Лекція №10 Тема: Бункерування.

Мета: Розглянути що таке бункерування. Знайти знання про методи й правила бункерування на судні.

План лекції

1. Загальні положення.

2. Підготовка до бункерувальних операцій.

3. Проведення бункерувальних операцій

4. Закінчення бункерувальних операцій.

5. Перекачування палива усередині судна.

Після одержання завдання на майбутній рейс особа, відповідальне за приймання палива й масла, становить технологічну карту бункерування, яке затверджується капітаном.

На кожному судні повинна бути інструкція із проведення бункерування із вказівкою обов'язків що брав участь у цих операціях членів екіпажа.

Інструкція із проведення бункерувальних операцій повинна містити:

1) опис систем трубопроводів, устаткування й пристроїв, призначених для виконання на судні бункерувальних операцій, із вказівкою:

- схеми трубопроводів і розташування клапанів, насосів, приладів і пристроїв керування й контролю, вентиляційних, газовідвідних, переливних труб і т.д.;

- місцезнаходження клапана або іншого пристрою для екстреного припинення операції або роз'єднання різних частин трубопроводу;

- порядок дії використання клапанів;

2) обов'язки відповідальної особи;

3) состав і обов'язку вахтових членів екіпажа під час виконання операцій;

4) обов'язки кожного члена екіпажа, приваблюваного крім вахтових до робіт з виконання операцій;

5) порядок підготовки судна, його систем, устаткування й пристроїв до майбутніх бункерувальних операцій з урахуванням заходів по запобіганню забруднення із судів;

6) порядок початку, проведення й закінчення операцій;

7) опис і порядок застосування засобів для локалізації розливу, який може відбутися під час бункерувальних операцій

8) порядок оповіщення про забруднення паливом або маслом портових вод;

9) інші інформаційні матеріали, вказівки, рекомендації, що сприяють запобіганню забруднення моря в період бункерування операцій

При підготовці й у період бункерувальних операцій необхідно виконати наступне:

Надійно закріпити й постійно втримувати судно в причалу швартовними кінцями так, щоб виключити його надмірне переміщення щодо причалу або бункерного судна, а отже, виключити можливе ушкодження шлангів або інших сполучних пристроїв.

В операції за участю плавучого бункерного судна забезпечити надійну його ошвартовку до бункерного судна.

Щоб уникнути можливих розливів нафти не допускати бункерування на рейді при несприятливій погоді (хвилюванні й вітрі). У кожному разі на проведення бункерування на рейді повинне бути отриманий дозвіл від адміністрації порту. Можливість проведення бункерування залежно від фактичного стану погоди визначають капітани, що бункерує й бункерного судна.

На час бункерування операції заглушити всі шпігати, через які пролита на судні нафта може витекти за борт. Щільність закриття повинна виключати навіть просочування нафти за борт. воду, що накопичується по різних причинах на палубі (дощ, танення снігу) потрібно періодично видаляти через шпігати або будь-яким іншим способом. Якщо для цієї мети відкривався шпігат, то після спуска води його випливає негайно знову щільно закрити.

Під пристроями, за допомогою яких проводиться приєднання шлангів до суднового трубопроводу приймання палива, а також під повітряними трубами паливних танків, у які ухвалюється паливо, установити стаціонарні, а при їхній відсутності переносні піддони достатньої місткості. Призначені для збору в них можливих витоків нафти; у міру необхідності піддони осушувати, не допускаючи їх переповнення й розливу нафти й нафтових сумішей на палубу.

До початку бункеру перевірити засоби зв'язку між, що бункерує й бункерним судами. Ці засоби зв'язку протягом усього періоду бункеровки тримати в постійній готовності.

Усі сигнали, які можуть бути використані для керування ходом бункеровки, повинні бути однаково зрозумілі персоналу судів, залучених у бункерну операцію. Для забезпечення зв'язку слід призначити конкретних осіб.

Переконатися, що весь персонал, що брав участь у бункерних операціях судна, добре ознайомлений з паливною системою судна, включаючи розташування переливних, повітряних труб і вимірювальних труб і пристроїв для виміру рівня палива.

Передбачити й погодити з персоналом об'єкта, що бункерує (плавучий бункерне судно, берегова база):

1) звірення суднових і берегових годин;

2) послідовність наповнення паливних цистерн;

3) максимально припустиму подачу, а також інтенсивність бункерування на початку й при закінченні операцій, при переході з однієї цистерни на іншу;

4) час, потрібне для пуску, зупинки насосів або зміни інтенсивності бункерування;

5) кількість і тип насосів, що працюють на бункерування судна;

6) число цистерн, одночасно наповнюваних паливом;

7) час закриття берегової засувки й кількість палива, що надходить на судно, за час її закриття.

