- •Академія сухопутних військ імені гетьмана петра сагайдачного
- •Комплекс озброєння танка
- •Рецензенти:
- •Перелік умовних скорочень і позначень
- •Комплекс управління вогнем танка
- •1.1. Комплекс озброєння т– 64бм «Булат»
- •1.2. Комплекс управління вогнем танка т– 64бм «Булат»
- •Технічні характеристики кув
- •1.2.1. Система управління вогнем
- •Характеристика системи управління вогнем
- •Тактико-технічна характеристика прицілу-далекоміра 1г46
- •Призначення регулювальних резисторів бв1
- •Положення перемикачів біп
- •Тактико-технічна характеристика стабілізатора танкового озброєння 2э42
- •Тактико-технічна характеристика датчика вітру
- •Тактико-технічна характеристика датчика крену
- •1.2.2. Прицільно-наглядовий комплекс командира пнк-4сr
- •Характеристика комплексу пнк-4сr
- •Однократний канал Горизонтальні та вертикальні штрихи, що обмежують поле зору денного багатократного каналу
- •1.2.3. Нічний прицільний комплекс навідника то-1ко1эr
- •1.2.4. Блок захисту бз-1
- •1.3. Застосування комплексу управління вогнем 1а45
- •1.3.1. Вказівки щодо вимог безпеки при роботі з|із| кув
- •1.3.2. Блокування та обмеження у застосуванні|вживанні| кув
- •Положення|становище| ручок перемикачів на пульті|пульт-панелі| біп
- •1.3.4. Вироблення та установка кутів прицілювання й упередження
- •1.3.5. Органи управління, розміщені на приладах, що не входять до складу кув
- •1.4. Ведення вогню з використанням кув
- •1.4.1. Ведення вогню з місця навідника
- •1.4.2. Ведення вогню з гармати і спареного кулемета з місця командира
- •1.5. Робота з кув при одному або декількох непрацюючих пристроях
- •1.5.1. Робота з кув при непрацюючому далекомірі
- •1.5.2. Робота з кув при непрацюючому обчислювачі
- •1.5.3. Робота з кув при непрацюючих далекомірі та обчислювачі
- •1.5.4. Робота з кув при непрацюючому стабілізаторі озброєння танка
- •1.5.5. Робота з кув при непрацюючих далекомірі, обчислювачі та стабілізаторі озброєння танка
- •1.6. Можливі несправності кув
- •Можливі несправності кув
- •Питання для самоконтролю
- •Танкова гармата
- •2.1. Призначення, характеристика та загальна будова гармати 2а46м-1 (кбаз)
- •1 − Люлька; 2 − казенник; 3 − гальмо відкоту; 4 − кронштейн; 5 − огорожа; 6 – накатник
- •1 − Клин кріплення обойм цапфи; 2 − обойма цапфи; 3 – броня; 4 – ущільнення;
- •1 − Люлька; 2 − амортизатори; 3 − паз; 4 − штир; 5 − основа бокового рівня; 6 − клин;
- •7 − Огородження; 8 − кронштейн; 9 − вісь; 10 − спускова рукоятка; 11 − сектори;
- •12, 14 − Кронштейни; 13 − прилив; 15 − обойма цапфи; 16 − гайка
- •Ттх гармати 2а46м- 1
- •2.2. Ствол із затвором, його призначення та загальна будова
- •2.2.1. Ствол танкової гармати
- •2.2.2. Призначення, характеристика та загальна будова затвора танкової гармати
- •Затвора (наверху) та закрите положення клина затвора (внизу):
- •Затвора (наверху) та відкрите положення клина затвора (внизу)
- •2.2.3. Взаємодія частин і механізмів затвора перед заряджанням гармати, під час заряджання, при здійсненні пострілу, при відкоті та накаті
- •2.3. Термозахисний кожух
- •2.4. Призначення, розміщення та робота противідкатних пристроїв
- •5 − Регулювальне кільце; 6 − сорочка головки штока; 7 − поршень компенсатора;
- •8 − Пружина компенсатора; 9 − кришка компенсатора; 10 − пробка заправного клапана; 11 − стакан компенсатора; 12 − ущільнення штока; 13 − гайка сальника;
- •1,4 − Штирі, 2,15 − стопорне кільце, 3 − кришка, 5 − щуп, 6 − манометр,
- •7 − Пробка, 8 − поршень компенсатора, 9 − кришка компенсатора, 10 − гвинт,
- •11 − Прилад для заправки рідини, 12 − маховик, 13 − пробка, 14,16 − зарядний клапан, 17 − втулка, 18− наконечник, 19,21 − рукав, 20− штуцер, 22 − перехідник, 23 − прокладка
- •2.5. Призначення та загальна будова люльки та огородження танкової гармати
- •20 − Кришка осі цапфи; 28 – рукоятка; 29 – ручка; 30 – кліпса; 31 − нижній упор;
- •2.6. Призначення, загальна будова та робота
- •2.7. Можливі несправності танкової гармати
- •Можливі несправності гармати і способи їх усунення
- •2.8. Заходи безпеки
- •Питання для самоконтролю
2.6. Призначення, загальна будова та робота
підйомного механізму
Підйомний механізм (рис. 2.21) служить для наведення гармати вручну у вертикальній площині і кріпиться на кронштейні в башті танка.
