
- •«Психологія як наука. Предмет ,методи та завдання.Особистість. Психологія особистості».
- •Здобутки вiтчизняних вчених:
- •Властивостi свiдомостi:
- •Етапи формування свiдомостi (г.К. Ушаков):
- •4Розвиток і виховання особистості
- •Матеріал для самоконтролю.
- •Тестові завдання:
- •Словник основних психологічних термінів
МОЗ України
Первомайський медичний коледж
Циклова методична комісія природничо-наукових дисциплін
Лекційне заняття №1 з теми
«Психологія як наука. Предмет ,методи та завдання.Особистість. Психологія особистості».
Навчальний предмет: «Основи психології та міжособове спілкування»
Спеціальність.5.110102.
Курс:ІІ
Кількість годин:2
Автор:
Сабліна Н.В.- викладач психології
Обговорено та затверджено
На засіданні методичної комісії
природничо-наукових дисциплін
протокол № ___ від « » _______20012р.
Голова ЦМК ___І.П.Чеботар
м.Первомайськ
Лекційне заняття №1
Тема: Психологія як наука. Предмет ,методи та завдання.Особистість. Психологія особистості.
Психологія - наука про людину як суб'єкт психіки, що включає в себе і його психічну діяльність.
Загальна психологія вивчає загальні закономірності,закономірності виникнення,функціонування і розвитку психіки.
Також протягом всієї історії змінювався й предмет психології.
Предмет психології- це чітко визначений зміст, якість та закономірність, яка постає перед дослідником в реальності. Психологія (від грец. "психі" - душа, "логос" - вчення - наука про душу). Психологія - наука про факти, закономірності та механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Предметом психології є "душа" або психіка.Психіка - це якість високоорганізованої матерії, яка заключається в активному відображенні суб'єктом суб'єктивного світу. ОСНОВНI ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГIЇ
Психологія - древня наука. Виникала в VІ-V ст. до н.е. в стародавньому світі (Індія, Китай, Єгипет, древня Греція, Рим, Вавілон). Початкові відомості про психічне життя базувалося на здогадках, інтуїції, власному життєвому досвіді шляхом міркувань та узагальнень. В період Античності (ІV ст. до н.е.) Аристотель написав трактат "Про душу" - вважається першим науково-психологічним твором, де Аристотель розробив систему психологічних понять. Саме тому Аристотель офіційно вважається засновником психології. Термін "психологія" був введений вченими Гокленіусом і Кассманом у 1590 році. Як самостійна галузь науки психологія виникла в 1879 році - рік заснування в Лейпцигу (Німеччина) Вільгельмом Вундтом. 1. Психологiя як наука про душу виникла бiльш нiж 2 тисячi рокiв тому в межах фiлософiї. Наявнiстю душi намагалися пояснити усi незрозумiлi явища в життi людини.
2. 17-те столiття. У зв’язку з розвитком природничих наук виникає психологiя як наука про свiдомiсть, якою визначали здатнiсть думати, вiдчувати, бажати.
3. 70-тi роки 19-го столiття. Розвиток психологiї як самостiйної науки. Своїм завданням мала спостерігати за тими явищами, якi можна безпосередньо побачити (поведiнка, вчинки, реакцiї людини). Мотиви, що спричиняють вчинки, не враховувались. Виникнення експериментальної галузi психологiї.
4. Розвиток сучасної психологiї.
Вiтчизняна медична психологiя розвивалась i розвивається згiдно з наступними основними принципами:
1) детермiнiзм - психiчнi явища визначаються засобами життя i змiнюються при змiнi зовнiшнiх умов;
2) системнiсть - єднiсть свiдомостi i дiяльностi;
3) розвиток - психiку можна правильно зрозумiти, якщо дотримуватись поняття про її безперервний розвиток, змiнюванiсть, перехiд вiд одного рiвня до iншого як процес та результат дiяльностi.
Особливостями сучасної медичної психологiї є широке використання технiчних досягнень - кiбернетичних i теоретично-iнформацiйних моделей, тонких математичних розрахунків душевних рухiв. Активно розвиваються галузi психологiї, що взаємодоповнюють медичну психологію, - соцiальна психологiя, космiчна, комп’ютерна, психологiя промислових взаємо-стосунків, охорони здоров’я, психологiя манiпуляцiй iндивiдумом i натовпом: етологiя - наука про поведiнку та iн. Актуальними є проблеми психосоматики, радiацiйної, екологiчної психологiї, сексологiї, профвiдбору до медичних вузiв, визначення «професiограми» майбутнього лiкаря при виборi вузької спеціальності і т. ін.