Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11 А Урок 3 Клімат Внутрішні води Пестушко 28 0...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.16 Mб
Скачать

ЗНО 8 кл Основні кліматичні чинники

Клімат формується під впливом сонячного випромінювання. Сонячне випромінювання (радіація) визначається припливом тепла від сонця й залежить в ос­новному від висоти стояння сонця над горизонтом і тривалості дня, а також від хмарності, прозорості атмосфе­ри та стану земної поверхні.

На території України полуденна висота Сонця протягом року змінюється.

Взимку кут падіння сонячних променів а змінюється від 23° на півдні до 15° на півночі,

а влітку - від 69° на півдні до 61° на півночі. Загальна річна тривалість сонячного сяян­ня в Україні перевищує 2000 годин. При цьому максимальні значення прямої со­нячної радіації припадають на літні місяці.

Взимку на території України переважає розсіяна радіація - яка під час проходження крізь атмосферу видозмінюється внаслідок розсіювання хмарами, туманом.

Основну кількість тепла земна поверхня одержує завдяки сумарній сонячній радіації, яка складається з прямої та розсіяної радіації. Сумарна радіація на території України також змінюється за сезонами. У теплий період року вона становить 1676-2137 МДж/м2 (мегаджоулів на 1 м2 ). Узимку підвищується хмарність і є сніговий покрив, від якого сонячні промені відбиваються і повертаються назад в атмосферу, сумарна сонячна радіація зменшується до 250-420 МДж/м2.

Сумарна сонячна радіація є головною складовою формування радіаційного балансу - величини радіації, одержаної від Сонця і витраченої земною поверхнею. У цілому за рік територія України отримує сонячної радіації більше, ніж витрачає. Тому пересічно за рік радіаційний баланс додатний і змінюється від 1700 МДж/м2 на півночі країни до 2400 МДж/м2 на крайньому півдні (мал. 85).

Радіаційний баланс території визначає її температурні умови = зі зміною річного радіаційного балансу в межах України змінюється і температура повітря. Загалом вона підвищується в напрямку північ-південь. Проте вплив радіаційного чинника відчувається біль­ше теплої пори, про що свідчить майже зональна (широтна) зміна тем­ператури повітря влітку.

Циркуляція атмосфери як чинник формування клімату.

Під час формування клімату сонячне випромінювання тісно взаємодіє з ат­мосферною циркуляцією, яка сприяє перерозподілу тепла й вологи та утворенню опадів.

На території України переважають помірні морські повітряні маси з Атлантичного океану та Середземного моря, які надходять із північно-західними, західними та південно-західними вітрами і циклонами.

в циклоні повітря над земною поверхнею завжди рухається до центру (де найнижчий тиск), а потім починає підніматися по спіралі вгору. Внаслідок підняття повітря конденсується водяна пара, утворюються хмари і випадають опади → формуван­ня циклону супроводжується негодою і вітряною погодою. Взимку більшість циклонів переміщується на територію на­шої країни. З циклонами холодної пори року пов’язані часті відлиги, значні опади, ожеледі й заметілі, тумани й похмурі дні.

Іншим характерним для зими переміщенням повітряних мас є вторгнення зі сходу чи з північного сходу антициклону, що інколи поширюється на всю територію Укра­їни. Тоді формується дуже холодна морозна погода.

Циркуляція атмосфери весняного сезону поступово переходить від зимової до літньої. У цей час посилюється вплив Атлантики, зокрема Азорського антициклону, хоча водночас далеко на південь країни про­никає арктичне повітря з півночі. Тому для весни в Україні характерні різкі переходи від потеплінь до похолодань, від сухої погоди до дощової.

Улітку Азорський антициклон стає потужнішим. Він стрімко по­ширюється на всю територію країни, формуючи над нею область підвищеного тиску з антициклональною погодою без опадів.

Області низького тиску влітку представлені слабкими циклонами, що пере­міщуються із заходу і півночі. Вони утворюють холодні атмосферні фронти зі зливами, градом і грозою. На переміщення повітряних мас влітку впливає і земна поверхня.

Серед атмосферних вихорів середнього розміру, що формуються спекотної літньої пори року переважно на півдні України, є смерчі. Ці не­безпечні вихори завдають величезної шкоди, а часто стають причиною людських жертв.

Упродовж осені вплив Азорського антициклону повністю припи­няється. Водночас у другу половину осені) збільшуються темпера­турні контрасти між суходолом і морем, унаслідок чого посилюється циклональна діяльність. При цьому частішають випадки вторгнення холодного арктичного повітря. Тому вже в листопаді на більшій час­тині території України температура повітря опускається нижче 0 °С і починаються морози. На атмосферних фронтах одночасно з дощем випадає сніг.

