 
        
        3 Розрахункова частина
3.1 Розрахунок кількості інгібітора|запобігати| гідратоутвоерення
Для розрахунку кількості інгібітора, необхідного для попередження гідратоутвоерення необхідно провести тепловий розрахунок шлейфів.
Тепловий розрахунок шлейфу проводиться з метою оцінки розподілу температури по його довжині і визначення місця можливого утворення гідратів.
Прийнявши середню довжину шлейфа L = 1,0 км, а відстань від устя до певного перерізу позначивши Lі, тиск в шлейфі на відстані (L − Lі) від вузла вхідних шлейфів при відомому кінцевому тиску визначається так:
  
 (3.1)
                                       	(3.1)
де Рк − кінцевий тиск газу на вузлі вхідних шлейфів, Рк = 1,34МПа (пункт 1.2);
Q − витрата газу в шлейфі, млн.м3/добу. Приймаємо середній добовий видобуток 74 тис.м3 (пункт 1.1), тоді (в середньому) Q = 74/29 = 2,5 тис.м3;
λ − коефіцієнт гідравлічного опору; залежить від режиму руху газу. Для визначення величини λ використовуємо формулу, запропоновану Веймаутом:
λ = 0,009407/d3 (3.2)
де d − внутрішній діаметр шлейфу (пункт 1.2), м:
d = D − 2δ = 114 – 2 · 14 = 86мм = 0,086м;
 ;
;
Δ − відносна густина газу по повітрю при 20°С і 760 мм рт.ст.; Δ = 0,7304;
Ті − середня температура газу на розрахунковій ділянці, К:
 (3.3)
				(3.3)
де Тг − температура газу на гирлі свердловини, °К;
Тос − температура навколишнього середовища, °К; за багаторічними спостереженнями для Харківського регіону середня температура січня складає −7,2°С або
Тос = 273,15 – 7,2 = 265,95°К.
а – параметр Шухова, який розраховують за формулою:
 (3.4)
						(3.4)
де К − коефіцієнт теплопередачі від газу, що транспортується, навколишньому середовищу, Вт/(м·°С); К = 1,75 Вт/(м2·°С);
D − зовнішній діаметр шлейфу, мм; D = 114мм;
Ср − ізобарична теплоємність газу, кДж/кг; Ср = 2,21кДж/кг;
ρ − густина газу при 20°С і 760 мм рт.ст., кг/м3; ρ = 0,7305 кг/м3;
 
Знаючи температуру на вузлі вхідних шлейфів (пункт 1.2):
Тк = 273,15 + 4 = 277,15°К,
виразивши з (3.3):
 ,				(3.5)
,				(3.5)
визначимо температуру газу на гирлі (Lі =0, (L − Lі) = 1,0км):
 .
.
zр − коефіцієнт надстисливості газу; zр = 0,9.
Тоді, тиск на гирлі (тиск в шлейфі на відстані (L − Lі) = 1,0км від вузла вхідних шлейфів при Lі =0):
 
При відомому значенні Рк та Рг тиск на заданій ділянці шлейфу на відстані Lі від гирла свердловини визначають за формулою:
 ;			
                  (3.6)
;			
                  (3.6)
при
Lі
=
0,1км 
 ;
;
при
Lі
=
0,2км 
 ;
;
при
Lі
=
0,3км 
 ;
;
при
Lі
=
0,4км 
 ;
;
при
Lі
=
0,5км 
 ;
;
при
Lі
=
0,6км 
 ;
;
при
Lі
=
0,7км 
 ;
;
при
Lі
=
0,8км 
 ;
;
при
Lі
=
0,9км 
 ;
;
Температуру газу на певній ділянці можна визначити за формулою (3.3):
при
Lі
=
0,1км 
 ;
;
при
Lі
=
0,2км 
 ;
;
при
Lі
=
0,3км 
 ;
;
при
Lі
=
0,4км 
 ;
;
при
Lі
=
0,5км 
 ;
;
при
Lі
=
0,6км 
 ;
;
при
Lі
=
0,7км 
 ;
;
при
Lі
=
0,8км 
 ;
;
при
Lі
=
0,9км 
 ;
;
Температуру гідратоутворення розраховують за формулою Макогона-Схаляхо для позитивних температур:
 (3.7)
				(3.7)
де коефіцієнти α = 0,0497, k і β залежать від густини газу (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 − Теплові коефіцієнти формули Макогона-Схаляхо
| Густина газу при 20°С і 760 мм рт.ст., кг/м3; | k | β | 
| 0,6 | 0,005 | 1 | 
| 0,65 | 0,006 | 0,9 | 
| 0,7 | 0,0075 | 0,82 | 
| 0,75 | 0,0087 | 0,76 | 
| 0,8 | 0,01 | 0,7 | 
| 0,85 | 0,0114 | 0,66 | 
| 0,9 | 0,0128 | 0,61 | 
| 0,95 | 0,0144 | 0,57 | 
| 1,0 | 0,016 | 0,54 | 
При густині газу при ρ = 0,7304 кг/м3:
 
 .
.
 Враховуючи (3.6),
абсолютна температура гідратоутворення:
Враховуючи (3.6),
абсолютна температура гідратоутворення:
 ,                    (3.8)
,                    (3.8)
тобто:
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
