Тема 9. Облік фінансових інвестицій

1. Поняття фінансових інвестицій та їх класифікація.

2. Методологічні засади бухгалтерського обліку фінансових інвестицій.

3. Облік цінних паперів у торговому портфелі банку.

4. Облік цінних паперів, придбаних до портфеля на продаж.

5. Облік цінних паперів в портфелі банку до погашення.

6. Облік інвестицій в дочірні компанії.

1. Поняття фінансових інвестицій та їх класифікація

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються інвестором з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До таких активів зазвичай відносяться цінні папери, зокрема, акції, облігації, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання.

Згідно із Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» цінні папери — це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Мета фінансових інвестицій може бути різною, зокрема, отримання доходу у вигляді дивідендів чи відсотків за цінними паперами, або прибутку від збільшення ринкової вартості цінних паперів, або ж отримання сприятливих ділових зв'язків з іншим підприємством.

Велика різноманітність фінансових інвестицій дозволяє класифікувати їх за певними ознаками. З позиції бухгалтерського обліку фінансові інвестиції можна класифікувати за:

• термінами вкладень;

• економічною природою цінних паперів, в які інвестуються кошти;

• ступенем впливу і контролю;

• можливістю визначення справедливої вартості цінних паперів, в які інвестовані кошти.

За термінами вкладень фінансові інвестиції поділяються на короткострокові (поточні) та довгострокові.

Короткострокові (поточні) фінансові інвестиції — це інвестиції, які утримуються інвестором на строк, що не перевищує один рік, і які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Поточні фінансові інвестиції включають в себе еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та інші поточні інвестиції.

Довгострокові (непоточні) фінансові інвестиції — це інвестиції, які утримуються інвестором на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

За економічною природою цінних паперів, в які інвестуються кошти, фінансові інвестиції можна класифікувати на інвестиції в:

• пайові цінні папери;

• боргові цінні папери;

• іпотечні цінні папери;

• приватизаційні цінні папери;

• похідні цінні папери.

Пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів фондів операцій з нерухомістю) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів фондів операцій з нерухомістю). До пайових цінних паперів відносяться: акції; інвестиційні сертифікати; сертифікати фондів операцій з нерухомістю.

Боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.

Іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні.

Приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Вагомий вплив на методологію бухгалтерського обліку фінансових інвестицій має їх класифікація за ступенем впливу та контролю інвестора на об'єкт інвестування.

Міжнародними стандартами фінансової звітності суттєвий вплив визначається як повноваження підприємства брати участь у прийнятті рішень з фінансової та операційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Контроль — це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства для отримання вигоди від його діяльності.

За ступенем впливу та контролю інвестора на об'єкт інвестування фінансові інвестиції поділяються на три групи:

1) Інвестиції, які не дають ні суттєвого впливу, ні контролю. Вони класифікуються на три категорії, а саме:

• інвестиції в торгові цінні папери — це інвестиції в цінні папери, що були придбані інвестором для перепродажу та з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни або дилерської маржі;

• інвестиції в цінні папери, що утримуються до погашення — це інвестиції в боргові цінні папери з фіксованими платежами або платежами, що можна визначити, а також фіксованим строком погашення, щодо яких інвестор має реальний намір та змогу утримувати їх до строку погашення;

• інвестиції в цінні папери, наявні для продажу — це інвестиції в цінні папери, які не належать до торгових цінних паперів та цінних паперів до погашення.

2. Інвестиції, які дають суттєвий вплив, але не дають контролю. До них відносяться інвестиції в асоційовані компанії (підприємства).