Чітка взаємодія суднового персоналу й персоналу бункерного судна в процесі бункерних операцій - одна з найбільш ефективних заходів проти розливів палива при бункеруванні.

На судах, що мають об'єднану систему переливних труб, включити й тримати в робочому стані сигналізацію про перелив. У цьому випадку піддони або переносні ємності повинні бути встановлені тільки в отвору повітряної труби з переливної цистерни й у прийомного патрубка трубопроводу приймання палива (масла).

Організувати безперервне спостереження за станом шланга з моменту приймання його на судно до моменту віддачі, не допускаючи його заломів і надмірного натягу. Спостереження за станом шланга покладати на спеціально виділені для цієї мети членів екіпажа.

Виконати всі операції, зазначені в п. 4.2.3, стосовно до даної бункерної операції.

Переконатися, що наявні ємності дозволяють прийняти необхідну кількість палива (масла); результати вимірів ємностей записати в машинному журналі.

Підготувати пост по ліквідації розливу: мати в наявності вбираючий матеріал, совки й цебра на випадок протоки нафти на палубу судна.

Проведення бункерних операцій

Приймання палива (масла) необхідно починати при мінімальній інтенсивності подачі. Після перевірки вступу палива (масла) у намічені цистерни й відсутності пропусків у шлангових з'єднаннях інтенсивність бункерування може бути доведена до номінальної.

У процесі приймання палива необхідно постійно контролювати рівень палива в заповнюваних цистернах.

Нафта, пролиту на палубу під час бункерних операції, необхідно негайно зібрати й злити в суднові або берегові збірні ємності, а палубу протерти дрантям або ошурками, збираючи їх в окрему тару разом із замазученной дрантям.

Категорично забороняється змив за борт розлитої нафти, а також скидання за борт просочених нафтою обтиральних матеріалів.

Перед закінченням заповнення кожної цистерни інтенсивність заповнення необхідно знизити відкриттям клапанів в інші цистерни. Закривати клапани заповненої цистерни можна тільки після відкривання клапанів наступних цистерн.

Приблизно через 15 хв. після закінчення заповнення цистерни й перекриття клапанів необхідно перевірити рівень палива (масла) у ній. Підвищення рівня означає, що в цистерну, незважаючи на закриті клапани, продовжує надходити паливо (масло), і тому необхідно вжити відповідних заходів для запобігання переливу.

При бункеруванні великих судів, що ухвалюють у портах паливо (масло) з великою інтенсивністю, рекомендується обгороджувати бункерне судно й бункеровщик звичайним загородженням, надаваним портом за заявкою капітана бункеруемого судна.

Закінчення бункерних операцій

Перед закінченням приймання палива (масла) необхідно зменшити інтенсивність подачі, про що слід заздалегідь повідомити персонал бункерного судна (плавучого бункера, берегової нафтобази).

Цистерни подвійного дна випливає по можливості доливати з диптанків.

Кінцеві палубні клапани на трубопроводі приймання палива слід закривати тільки після зупинки насоса, що подає, і осушення шлангів.

Після того як приймання палива (масла) кінчений, зроблені контрольні виміри в цистернах палива (масла), клапани на прийманні палива (масла) закриті, піддони або ємності під прийомними патрубками бункерних магістралей палива (масла) осушені, можна від'єднувати шланги.

Про час початку й закінчення приймання палива (масла) необхідно зробити запис у ЖНО, частина I.

Перекачування палива в межах судна

При перекачуванні палива в межах судна (наприклад, із цистерни основного запасу лівого борту в цистерни основного запасу правого борту) необхідно вжити заходів обережності для запобігання переливу й забезпечити, щоб уся запірна арматури на трубопроводі перекачування палива, що йде від паливного насоса до паливних цистерн, не включених в операцію по перекачуванню палива, і до трубопроводу видачі палива, була закрита.

Перед початком перекачування необхідно перевірити стан повітряних труб. Особа, відповідальне за операцію по перекачуванню палива, зобов'язано впевнитися, що переливний трубопровід, сигналізація про перелив і покажчики рівня в цистерні в робочому стані, а переливна цистерна не заповнена.

При перекачуванні палива необхідно робити постійні контрольні виміри рівня палива в цистернах. Наприкінці перекачування інтенсивність подачі палива зменшити щоб уникнути переливу палива із заповнюваної ємності.

Усяке перекачування палива або масла в межах судна повинна проводитися тільки після повідомлення вахтового помічника капітана й одержання його дозволу. Вахтовий помічник капітана на цей час повинен організувати посилене спостереження за водною поверхнею навколо судна.

Час початку й закінчення перекачування палива (масла) фіксується в ЖНО, частина I.