Помилки під час використання дієприслівникових зворотів

Під час використання дієприслівникових зворотів трапляються помилки логіко-синтаксичні та синтаксичні.

1. Логіко-синтаксичні помилки:

Згідно з сучасними мовними нормами в реченнях із дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов’язково мають виконуватися одним суб’єктом. Помилки здебільшого трапляються тоді, коли суб’єкти цих двох дій в описуваній у реченні дійсності різні. Напр.: Оперуючи хворого, увагу хірурга привернув запалений апендикс. Готуючи до друку журнал „Медичний вісник”, нашу увагу привернув своїми дослідженнями молодий вчений Володимир Когут. Якщо сприймати це речення відповідно до правил, то виходить, що вчений Володимир Когут і готував до друку журнал, і привернув до себе увагу. Насправді журнал готували до друку інші, а Когут тільки привернув їхню увагу. Речення слід було побудувати так: Оперуючи хворого, хірург звернув увагу на запалений апендикс. Готуючи до друку журнал „Медичний вісник”, ми звернули увагу на дослідження молодого вченого Володимира Когута.

Купуючи костюм прямо на фабриці, він вам обійдеться на 25% дешевше, ніж у магазині. Складається враження, що костюм на фабриці купує він, тобто сам же костюм. Потрібно було написати: Купуючи костюм на фабриці, ви заплатите за нього на 25% менше.

2. Синтаксичні помилки:

Цей вид помилок трапляється тоді, коли в реченні є дві дієслівні форми, якими дієприслівниковий зворот може синтаксично підпорядковуватись. Автор тексту бачить одну, потрібну йому можливість, читач же помічає другу або обидві відразу, що й призводить до непорозумінь. Напр.: І в наші дні віруси ховають у собі загрозу, яку не завжди можна передбачити, викликаючи десятки інфекційних захворювань. У наведеному складному реченні є два присудки: у головному реченні – ховають, у підрядному – можна передбачити. Автор тексту мав на увазі зв’язок дієприслівникового звороту з присудком головного речення: віруси ховають у собі загрозу, викликаючи десятки захворювань. Читач же пов’язує дієприслівник з головним членом підрядного речення, оскільки воно знаходиться безпосередньо перед зворотом: не завжди можна передбачити, викликаючи десятки захворювань. У результаті виходить, що захворювання викликають не віруси, а вчені-вірусологи.

Координація присудка з підметом

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, то присудок ставиться у формі однини: 21 студент склав залік; 161 депутат зареєструвався на конференції. Проте якщо перед підметом стоять займеники-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині. Наприклад: Усі 21 учень вибігли в коридор.

2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру, напр.: Було звільнено три працівники.

3. При підметах із числівниками від п’яти і більше (сто двадцять робітників, дев’ятнадцять депутатів, п’ять підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в множині:

а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі „Найкращий студент року”); присудок в однині стосується підмета – назви неістоти (П’ять яблунь цього року добре вродило); форму однини зумовлює присудок із препозицій (Прибуло ще десять делегатів); присудок буде в однині й тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);

б) множина свідчить про активність дії (Кілька хірургів стійко й майстерно виконували операцію); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково; шість хворих лікувалися у стаціонарному відділенні); присудок стоїть у постпозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію).

Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п’ятеро та ін.), то можливі обидві форми присудка (Двоє студентів прийшли / Двоє студентів прийшло).

4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи добре вчиться. Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на більш сприятливий інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).

5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у Н. в. з іменником в О. в., присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Якщо ж іменник в О. в., що супроводить іменник у Н. в., є додатком, тоді присудок узгоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).

6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).

7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок вживається в однині (Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав).

8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-продаж була влаштована в Палаці мистецтв).

9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджується із загальною, родовою назвою (Банк „Надра” / Банк „Мрія” / Банк „Інтелект” оголосив про збільшення видів послуг). Коли в реченні немає родового поняття, а умовна назва відмінювана, то присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом („Аваль” надав кредити); якщо ж вона невідмінювана, то присудок узгоджується з родовим поняттям, якого немає, напр.: „ІНКО” запропонував нові послуги.

10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками роду, числа (ВАК (Вища атестаційна комісія) прийняв ухвалу).