- •1. Поняття й предмет, метод конституційного права України як галузі права.
- •2. Конституційно-правові норми: поняття, види й специфіка.
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •3. Конституційно-правові відносини: поняття, зміст, структура й особливості.
- •II. За змістом:
- •IV. За часом дії:
- •4. Конституційно-правові інститути: поняття, зміст і види.
- •5. Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •6. Об’єкти конституційно-правових відносин.
- •7. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •8, Поняття й предмет, метод науки конституційного права України.
- •10. Класифікація конституцій.
- •Писані і не писані:
- •3) Тимчасові, постійні.; 4) Монархічні, республіканські.
- •11. Функції Конституції України
- •12. Юридичні властивості Конституції України
- •13. Порядок прийняття Конституції України, внесення до неї змін та доповнень.
- •14. Новітній конституційний процес в Україні
- •16. Поняття й принципи конституційного ладу України.
- •20. Державний суверенітет України, поняття й гарантії його реалізації.
- •21.Конституційне закріплення політичної системи України.
- •Принцип поділу влади: поняття й конституційне закріплення. Механізм стримувань і противаг за Конституцією України..
- •23. Конституційне закріплення політичного, економічного й ідеологічного плюралізму.
- •24. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, суб’єкти й санкції.
- •Конституційне регулювання статусу державної мови в Україні.
- •26. Конституційно-правове регулювання державних символів в Україні.
- •Поняття основ конституційно-правового статусу громадян і його елементи.
- •28. Принципи конституційно-правового статусу громадян України.
- •Статус прав людини в міжнародному й внутрішньому праві України.
- •Поняття громадянства
- •46.Види й джерела інформації, їх загальна характеристика
- •47. Правовий статус друкованих органів масової інформації в Україні
- •48.Поняття й види об’єднань громадян
- •49.Порядок створення й припинення діяльності об’єднань громадян
- •50. Принципи діяльності й статус об’єднань громадян
- •52. Конституційно-правовий статус громадських організацій: їх поняття, види й головні функції.
- •54.Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •55. Правовий статус біженців. Умови отримання й припинення статусу біженців.
- •56. Поняття надзвичайного стану: строки й умови його введення
- •57. Заходи, що приймаються в умовах надзвичайного стану
- •58. Гарантії прав особи в умовах надзвичайного стану
- •59. Поняття виборчих систем і виборчого права
- •60. Виборча система України
- •61.Конституційні принципи виборчого права
- •62.Мажоритарна виборча система, її види й особливості
- •63. Пропорційна виборча система, її види й особливості.
- •65. Фінансування виборів за законодавством України.
- •67. Порядок висунення й реєстрації кандидатів у народні депутати.
- •68.Порядок голосування й підведення підсумків виборів
- •69.Повторне голосування, повторні вибори.
- •70.Поняття й види референдумів в Україні..
- •72.Порядок призначення референдумів. Підготовка до їх проведення.
- •73.Порядок голосування й визначення результатів референдуму.
- •74.Юридичні наслідки проведення референдуму.
- •75.Державно-територіальний устрій: поняття, форми, конституційне закріплення.
- •76.Поняття й принципи адміністративно-територіального устрою України.
- •77.Поняття й види унітарної держави. Україна - унітарна держава
- •78 Конституційно правовий статус Автономної Республіки Крим
- •1. Народний депутат не має права:
- •87. Конституційний статус Президента України: його компетенція й акти.
- •88.Порядок обрання Президента України.
- •90. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України: його компетенція й акти.
- •91. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •92. Конституційні підстави відставки Кабінету Міністрів України.
- •93. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •94. Конституційне закріплення органів державної виконавчої влади на місцях.
- •95. Судова влада в Україні: структура, порядок формування й принципи діяльності.
- •96. Конституційний Суд України: склад, порядок формування й повноваження.
- •97. Правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •98. Конституційне провадження.
- •99. Юридичні наслідки рішень Конституційного Суду України.
- •100. Поняття й система місцевого самоврядування в Україні.
- •102. Матеріальна й фінансова основи місцевого самоврядування.
55. Правовий статус біженців. Умови отримання й припинення статусу біженців.
в Україні діє Закон України «Про біженців» від 21.06.2001 p., зі змінами і доповненнями. Відповідно до ст. 1 цього Закону біженець — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Статус біженця втрачається, якщо особа:
1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);
2) набула громадянство України чи добровільно набула громадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом;
3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;
4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують;
Особа позбавляється статусу біженця, якщо вона вдається до діяльності, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
56. Поняття надзвичайного стану: строки й умови його введення
Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян,
Відповідно до передбаченого Конституцією та законом порядку, надзвичайний стан може бути введено, зокрема, у таких випадках:
• «виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи»;
• «спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства»;
• «виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
Питання про введення надзвичайного стану вирішують Президент України та Верховна Рада України
Щодо строку, на який може бути введено надзвичайний стан в Україні, то він становить не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. Зазначений строк може бути продовжено не більш ніж на 30 днів. Указ про продовження дії надзвичайного стану також набирає чинности лише після його затвердження у Верховній Раді України
