
- •1.1. Предмет економічної теорії
- •1.2. Методологія економічної теорії
- •1.3. Економічні дослідження і політика
- •1.4. Еволюційний розвиток економічної теорії
- •2.1. Безмежні потреби й обмеженість ресурсів
- •2.2. Ефективність економіки
- •2.3. Перспективи економічного зростання
- •2.4. Основні моделі економічної системи
- •3.1. Суть ринку та основні умови його ефективного функціонування
- •3.2. Принципи чисто ринкової економіки
- •3.3. Кругопотік ресурсів і продуктів
- •4.1. Закон попиту
- •4.2. Закон пропозиції
- •4.3. Рівновага попиту і пропозиції
- •5.1. Фундаментальні проблеми економіки
- •5.2. Ринкова інфраструктура
- •5.3. Наслідки дії ринкової системи
- •6.1. Сукупний попит
- •6.2. Сукупна пропозиція
- •6.3. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •7.1. Валовий внутрішній продукт
- •7.2. Вплив ціни на валовий національний продукт
- •8.1. Економічні функції держави
- •8.2. Роль податків і державних видатків в економічній політиці держави
- •9.1. Суть та основні чинники економічного зростання
- •9.2. Споживання і нагромадження
- •9.3. Циклічний характер економічного розвитку
- •10.1. Інфляція та її наслідки
- •10.2. Ринок праці та безробіття
- •11.1. Суть та функції грошей
- •11.2. Банківська справа
- •11.3. Кредитно-грошова політика
- •12.1. Еластичність попиту
- •12.2. Цінова еластичність пропозиції
- •12.3. Державне регулювання цін
- •13.1. Суть підприємницької діяльності
- •13.2. Форми організації підприємницької діяльності в країнах з ринковою економікою
- •13.3. Становлення нових форм господарювання в Україні
- •14.1. Основні види витрат виробництва
- •14.2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •4.3. Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •15.1. Чиста конкуренція
- •15.2. Чиста монополія
- •15.3. Антимонопольна діяльність
- •15.4. Монополістична конкуренція та олігополія
- •16.1. Особливості формування цін на чинники виробництва
- •16.2. Зміни попиту на ресурс
- •16.3. Співвідношення ресурсів і максимізація прибутку
- •17.1. Суть заробітної плати
- •17.2. Заробітна плата на конкретних ринках праці
- •17.3. Оплата праці в економіці перехідного періоду України
- •18.1. Економічна рента
- •18.2. Відсоток
- •18.3. Економічний прибуток
- •18.4. Удосконалення розподілу доходів
- •19.1. Суть платіжного балансу
- •19.2. Платіжний баланс і національна економіка країни
- •19.3. Валюта і валютні курси
- •20.1. Економічна основа міжнародної торгівлі
- •20.2. Протекціонізм і вільна торгівля
- •20.3. Стан зовнішньої торгівлі України
2.3. Перспективи економічного зростання
Важливо зрозуміти ситуацію, коли перші три припущення, що лежать в основі побудови кривої виробничих можливостей, не спрацьовують. Перше припущення полягає в тому, що економіка характеризується повною зайнятістю ресурсів і повним обсягом виробництва. А як же змінилися б аналіз і висновки, коли б у суспільстві існували бездіяльні ресурси (незайнятість) або коли б ресурси, що застосовуються, використовувались неефективно (неповно)? За повної зайнятості ресурсів і повного обсягу виробництва наші шість альтернатив (див. рис. 2.1) являють собою ряд максимальних обсягів виробництва, тобто вони показують, яка кількість масла і гармат може бути вироблена, коли економіка функціонує на повну потужність. Але за умови незайнятості або неповної зайнятості ресурсів економіка вироблятиме менше продукції, ніж показано в табл. 2.1.
Якщо ж відмовитись від припущення, згідно з яким кількість і якість ресурсів і технологій залишається незмінною, то крива виробничих можливостей зміститься, тобто зміниться потенційний обсяг виробництва в економіці. У реальному житті зростання населення країни веде до кількісного збільшення робочої сили і підприємницького таланту. І, незважаючи на те, що суспільство вичерпує деякі із своїх енергетичних і мінеральних ресурсів, воно відкриває все нові їх джерела. Осушення ґрунтів і проведення іригаційних робіт, реалізація програми освоєння цілини розширює площі орних земель. Збільшення цих ресурсів за умов збереження повної зайнятості і повного обсягу виробництва веде до збільшення виготовлення кількості і масла, і гармат. Отже, збільшення наявних ресурсів веде до зростання потенційного обсягу виробництва одного або обох продуктів у кожному варіанті.
Поліпшення техніки і технології виробництва обумовлює технічний прогрес. Нові і кращої якості товари, а також вдосконалення способу виробництва цих товарів змінює попередню характеристику проблем економіки. Підвищуючи ефективність виробництва, технічний прогрес дозволяє виготовляти більше товарів із незмінної кількості ресурсів.
Збільшення пропозиції ресурсів або вдосконалення техніки і технології обумовлює зміни кривої виробничих можливостей, що показано на рис. 2.2. При цьому крива зміщується ззовні і вправо. Економічне зростання — здатність виготовляти більший загальний обсяг продукції — виражається у зміщенні кривої виробничих можливостей вправо внаслідок збільшення пропозиції ресурсів і технічного прогресу. Результатом економічного зростання є те, що економіка за такої зайнятості ресурсів може забезпечити більший обсяг виробництва і масла, і гармат. Тоді як статична (незростаюча) економіка вимушена жертвувати частиною масла, щоб отримати більше гармат, динамічна (зростаюча) економіка здатна виготовити більшу кількість і масла, і гармат.
Звісно, економічне зростання не веде за собою пропорційного збільшення потужностей країни з виробництва різних товарів. Рис. 2.2 показує, що, хоча економіка спроможна виробляти масла більше на 60 %, зростання виробництва гармат складає лише 33 %. Це означає, що позитивні зміни в технології виробництва масла проходять значно швидше, ніж зміни в технології виробництва гармат.
У сучасному цивілізованому світі економічне зростання розглядається як аксіома, тобто вважається нормальним явищем більш або менш постійне зміщення кривої виробничих можливостей вправо. Однак, за певних обставин крива виробничих можливостей може зміщуватися і вліво, що видно на прикладі України та інших країн, які виникли через розпад Радянського Союзу. Це передусім було результатом зміни соціально-економічного ладу і викликане труднощами, пов'язаними із переходом цих країн від адміністративно-командної системи управління до саморегульованої ринкової економіки.