Правила побудови безприйменникових словосполучень

Специфіка будь-якої мови найвиразніше проявляється в будові словосполучень. Тому, будуючи речення, треба звертати увагу на правильне поєднання слів у словосполученні.

Найчастіше трапляються помилки в побудові словосполучень з підрядним зв’язком. Для уникнення цих помилок треба дотримуватися таких норм:

а) дієслівне керування:

• дієслова інформувати, мати, вживати, завдавати, потребувати, додержуватися, зазнавати вимагають, щоб додатки стояли в родовому відмінку: інформувати менеджера, мати добру репутацію, вживати ліків, завдати (завдавати) прикрощів, потребувати допомоги, додержуватися наказів, зазнавати невдач;

• дієслова повідомляти, дякувати, запобігти (запобігати), вибачати, заперечувати, заподіяти вимагають лише форми давального відмінка: дякувати лікареві, заперечувати судді, вибачати синові, запобігти нещасному випадку;

• дієслова опанувати, бачити, хворіти, ігнорувати, постачати, надати, оскаржити вимагають від додатка форми знахідного відмінка: опанувати професію, бачити на власні очі, хворіти на грип, ігнорувати закони, постачати медикаменти, надати можливість, оскаржити рішення;

• дієслова обирати, повідомити, говорити, завдячувати, пролунати, звільнити, залишити, читати вимагають орудного відмінка: обирати академіком, повідомити листом, говорити англійською, завдячує цим, пролунає рідною мовою, звільнити за власним бажанням, залишити за собою, читати латиною;

б) іменникове керування:

• іменники освоєння, опанування, відновлення, завідувач, витяг, перебіг, збіг вимагають, щоб додатки стояли в родовому, а не в орудному відмінку: завідувач кафедри (а не завідувач кафедрою, але завідуючий кафедрою), опанування мови (а не опанування мовою), освоєння курсу, перерахування грошей, витяг з протоколу, перебіг подій, збіг обставин;

в) прикметникове керування:

• прикметники характерний, свідомий, придатний вимагають додатків у формі родового відмінка: придатний для вживання, характерний для тебе;

• прикметники хворий, багатий, високий, скупий, швидкий вимагають додатків із прийменником на у формі знахідного відмінка: хворий на тиф, багатий на вітаміни, високий на зріст, скупий на слова, швидкий на язик.

Отже, особливостями синтаксису ділового мовлення є висока частотність у використанні віддієслівних іменників, розщеплених присудків, вживання значної кількості однорідних членів речення, наявність дієприслівникових зворотів, перевага простих речень з прямим порядком слів тощо.

Питання для самоконтролю.

1. Що вивчає синтаксис? Назвіть синтакичні норми сучасної української літературної мови.

2. Які особливості віддієслівних іменників?

3. Перелічіть правила вживання розщеплених присудків.

4. Які особливості використання дієприслівникових зворотів у діловому (фаховому) тексті?

5. Правила узгодження підмета з присудком.

6. Які особливості поєднання членів речення в однорідні ряди?

7. Помилки у поєднанні однорідних членів.

8. Загальні вимоги до побудови словосполучень.

9. Правила побудови словосполучень з підрядним зв’язком.

10. Особливості перекладу російських прийменникових словосполучень українською мовою.

11. Порядок слів у реченні офіційно-ділового стилю.

12. Вимоги до зв’язного тексту в офіційно-діловому стилі.

Література.