1. Технологічний процес цеха ккц

Технологічний процес цеху розпочинається з того, що чавун з Мартенівського цеху потрапляє до міксерів, де він обробляється, перемішується та модифікується. Сутність киснево-конвертерного процесу полягає в тому, що налитий в плавильний агрегат (конвертор) розплавлений чавун продувають струменем кисню повітря. Вуглець, кремній та інші домішки окислюються і тим самим чавун переробляється в сталь. Цей процес здійснюється в конверторі. Його грушовидний корпус (кожух) зварений з листової сталі, всередині він футерований основним вогнетривким матеріалом (у кожуха магнезит або хромомагнезіт, внутрішній-робочий шар - доломітосмоляная маса або цегла).

Конвертор встановлюють на опорних станинах за допомогою цапф, і він може повертатися навколо осі, що необхідно для заливки чавуну та інших технологічних операцій. Місткість сучасних конвертерів досягає 250 - 400 т. Перед старими способами отримання стали бесемерівський спосіб мав дві незаперечні переваги - дуже високу продуктивність , відсутність потреби в паливі. Недоліком бесемерівського процесу є обмежена гама чавунів, які можуть перероблятися цим способом, так як при динасовій футеровці вдається видалити з металу такі домішки, як сірку і фосфор, в тому випадку, якщо вони містяться в чавуні.

Кисень вдувають в конвертер вертикальною трубчастою водо охолоджуваною фурмою , що опускається в горловину конвертера, але не доходить до рівня металу на 1200-2000 мм. Таким чином, кисень не продувається через шар металу (як повітря в старих конвертерних процесах), а подається на поверхню залитого в конвертер металу. Це дає можливість переробляти чавуни з різним вмістом домішок, а також не тільки вводити в конвертер рідкий метал, але і додавати до нього для охолодження скрап або залізну руду.

Наступним етапом є розливка у машинах безперервного лиття заготовок, який ви можете бачити у відеороліку.

Вода, яка подається на злиток за допомогою форсунок, зливається у відстійник. У кінці зміни відкривається засувка і вода разом зі шламом зливається.

2. Принципова електрична схема.

Електрична схема засувки змиву шламу складається з двох частин: Силової та Керуючої.

У силову частину входять:

• Автоматичний вимикач QF1;

• силові контакти магнітного пускача KMF та KMR;

• теплове реле КК1;

• асинхронний двигун М1. У керуючу схему входять:

• Рубильник QF2;

• запобіжники F1;

• контакт теплового реле КК1(2);

• вимикач QF1(1);

• перемикачі SA1, SA2 та SA3;

• кінцеві вимикачі S1 та S2;

• магнітні пускачі KMF1 та KMR1;

• лампи HL1…HL4;

• пускове реле K1 та К2.

На схемі засувка знаходиться у проміжному стані. Щоб відкрити засувку потрібно ввімкнути автоматичний вимикач QF1, на силових контактах KMF та KMR з’явиться напруга, та замкнеться контакт QF1(1). Замикаємо рубильник QF2. Обираємо з якого місця керувати засувкою. Залежно від вибору перемикаємо SA1 у потрібне нам положення(контакти 4:3 – місцеве керування, 1:2 – дистанційне керування).

Якщо ми ввімкнули «Місцеве керування», загориться лампа HL1, що сповістить про готовність місцевого керування. Перемикаємо SA2 у положення «Відкрити», замикаються контакти 4:3. Котушка KMF1

отримує живлення по ланцюгу: Фаза В, рубильник QF2, запобіжник F1, контакт автоматичного вимикача QF1(1), контакт теплового реле КК1(2), контакти перемикача SA1 4:3, контакти перемикача SA2 4:3, замкнутий контакт кінцевого вимикача S1, котушка KMF1, запобіжник F1, фаза А. Замикаються силові контакти KMF1(3), та двигун починає обертатися. Одночасно за цим розмикається контакт KMF1(3) , який блокує випадкове включення реверсу.

Коли засувка відкриється повністю, спрацює кінцевий вимикач S1, розімкне контакти 7:8, що призведе до зупинки двигуна, замикання контакту KMF1(3) та замикання контакту 5:6, що призведе до отримання котушкою K1 живлення. Одночасно замкнеться контакт K1 та загориться лампа HL3, яка сповістить про повне відкриття засувки.

Щоб закрити засувку потрібно перемкнути SA2 у положення «Закрити», отримує живлення лампа HL2, що сповістить про готовність дистанційного керування. Замикаються контакти 2:1, лампа HL1 втратить живлення. Котушка KMR1 отримує живлення по ланцюгу: QF1(1), контакт теплового реле КК1(2), контакти перемикача SA1 4:3, контакти перемикача SA2 2:1, замкнутий контакт KMF1(3), котушка KMR1, запобіжник F1, фаза А. Одночасно з цим розмикається контакт KMR1(4), що запобігає випадковому включенні двигуна у зворотному напрямку. Замикаються силові контакти KMR1(3), та двигун починає обертатись у зворотному напрямку, спрацює кінцевий вимикач, розімкне контакти 5:6, лампа HL3 втратить живлення, замкне контакти 7:8, щоб підготувати схему відкривання засувки.

Коли засувка закриється повністю спрацює кінцевий вимикач S2, замкне контакти 9:10, котушка К2 отримає живлення, замкнеться контакт К2, лампа HL4 отримає живлення та сповістить про повне закриття засувки. Кінцевий вимикач S2 розімкне контакти 11:12 що призведе до зупинення двигуна. Щоб керувати засувкою дистанційно потрібно перемкнути SA1 у положення «Дистанційне керування», замкнуться контакти 1:2. Та аналогічно керувати засувкою за допомогою перемикача SA3.

У схемі присутні елементи захисту. При різкому збільшенні напруги та короткому замиканні у силовій частині спрацює автоматичний вимикач QF1, розімкне силову частину та відключить двигун. При перенапрузі спрацює теплове реле КК1, розімкне контакт КК1(2) та схема керування втратить живлення та двигун зупиниться.