1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конверторах

До головних техніко-економічних показників виробництва сталі в кисневих конверторах належать: продуктивність конвертора, витрата кисню на одиницю продукції, вихід рідкої сталі тощо.

Продуктивність великотонажних конверторів на 250...400 т сягає 400...500 т сталі за годину, що істотно перевищує цю ж характеристику мартенівських чи електросталевитоплювальних печей.

Витрата кисню коливається в межах 47...57 м³ на тонну витопленої сталі.

Вихід рідкої сталі відносно маси металу в шихті становить 89. ..92 %.

Розділ з розливання сталі

Після витоплювання сталь із конвертора або з печі випускають у ківш, із якого її розливають до кристалізатора машини безперервного розливання заготовок (МБРЗ) або до спеціальної металевої форми — виливниці. Після кристалізації із розлитого металу отримують сталеві заготовки — злитки. їх передають для вальцювання і рідше — для кування. Близько 98 % сталі, витопленої металургійними заводами, використовують для виготовлення злитків, а решту — для відливок.

1.3.1. Розливання сталі у виливниці

Ківш для розливання сталі — це відкрита посудина, що служить для корот­кочасного зберігання, транспортування та розливання сталі. Ківш складаєть­ся зі зварного кожуха З (рис. 1.3.1), двох цапф 5, футеровки 2 зі шамотної цегли, вкладки 1 із магнезиту або шамоту й стопора 4. Вкладка має отвір циліндричної форми, що закривається під час опускання стопора або відкривається під час його піднімання. Поверхня металевого стопора захищена вогнетривким матеріалом. Ківш підвішують за допомогою цапф до гаків мостового крана, який транспортує метал до місця розливання. Місткість ковша залежить від місткості агрегату для витоплювання металу. Ківш вміщає від від 5 до 250 т сталі, а в окремих випадках — 400...450 т.

Рідку сталь перед розливанням недовго витримують у ковші, щоб вирів­няти її хімічний склад, а також з метою дегазувати і вилучити неметалеві, включення, що випливають на поверхню.

Виливниця є товстостінною чавунною (рідше сталевою) формою, приз­наченою для кристалізації в ній сталевого злитка. Поперечний перетин вилив­ниці може мати вигляд квадрата, прямокутника, багатокутника або круга. Маса злитка— від 1 до 12 т, а іноді доходить до 300 т.

Є два способи розливання сталі у виливниці: згори і сифонно знизу.

Під час розливання згори сталлю з ковша 3 (рис. 1.3.2) наповнюють окремо кожну виливницю 2, що стоїть на чавунній плиті — піддоні./. Наповнивши виливницю, отвір ковша закривають стопором або шиберним замком, після

чого ківш підвозять мостовим краном до наступної виливниці. В процесі розливання метал розбризкується і зоксидовані бризки прилипають до стінок виливниці, а звідти потрапляють на поверхню злитка. Вони не зварюються зі злитком навіть під час вальцювання, тому їх перед вальцюванням необхідно вилучати Процес розливання згори порівняно тривалий.

Під час сифонного розливання сталь із ковша 7 (рис.1.3.3) потрапляє у чашу б ливника 5 і звідти по каналах піддона 1 — в усі виливниці 2 одночасно. Кіль­кість виливниць може бути від 2 до 60. На кожну виливницю накладають при-ростову надставку 3 з футеровкою 4, яка сповільнює охолодження рідкого ме­талу. Тому метал зберігається довше в рідкому стані й усадкова порожнина утворюється тільки у верхній частині злитка. Сифонним розливанням отри­мують дрібні й середні злитки. Втрати металу на ливникову систему сягають до 2,5 %. Скорочується час розливання сталі на один злиток порівняно з розли­ванням згори. Якість поверхні злитка краща через відсутність на його поверхні бризок металу.