
- •«Бюджетування діяльності суб’єктів господарювання»
- •1. Передмова
- •2. Загальні положення
- •3. Контрольні питання
- •4. Тестові завдання для самоперевірки
- •1. Бюджетування як управлінська технологія реалізується в такій послідовності:
- •36. Перевагами динаміко-статистичного методу бюджетного планування є:
- •37. Вибір методів бюджетного планування залежить від:
- •38. Норми – це:
- •39. Нормативи – це:
- •52. Відповідно до податкового підходу витрати – це:
- •53. Відповідно до економічного підходу витрати – це:
- •54. Видатки підприємства – це:
- •5. Вибір варіанту контрольної роботи
- •6.Структура контрольної роботи
- •6.1. Основними елементами контрольної роботи є:
- •7. Теми контрольних робіт
- •8. Правила оформлення роботи
- •9. Порядок подання і захисту контрольної роботи
- •9.2. Процедура захисту роботи.
- •9.3. Критерії оцінки.
- •10. Рекомендована література
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Додатки контрольна робота
- •Завдання на виконання контрольної роботи з дисципліни
36. Перевагами динаміко-статистичного методу бюджетного планування є:
а) високий рівень точності у розрахунку бюджетних показників;
б) не потребує високої кваліфікації розробників бюджетів;
в) враховує майбутні умови діяльності підприємства;
г) не потребує застосування програмного забезпечення.
37. Вибір методів бюджетного планування залежить від:
а) стабільності середовища функціонування;
б) кваліфікації розробників бюджету;
в) життєвого циклу підприємства;
г) стану основних фондів підприємства.
38. Норми – це:
а) встановлені величини, що характеризують витрати праці, сировини, матеріалів, використання засобів праці, фінансову стійкість підприємства в умовах найбільш раціонального релевантного діапазону ділової активності з урахуванням організаційних, техніко-технологічних, виробничо-господарських, соціальних, фінансових та інших умов функціонування;
б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, режимів роботи обладнання, чисельності тощо;
в) показники нормативів;
г) показники місткості.
39. Нормативи – це:
а) встановлені величини, що характеризують витрати праці, сировини, матеріалів, використання засобів праці, фінансову стійкість підприємства в умовах найбільш раціонального релевантного діапазону ділової активності з урахуванням організаційних, техніко-технологічних, виробничо-господарських, соціальних, фінансових та інших умов функціонування;
б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, режимів роботи обладнання, чисельності тощо;
в) показники норм;
г) показники віддачі.
40. До сумарних методів розроблення норм належать:
а) аналітично-дослідницький метод;
б) досвідний метод;
в) статистичний метод;
г) аналітично-розрахунковий метод.
41. Технічно-обгрунтовані норми розробляють на засадах застосування:
а) досвідного методу;
б) статистичного методу;
в) порівняльного методу;
г) аналітично-розрахункового методу.
42. За рівнем формування виділяють норми:
а) тимчасові;
б) умовно-постійні;
в) галузеві;
г) внутрішньо організаційні.
43. За ступенем агрегування виділяють норми:
а) сезонні;
б) укрупнені;
в) типові;
г) досвідно-статистичні.
44. За обов’язковістю застосування виділяють норми:
а) директивні;
б) разові;
в) індикативні;
г) єдині.
45. До норм праці належать:
а) норми часу;
б) норми виробітку;
в) норми платоспроможності;
г) норми ліквідності.
46. До норм витрат сировини та матеріалів належать:
а) норми чисельності;
б) норми керованості;
в) норми витрат інструменту;
г) норми відходів, браку та втрат.
47. До норм використання засобів праці належать:
а) норми обслуговування;
б) норми тривалості виробничих циклів виготовлення продукції;
в) норми змінності роботи обладнання;
г) норми використання середньорічної потужності.
48. До норм організування виробництва належать:
а) норми незавершеного виробництва;
б) норми ділової активності;
в) норми часу на обслуговування;
г) норми встановлення обладнання.
49. До норм фінансової стійкості належать:
а) норми фінансового левереджу;
б) норми трудомісткості;
в) норми часу;
г) норми інтенсивності використання капіталу.
50. У літературі та на практиці розрізняють такі підходи до визначення витрат:
а) бухгалтерський;
б) економічний;
в) формальний;
г) податковий.
51. Відповідно до бухгалтерського підходу витрати – це:
а) зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі вибуття або використання активів чи збільшення зобов’язань, що веде до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;
б) сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, робіт, послуг, які придбаються (виготовляються) підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;
в) вартість ресурсів, послуг, робіт, що споживаються чи використовуються для певних цілей на різних рівнях підприємства з метою забезпечення необхідного рівня його ділової активності;
г) сума грошових потоків, що виплачуються підприємством за зобов’язаннями.