- •Частинаш ливарне виробництво
- •8...12 % За об'ємом, а кількість води — 4...5 %. Для виготовлення високоякісних
- •3.1.3. Стрижневі суміші
- •3.1.4. Особливості конструювання відливки
- •3.1.5. Моделі
- •3.1.6. Стрижневі ящики
- •3.1.8. Ручне виготовлення стрижнів
- •Розділ 2
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •Розділ з технологія виготовлення відливок
- •3.3.1. Ливарні властивості стопів
- •3.3.2. Ливарні стопи
- •3.3.3. Агрегати для розтоплювання чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розтоплювання сталі
- •3.3.5. Агрегати для розтоплювання алюмінієвих стопів
- •3.3.9. Заливання форм
- •Розділ 4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за моделями, що витоплюються
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
Розділ 4 спеціальні способи лиття
Виробництво відливок в одноразових пісково-глиняних формах має багато недоліків. Головні з них такі: незадовільна якість поверхні й невисока точність розмірів відливок, дорожнеча форм, яка становить близько 50 % вартості відливок [11], антисанітарні умови праці, спричинені запорошеністю ливарних цехів. Тому частка виробництва відливок в одноразових формах поступово скорочується, а росте кількість відливок, виготовлених спеціальними способами : кокільним литтям [8, 30], литтям під тиском [8, 31], відцентровим литтям [8, 32], литтям за моделями, що витоплюються [8, 33], литтям за моделями, що випалюються [34], литтям в оболонкові форми тощо. Названі способи лиття спроможні істотно поліпшити якість відливок, скоротити витрати на механічну обробку, зменшуючи припуски, поліпшити умови праці, ширше механізувати й автоматизувати виробничі процеси й здешевити ливарне виробництво.
3.4.1. Лиття в кокіль
Кокіль (від французького слова coquille — оболонка) — це металева форма, яку наповнюють рідким металом під дією сил гравітації. Внутрішня порожнина відливки створюється пісковим або металевим стрижнем. Особливістю кокілю є можливість багаторазового використання і висока його теплопровідність, яка істотно впливає на формування структури відливки. Значна швидкість охолодження залитого металу сприяє утворенню дрібнозернистої структури і, крім цього, для відливок з чавунів і сталей — виникненню відповідно відбіленого або загартованого поверхневого шару з високою твердістю.
Для простих за конфігурацією відливок зі зовнішнім нахилом використовують суцільні кокілі, а для складних відливок—розншні з вертикальною, горизонтальною або комбінованою поверхнями рознімання. Рознімні частини кокілю центрують між собою, а перед заливанням їх надійно фіксують у складеному положенні. Під час наповнення порожнини кокілю розтопленим металом з неї виходить повітря через випори, а гази, розчинені в металі — через спеціальні щілини глибиною 0,3...0,5 мм (рис. 3.4.1), виконані на площині рознімання кокілю.
Кокічі виготовляють з чавунів, сталей, рідше — зі стопів алюмінію. Для регулювання швидкості охолодження залитого металу й підвищення температурної тривкості кокілю його робочу поверхню покривають теплоізоляційним матеріалом різної товщини. Значного поширення набули покриття багаторазового використання,
які наносять на нагріту поверхню кокілю у вигляді суспензій за допомогою пульверизатора або пензля. До складу суспензій входять один або декілька вогнетривких матеріалів у вигляді дрібних порошків (кварц, циркон, оксид хрому, оксид цинку, тальк, графіт) і зв'язувальна речовина (рідке скло, зволожена вогнетривка глина та ін.). Останнім часом покриття багаторазового використання (оксид алюмінію, вольфрам, молібден) наносять на робочу поверхню кокілю методом високотемпературного напилення. Рідкі покриття одноразового використання на основі мінеральних олив або мазуту наносять перед кожним заливанням форми. Під час дотику з рідким металом вони вигорають, утворюючи тонку захисну плівку. Щоб підтримувати оптимальний температурний.режим в межах 200.. .400°С, робочу поверхню кокілю спочатку нагрівають газовим полум'ям або електричним струмом, а під час експлуатації охолоджують повітрям, водою або мінеральною оливою.
Кокільним литтям виготовляють відливки з чавунів, стопів алюмінію, магнію, міді, рідше—зі сталей і стопів титану.
Нижче показана схема будови металевої форми для відливання поршня, яка складається з бічних половин 2 і 6 (рис. 3.4.2), нижньої частини 8, двох суцільних стрижнів 1 і 7та рознімного стрижня, що має центральний 4 й два бічних елементи З і 5. Стоп потрапляє в порожнину кокілю через ливниковий канал, який на рисунку не показаний. Після кристалізації металу та його охолодження до заданої температури виймають центральний елемент рознімного стрижня, після чого — бічні його елементи й наостанок — суцільні стрижні. Згодом розкривають бічні половини кокілю й виштовхують відливку.
Порівняно з литтям в одноразові форми кокільне лиття має такі переваги:
багаторазове використання кокілю — від сотні до десятків тисяч;
більша точність розмірів, вищі якість поверхні й механічні властивості отримуваних відливок;
вища продуктивність праці, бо не потрібно чистити відливки та виготов ляти ливарну форму кожен раз;
кращі санітарні умови праці;
ширші можливості механізації та автоматизації процесу.
висока вартість металевої форми і тому лиття в кокіль вигідне лише в серійному й масовому виробництвах;
обмежені можливості виготовлення тонкостінних відливок, пов'язані зі швидким охолодженням залитого металу.
