Результати гідравлічного і теплового розрахунку зводимо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 − Результати гідравлічного і теплового розрахунку

Відстань від гирла свердловини, , км.	Тиск в ділянці газопроводу, Рі, МПа	Температура газу в ділянці газопроводу, Ті, °К	Температура гідратоутворення, , °К
1	2	3	4
0	1,31	284,3	281,2
0,1	1,3395	284,3	281,19
0,2	1,3391	283,5	281,14
0,3	1,3321	283,1	281,11

Продовження таблиці 3.2

1	2	3	4
0,4	1,2670	282,7	281,07
0,5	1,2624	281,9	281,01
0,6	1,2511	280,4	280,92
0,7	1,2481	279,3	280,9
0,8	1,2421	279,1	280,88
0,9	1,2391	278,2	280,85
1,0	1,23	277,15	280,84

Результати гідравлічного і теплового розрахунку також оформлюємо у вигляді графіка (рисунок 3.1).

Кількість інгібітора, необхідного для попередження|запобігати| гідратоутвоерення|, визначається за формулою:

G = g_р + g_г, (3.9)

де g_р – кількість інгібітора, необхідного для насичення рідкої фази, кг/1000м³:

g_р = W·X₂/(X₁ – X₂), (3.10)

де Х₁ – масова частка інгібітора в початковому розчині. Масова частка інгібітора в початковому розчині повинна складати не менше 98%;

Х₂ – масова частка інгібітора в відпрацьованому розчині. Масова частка інгібітора в відпрацьованому розчині визначається за формулою:

Х₂ = _, (3.11)

де М – молекулярна маса інгібітора, г/моль; для метанолу М = 32г/моль;

К – коефіцієнт, що залежить від типу розчину; для метанолу, К = 1220.

Δt – значення необхідної температури пониження гідратоутворення, градус:

, (3.12)

Рисунок 3.1 − Графік залежності температури газу і гідратоутворення від відстані від гирла

|

Значення Х₂ приймають на 20% більше розрахункового значення (коефіцієнт запасу): Х₂ = 0,0647 · 1,2 = 0,07764;

W – середня кількість рідкої фази на розрахунковій точці, кг/1000 м³. Визначаємо за даними таблиць 1.6 та 1.10:

.

Тоді:

g_р = 6,734·0,05832/(0,98 – 0,05832) = 0,426 кг/1000м³.

g_г – кількість інгібітора, необхідного для насичення газової фази, кг/1000м³:

g _г = 0,1·а·Х₂, (3.13)

де а – відношення вмісту інгібітора, необхідного для насичення газової фази, до концентрації метанолу у відпрацьованому розчині, а=15;

g _г = 0,1·15·0,05832 = 0,08748 кг/1000м³.

Отже:

G = g_р + g_г = 0,426 + 0,08748 = 0,51348кг/1000м³

За результатами розрахунку видно|показний|, що в зимовий час (Т_ос=−6,9°С) експлуатації шлейфу гідрати утворюються на відстані 0,265км від гирла свердловин. Витрата метанолу на запобігання гідратоутворення| складає 0,51348кг/1000м³.