- •7.7.7. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.2. Паливо
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.6. Будова доменної печі та допоміжних агрегатів при ній
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.9. Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •Розділ 2 виробництво сталі
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.2. Тенденції розвитку виробництва сталі у 20 столітті
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конверторах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конверторах
- •Розділ з розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого злитка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами витоплювального агрегату
- •Розділ 4 металургія алюмінію
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 5 металургія міді
- •0 52 Млн. Т (рис.1.5.1 і табл.1.5.1), а в 1995 р. Воно виросло до 11,83 млн. Т,
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •Розділ 6 ! виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання злитків титану
- •Література
1.4.4. Рафінування алюмінію
Розрізняють два види рафінування алюмінію: продування рідкого металу хлором і електролітичне рафінування.
Рафінування хлором очищує від неметалевих і газоподібних домішок. Воно полягає у продуванні хлором алюмінію при температурі 700...750 °С в закритому ковші протягом 10... 15 хв. Під час цього утворюється газ A1CL, який, адсорбуючись на неметалевих частинках, виштовхує їх на поверхню металу. Хлор захоплює також розчинені в металі гази. Витрата хлору становить 0,1 % від маси металу, а втрата алюмінію — близько 1 %. Після рафінування чистота первинного алюмінію досягає 99,85 %. Металеві домішки можна вилучити з алюмінію тільки електролітичним способом.
Електролітичним рафінуванням отримують алюміній високої чистоти (99,99 %). Алюміній рафінують у електролізній ванні, вугляний під якої є анодом. У верхній частині ванни розташований вугляний катод. Ванна наповнена розтопом, в якому розрізняють три шари:
нижній анодний густиною до 3500 кг/м3;
середній (електроліт) густиною близько 2500 кг/м3;
верхній катодний — це рафінований алюміній густиною 2400 кг/м?. Температура розтопу підтримується в межах 750... 800 °С. В анодному шарі
крім алюмінію, що підлягає рафінуванню, є близько 25 % міді, яку додають для збільшення густини. Електроліт складається з хлориду барію Ва.С12 та інших солей. В електричному полі алюміній нижнього шару тратить електрони й утворює катіони АГ++, що рухаються у напрямку верхнього катодного шару, де вони розряджаються. Внаслідок цього над електролітом нагромаджується рафінований алюміній, який періодично вибирають. Домішки інших металів осідають на дно анодного шару, звідки їх також вибирають. З рафінованого алюмінію отримують злитки.
Розділ 5 металургія міді
Серед кольорових металів мідь посідає друге місце після алюмінію за
бсягом її виробництва. Світове виробництво міді в 1900 р. становило близько
0 52 Млн. Т (рис.1.5.1 і табл.1.5.1), а в 1995 р. Воно виросло до 11,83 млн. Т,
тобто збільшилось майже у 23 рази. Найбільшими виробниками міді є США,
Росія Чилі, Японія, КНР, Німеччина й Канада.
Таблиця 1.5.1 Виробництво рафінованої міді в світі та в окремих країнах, млн.т
[27, с.643; 28, с.639; 32, с.35-36; 33, с.12-13; 36, сі30; 48, с.8; 49; 50, с.656; 51,
с.629; 52, с.81]
. Роки |
У світі |
США |
Чилі |
Японія |
КНР |
Німеччина (ФРН) |
Канада |
|
1900 |
~ 0,5248 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
1910 |
~ 0,8948 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
1915 |
1,0б33 |
0,65-'-' |
0,05" |
0,08" |
— |
0,06" |
0,05" |
|
1920 |
0,9833 |
0,58" |
0,1033 |
0,07" |
— |
0,05" |
0,04" |
|
1925 |
1,4133 |
0,77" |
0,19" |
0,07" |
— |
— |
0,05" |
|
1930 |
1,5749 |
0,6449 |
0,2249 |
0,0849 |
— |
0,0349 |
0,1449 |
|
1935 |
1,44"» |
0,3349 |
0,26"' |
0,0649 |
— |
0,0249 |
0,1949 |
|
1940 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
1945 |
— |
0,7836 |
0,4636 |
0,03'6 |
— |
— |
0,2036 |
|
1950 |
(2,21)* |
0,92" |
0,35" |
0,04" |
— |
(0,05") |
0,21" |
|
1955 |
(2,66)* |
1,0036 |
0,4136 |
0,0836 |
— |
(0,05м) |
0,2636 |
|
1960 |
5,01м |
1,6450 |
0,2350 |
0,2550 |
0,1050 |
(0,3150) |
0,38м |
|
1965 |
6,1851 |
— |
0,2952 |
— |
— |
— |
— |
|
1970 |
7,6350 |
2,0750 |
0,4650 |
0,7150 |
0,1050 |
(0,41м) |
0,49м |
|
1975 |
8,25м |
1,6250 |
0,5450 |
0,8250 |
0,15м |
(0,4250) |
0,5350 |
|
1980 |
9,2727 |
1,69" |
0,8127 |
1,0127 |
0,2927 |
(0,4327) |
0,5127 |
|
1985 |
9,7427 |
1,44" |
0,8827 |
0,9427 |
0,3427 |
(0,5227) |
0,50" |
|
1990 |
10,81" |
2,0227 |
1,19" |
1,01" |
0,5627 |
0,5327 |
0,5227 |
|
1995 |
11,83м |
2,2828 |
1,4928 |
1,1928 |
1,0828 |
0,6228 |
0,5728 |
|
■ без соціалістичних країн |
|
|
|
|
|
|
||
Мідь
відзначається високою електро- і
теплопровідністю, підвищеними ластичністю
і корозійною тривкістю. У чистому
вигляді мідь широко використовують
в електротехніці (до 50 %), а у вигляді
стопів — бронз і латуней — Машинобудуванні.
Як легувальний елемент мідь входить
до складу багатьох стопів
алюмінію.
До найпоширеніших мідних руд належать:
мідний колчедан CuS-FeS;
халькозин (мідний блиск) Cu2S;
куприт Си,О.
Мідні руди здебільш поліметалеві. У їх складі, крім міді, маємо також нікель, цинк, свинець, золото, срібло. Головні поклади мідних руд знаходяться на південному Уралі, в Закавказзі, Казахстані, Узбекистані, Таймирі, а також в США, Чилі, Конго та багатьох інших країнах.
