишемо тему нашого уроку.
- Мета уроку: повторити і систематизувати вивчений матеріал з розділу «Я і світ», пригадати відомості про життєвий і творчий шлях письменників, зміст з теорії літератури; розвивати логічну пам’ять, уміння аналізувати художній твір; на прикладі характеристики персонажів виховувати кращі риси людського характеру.
- Епіграфом до уроку я пропоную обрати народне прислів’я: «Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало».
- Отже, телекомпанія «Література»працює в прямому ефірі (слайд №3).
Сподіваюся, що кожен виявить глибокі знання і зробить користі чимало.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ. (слайд№4)
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОЗКЛАДОМ ТЕЛЕПЕРЕДАЧ
1.Клуб «Хто, кому, про кого…». 2.Шукаю тебе. 3.Угадай мелодію. 4.Літературна хвилинка. 5.Детективне агентство «Служба розшуку» (диктант шпигуна). 6.Камеді-клаб.
7. Інтелектуальний клуб «Найрозумніший» 8.Підсумковий випуск новин.
IV. Актуалізація опорних знань
Клуб «Хто, кому, про кого…». (Слайд № 5)
Кому:
треба «… неодмінно, щоб боятися, щоб що-небудь перевернути догори ногами» і «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»?
(
21
К ого:
«… товариші цуралися... й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті зі своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними. Лагідний, добрий, гарний світ невинних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним».
(Павлика з оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань».)
Хто:
«…робила… кольорові миші з оцих ось жовтих і сухих листків. Ото складе листочок до листочка, два рази хухне так і побіжать».
(Анна з вірша Л. Костенко «Кольорові миші».)
Хто про себе говорить:
«Я задоволений собою! Я мав бути в оточенні цих обох знаків: з одного боку, я не зовсім зрозумілий – тут і знак запитання. А з другого, я найдостойніший… - тому і знак оклику. І тільки червоний».
(«Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» І. Калинця.)
Хто сказав:
« «Я хочу, аби ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям», обережно посадив старого на плечі й попростував до найближчої брами. Перед брамою він низько вклонився й промовив: «Вельмишановна брамо, чи не була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти зможеш нас випустити» ».
(Пастушок з «Казки про яян» Е. Андієвської.)
Про кого кричали:
«Вона яскра – яскра – яскррава! Таку … тримать годиться тільки в клітці!»
(Про Жар-птицю з однойменного вірша І. Жиленко.)
Хто:
«… любить какао пить,
смоктать м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці».
(
22
К ого:
«Доглядали змалечку аж 4 няньки. Це були брати – Лаврін, Сергій, Василько та Іван. Пожили вони щось недовго,бо рано казали, співати почали. Було як влізуть всі четверо на тин, сядуть рядком, як горобці, та як почнуть співать»
(Малого Сашка із кіноповісті О. Довженка «Зачарована дзиґа»
Хто:
«Зажурився, засмутився…
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче, бідний, та зітхає,
Сну не знають його очі»
(Хан із поеми «Євшан – зілля « Миколи Вороного
«Він почав бігти, по – моєму, ще в небі. Бо коли його ноги торкнулись землі, він уже щодуху мчав до ставка. Я рвонув за ним. То був наш єдиний порятунок. Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки. Спинилися десь аж на середині»
(Про Яву і Павлушу з повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»).
11) Хто так думав:
« Чому б і справді мені не женитись? Було б добре, коли б у його була жінка: обід варила б йому, сорочки прала, а він лежав би на печі та погукував до неї: «Стара, а принеси огню, а я люльку запалю!» »
(Василю з оповідання С. Васильченка «Басурмен».)
12) Хто:
«Втік від вогнища просто у синіх джинсах розпатланий та й подався у мандри тільки спечену картоплину прихопив по дорозі до міста».
(Дим із циклу «Дивосвіт» І. Калинця)