
- •Навчально-методичне забезпечення лекційних занять
- •1.Значення діловодства в суспільстві
- •2.Основні поняття діловодства
- •3.Принципи організації діловодних процесів
- •4.Нормативна база діловодства
- •Документ: основні поняття.
- •Класифікація службових документів
- •Уніфікація, стандартизація та трафаретизація службових документів.
- •Розпізнавання істинних і підроблених документів
- •1.Формуляр-зразок організаційно-розпорядчих документів.
- •2.Оформлення реквізитів на документах
- •3.Виготовлення копій документів.
- •Створення довідково-інформаційних документів
- •2. Підготовка розпорядчих документів
- •3. Складання організаційних документів
- •Особливості складання ділових листів
- •Особливості документування проведення нарад
- •Складання протоколів
- •Написання стенограм
- •Підготування повідомлень
- •Підготовка запрошень
- •Вимоги до характеристик, автобіографій, резюме, анкет.
- •Ведення особових карток
- •Оформлення заяв, наказів, доручень
- •Трудова книжка
- •1.Організація, завдання, функції служби діловодства. Права та обов’язки керівника служби діловодства.
- •2. Загальні засади побудови документообігу
- •3. Впровадження систем електронного документообігу
- •Приймання, попередній розгляд і реєстрація службових документів
- •Проходження, опрацювання та відправлення ділової кореспонденції
- •Строки виконання документів
- •Організація контролю за ходом виконання документів
- •Типова та приблизна номенклатура справ
- •Розробка індивідуальної номенклатури справ
- •Підготовка справ до подальшого зберігання і використання. Експертиза. Оформлення обкладинки, опису та справи.
- •Правила передавання справ на зберігання
- •Особливості архівної роботи
- •Архівація електронних документів.
- •1. Характеристика звернень громадян та вимоги до їх розгляду
- •2 Особливості розгляду скарг платників податків в органах державної податкової служби.
- •3. Організація діловодства за зверненнями громадян
Архівація електронних документів.
Особливості переміщення в архів електронних документів
Службові документи, переміщені з поточних документаційних систем, мають залишатися доступними та придатними для виявляння протягом всього періоду їх зберігання. При цьому треба дотримуватися стандартних характеристик службових документів.
Якщо службові документи переміщують з безпосереднього фізичного середовища структурного підрозділу в інше контрольоване установою місце, відповідальність за санкціонування знищення або інші дії, пов'язані з передаванням цих документів, несе структурний підрозділ.
Службові документи, визначені для тривалого зберігання, необхідно зберігати в умовах, сприятливих для довготривалого забезпечення їхньої збереженості.
Стратегії забезпечення збереженості можуть охоплювати копіювання, конвертування та переміщення документів [74].
а) Копіювання — це виготовлення ідентичної копії документа на тому самому носії (напір/ мікроплівка/електронний), наприклад, з паперу на папір, з мікроплівки на мікроплівку або виготовлення резервних копій електронних документів (що також можна зробити на різних видах електронних носіїв).
б) Конвертування — це процес, що охоплює зміну формату документа, але забезпечує збереження ідентичної первинної інформації (змісту). Приклади: мікрофільмування документів на паперовому носієві, відтворювання зображення, зміна набору знаків.
в) Переміщення — це процес, що охоплює комплекс організованих завдань, розроблених для того, щоб періодично передавати цифровий матеріал з однієї конфігурації апаратного (програмного) забезпечення до іншої або з одного покоління технології до іншого.
Мета переміщення — зберегти цілісність документа та забезпечити для користувачів можливість пошуку, показу документів та іншого користування ними. Переміщення здійснюється, коли апаратне та (або) програмне забезпечення застаріє, або його застосовують для переміщення електронних документів з файлу одного формату до іншого.
Із появою нових технологій для зберігання електронних документів протягом тривалішого часу можуть буги використані й інші методи.
Щоб службові документи та пов'язані з ними метадані залишалися доступними і придатними для користування протягом усього періоду їх зберігання, процеси розроблення всіх систем мають охоплювати формулювання стратегій зберігання вилучених із документаційних систем електронних документів та пов'язаних з ними метаданих.
Службові документи, які через певний час мають бути знищені, слід зберігати, враховуючи настанову про регулярне знищування цих документів після закінчення строку зберігання (наприклад, щорічно).
Якщо службові документи передають до посередника, що надає послуги зберігання за межами організації, або до зовнішньої архівної установи, або на постійне зберігання, або з інших причин, між зберігачем та стороною, що передає службові документи, укладають угоду, яка формально задокументовує тривалі зобов'язання зберігати документи та відповідно ними керувати, забезпечуючи їхнє зберігання, передавання на постійне зберігання або вилучення для знищення та доступність.