Характер підстильної поверхні

Від особливостей рослинного та ґрунтового покривів залежить кількість поглинутої і відбитої сонячної радіації, а отже, й температурні умови. Найвищі показники відбитої радіації зафіксовані взимку на північному сході країни та в Карпатах - до 65 %. Тут спостерігається найстійкіший сніговий покрив, що має високу відбивальну здатність поверхні - альбедо (у перекладі з латин­ської — білість). Загалом, що світліша поверхня, то більше вона відбиває. Влітку найменше радіації відбивають лісові масиви на Поліссі та в горах - до 16 %.

Рельєф.

У Карпатах і Кримсь­ких горах кліматичні умови дуже відрізняються залежно

від їхньої ви­соти над рівнем моря,

напрямку простягання гірських хребтів

орієнтації схилів щодо сторін горизонту.

Із збільшенням висоти знижу­ється атмосферний тиск і температура повітря, збільшується кількість опадів і швидкість вітру.

У горах від орієнтації схилів суттєво залежить кількість опадів. Перевалюючи через Українські Карпати, південно- західні циклони залишають на південно-західних схилах майже всі опади, при цьому на протилежних, підвітряних, схилах опадів немає. Майже такі самі явища спостерігаються в Кримських горах.

Кліматичні умови приморських районів формуються під впливом бризової циркуляції.

Взимку морські басейни сприяють підвищенню температури повітря прилеглих районів суходолу.

Влітку ж, завдяки охолоджувальній дії моря, температура на узбережжі дещо нижча, ніж у районах, розташованих на такій самій широті, але східніше. Завдяки морям згладжується коливання добової температури, збільшується в цілому вологість повітря.

Місцеві циклони, які іноді формуються на півден­ному сході, у більшості випадків бувають сухими, без опадів.

Температура повітря

Температура повітря змінюється відповідно до сонячної радіації, а отже знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11°С... +13°С на півдні до +5°С... +7°С на півночі.

Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від -7°С... -8°С на північному сході країни до +2°С... +4°С на Південному узбережжі Криму. В окремі роки спостерігаються зниження середньомісячних температур до -15"С.

У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17°С... +19°С на півночі та північному заході країни до +22°С... +23°С у південних районах, +25°С - на Південному узбережжі Криму.

Січневі ізотерми мають, в основному, напрямок з північною заходу на південний схід, а липневі - з південного заходу на північний схід = різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється з заходу на схід. Ця особливість клімату пов'язана з зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

Зростання континентальності клімату з заходу на схід підтверджується і тим, що абсолютні мінімальні температури (нижче -40°С) спостерігаються на сході, а абсолютні максимуми (+41 °С... +42°С) - на південному сході України.

Опади

На рівнинній території України річна кількість опадів також змінюється в напрямку з заходу на схід (від 700 мм на заході Полісся і лісостепу до 300-350 мм у південних районах). Найбільше опадів випадає на гірських хребтах Карпат (в окремих місцях - понад 1500 мм), а у Кримських горах - понад 1000 мм за рік.

Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами. У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Винятком є Південний берег Криму, де опади с переважно в холодну пору року. Це пов'язано з тим, що влітку тут панують повітряні маси з високим тиском і низхідним рухом повітря.

Максимальна кількість опадів на більшості території України припадає на червень - липень, причому у червні вона різко зростає порівняно з травнем. Улітку спостерігаються часті грози і зливи, що становлять 200 мм опадів на рівнині й до 300 мм у Карпатах.

ЗНО 8 кл Пестушко Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси в Україні.

Клімат як природний ресурс = сільське господарство, будівництво, транспорт, окремі raлузі промисловості, туризм і рекреаційна (курортна) галузь, медицина.

Кліматичні ресурси — це невичерпні природні ресурси = сонячна радіація, сума додатних температур, необхідних для вегетаційного розвитку рослин, вологість повітря та енергія вітру.

Залежно від вико­ристання розрізняють енергетичні, сільськогосподарські, рекреаційні ресурси клімату.

Енергетичними кліматичними ресурсами є екологічно чиста, дешева і безпечна сонячна радіація. В Україні її найдоцільніше використову­вати теплої пори року, особливо на півдні та в Криму. Один із перспек­тивних напрямків використання сонячної енергії - це вироблення електроенергії на сонячних електростанціях.

Енергію вітру використовують вітрові електростанції. Такі електро­станції найдоцільніше споруджувати на півдні України, у гірських районах та на узбережжях водойм, де швидкість вітру становить понад З м/с. До того ж у цих районах достатньою для роботи вітрових електро­станцій є тривалість періоду з необхідними вітрами.

