- •7.7.7. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.2. Паливо
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.6. Будова доменної печі та допоміжних агрегатів при ній
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.9. Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •Розділ 2 виробництво сталі
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.2. Тенденції розвитку виробництва сталі у 20 столітті
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конверторах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конверторах
- •Розділ з розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого злитка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами витоплювального агрегату
- •Розділ 4 металургія алюмінію
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 5 металургія міді
- •0 52 Млн. Т (рис.1.5.1 і табл.1.5.1), а в 1995 р. Воно виросло до 11,83 млн. Т,
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •Розділ 6 ! виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання злитків титану
- •Література
1.6.4. Відновлення титану
Титан відновлюють у герметичних ретортах, виготовлених із нержавної сталі та встановлених в електричній печі опору. В реторту завантажують злитки магнію, і, викачавши повітря, наповнюють аргоном. Після цього реторту нагрівають до температури 700 °С і починають подавати ТіС14. Відбувається відновлення газоподібного ТіС14 рідким магнієм:
ТіС14 + 2Mg = Ті + 2MgCl,. (1.6.3)
Реакція супроводжується виділенням значної кількості тепла. За рахунок цього тепла при відповідній швидкості подачі ТіС14 в реакторі підтримується необхідна температура в межах 950...1000 °С без додаткового нагрівання. Частинки відновленого титану спікаються в пористу масу — губку, просочену магнієм і хлористим магнієм. Рідкий MgCl, періодично зливають через отвір, що в дні реторти. Титанова губка містить 60 % Ті, 30 % Mg і 10 % MgCl,. Коли відновлено необхідну кількість титану, реторту охолоджують, виймають з печі й вибирають з неї губку так, щоб вона не контактувала з вологою атмосферою.
Залишки металевого та хлористого магнію відокремлюють від губки вакуумною дистиляцією в апараті, в якому створюють вакуум при температурі 900...950 °С. Після охолодження апарату титанову губку дроблять і, якщо потрібно, пресують з неї електроди.
1.6.5. Отримання злитків титану
Топлення титану пов'язане з певними труднощами, оскільки в рідкому стані він реагує зі всіма вогнетривами, а при високих температурах взаємодіє навіть з азотом. У зв'язку з цим електродугове топлення титанової губки здійснюють у водоохолоджуваному герметичному мідному циліндрі — виливниці, яку на час топлення вакуумують. Наявність вакууму не лише запобігає оксидації титану, але й сприяє його очищенню від домішок (водню, вологи, магнію, хлористого магнію).
Іноді для отримання злитків використовують роздрібнену титанову губку. Тоді дуга горить між розтопленим металом і графітовим або вольфрамовим електродом, який піднімається в міру наповнення виливниці.
Щоб отримати високоякісний злиток, топлення повторюють двічі. Друге топлення відбувається у виливниці більшого діаметра з огляду на те, що електродом слугує злиток першого топлення. Чистота титану після другого' топлення становить 99,6...99,7 %. Маса отриманого злитка від 500 до 5000 кг. митки використовують для вальцювання, кування або штампування. Під час отримання стопів титану легувальні елементи (алюміній, марганець, ванадій) додають до губки, що йде на перше топлення. У результаті дворазового °Плення згадані елементи рівномірно розподіляються по злитку.
Виробництво титану й магнію здійснюють на одному заводі, оскільки ористий магній, що є побічним продуктом при виробництві титану, служить повним продуктом під час добування магнію. Водночас хлор з виробництва
нію використовують для хлорування титану.
Література
1. Ефименко Г.Г., Гиммельфарб А.А., Левченко А.Е. и др. Металлургия чугуна.
— К.: Вища школа, 1981. — 495 с.
Воскобопников В.Г., Кудрин В.А., Якушев A.M. Общая металлургия. — М.: Металлургия, 1985. — 480 с.
Технология металлов и материаловедение /Под ред. Л.Ф.Усовой. — М.: Металлургия, 1987. — 800 с.
Гудима И.В., Шеин Я.П. Краткий справочник по металлургии цветных металлов.
— М.: Металлургия, 1975. — 536 с.
Циммерман Л., Гюнтер К. Металлургия и материаловедение. Справочник. Пер. с нем. — М.: Металлургия, 1982. — 479 с.
ГОСТ 4157-79. Изделия огнеупорные динасовые (тридимитрокристобалитовые). Технические условия. — М.: Изд-во стандартов, 1982. — 7 с.
ДСТУ 2343-94 (ГОСТ 1566-96). Вироби вогнетривкі динасові для електро сталеплавильних печей. Технічні умови. — К.: Держстандарт України, 1998. — 23 с.
ДСТУ 2509-94 (ГОСТ 5381-93). Вироби високовогнетривкі хромітопериклазові. Технічні умови. — К.: Держстандарт України, 1994. — 14 с
ГОСТ 1598-75. Изделия огнеупорные шамотные для кладки доменных печей.
— М.: Изд-во стандартов, 1975. — 10 с.
ГОСТ 6024-75. Изделия огнеупорные динасовые и шамотные для кладки мартеновских печей. — М.: Изд-во стандартов, 1988. — 14 с.
Плисковский С. Т. Проблемы и перспективы развития черной металлургии //Метал лургическая и горнорудная промышленность, 1990. № 3. — С. 1—3.
ГОСТ 805-80 (СТ СЭВ 3288-81). Чугун предельный. Технические условия. — М.: Изд-во стандартов, 1984. - 6 с.
ГОСТ 4775-91 (ИСО 5446-80). Ферромарганец. Технические требования и условия поставки. — М.: Изд-во стандартов, 1992. — 10 с.