Проблеми розвитку електронних архівів
Розвиток в Україні інформаційного суспільства призвів до активного використання інформаційних ресурсів. Робота з інформацією, накопиченою за багато років як в електронному, так і в паперовому форматах, є актуальною для багатьох споживачів.
Традиційні інформаційні структури, маючи значний досвід у формуванні та представленні інформаційного масиву, сьогодні вже не в змозі задовольнити інформаційні потреби користувачів. Орієнтуватись у великих обсягах документів та ефективно працювати з ними, користуючись лише традиційними засобами пошуку інформації, стає неможливим, оскільки ці засоби не відображають оперативно і в достатній повноті весь масив інформації, що потрібен користувачу.
Значним недоліком традиційної інформаційної структури є її віддаленість від великої групи користувачів. Водночас доступність інформації до різних регіонів в оперативні терміни та в достатній повноті є однією з характерних рис інформаційного суспільства. Тож, відсутність цілісної уніфікованої системи збереження інформації, що представлена в електронному вигляді, та такої самої цілісної системи її відображення підкреслюють актуальність питання формування різноманітних фондів електронних архівів.
Проблема розвитку і формування електронних архівів знайшла відображення в публікаціях таких науковців, як Т.П. Павлу-ша, Г.Н. Юхимець, М.С. Слободяник, С.Г. Кулєшов, Л.А. Дубро-віна, Г.В. Борякякі теоретично обґрунтували ідеї створення електронних архівів, розробили стратегію формування національних електронних ресурсів.
Активне відображення цієї проблеми в публікаціях вітчизняних та зарубіжних науковців підтверджує своєчасність і доцільність розробки теоретико-методологічних засад та організіцій-но-методичних засобів розвитку електронних архівів.
Доцільно звернути увагу на те, що створення і підтримка електронних архівів потребує вирішення цілого ряду технічних проблем: використання різних форматів представлення документів, видів та способів обробки інформації, врахування мовних особливостей, побудова інформаційно-пошукових систем для вже існуючих баз даних і неструктурованих масивів документів тощо. Важливими фундаментальними питаннями є розробка термінологічних стандартів та стандартів структури опису електронних об'єктів.
Розвиток мережі Інтернет як системи інформаційних комунікацій зумовлює необхідність розробки системи організаційних, технічних, правових заходів для забезпечення довготривалого збереження та доступності документів, розміщених на веб-серверах мережі Інтернет.
Порівняльний документознавчий аналіз інформаційних веб-ресурсів, архівних документів показує, що веб-ресурси за кількістю спільних ознак ближчі до архівних документів, оскільки кожен веб-ресурс є сукупністю історично та логічно пов'язаних документів, які утворилися в процесі діяльності певної установи, організації або особи.
Документи, що утворюють веб-ресурс:
— є унікальними мають спільне походження і найчастіше однорідні за змістом та формою представлення;
— мають виконувати функцію ретроспективної пам'яті;
— початкове призначення веб-ресурсів з плином часу втрачається, але може зберігатися їхнє історичне, наукове, соціальне, економічне, політичне та культурне значення;
— можуть бути архівним документам, яким притаманна наявність багаторівневих різнопланових зв'язків між документами.
Все це зумовлює вимогу до їхнього зберігання як єдиного комплексу, не розпорошуючи на окремі, не пов'язані між собою документи електронної бібліотеки.
Саме тому організацію збереження веб-ресурсів доцільно проводити із застосуванням архівних технологій. Основним правилом у цьому повинна стати неподільність зберігаємого веб-ресур-су, що випливає з принципу походження і вимагає збереження архівної копії веб-ресурсу в цілісності: без поділу, вилучення або додавання документів для забезпечення його повної достовірності та інформаційної цінності.
Крім того, використання архівної технології не лише в організаційному, а й у науково-обліковому контексті призначено: створити умови для повноцінної державної реєстрації веб-ресурсів як частини культурного надбання, та залучення до наукового обігу інформації про ці документі ресурси.
Питання для самоконтролю:
Як проходить експертиза цінності документів?
Як оформлюються справи та їх обкладинки?
Як складаються описи справ?
Які правила переведення справ на зберігання?
Які вимоги до традиційних архівних приміщень?
Які є особливості переміщення в архів електронних документів?
Рекомендована література для опрацювання :
ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення.
ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.
ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.
ДК 010-99 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).
ГОСТ 9327-60 Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы.
ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.
Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. - К.: Сталкер, 1997.- 349 с.
Змістовий модуль (тема) №11 Діловодство за зверненнями громадян.
Характеристика звернень громадян та вимоги до їх розгляду;
Особливості розгляду скарг платників податків в органах державної податкової служби;
Організація діловодства за зверненнями громадян.