Сільськогосподарські кліматичні ресурси, або агрокліматичні ресурси, - це зміни температур повітря і ґрунту та запаси вологи в них . Важливими показниками при цьому є пересічні місячні суми температури та атмосферних опадів за вегетаційний період та суми цих показників протягом дня і ночі.

На рівнинній частині України такі суми температур повітря з півночі на південь зростають від 2400° до 3600°, що є достатніми значеннями для інтенсивної вегетації рослин.

Рекреаційні кліматичні ресурси - це сприятливі погодні умови: тривале сонячне сяяння, чисте повітря, які в сукупності забезпечують нормальне самопочуття людини в період відпочинку, лікування та оздоровлення - кліматичних курортів. В Україні найсприятливішими для відпочинку є береги морів, річок, озер, водосховищ, Українські Карпати та Кримські гори , а також лісові місцевості, для яких характерне поєднання всіх кліматичних умов, що цілком відповідають вимогам рекреації.

Лідер рекреації України. Так називають південне узбережжя Криму. Незаперечним лідером є Ялта.

Агрокліматичне районування = для потреб сільського господарства. Агрокліматичні ресурси - за сумою температур у період активної вегетації рослин і ступенем зволоження в межах України виділяють агрокліматичні зони і райони.

У межах України виділяють шість рекреаційно-туристських районів, а саме:

1Карпатський,

2Полісько-Подільський,

3Київсько-Дніп­ровський,

4Донецько-Дніпровський,

5Причорноморський і

6Кримський.

ЗНО 8 кл Пестушко Погода і небезпечні погодні явища

Переважаючі типи погоди.

В Україні закономірно змінюються пори року, які називають кліматичними сезонами. Для них харак­терні свої типи погоди, що залежать = від інтенсивності сонячного випромінювання, атмосферної циркуляції, стану земної по­верхні.

Зима.

Взимку головну роль у формуванні погоди відіграє атмо­сферна циркуляція. Вплив сонячної радіації зменшується, що пояс­нюється малою висотою Сонця над горизонтом, невеликою трива­лістю дня, значною хмарністю. Тривалість зими в Україні = на північному сході зима триває майже вдвічі довше (120-130 днів), ніж на південному заході (55-75 днів). Зимовій погоді загалом притаманні велика кількість похмурих днів, часті опади, тумани, ожеледь. Кількість опадів порівняно з іншими порами року невелика, але вони досить тривалі, переважно у вигляді дощу та снігу.

Важливою ознакою холодного сезону є сніговий покрив, тривалість якого в різних частинах країни різна

Весна.

З приходом весни зростає роль сонячної радіації. Рух повітря в горизон­тальному напрямку послаблюється, адже зменшуються температурні коливання між морем і суходолом. Навесні

атмо­сферні процеси поступово переходять від зимових до літніх. Тому погодні умови пер­шої половини весни надзвичайно різно­манітні: різко коливається температура, буває то сухо, то дуже дощить. У другій половині весни температура підвищується, рідше бувають тумани і сильні вітри. Земна поверхня значно прогрівається, що сприяє розвиткові хмарності та посиленню грозової діяльності. У цей час спостеріга­ються пізні приморозки, які є надзвичайно шкідливими для теплолюбних сільсько­господарських культур.

Літо.

На більшій частині території України літо тепле, а на півдні - жарке. Його температура повітря визначається в основному сонячною радіацією. На півдні літня пора розпочинається у першій декаді травня - раніше, ніж на решті території. Найпізніше - у третій декаді травня - літо приходить на Полісся.

Улітку панує антициклональна погода з невеликою хмарністю, слабким вітром. Температура повітря літніх місяців висо­ка, стійка, однак із великими добовими ко­ливаннями. Переважає прогріте континен­тальне повітря. Опади літньої пори року мають здебільшого зливовий характер з грозами. Нерідко грози супрово­джуються градом. Дощові дні змінюються тривалими періодами бездощів’я. Такі періоди є основною причиною посух, які часто завдають великої шкоди сільському господарству.

Осінь.

Для першої половини осені, що настає на більшій частині території України наприкінці першої декади вересня, характерна ясна погода, невелика кіль­кість опадів, значна сухість повітря та ґрунту.

У другій половині осені підвищу­ється відносна вологість повітря, збільшу­ється кількість похмурих днів і туманів, а також і кількість опадів. Перші приморозки на сході України з’являються на початку

вересня, у західних районах - у середині й навіть кінці вересня. Іноді настає короткочасне повернення тепла, коли температура повітря в жовтні підвищується до +20...25 °С. Загалом восени температура повітря знижується швидко — на 5-7° за місяць. Наприкінці цієї пори утворюється нестійкий сніговий покрив.