- •1. Поняття й предмет, метод конституційного права України як галузі права.
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, види й специфіка.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •3. Конституційно-правові відносини: поняття, зміст, структура й особливості.
- •II. За змістом:
- •IV. За часом дії:
- •4. Конституційно-правові інститути: поняття, зміст і види.
- •5. Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •6. Об’єкти конституційно-правових відносин.
- •7. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •8, Поняття й предмет, метод науки конституційного права України.
- •10. Класифікація конституцій.
- •Писані і не писані:
- •3) Тимчасові, постійні.; 4) Монархічні, республіканські.
- •11. Функції Конституції України
- •12. Юридичні властивості Конституції України
- •13. Порядок прийняття Конституції України, внесення до неї змін та доповнень.
- •14. Новітній конституційний процес в Україні
- •16. Поняття й принципи конституційного ладу України.
- •20. Державний суверенітет України, поняття й гарантії його реалізації.
- •21.Конституційне закріплення політичної системи України.
- •Принцип поділу влади: поняття й конституційне закріплення. Механізм стримувань і противаг за Конституцією України..
- •23. Конституційне закріплення політичного, економічного й ідеологічного плюралізму.
- •24. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, суб’єкти й санкції.
- •Конституційне регулювання статусу державної мови в Україні.
- •26. Конституційно-правове регулювання державних символів в Україні.
- •Поняття основ конституційно-правового статусу громадян і його елементи.
- •28. Принципи конституційно-правового статусу громадян України.
- •Статус прав людини в міжнародному й внутрішньому праві України.
- •Поняття громадянства
- •46.Види й джерела інформації, їх загальна характеристика
- •47. Правовий статус друкованих органів масової інформації в Україні
- •48.Поняття й види об’єднань громадян
- •49.Порядок створення й припинення діяльності об’єднань громадян
- •50. Принципи діяльності й статус об’єднань громадян
- •52. Конституційно-правовий статус громадських організацій: їх поняття, види й головні функції.
- •54.Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •55. Правовий статус біженців. Умови отримання й припинення статусу біженців.
- •56. Поняття надзвичайного стану: строки й умови його введення
- •57. Заходи, що приймаються в умовах надзвичайного стану
- •58. Гарантії прав особи в умовах надзвичайного стану
- •59. Поняття виборчих систем і виборчого права
- •60. Виборча система України
- •61.Конституційні принципи виборчого права
- •62.Мажоритарна виборча система, її види й особливості
- •63. Пропорційна виборча система, її види й особливості.
- •65. Фінансування виборів за законодавством України.
- •67. Порядок висунення й реєстрації кандидатів у народні депутати.
- •68.Порядок голосування й підведення підсумків виборів
- •69.Повторне голосування, повторні вибори.
- •70.Поняття й види референдумів в Україні..
- •72.Порядок призначення референдумів. Підготовка до їх проведення.
- •73.Порядок голосування й визначення результатів референдуму.
- •74.Юридичні наслідки проведення референдуму.
- •75.Державно-територіальний устрій: поняття, форми, конституційне закріплення.
- •76.Поняття й принципи адміністративно-територіального устрою України.
- •77.Поняття й види унітарної держави. Україна - унітарна держава
- •78 Конституційно правовий статус Автономної Республіки Крим
- •1. Народний депутат не має права:
- •87. Конституційний статус Президента України: його компетенція й акти.
- •88.Порядок обрання Президента України.
- •90. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України: його компетенція й акти.
- •91. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •92. Конституційні підстави відставки Кабінету Міністрів України.
- •93. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •94. Конституційне закріплення органів державної виконавчої влади на місцях.
- •95. Судова влада в Україні: структура, порядок формування й принципи діяльності.
- •96. Конституційний Суд України: склад, порядок формування й повноваження.
- •97. Правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •98. Конституційне провадження.
- •99. Юридичні наслідки рішень Конституційного Суду України.
- •100. Поняття й система місцевого самоврядування в Україні.
- •102. Матеріальна й фінансова основи місцевого самоврядування.
75.Державно-територіальний устрій: поняття, форми, конституційне закріплення.
Територіальний устрій України - це передбачений і гарантований Конституцією і законами України, іншими нормативно-правовими актами системний, об'єктивний, внутрішньо-єдиний порядок територіального влаштування (організації) суспільства і держави, що розуміється як співвідношення держави в цілому з її складовими частинами, розподілу компетенції між державою та територіальними одиницями
Відповідно до ст. 2 Основного Закону суверенітет України поширюється на всю її територію. Тобто наша держава наділена виключним правом здійснювати на своїй території всю повноту державної влади і виступати від імені народу, що проживає на цій території, незалежним суб'єктом міжнародних відносин. Тобто у межах своїх територіальних кордонів суверенна держава виступає як єдиний офіційний представник всього народу, що об'єднується за ознакою громадянства.
Фо́рма держа́вного у́строю — це елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її територіального поділу, співвідношення держави як єдиного цілого з її складовими частинами, міру централізації та децентралізації державної влади.
Виділяють дві форми державного устрою:
просту (унітарну);
складну(федеративну, конфедеративну та ін.).
На поточний момент виділяється три основні форми державного устрою:
Унітарна держава — проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету. Виділяють централізовані і децентралізовані складні держави, з наявністю або відсутністю автономних утворень.
Федерація — складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями з певним державним суверенітетом. Будується на розподілі функцій управління між центром і суб'єктами федерації.
Конфедерація — тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей. Не володіє самостійним суверенітетом, відсутня єдина система законодавства.
Відповідно до ст. 132 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території; поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
76.Поняття й принципи адміністративно-територіального устрою України.
Адміністративно-територіальний устрій України - це обумовлена географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її території на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці (далі - АТО), з метою забезпечення населення необхідним рівнем публічних послуг, раціональної системи управління соціально-економічними процесами, збалансованого розвитку усієї території держави. Систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища, села, на основі яких формуються АТО та територіальні одиниці на підставі та в порядку, визначеним цим законом.
Адміністративно-територіальний устрій будується та таких принципах:
1) узгодженість системи АТО, створених для здійснення місцевого самоврядування, з територіальною структурою місцевих органів виконавчої влади та інших органів державної влади;
2) повсюдність юрисдикції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на територіях відповідних АТО, за винятком окремих територій зі спеціальним статусом, де створюються спеціалізовані адміністрації відповідно до окремих законів;
3) збіг меж АТО з межами сусідніх АТО того ж рівня;
4) обов’язковість розташування території АТО в межах території лише однієї АТО вищого рівня інтеграції;
5) субсидіарність у розподілі повноважень між рівнями публічної влади;
6) запровадження рівня АТО лише за необхідності виконання ним повноважень, у т.ч. галузевих, які є основними щодо інших рівнів;
7) Забезпечення однорідності адміністративно-територіальних одиниць за площею та віддаленістю від центру;
8) відповідність рекомендаціям Європейського Союзу щодо номенклатури територіальних одиниць для статистичних цілей.