Народне господарство Української РСР у 1987 році. Статистичний щорічник Держкомстату УРСР. — К.: Техніка, 1988. — 463 с
Народне господарство Української РСР у 1989 році. Статистичний щорічник Держкомстату УРСР. — К.: Техніка, 1990. — 463 с
Народное хозяйство Украинской ССР в 1980 году. Статистический ежегодник.
— К.: Техніка, 1981. — 384 с.
Фридляндер И.Н. Современные тенденции развития композиционных материалов/ /Металловедение и термическая обработка металлов. 1991. № 1. — С. 40—45.
Леонидов Н.К., Ободан Я.М., Кутнер М.Б. Причины перерасхода кокса в доменных печах СССР // Металлургическая и горнорудная промышленность. 1990. № 3. — С. 1—3.
Попович В. Тенденції розвитку виробництва сталі у 20 столітті. //Праці наукового товариства імені Шевченка Т.Г. — Львів: 1997. — С.621—627.
Ройтбурд Л. Н. Очерки экономики черной металлургии. — М.: Металлургиздат, I960. — 564 с.
Мировое производство стали в 1966 г. //Черные металлы. 1967. № 8. — С.74.
Мировое производство стали в 1978 г. //Черные металлы. 1979. № 7. — С.64.
СССР и зарубежные страны 1989. — М.: Финансы и статистика. 1990. — 336 с.
24. % drop of overall output masks wide differences between economic groupings. // Steel Times Int. 1993. 17. № 2. — P.2.
Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К.: Техніка, 1996. — 576 с.
Rocznik statystyczny 1995. — Warszawa, 1995. — 706 s.
Rocznik statystyczny 1996. — Warszawa, 1996. — 717 s.
Rocznik statystyczny 1997. — Warszawa, 1997. — 715 s.
Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. —598 с.
Україна у цифрах у 1997 році: Корот. стат. довід. — К.: Наукова думка, 1998. — 184 с
Алюминиевые сплавы (свойства, обработка, применение). Справочник. Пер. с нем. — М.: Металлургия, 1979. — 379 с.
Быховский Ю.А., Ве.члер P.M., Грепвер Н.С. и др. Основы металлургии. Том первый. Общие вопросы металлургии. Часть первая. — М.: Госуд. Научн.-техн. изд-во литературы по черн. и цветной металлургии, 1961. — 661 с.
Мировое хозяйство. Сборник статистических материалов за 1913—1927 гг. /Под. ред. С.А. Уманского. — М.: Изд-во ЦСУ СССР, 1928. — 704 с.
Тимашев А.К. Экономика мировой алюминиевой промышленности //Цветные металлы. 1938. № 7. — С. 99—107.
Производство цветных металлов в капиталистических странах //Центральный институт информации металлургической промышленности. Бюллетень. 1949. № 18. — С. 28—30.
Вольф М.Б., Клупт B.C. Статистический справочник по экономической географии стран капиталистического мира. — М.: Изд-во соц.-экон. лит., 1959. — 663 с.
Lenore Ernst. Die Huttenaluminiumproduktion der Welt im Jahre 1966 //Aluminium. 1967. 43. № 4. — S. 269—272.
ГригоренкоГ.А., Харитонова Г.М. Технический прогресс в производстве алюминия/ 'Цветная металлургия. Научно-технический бюллетень. 1961. № 12. — С. 46—48.
Rocznik statystyczny 1965. —Warszawa, 1965. — 656 s.
Rotchinas Aluminiumindustrie//Aluminium. 1964. 40. № 9. — S. 596.
Rocznik statystyczny 1980. — Warszawa, 1980. — 592 s.
Ernst Lenore. Die Huttenaluminiumproduktion der Welt im Jahre 1965 //Aluminium. 1966. № 4. 42. _ s 279—282.
Уманская М. М. Производство цветных металлов в капиталистических странах в 1960 г-Ч Цветная металлургия. Научно-технический бюллетень. 1961. № 11. — С. 51 —59.
**■ Уманская М. М. Данные о добыче бокситов, производстве глинозема, первичного и °ричного алюминия, производственных мощностях, потреблении алюминия в талистических странах в 1968 г. // Цветная металлургия. Цветметинформация. ■%9. №14.-с. 70-72.
Производство
первичного алюминия/Щветная металлургия.
Цветметинформация
1971.
№ 11. — С. 53.
Rocznik statystyczny 1989. — Warszawa, 1989. — 618 s.
Aluminium/VWorld Commodity Outlook. 1992. — P. 26 34.
48. Лихачев А.С, Троицкая З.И. Материалы по статистике и экономике цветных металлов. — М.: Цветметиздат, 1933. — 112 с.
Азаров А.Л., Перов В.А. Обогащение медных руд Северной Родезии и Катан- ги//Цветные металлы. 1936. № 7—8. — С. 40—60.
Rocznik statystyczny 1981. —Warszawa, 1981. — 728 s.
Rocznik statystyczny 1972. — Warszawa, 1972. — 722 s.
Латинская Америка в цифрах. Справочник. — М.: Наука, 1989. 203 с.
Попович В.В. Матеріалознавство, технологія конструкційних матеріалів. Конспект лекцій. Частина І. — Львів: ЛЛТІ, 1992. — 52 с
54. Попович В.В., Голубець В.М. Тенденції розвитку безперервного розливання сталі. Науковий вісник: Проблеми деревообробки на рубежі XXI століття: наука, освіта, технології. — Львів: Престиж Інформ. — 1999. Вип. 9.5. С 252 255.