Він складається з наступних основних деталей: картера з гітарою, кришки, вала-шестірні, черв’ячного вала, черв’яка, ексцентрикової втулки, маховика у зборі, трисекційної здавальної ланки кулачкового типу та блока перемикачів.
Рис. 2.21. Підйомний механізм гармати:
1, 11, 19 − пробки заправних отворів; 2 − маховик в зборі; 3 − спусковий важіль;
4 − рукоятка маховика у зборі; 5 − гітара; 6 – важіль перемикання черв’яка у зборі;
7 − ексцентрикова втулка; 8 − вал черв’яка; 9 − пробка зливного отвору; 10 − черв’як;
12 − гайка регулювання моменту здавальної ланки; 13 − кришка; 14 − тарілчасті пружини; 15 − картер; 16 − рухома напівмуфта; 17 − проміжна ланка; 18 − черв’ячне колесо;
20 − нерухома напівмуфта; 21− вал-шестірня
Картер кріпиться до кронштейну в башті та закритий кришкою. На кришку нагвинчений ковпачок. До фланця картера кріпиться блок перемикачів. У картері розміщені черв’ячний вал з черв’яком, ексцентрикова втулка, черв’ячне колесо, вал-шестірня із закріпленим на ній кільцем та здавальна ланка.
Для обмеження повороту рукоятки у кришку картера з боку маховика запресовані два упори.
В картері є три отвори: у верхній частині − технологічний; у середній частині з боку гітари − для змащування черв’ячного колеса з черв’яком; у нижній частині, закритий пробкою, − зливний. Черв’ячне колесо за допомогою шліцевого з’єднання зв’язано з муфтою. Від поздовжнього переміщення воно обмежено з одного боку розточкою картера, з другого – втулкою.
Вал-шестірня призначений для передачі обертання від черв’ячного колеса до сектора люльки. Він обертається на бронзових втулках, запресованих у картер і кришку.
Здавальна ланка кулачкового типу захищає деталі підйомного механізму від пошкоджень і поломок під час перевантажень при різких кутових коливаннях корпуса танка. Вона складається з кулачкової напівмуфти, рухомої напівмуфти, проміжної ланки, що одіті на вал-шестірню та підтиснуті тарілчастими пружинами. Необхідний момент проковзування здавальної ланки забезпечується підтисканням пружин гайкою через втулку. Втулка від прокручування утримується шпонкою.
Ексцентрикова втулка забезпечує виведення черв’яка із зачеплення з черв’ячним колесом при переході на стабілізоване наведення гармати. Вона з черв’ячним колесом та черв’яком розташована в нижній частині картера.
Рукоятка у зборі призначена для перемикання підйомного механізму на стабілізоване або ручне положення. Вона закріплена на виступаючому за корпус кінці ексцентрикової втулки.
Штовхач рукоятки втоплює кінець штока однієї з мікрокнопок у залежності від положення рукоятки.
Положення рукоятки позначене написами «СТАБИЛ» і «РУЧ».
Маховик складається з рухомої та нерухомої частин. На ньому є спусковий важіль із запобіжником для здійснення пострілу з гармати.
Гітара підйомного механізму складається з вала-шестерні, шестерні та зубчатого колеса, яке взаємодіє із шестернею черв’ячного вала.
Блок перемикачів призначений для перемикання електричних ланцюгів при переводі рукоятки у стабілізований або ручний режим роботи.
Вертикальне наведення гармати може здійснюватись автоматично стабілізатором або вручну за допомогою маховика підйомного механізму.
При ручному наведенні обертання маховика передається через гітару на черв'як та черв'ячне колесо, яке знаходиться з ним у зчепленні. З черв'ячного колеса через напівмуфту, проміжну ланку та рухому напівмуфту здавальної ланки обертання передається на вал-шестірню, яка знаходиться у зачепленні із сектором люльки та примушує люльку, а разом з нею і всю коливальну частину гармати ,провертатися навколо цапф у вертикальній площині.
При переводі рукоятки у крайнє верхнє положення за годинниковою стрілкою черв'як виводиться із зачеплення з черв'ячним колесом. При цьому штовхач вмикає відповідну кнопку та стопорить рукоятку.
При русі танка з гарматою в режимі ручного наведення навантаження, які виникають від сил інерції при кутових коливаннях корпуса танка, передаються через зубці сектора люльки на вал-шестірню, а потім через рухому напівмуфту, проміжну ланку на напівмуфту. Якщо виникаюче при цьому навантаження перевищує встановлений момент здавальної ланки, то у залежності від напрямку навантаження рухома напівмуфта одна або із проміжною ланкою, провертаючись, виходить із зачеплення з напівмуфтою черв’ячного колеса, стискаючи тарілчасті пружини.
У результаті цього зусилля в момент перевантажень черв’ячній парі не передається. Деталі зберігаються від поломок.
При стрільбі з гармати здавальна ланка працювати не повинна.
